Рішення № 9514935, 13.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2010 р.Справа № 3/39-780 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (код ЄДРПОУ 03353503), м. Тернопіль, вул.. Чернівецька, 54.

до відповідача: Плотичанської сільської ради , с. Плотича Козівського району Тернопільської області ( код ЄДРПОУ 04392669)

про стягнення заборгованості в сумі 10 722 грн. 08 коп.

за участю представників сторін:

від позивача:                    Луків Р.М. –юрисконсульт , доручення №01/10-2010 від 02.01.2010р.

від відповідача:          Савич С.Л. –голова Плотичанської сільської ради , рішення першої сесії п‘ятого скликання Плотичанської сільської ради від 18.04.2006р. за №1

          Суть справи:

          Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м. Тернопіль, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Плотичанської сільської ради , с. Плотича Козівського району Тернопільської області про стягнення 10 722 грн. 08 коп. заборгованості за договором на постачання і транспортування природного газу №08/М-012 від 01.01.09р., з яких: 10595,26 грн. –сума основного боргу за спожитий природний газ, 110,62 грн. –пеня , та 16,20 грн. –3% річних.

          Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався, явку свого представника в судове засідання забезпечив, надав суду письмовий відзив на позов №60-3/6 від 13.05.2010р. (вх. №12613 (н) від 13.05.2010р.) , в якому суму боргу визнає в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву , відповідач зазначає , що заборгованість виникла у зв‘язку з тим, що немає бюджету на 2010 рік , і тому Плотичанська сільська рада користувалася тимчасовим бюджетом , сума якого була недостатня для погашення заборгованості за поставлений природний газ . До кінця місяця травня буде прийнятий бюджет на 2010 рік , а тому сума заборгованості буде проплачена на протязі двох місяців.

Ухвалою суду від 05.05.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.05.2010 року о 10 год. 00 хв..

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

01 січня 2009 року між Козівським управлінням з експлуатації газового господарства, надалі –Постачальник, з однієї сторони, та Плотичанською сільською радою , надалі - Покупець, з другої сторони, укладений договір №08/М-012 на постачання і транспортування природного газу.

Відповідно до п.1.1. договору, Постачальник в 2009 році постачає і транспортує природний газ, а Покупець приймає та оплачує вартість газу і його транспортування .

Умовами укладеного Договору сторони обумовили кількість та якість газу, а також порядок проведення розрахунків.

Згідно п.п.2.2.2 п.2.2 р.2 Договору, покупець зобов’язався своєчасно оплатити „Постачальнику” вартість природного газу та його транспортування на умовах обумовлених у даному договорі.

Фактична кількість поставленого по даному договору природного газу визначається на підставі щомісячних актів фактичного споживання ( приймання-передачі) природного газу, які підписуються між Покупцем і Постачальником (п.3.2 Договору).

Пунктом 4.5 Договору сторони визначили, що газ вважається проданим “Постачальником” та прийнятий “Покупцем” після підписання повноваженими представниками акту, згідно п.2.1.9. Акти прийому-передачі газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа, наступного за звітним місяця. Акти прийому-передачі газу є підставою для складання Постачальником щомісячного реєстру і підставою для остаточних розрахунків між Покупцем і Постачальником за спожитий природний газ та надані транспортні послуги.

У п.5.1 договору сторони передбачили, що вартість за 1000 куб.м. природного газу 1436,30 грн., крім того ПДВ 20% , всього з ПДВ –1723,56 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюються „Покупцем” виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки . Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа , наступного за місяцем поставки газу.

Даний договір вступає в силу з часу підписання і діє до 31 грудня 2009 року , а в частині розрахунків - до повного їх виконання . У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за 15 днів до закінчення терміну дії договору , він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором ( п.11.1. даного Договору).

30 квітня 2009 року між сторонами було укладено доповнення №3 до договору №08/М-012 на постачання і транспортування природного газу, про наступне:

- пункт 5.1. Договору доповнити абзацами:

«5.1. З 1 травня 2009 року , згідно постанови КМУ від 14.04.2009р. №359 та наказу НАК «Нафтогаз України»№164 від 30.04.2009р. ціна природного газу , який продається по даному договору складає –2424 грн. 30 коп. , в тому числі ПДВ –20%, крім цього:

- цільова надбавка до тарифу на природний газ 2% - 48 грн. 49 коп. , в тому числі ПДВ –20%,

- тариф на постачання газу –49 грн. 56 коп., в тому числі ПДВ –20% ,

- вартість транспортування газу мережами «Постачальника»- 144 грн. 96 коп., в тому числі ПДВ –20%,

- вартість транспортування газу мережами ДП «Укртрансгаз»- 1 грн. 44 коп., в тому числі ПДВ –20% .

Разом до сплати за одну тисячу кубічних метрів природного газу 2668 грн. 75 коп. , в тому числі ПДВ –20%.

Дане доповнення діє з 01.05.2009р. до кінця дії терміну договору і є його невід‘ємною частиною.

Позивач належним чином виконав свої зобов‘язання за вказаним договором, здійснив поставку відповідачу природного газу , що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за січень 2010р., за лютий 2010р. , за березень 2010р.

Відповідачем за період з січня місяця по березень місяць 2010 року спожито природного газу 6,187 тис . куб. м. на загальну суму 16 511 грн. 56 коп.

Однак, як стверджує позивач, не заперечується відповідачем та вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов договору (п.6.1) та вимог законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого природного газу за період з січня місяця по березень місяць 2010 року виконав лише частково, на суму 5916,30 грн., про що свідчить долучений позивачем до матеріалів справи розрахунок боргу , і його заборгованість перед позивачем, станом на час звернення до суду, становить 10 595 грн. 26 коп.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено , що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, в силу ст. 714 Цивільного Кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

Взаємовідносини між газопостачальними (газотранспортними) організаціями та громадянами (споживачами газу) регулюються Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, із наступними змінами та доповненнями, затвердженими наказом Деркомнафтогазу № 355 від 01.11.1994р. (далі –Правила).

Відповідно до п. 10 вказаних Правил розрахунки за газ здійснюються за цінами та в порядку, передбаченому договорами, які укладаються між газопостачальною і газозбутовою організаціями та споживачами, а також між газозбутовими організаціями та споживачами. Термін оплати, порядок нарахування оплати і перевірки правильності нарахування обумовлюється договором між сторонами.

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу на суму 10595 грн. 26 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню .

П.7.2 Договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до умов Договору, за несвоєчасне виконання грошового зобов‘язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 110 грн. 62 коп. , яка відповідачем не сплачена.

В силу статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст.549 ЦК України)

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. (ст.. 550 ЦК України)

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі. (ст.. 551 ЦК України)

У відповідності до вимог ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За таких обставин справи , суд прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені на суму 110 грн. 62 коп. нарахованої за прострочення оплати спожитого природного газу , за період з 10.04.2001р. по 26.04.2010р. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню .

В результаті несвоєчасної оплати за спожитий природний газ позивач нарахував відповідачу 3% річних - 16 грн. 20 коп. , які на день розгляду справи позивачу не сплачені.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

          Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст.625 ЦК України)

З огляду на наведене , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних - 16 грн. 20 коп. , документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 510, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 559, 551, 625 , 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173 , 193, 230 ГК України , Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Плотичанської сільської ради , с. Плотича Козівського району Тернопільської області ( код ЄДРПОУ 04392669) в користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (код ЄДРПОУ 03353503), м. Тернопіль, вул.. Чернівецька, 54 –10 595 грн. 26 коп. боргу, 110 грн. 62 коп. пені, 16 грн. 20 коп. –3% річних , 107 грн. 22 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита , 236 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу . Видати наказ.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, «18»травня 2010 року , через місцевий господарський суд.

4. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя