ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №09-01-02/1679
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Ярмоленко В.О. начальник підприємства, відповідача - Марченко М.І. юрисконсульт за довіреністю, третьої особи ГУДКУ у Черкаській області –Горяченко І.В. головний спеціаліст за довіреністю, третьої особи КЕВ м.Черкаси –Богуславець С.С. юрисконсульт за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт” м.Біла Церква до Військової частини А4167 м.Сміла, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Міністерство оборони України, на стороні відповідача –Квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси, Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області, про стягнення 501 951,10 грн., -
ВСТАНОВИВ :
24 березня 2008 подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 396520 грн. збитків, завданих позивачу в результаті неповернення йому відповідачем однокімнатної квартири взамін переданої відповідачу однокімнатної квартири №23 загальною площею 42,3 м. кв., за адресою Черкаська область, м. Сміла, вул. Фурманова, 8в згідно з актом від 30.06.1993 року, та трикімнатної квартири взамін переданої відповідачу трикімнатної квартири № 31 загальною площею 72,8 м. кв., за цією ж адресою, згідно з актом від 17.02.1994 року.
Заявою від 19.01.2009 року №18 позивач змінив позовні вимоги і просив суд зобов’язати військову частину А4167 Міністерства оборони України передати державному підприємству Міністерства оборони України “Білоцерківське управління військово-будівельних робіт” однокімнатну квартиру загальною площею 42,3 м. кв. та трикімнатну квартиру загальною площею 72,8 м. кв. за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Фурманова, 8в, загальною вартістю 396 520 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на прохання командира військової частини 28313 (правонаступником якої є відповідач) військова частина 54038 (правонаступником якої є позивач) передала, а військова частина 28313 прийняла вказані квартири та зобов’язалася повернути рівноцінні квартири у 1994 році в будинку, який будувався по вул. Фурманова, 8в у м. Сміла в 1994 році при здачі його в експлуатацію. У зв’язку з відсутністю фінансування будівництво вказаного будинку тривалий час не велося і лише в травні 2006 року було закінчено та здано в експлуатацію будинок по вул. Фурманова, 8в у м. Сміла. При розподілі квартир в даному будинку, незважаючи на неодноразові звернення позивача, заборговані квартири відповідач не передав, всі квартири у будинку були передані по акту передачі квартир під заселення від 30.05.2006 року, що підтверджує відсутність у будинку вільних квартир, та що стало підставою для пред’явлення позивачем даного позову. Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву заперечив проти позову повністю з мотивів пропуску позовної давності для звернення із даним позовом, посилаючись на наступне:
- у військової частини 54038 з 01.01.1995 року виникло право на звернення до суду за захистом порушених прав, тобто на вимогу про повернення рівноцінних квартир чи відшкодування матеріальних збитків. Військова частина 54038, яка потім на підставі директиви Міністерства оборони України №Д-2 від 19.02.1997 року розформована і на підставі наказу Міністра оборони України №362 було створено державне підприємство Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт”, цим правом не скористалося, отже строк звернення до суду за захистом порушеного права (позовна давність) закінчився 31.12.1997 року;
- протягом 13 років позивач не звертався до в/ч 28313, якій потім було привласнено другий номер А 4167, і лише 11.02.2008 року направило на адресу в/ч А4167 листа-вимогу про передачу позивачу у семиденний строк вказаних квартир чи сплатити їх вартість в сумі 396520 грн. у разі їх відсутності;
- у 2004 році у м. Сміла здавався для військовослужбовців будинок 22 по вул. Мазура, у 2005 році здавався будинок по вул. Комунарська, 6, а також у 2006 році по вул. Фурманова, будинок 8б, але звернень до в/ч А 4167 по питанню повернення квартир від позивача не надходило;
- відповідач не має квартир, повернення яких вимагає позивач. Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 22 жовтня 2009 року вдруге скасовані постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.06.2009 року та рішення господарського суду Черкаської області від 13.02.2009 року, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Черкаської області. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.12.2009 року, у зв’язку із оскарженням Постанови ВГСУ до Верховного Суду України, провадження у справі зупинялось до повернення матеріалів справи до господарського суду Черкаської області.
Ухвалою судді господарського суду Черкаської області від 02 березня 2010 року провадження у справі поновлено, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Міністерство оборони України, призначено розгляд справи на 22 березня 2010 року.
При новому розгляді справи, заявою від 11.02.2010 року позивач змінив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача вартість загальної площі квартир 115,1 кв.м., що знаходяться в житловому будинку за адресою: Черкаська область, м.Сміла, вул.Фурманова, 8-в, в сумі 501951,10 грн. Розрахунок вартості квартир позивачем здійснено на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 січня 2009 року), затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.02.2009 року №56, згідно яких вартість 1 кв.м. загальної площу квартир будинку в Черкаській області складає 4361,00 грн.
Заява позивача від 11.02.2010 року прийнята судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 березня 2010 року залучено до участі у справі третьою особою Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області, відкладено розгляд справи на 08 квітня 2010 року, витребувані від сторін нові докази.
У письмових запереченнях від 17.03.2010 року відповідач змінені позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що у військової частини 54038 право на звернення до суду виникло з 01 січня 1995 року, однак вона ним не скористувалась, тому позовна давність закінчилась 31 грудня 1997 року. Протягом 13 років позивач не звертався до відповідача з вимогами про повернення квартир і лише 11 лютого 2008 року за №33 направив лист-вимогу, у якій просив передати однокімнатну та трикімнатну квартири за адресою м.Сміла, вул.Фурманова, буд.8-в, а у разі відсутності вказаних квартир сплатити їх вартість в сумі 396520,00 грн. Також вказав, що все будівництво житлових будівників по м.Сміла велось і можливо буде вестись за кошти Міністерства оборони України, а не за кошти позивача.
Треті особи письмові пояснення по суті позовних вимог не подали.
Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 08 по 15 квітня 2010 року.
У судовому засіданні:
- представник позивача підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 11.02.2010, просить їх задовольнити, спростовуючи доводи відповідача послався на те, що будинок, у якому відповідач повинен був передати правопопереднику позивача квартири, зданий в експлуатацію лише у 2006 році, тому позовна давність на повернення квартир не закінчилась, а оскільки квартири відповідачем не повернуті, і на їх повернення у позивача втрачений інтерес, тому відповідач повинен сплатити їх вартість;
- представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, також пояснив, що позивач не є правонастуником в/ч 54038, тому не має прав на витребування квартир, повернення яких гарантував правопопередник відповідача;
- представник третьої особи - ГУДКУ у Черкаській області пояснила, що військова частина фінансується з державного бюджету, головним розпорядником коштів є Міністерство оборони України;
- представник третьої особи - КЕВ м.Черкаси позовні вимоги вважає безпідставними, просить у позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, виконавши вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 22.10.2009, судом встановлено наступне.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги, посилаючись на Акти від 17.02.1994 року та від 30.06.1993 року, підписані командиром в/ч 54038 полковником Борисенко Ю.К. та командиром в/ч 28313 полковником Глущенко А.Я., згідно яких перший передав, а другий прийняв, відповідно, однокімнатну квартиру № 23 в будинку по вул. Фурманова, 8б шифр 9210 на третьому поверсі та трикімнатну квартиру № 31 на першому поверсі вказаного будинку.
У абзаці 2 Акта від 17.02.1994 року вказано, що взамін командир в/ч 28313 зобов’язався повернути вищевказану квартиру при здачі нового будинку по вул. Фурманова в 1994 році.
У абзаці 2 Акту від 30 червня 1993 року вказано, що командир військової частини 28313 зобов’язується повернути рівноцінну квартиру в 1994 році “при сдаче вновь строящегося дома”.
Згідно п.3 Наказу Міністра оборони України від 13 грудня 1992 року №220, яким затверджено Положення про порядок забезпечення житловою площею у Збройних Силах України, командирам військових частин та установ, що є замовниками будівництва житла, виділяти 10 відсотків житлової площі в закінчених будівництвом або реконструкцією (комплексним капітальним ремонтом) у житлових будинках підрядним будівельним та ремонтно-будівельним організаціям Міністерства оборони України або в будинках інших населених пунктів, якщо в місці будівництва або реконструкції відсутня потреба в житловій площі.
08 вересня 2004 року між Північним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт»(генеральний підрядник) був укладений договір генерального підряду №1-4-7 по будівництву монолітного житлового будинку на 30 квартир по вул. Фурманова в м. Сміла Черкаської області (шифр 93-186).
Монолітний житловий будинок на 30 квартир, по вулиці Фурманова №8- В у місті Сміла, в якому правопопередник відповідача гарантував повернення рівноцінних квартир, що були прийняті від правопопередника позивача по Актах від 17.02.1994 року та від 30.06.1993 року, прийнятий в експлуатацію 29.03.2006 року, про що свідчить Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 31.03.2006 року №355 затверджений акт Державної комісії про готовність до експлуатації житлового будинку на 30 квартир по вул. Фурманова, 8 Північного управління капітального будівництва МО України.
Актом №06-Півн./21 передачі квартир під заселення від 30 травня 2006 року, складеним у місті Сміла начальником Північного управління капітального будівництва Міністерства оборони України з однієї сторони та начальником Черкаської КЕЧ району з другої сторони, погодженого директором Департаменту будівництва МО України та начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, Черкаській КЕЧ району у місті Сміла по вул.Фурманова,8-В передано 29 квартир загальною площею 1815,3 кв.м. Квартири передані з власного будівництва згідно генерального підряду №1-4-7 від 08 вересня 2004 року. Термін пред’явлення в квартирний відділ міста Сміла –10 днів.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт»(позивач) стало правонаступником в/ч 54038, що підтверджується наступним.
Умовне найменування - військова частина 54038, з 01 серпня 1996 року перейменована у військову частину - А2952 (Директива МО України Д-185/356 від 07.04.1996р.) (архівна довідка від 31.12.08 №179/1/184).
Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт»(позивач) створено відповідно до наказу Міністра оборони України від 25.11.1996 №362 на основних фондах, оборотних коштах та цінностях 78 управління начальника робіт Головного управління військового будівництва, цим же наказом затверджений Статут цього підприємства, зареєстровано міською державною адміністрацією м. Біла Церква, Свідоцтво про реєстрацію №306 від 29.11.1996, номер запису про включення до відомостей про юридичну особу до ЄДР 1353120 0000 000756.
Директивою Міністра оборони України від 19.02.1997 №Д-2 запропоновано до 30.04.1997 розформувати 78 управління начальника робіт Головного управління військового будівництва (м. Біла Церква). Умовне найменування військова частина А2952 анулювано. Правонаступником 78 управління начальника робіт визнано Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт».
Згідно Директиви Командувача військами Північного ОК №30/1/24 від 05.02.1998 року військова частина 28313 перейменована у військову частину А4167 (відповідач), отже є правонаступником військової частини 28313.
Правові засади здійснення у Збройних Силах України господарської діяльності, врегульовані спеціальним Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»від 21 вересня 1999 року №1076-ХІУ, набрав чинності з дня його опублікування.
До набрання чинності цим Законом діяла постанова Кабінету Міністрів України (КМУ) від 28.11.1992 №668 «Про порядок здійснення господарської діяльності в Збройних Силах України». З метою виконання даної постанови КМУ, наказом Міністерства оборони України від 16 липня 1997 року №300, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 р. №615/2419, затверджено Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України. Наказ Міністра оборони СРСР від 22.02.77 №105 визнано таким, що не застосовується в Збройних Силах України.
Згідно наведених законодавчих та нормативних актів суб’єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку.
З матеріалів справи вбачається, що 30.06.1993 року та 17.02.1994 року у військової частини 28313 (правонаступник - військова частина А4167, відповідач у справі) виникли зобов’язання з повернення військовій частині 54038 (правонаступник - Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт», позивач у справі) аналогічних квартир при здачі нового будинку по вул. Фурманова у місті Сміла.
Позивачем був побудований і зданий в експлуатацію монолітний житловий будинок на 30 квартир, по вулиці Фурманова №8- В у місті Сміла. Всі квартири у цьому будинку були передані для розподілу Черкаській КЕЧ району (правопопередник третьої особи). Однак відповідачем у цьому будинку не були виділені однокімнатна та трикімнатна квартири для позивача.
Таким чином, спір виник між суб’єктами господарської діяльності у Збройних Силах України. На момент виникнення зобов’язань між суб’єктами господарської діяльності у Збройних Силах України діяла вищезазначена постанова КМУ від 28.11.1992 №668 та Цивільний кодекс УРСР.
Право позивача на житлову площу у побудованому ним будинку ґрунтувалось на встановленому наказом Міністра оборони України від 13.12.1992 №220 обов’язку командирів військових частин виділяти 10 відсотків житлової площі в закінчених будівництвом житлових будинках.
Відповідно до статті 154 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на момент складення вищевказаних актів, договір між сторонами може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та інше, підписаними стороною, яка їх надсилає. Тобто, перелік способів укладення договорів у ЦК Української РСР не був вичерпним.
Виходячи з обставин справи, суд вважає, що правовідносини між суб’єктами господарської діяльності у Збройних Силах України, які склались між ними, є договором позики, згідно з яким правопопередник позивача (позикодавець) передав правопопереднику відповідача (позичальникові) у власність одно - та трикімнатну квартири, а правопопередник відповідача зобов’язався повернути аналогічні квартири у іншому будинку після завершення його будівництва, що відповідало положенням глави 32 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент виникнення правовідносин.
Правовідносини сторін були оформлені Актами від 17.02.1994 року та від 30.06.1993 року. У тексті Актів вказано строк виконання зобов’язання, тобто, повернення військовій частині 54038 однокімнатної та трикімнатної квартир –1994 рік. Однак будинок по вул. Фурманова у м. Сміла, у якому правопопередник відповідача зобов’язався повернути квартири, зданий в експлуатацію лише 29.03.2006 року.
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що право позивача на повернення йому квартир є порушеним з дня, коли Актом №06-Півн./21 передачі квартир під заселення від 30 травня 2006 року, складеним у місті Сміла, всі квартири у будинку по вулиці Фурманова №8-В у місті Сміла були передані для розподілу відповідачу, але в цьому будинку позивачу відповідачем квартири не повернуті. Отже з 30.05.2006 року позивач міг дізнатися про порушення його права. Позов поданий до суду 24.03.2008 року.
Таким чином, встановлений ст.71 ЦК УРСР (діяв до 01.01.2004 року) та ст.257 ЦК України (набув чинності 01.01.2004) строк для захисту порушеного права позивача, не закінчився.
Листування сторін свідчить про те, що позивач неодоразово звертався з вимогами про повернення квартир, відповідач свої зобов’язання та борг визнавав, гарантував повернення одно- і трикімнатної квартир при умові будівництва і здачі житла для військовослужбовців гарнізону або наявності звільненого житлового фонду. Також визнавала зобов’язання відповідача і третя особа - КЕВ м.Черкаси.
Згідно ч.3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
З матеріалів справи вбачається, що правопопередник відповідача та відповідач, квартири в натурі не повернули, будинок, у якому планувалась передача квартир, заселений, інші квартири відповідач не пропонує, тому доводи позивача стосовно його права на відшкодування збитків у вигляді вартості квартир, які відповідач повинен був передати, суд вважає обґрунтованими.
При цьому суд погоджується з доводами позивача стосовно визначення вартості квартир згідно показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 січня 2009 року), затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.02.2009 року №56, згідно яких вартість 1 кв.м. загальної площу квартир будинку в Черкаській області складає 4361,00 грн.
Загальна площа однокімнатної квартири, яку не передав відповідач, 42,3 кв.м., трикімнатної квартири –72,8 кв.м., всього 115,1 кв.м. х 4361,00 грн. (опосередкована вартість одно квадратного метра) = 501951,10 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при вирішенні спору, а саме: 3966,00 грн. в рахунок відшкодування державного мита, сплаченого при поданні позову, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3965,00 грн. - державного мита за подання апеляційних скарг, 3966,00 грн. - державного мита за подання касаційних скарг, та 1055,00 грн. - державного мита при поданні заяви про зміну позовних вимог, а всього: 13070,00 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини А4167, Черкаська область, м.Сміла, вул.Зарічна, 32, ідентифікаційний код 08252600 на користь державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт”, Київська область, м.Біла Церква, Гайок, б.4, ідентифікаційний код 07554701 - 501951,10 грн. збитків та 13070,00 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя Н.М. Курченко
Судове рішення № 9515483, Господарський суд Черкаської області було прийнято 15.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 09-01-02/1679. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: