Рішення № 9515555, 15.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2010 р.                               Справа № 18/541

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В., секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 15 квітня 2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом виробничо –житлового ремонтно –експлуатаційного

управління №2, м. Умань, Черкаської області

до приватного підприємства “СКС”, м. Умань, Черкаської області

про стягнення 2 180 грн. 70 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося виробничо –житлове ремонтно –експлуатаційне управління №2 до приватного підприємства “СКС” про стягнення заборгованості в розмірі 2180 грн. 70 коп., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №5 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 19 січня 2006 року.

Справа розглядається після відкладення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 15.04.2010 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/541.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 19.01.2006 року між виробничо –житловим ремонтно –експлуатаційним управлінням №2 (власник будинку) та приватним підприємством “СКС” (орендар) було укладено договір № 5 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до п. 1 вищезазначеного договору, власник будинку забезпечує обслуговування житлового будинку та прибудинкової території за адресою: вул. Л. Іскри, 188, м. Умань а орендар приймає участь у витратах на виконання названих робіт, користуючись приміщенням за цією адресою, загальною площею 273,9 м.кв.

Згідно п. 2.2.3. вказаного договору орендар зобовязується не пізніше трьох днів після виставляння рахунку, або по розрахунковій книжці щомісячно до 10 числа слідуючого за звітним, вносити плату на рахунок власника будинку за обслуговування будинку та прибудинкової території відповідно до загальної площі приміщення.

Згідно п. 5.1 вказаного договору договірна ціна встановлюється у розмірі 0.68 грн. за кв.м., що складає 186 грн. 25 коп. в місяць з ПДВ.

Договір, відповідно до п. 7.1, діє з 01.01.2006 року до 31.12.2006 року.

Строк дії договору продовжується на той же термін, якщо за 15 днів до закінчення терміну його дії “Власник будинку” письмово не повідомляє “Орендаря” про його розірвання.( п. 7.2.).

Доказів розірвання даного договору сторони суду не надали.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових тереторій" встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обов’язковою умовою договорів на надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення зобов’язань відповідно до чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" визначено, що утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та\або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків, споруд, комплексів будинків і споруд, а також, утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно із ст. 19 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як вбачається із змісту наданих позивачем рахунків-фактур, позивачем нараховувались експлуатаційні витрати за кожний календарний місяць спірного періоду виходячи із ціни послуги за 1 кв.м. –0,68 грн. на загальну суму 186 грн. 25 коп. щомісяця.

З розрахунку доданого до позовної заяви вбачається, що заборгованість відповідача зі сплати витрат на утримання при будинкової території за період з березня 2009 року по лютий 2010 року становить 2180 грн. 70 коп.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті витрат на утримання прибудинкової території у вказаний період не виконував.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 2180 грн. 70 коп. заборгованості, яка утворилася за надані послуги по утриманню прибудинкової території згідно договору № 5 від 19 січня 2006 року про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст.ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення розрахунку з позивачем за надані послуги в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Таким чином сума боргу в розмірі 2 180 грн. 70 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства “CКC”, вул. Тищика, 3, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 21359780 на користь виробничо –житлового ремонтно –експлуатаційного управління № 2, вул. Горького, 19, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 03356752 –2 180

грн. 70 коп. –основної заборгованості, 102 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 19 квітня 2010 року.