Рішення № 9515154, 18.05.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2010 Справа № 13/67-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого комунального підприємства "Очисні споруди"

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3802,81 грн,

за участі представників:

позивача Горобця С.О. (представника за дорученням),

відповідача не зявився,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення 3802,81 грн, з яких: 3073,71 грн основної заборгованості, 522,33 грн інфляційних, 113,75 грн річних та 93,01 грн пені; обґрунтовуючи їх невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором на приймання та очистку стічних вод в комунальну каналізацію № 40 від 09.06.2003 р. щодо своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 1 квітня 2010 року відкрито провадження у даній справі та її розгляд призначено на 6 травня із зобовязанням відповідача надати відзив на позов та зявитися в судове засідання. Проте, він вимог суду не виконав, у звязку з чим розгляд справи був відкладений до 18 травня поточного року. У вказаний час представник відповідача також в засідання не зявився, а тому розгляд справи проведено без його участі. За результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Крім викладеного судом встановлено, що 9 червня 2003 року між сторонами укладено договір № 40 на приймання та очистку стічних вод з обєкту літній майданчик „Діоніс”, який належить на праві власності відповідачу, а відповідач, в свою чергу, зобовязався сплачувати надані йому послуги протягом 10 календарних днів з моменту отримання рахунку.

Згідно до бухгалтерських даних позивача та розрахунку взаємовідносин позивачем надані послуги протягом серпня 2008 року по лютий 2010 року на загальну суму 7644,71 грн, а відповідачем сплачено їх вартість лише частково в сумі 4570 грн, у звязку з чим заборгованість останнього складає 3073,71 грн.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості у вказаному розмірі є порушенням господарських зобовязань за вказаним договором, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Через несвоєчасне виконання зобовязань за вказаним договором позивачем нараховані вказані вище суми річних та інфляційних, у звязку з чим суд зазначає, що згідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних та 3% річних.

Водночас, з посиланням на пункт 10 частини 3 статті 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” позивач нарахував до сплати відповідачу 93,01 грн пені, проте її нарахування є неправомірним, виходячи з наступного.

Згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Крім того, відповідно до пункту 10 частини 3 статті 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги повинен сплачувати пеню у встановленому законом або договором розмірі.

В даному випадку ні законом, ні договором розмірі пені не встановлено, а тому ці вимоги задоволенню не підлягають. При цьому посилання позивача на частину 2 статті 343 Господарського кодексу України щодо визначення розміру пені задоволенню не підлягають, оскільки цією нормою регулюються правовідносини відносно обмеження максимального розміру пені, а не її встановлення взагалі.

Оскільки спір доведено до суду з вини відповідача, сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; розрахунковий рахунок невідомий) на користь малого комунального підприємства „Очисні споруди” (розташованого за адресою: Херсонська область м. Скадовськ, вул. Чапаєва, 113; розрахунковий рахунок 260011343 в ХОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, код 32503478) 3073,71 грн основної заборгованості, 522,33 грн інфляційних, 113,75 грн річних, 102 грн компенсації по сплаті державного мита та 236 грн компенсації по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дата підпису рішення 18 травня 2010 року

Суддя М.К. Закурін