Рішення № 9515496, 15.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2010 р. м. Черкаси Справа № 17/221

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –не з’явився,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/221

за позовом закритого акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «АГРОТОН»

доприватного підприємства «Бізнес-Гранд»

простягнення 249393,27 грн., ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «АГРОТОН»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Бізнес-Гранд»(далі-відповідач) 249393,27 грн. заборгованості, з яких: 207107,93 грн. основної заборгованості, 8191,74 грн. інфляційних, 3927,97 грн. - 3% річних та 30165,63 грн. пені.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору поставки № К10-09 від 22 квітня 2009 року.

Позивач на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 17.03.2010 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Богдана Хмельницького, буд. 55).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 09.02.2010 року про порушення провадження у справі, від 04.03.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він в судові засідання 04.03.2010 року, 15.04.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № К10-09 від 22 квітня 2009 року, за умовами пункту 1.1 якого позивач (постачальник) зобов’язався виробити і передати у власність відповідачу (покупцю) продукти харчування в асортименті (далі - товар), а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Строк дії договору до 31 грудня 2009 року.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору поставки № К10-09 від 22.04.2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 399967,90 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РРS 0009853 від 17.06.2009 року на суму 36 000 грн., № РРS 0009852 від 17.06.2009 року на суму 45 549 грн., № РРS 0008961 від 30.04.2009 року на суму 60343,50 грн., № РРS 0008868 від 24.04.2009 року на суму 96737,40 грн., № РРS 0008784 від 21.04.2009 року на суму 78 975 грн., № РРS 0008537 від 06.04.2009 року на суму 43604,50 грн., № РРS 0008536 від 06.04.2009 року на суму 38758,50 грн. (а.с.15,17,19,21,23,25,27) та довіреностями ЯПР № 231082 від 18.06.2009 року, ЯПС № 742223 від 18.06.2009 року, ЯПР № 231329 від 07.05.2009 року, ЯПС № 167814 від 27.04.2009 року, ЯПР № 231307 від 22.04.2009 року, ЯПП № 254099 від 08.04.2009 року, ЯПН № 770536 від 07.04.2009 року (а. с.16,18,20,22,24,26,28).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 4.3. договору встановили, що відповідач здійснює розрахунок за кожну поставлену партію товару не пізніше 45 календарних днів з моменту поставки партії товару.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковим накладним № РРS 0009853, № РРS 0009852 від 17.06.2009 року - до 01.08.2009 року, по видатковій накладній № РРS 0008961 від 30.04.2009 року –до 14.06.2009 року, по накладній № РРS 0008868 від 24.04.2009 року –до 08.06.2009 року, по накладній № РРS 0008784 від 21.04.2009 року –до 05.06.2009 року, по накладним № РРS 0008537, РРS 0008536 від 06.04.2009 року –до 21.05.2009 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, сплатив повністю вартість товару по видатковим накладним № РРS0008536 на суму 38758,50 грн., № РРS0008537 на суму 43604,50 грн., № РРS0008784 на суму 78975 грн., а по видатковій накладній РРS 0008868 оплатив частково в сумі 31521,97 грн.

Загальна заборгованість по накладним: РРS 0008961 на суму 60343,50 грн., РРS 0009852 на суму 45549 грн., РРS 0009853 на суму 36000 грн. та по накладній РРS 0008868 на суму 65215,43 грн. складає 207107,93 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині повністю.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 6.3. договору, згідно з яким у випадку порушення строків оплати відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом встановив періоди для нарахування 3% річних з 15.06.2009 року по 02.02.2010 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 3927,97 грн. за відповідні періоди встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 3940,88 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 3% річних в сумі 3927,97 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

157080,9015.06.09.-02.08.09.493 %632,63

(157080,90*3%*49днів/365)

238629,9003.08.09.-09.10..09.683%1333,71

(238629,90*3%*68днів/365

207099,9310.10.09.-02.02.10.1163%1974,54

(207099,93*3%*116днів/365 Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 8191,74 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 9127,73 грн.), але оскільки позивач просить стягнути інфляційні в сумі 8191,74 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

червень 2009 року157080,90101,11727,89

(157080,90*101,1/100=-157080,90)

липень 2009 року157237,9899,9- 157,24

(157237,98*99,9/100=-157237,98)

серпень 2009 року238 78699,8- 477,58

(238 786*99,8/100=-238 786)

вересень 2009 року238 786100,81910,29

(238 786*100,8/100=-238 786)

жовтень 2009 року209166,32100,91882,50

(209166,32*100,9/100=-209166,32)

листопад 2009 року211048,82101,12321,54

(211048,82*101,1/100=-211048,82)

грудень 2009 року.213370,35100,91920,33

(213370,35*100,9/100=-213370,35) Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 30165,63 грн. посилаючись на пункт 6.3. договору, згідно з яким у випадку порушення строків оплати відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 30165,63 грн. згідно Додатку № 1 (а.с.35-36), встановив правильність її нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 249393,27 грн., з яких: 207107,93 грн. основна заборгованість, 3927,97 грн. - 3 % річних, 8191,74 грн. інфляційних та 30165,63 грн. пені.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 2493,93 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 56,07 грн. згідно платіжного доручення № 0000000290 від 27.01.2010 року.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з приватного підприємства «Бізнес-Гранд»(м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького, буд. 55, р/р 26006895900810 КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 22797750) на користь закритого акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «АГРОТОН»(м. Луганськ, кв. 50 років Оборони Луганська, буд. 9, р/р 26004190 в ЗАТ Східно-Промисловий КБ м. Луганськ, МФО 304706, код ЄДРПОУ 30280120) –207107,93 грн. основної заборгованості, 3927,97 грн. - 3 % річних, 8191,74 грн. інфляційних, 30165,63 грн. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 2493,93 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 56,07 грн. згідно платіжного доручення № 0000000290 від 27.01.2010 року. Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 15.04.2010 року.