Рішення № 9515500, 13.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  Справа №11/472

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивача –Огієнко Д.В. за довіреністю, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи - підприємця Матвєєва Володимира Володимировича до приватного підприємства "Експе-Транс" про стягнення 26950 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 26950 грн. 00 коп. боргу за невиконання зобов’язань за заявкою-договором № ВТП-КАИ-01-07/08 від 12.08.2008 по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні по маршруту м. Роттердам (Нідерланди) - м. Маріуполь (Україна). В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на виконання вищевказаного договору - заявки він надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу, за які останній своєчасного розрахунку не провів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання повторно не з’явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подавав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

12.08.2008 сторони уклали заявку-договір № ВТП-КАИ-01-07/08 по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні по маршруту м. Роттердам (Нідерланди) - м. Маріуполь (Україна) (далі –заявка).

На виконання умов заявки позивачем були своєчасно надані під завантаження транспортні засоби, реєстраційний номер АХ 1435 ВС та АХ 0365 ХТ.

Вартість перевезення згідно заявки становить 26950 грн. 00 коп.

Факт належного виконання позивачем зобов’язань за заявкою перед відповідачем підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- заявкою-договором № ВТП-КАИ-01-07/08 від 12.08.2008;

- міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 165871;

- рахунком-фактурою № 21 від 17.09.2008;

- подорожнім листом № 002447 від 09.09.2008;

- свідоцтвами про реєстрацію вищевказаних транспортних засобів.

Згідно із заявкою оплата послуг перевезення мала бути здійснена протягом 14 банківських днів по отриманні оригіналів документів.

Позивач направив на адресу відповідача документи для оплати виконаних перевезень вантажів: рахунок-фактуру № 21 від 17.09.2008; акт приймання виконаних робіт № № 21 від 17.09.2008; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 165871; копію свідоцтва про державну реєстрацію; копію свідоцтва про сплату єдиного податку та копію ліцензії на перевезення вантажів. Факт отримання оригіналів документів відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.09.2008.

Позивач вважає, що строк оплати за договором-заявкою наступив 15 жовтня 2008 р.

Відповідач не розрахувався з позивачем за виконані перевезення вантажу.

Борг відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 26950 грн. 00 коп.

Ст..ст. 173, 174, 179, 180, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 908, 909 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.

При застосуванні цієї Конвенції під “транспортними засобами”слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.

Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.

Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.

При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.

По будь-яким спорам, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходяться:

1)          місце проживання відповідача, його головна контора, або відділення чи агентство, при посередництві якого був заключний договір перевезення або

2)          місце прийняття вантажу до перевезення, або місце доставки.

Подання позовів, які можуть виникати в результаті перевезень, виконаних у відповідності з цією Конвенцією, можливе на протязі одного року. Проте, у випадку зловмисного проступку або вини, яка згідно закону, який застосовує суд, що розглядає справу, прирівнюється до зловмисного проступка, строк встановлюється в три роки. Строк обчислюється:

1)          у випадку часткової втрати вантажу, його пошкодження або прострочки в доставці –з дня здачі вантажу;

2)          у випадку втрати всього вантажу –з тридцятого дня по закінченні встановленого для перевезення строку, або якщо він (строк) не був встановлений, з 60-го дня по прийнятті вантажу перевізником до перевезення;

3)          у всіх інших випадках по закінченні трьохмісячного строку із дня укладення договору перевезення.

День, вказаний вище в якості точки відліку строку подання позову, не приймається в рахунок при встановленні його строку.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Укладений сторонами договір-заявка № ВТП-КАИ-01-07/08 від 12.08.2008 є договором перевезення вантажу. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу в міжнародному сполученні по маршруту м. Роттердам (Нідерланди) - м. Маріуполь (Україна).

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг на умовах договору.

Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 26950 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з відповідача.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 269 грн. 50 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Експе-Транс", 18000, м. Черкаси, вул.. Петровського, 277, офіс 102-106, код 22800681 на користь фізичної особи - підприємця Матвєєва Володимира Володимировича, 62433, Харківська область, м. Люботин, вул.. Чкалова, 9А, код 2746216511 –26950 грн. 00 коп. боргу, 269 грн. 50 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СУДДЯ           К.І.Довгань