Рішення № 95141547, 23.02.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4208/20

провадження №2/216/832/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року

Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

Головуючого судді: Бутенко М. В.

за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

СУТЬ ПОЗОВУ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 28.07.2020 року справу було прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін, постановлено ухвалу про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 13.08.2020 року витребувано докази від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О.І.

Позивач просить суд винести рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30 серпня 2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за №1861, про стягнення користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 39351,94 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, у якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд ухвалити рішення на користь позивача.

Представник відповідача АТ «БАНК ФОРВАРД» в судове засідання не з`явився.

Відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляд справи до суду не надсилав.

Третя особа по справі - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна в судове засідання не з`явилася, направила документи на ухвалу суду від13.08.2020р.та надала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Третя особа по справі - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, в судове засідання також не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`активному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини:

07.02.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є Акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД», згідно заяви №95172441 від 07.02.2020р. був укладений кредитний договір на отримання кредиту у сумі 2706,65 грн. на придбання товару зі сплатою 0,01 % річних на 367 днів з кінцевим терміном повернення 08.02.2013 року.

30.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1861, відповідно до якого стягнуто на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» з ОСОБА_1 заборгованість за період з 24.10.2017 року по 22.01.2018 року в сумі 38 501,94 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 37 395,94 грн., заборгованість за процентами - 1106,5 грн. За вчинення виконавчого напису - 850 грн. Загальна заборгованість в розмірі 39351,94 грн.

Даний виконавчий напис не підлягає виконанню з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року № 6-158цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для судів.

У пп. 3.1., 3.2. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому нотаріусом в порушення законодавства України у виконавчому написі невірно зазначено дату кредитного договору - 08.02.2012р., в той час як заява №95172441, яка разом із Офертою додані до матеріалів вчиненого виконавчого напису та складають кредитний договір, датована - 07.02.2012 року.

Згідно заяви №95172441 від 07.02.2012р. та графіку платежів строк кредиту - по 08.02.2013р., а отже стягнення було проведено з порушенням строку позовної давності щодо основної суми боргу та відсотків, який закінчився ще 08.02.2016 року.

Матеріали справи нотаріуса, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, не містять достатніх і належних доказів видачі Банком Позивачу саме такої суми кредиту, яка зазначена в оспорюваному виконавчому написі - 37 395,94 грн., а навпаки згідно заяви №95172441 сума кредиту складає 2 706,65 грн.

Будь-яких первинних бухгалтерських документів, які б підтверджувати надання банком Позивачу кредиту на суму 37 395,94 грн., зазначену в оспорюваному виконавчому написі (заяву на видачу готівки в касі, виписку з рахунку про зарахування кредиту тощо) матеріали справи нотаріуса також не містять.

Наявну в матеріалах вчиненого виконавчого напису виписку банку взагалі неможливо прочитати та з`ясувати суму заборгованості, а тому у справі - відсутня засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, заборгованість за кредитом зазначену в оспорюваному виконавчому написі в сумі 38 501,94 грн. - не можна вважати безспірною.

Відповідно до п. 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5,при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Нотаріус є юридично обізнаною особою достовірно знає усі нормативні документи, якими керуються нотаріуси України, однак вчинив нотаріальний надпис з порушенням зазначених вимог.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1261,20 грн. (840,80 +420,40).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 258-259, 263,265, 268, 280-284, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. 3.1., 3.2. 3.4, 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за №1861, про стягнення на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 39351,94 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1261,20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя М. В. Бутенко