Постанова № 9513698, 30.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30.04.2010 р. № 2-а- 818/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: прокурора не прибув

позивача Трушевська О.В.

представника відповідача- не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Військовий прокурор Харківського гарнізону Центрального регіону України Трушевська Ольга Володимирівна до Військова частина А 1451

пропро відшкодівання допомоги на оздоровлення ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах Трушевської Ольги Володимирівни (надалі по тексту позивач) до Військової частини А 1451 (надалі по тексту відповідач) та просив визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік незаконною, зобовязати відповідача сплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 1050,50 грн.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що позивач проходить військову службу у відповідача за контрактом на посаді планшетиста роти управління.

В січні 2009 року в звязку із наданням позивачу чергової щорічної основної відпустки, він подав командиру рапорт про виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення. На підставі рапорту командиром військової частини було видано наказ № 283 від 26.12.2008 р. про виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, яка фактично не виплачена.

Позивач вважає, що невиплата зазначених коштів порушує його права та законні інтереси.

Прокурор, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляд справи, до суду не прибув, подавши заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги також підтримав та просив задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви. .

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, подавши клопотання про розгляд справи за своєї відсутності. Проти позову заперечував у повному обсязі з тих підстав, що кошти, призначені для виплат матеріальної допомоги на оздоровлення вчасно не надходять на рахунок відповідача від вищестоящого розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України, в звязку з чим відповідач, як розпорядник нижчого рівня та установа, яка повністю фінансується з державного бюджету, позбавлена можливості вчасно сплачувати належні види грошового утримання, в тому числі виплачувати матеріальну допомогу на оздоровлення.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходить військову службу у відповідача за контрактом на посаді планшетиста роти управління та має військове звання старший солдат.

З 01.01.2009р. по 12.01.2009р. позивач перебував у черговій відпустці. В звязку із наданням позивачу чергової щорічної основної відпустки, він подав командиру рапорт про виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення. На підставі рапорту командиром військової частини було видано наказ № 283 від 06.12.2008 р. про виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, кошти згідно якого також не сплачено.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки військової частини від 15.01.2009р. № 9 вбачається, що згідно наказу командира військової часини позивачу було нараховано до виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в сумі 1051,50 грн.

Судом також встановлено, що фактично зазначені кошти позивачу не сплачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавство про соціальний захист і правовий захист зазначеної категорії осіб складається з цього Закону, інших актів законодавства України, а також військових статутів Збройних Сил України.

Статтями 2, 9 зазначеного Закону передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України, держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі.

У чинній на час видання наказу про виплату допомоги на оздоровлення Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої відповідно до наказу Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 р. , в п. ,п 30.1.-30.3 передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України. Військовослужбовцям, яким на їх бажання щорічна основна відпустка надається частинами, грошова допомога на оздоровлення надається на їх бажання під час вибуття у першу чи другу частину відпустки. Виплата грошової допомоги військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд не бере до уваги заперечення відповідача про відсутність коштів на рахунках військової частини як підставу для невиплати позивачу належних йому видів допомоги, оскільки така бездіяльність обмежує військовослужбовців в їх правах та свободах, позбавляючи належного матеріального утримання, яке є основним джерелом існування даної категорії осіб.

Також безпідставними вважає суд доводи про недостатнє фінансування відповідача з боку його вищестоящих органів, які є розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня. Суд зазначає, що позивач проходить службу безпосередньо у відповідача, військова частина є безпосереднім місцем служби позивача та саме керівником військової частини видавався наказ про нарахування і виплату позивачу належних йому видів допомоги, отже саме на відповідача має бути покладено забезпечення виконання даного наказу, а при його прийнятті має враховуватися наявність коштів для здійснення таких виплат.

Враховуючи, що згідно виданого наказу позивачу кошти виплачено не було, чим порушено його законні права та інтереси, суд вважає за необхідне стягнення даної заборгованості на користь позивача.

На підставі викладеного, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», наказу Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001 р., про затвердження Інструкцію «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України», наказу Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 р. про затвердження Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати бездіяльність Військової частини А 1451 щодо невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік Трушевській Ользі Володимирівни незаконною.

Зобовязати Військову частину А 1451 (61018, м. Харків, вул. Деревянко, 3, р/р 35218001000423 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08208941) виплатити Трушевській Ользі Володимирівні (61177, АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, ідент. номер НОМЕР_1) матеріальну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 1051.50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 30 квітня 2010 року.

Суддя Архіпова С.В.