Рішення № 9515401, 08.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2010 р.                                                   Справа № 18/552

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В., секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –Кульчицький О.В. –представник за довіреністю,

          від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АТОН - ХХІ”, м. Київ

до приватного підприємства “Базальт”, м. Сміла, Черкаської області

про витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “АТОН - ХХІ” про зобов’язання приватне підприємство “Базальт” повернути позивачу об’єкти лізингу, а саме: бетононасос “Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009919 в комплекті з аксесуарами згідно договору оперативного лізингу (оренди) №250 від 07 вересня 2007 року, бетононасос “Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009920 в комплекті з аксесуарами згідно договору оперативного лізингу (оренди) №255 від 04 жовтня 2007 року, бетононасос “Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009921 в комплекті з аксесуарами згідно договору оперативного лізингу (оренди) №256 від 04 жовтня 2007 року.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання представника не направив, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе, з метою забезпечення вирішення спору протягом розумного строку, - розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Клопотання відповідача №355 від 06 квітня 2010 року про відкладення розгляду справи судом до уваги не приймається, оскільки надійшло до канцелярії суду після закінчення судового розгляду справи.

В судовому засіданні, яке відбулося 08 квітня 2010 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/552.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, між товариством з обмеженою відповідальністю “АТОН - ХХІ” (лізингодавець) та приватним підприємством “Базальт” (лізингоодержувач) було укладено договори оперативного лізингу (оренди) від 07 вересня 2007 року за №250 та від 04 жовтня 2007 року за №255 та №256.

В подальшому, сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 07 вересня 2007 року до договору оперативного лізингу (оренди) №250 від 07 вересня 2007 року.

На підставі вищевказаних договорів позивач зобов’язався передати у користування відповідачу майно: а саме:

-          по договору №250 - бетононасос “Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009919 в комплекті з аксесуарами;

-          по договору №255 - бетононасос “Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009920 в комплекті з аксесуарами;

-          по договору № 256 - бетононасос “Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009921 в комплекті з аксесуарами.

Вищевказане майно було передане позивачем у користування відповідачу, що підтверджується актами приймання –передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 20 вересня 2007 року та від 24 жовтня 2007 року ( а.с. 47 - 49).

Відповідно до п. 3.2 договору №250 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 07 вересня 2007 року), а також договорів №№255, 256 від 04 жовтня 2007 року загальна сума лізингової плати, строки та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюються в “Графіку сплати лізингових платежів” (Додатки №2 до вказаних договорів), які є невід’ємними частинами договорів. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок лізингодавця, визначений в розділі 18 вказаних договорів, якщо інше не передбачено умовами цих договорів.

Проте відповідач прострочив сплату лізингових платежів у терміни визначені договорами.

Станом на 02 квітня 2009 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі:

-          по договору №250 - 26848 грн. 00 коп. ( чотири лізингових платежі);

- по договору №255 –21120 грн. 00 коп. ( три лізингових платежі);

- по договору №256 –21120 грн. 00 коп. ( три лізингових платежі).

Заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується рішенням господарського суду Черкаської області від 10 червня 2009 року зі справи №17/1091.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 10 договорів оперативного лізингу лізингодавець має право у межах строку дії договору на дострокове повернення об’єкту лізингу у випадку несплати лізиногоодержувачем лізингових платежів протягом двох чергових строків (Додаток №2).

Частиною 2 ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

02 квітня 2009 року позивач направив відповідачу лист за №02/04/09-03 від 02 квітня 2009 року, яким повідомив останнього про відмову від договорів оперативного лізингу (оренди) №250 від 07 вересня 2007 року, №№255, 256 від 04 жовтня 2007 року та просив повернути об’єкти лізину по вищевказаних договорах до 07 квітня 2009 року за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 5.

Вказаний лист відповідач отримав 09 квітня 2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 67).

Отже, з 09 квітня 2009 року вищезазначені договори оперативного лізингу (оренди) є розірваними.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі ( ч. 1 ст. 785 ЦК України).

Станом на 11 березня 2010 року позивач не отримував від відповідача відповіді на лист, об’єкти лізингу не повернув.

Таким чином позивач просить суд зобов’язати відповідача повернути об’єкти лізингу згідно вищевказаних договорів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, у встановлений позивачем строк відповідач майно не повернув.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного повернення об’єктів лізингу, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю та зобов’язати відповідача повернути позивачу об’єкти лізингу передані згідно договорів оперативного лізингу (оренди) від 07 вересня 2007 року за №250 та від 04 жовтня 2007 року за №255 та №256.

Під час розгляду справи, позивач просив суд включити до складу судових витрат оплату послуг адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката включена до складу судових витрат.

Суми які підлягають сплаті за послуги адвоката, відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається зі змісту договору №10/03-01 про надання адвокатських послуг від 10 березня 2010 року укладеного між фізичною особою - підприємцем Кульчицьким О.В. (адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю “АТОН - ХХІ” (клієнт), останній зобов’язався виплатити адвокату винагороду за надання юридичної допомоги в розмірі 10 000 грн. 00 коп. в строк, який передбачений усною домовленістю між клієнтом та адвокатом.

Проте, позивачем не підтверджено належними доказами, що останній на момент прийняття рішення зі справи сплатив вказану суму адвокату, тобто поніс витрати.

У зв'язку з цим, вимога позивача про стягнення 10 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов’язати приватне підприємство “Базальт” (вул. Перемоги, 18, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 30993635) повернути товариству з обмеженою відповідальністю “АТОН –ХХІ” (вул. Васильківська, 30, м. Київ, ідентифікаційний код 32957866) бетононасос “Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009919 в комплекті з аксесуарами згідно договору оперативного лізингу (оренди) №250 від 07 вересня 2007 року, бетононасос “Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009920 в комплекті з аксесуарами згідно договору оперативного лізингу (оренди) №255 від 04 жовтня 2007 року, бетононасос “Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009921 в комплекті з аксесуарами згідно договору оперативного лізингу (оренди) №256 від 04 жовтня 2007 року.

3.          Стягнути з приватного підприємства “Базальт” вул. Перемоги, 18, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 30993635, р/р 2600301300030, Черкаська філія ТОВ “Укрпромбанк”, МФО 354927 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АТОН – ХХІ” вул. Васильківська, 30 м. Київ, ідентифікаційний код 32957866, п/р 26004194201 в АК “Промислово –фінансовий банк” м. Києва, МФО 320906 2387 грн. 01 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 13 квітня 2010 року.