Рішення № 9515405, 08.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №11/419

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивача –Козак Т.В. за довіреністю, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пропет" до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Еконія" про стягнення 213126 грн. 90 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 213126 грн. 90 коп.. боргу за поставлений, на умовах укладеного сторонами договору, товар з урахуванням пені, інфляційних та 3% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 09 грудня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Пропет" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Еконія" (відповідач) договору поставки №94/08 позивач поставив відповідачу товар, за який останній повного розрахунку не провів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у ньому.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов суду не надавав, однак у судовому засіданні яке відбулося 25.03.2010р. визнав заборгованість в сумі 176077 грн. 07 коп. основного боргу. До дня судового засідання направив суду клопотання в якому просить розгляд справи відкласти у зв’язку з хворобою його представника.

Суд вважає можливим відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та провести судове засідання за відсутності відповідача оскільки хвороба представника відповідача не є поважною причиною для відкладення розгляду справи

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

На підставі укладеного сторонами договору поставки №94/08 від 09 грудня 2008 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 302954 грн. 77 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000477 від 29.07.2009 року.

Згідно п. 5.3 договору, оплата по окремій партії товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки.

Відповідач по вищевказаному договору розрахувався лише частково.

Сторонами була проведена звірка взаємних розрахунків та складений акт, який підписаний відповідачем, з якого вбачається, що заборгованість перед позивачем станом на 27.05.2009р. становить 468683 грн. 68 коп.

Згідно банківських виписок, поданих позивачем вбачається що відповідачем проводилися платежі за поставлений товар і станом на час розгляду справи заборгованість становить 176077 грн. 07 коп.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №46 від 22.02.2010р. з вимогою про погашення боргу, яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем отримана, але залишена без відповіді та задоволення.

Заборгованість відповідача в заявленій до стягнення сумі фактично визнається також відповідачем про що свідчить лист останнього №185 від 23.03.2010р.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, однак відповідач у строки, передбачені договором вартість отриманого товару не оплатив, в результаті чого заборгував позивачу за поставлений товар 176077 грн. 07 коп.

Згідно п. 10.2. Договору, у випадку, якщо Покупець порушує строки платежів по Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню, що обчислюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Крім того відповідачу, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні за весь час прострочки в розмірі 12094 грн. 23 коп. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 3569 грн. 12 коп.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 625, 655, 692 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору №94/08 від 19 грудня 2008 року. Даний договір, виходячи з його умов, є договором купівлі-продажу. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару на умовах договору.

Однак відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов’язання щодо оплати вартості придбаного товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 176077 грн. 07 коп., які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, у відповідності до п. 10.2. Договору та ст. 625 ЦК України відповідач зобов’язаний сплатити позивачу 21386 грн. 38 коп. пені, 12094 грн. 23 коп. інфляційних та 3% річних, що становлять 3569 грн. 12 коп. Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявленій сумі.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Еконія", 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул.. Шевченка, 24 код 35233190 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пропет", 81023, Львівська область, Яворівський район, с. Новий яр, код 31252665 – 176077 грн. 07 коп. боргу, 21386 грн. 38 коп. пені, 12094 грн. 23 коп. інфляційних, 3569 грн. 12 коп. річних, 2131 грн. 26 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         К.І.Довгань