Ухвала суду № 95136552, 25.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

25 лютого 2021 року справа № 580/1755/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/1755/20

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач – не прибув]

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача – не прибув]

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийняв ухвалу.

20.05.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, з урахування нової редакції позовної заяви, що надійшла у порядку усунення недоліків 03.06.2020, просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протиправною та зобов`язати прийняти рішення на користь ОСОБА_1 про нарахування пенсії за віком з 03.01.2017 до 01.09.2017 з урахуванням довідки про заробітну плату та інших документів;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у порядку відшкодування судових витрат, витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн.

Ухвалою від 04.06.2020 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 16.06.2020. Ухвалою від 16.06.2020 відкладено розгляд справи до 23.06.2020. Ухвалою від 23.06.2020 відкладено розгляд справи до 07.07.2020. Ухвалою від 07.07.2020 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а. Ухвалою від 04.02.2021 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 25.02.2021.

Позивач у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.200).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, 24.02.2021 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.201).

Суд зазначає, що у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а (ЄДРСР 94345945) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норми статті 87 Закону № 1788-ХІІ, статті 46 Закону № 1058-ІV і статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) належать застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду у справі № 580/1755/20, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до положень частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-17цс17 від 22.02.2017 зазначено: «порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також впливає із загального правила, встановленого статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше».

Судом встановлено, що 30.03.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії (а.с.88) з доданими документами, зокрема довідками, виданими ТОВ «Протектор» від 24.03.2017 № 1 (а.с.99) та № 2 (а.с.100) за період роботи з 01.07.1991 до 30.06.2000 за підписом керівника юридичної особи, яким і є позивач у цій справі.

Згідно протоколу від 10.04.2017 (а.с.106) позивачу призначено пенсію у сумі 1054,01 грн з 03.01.2017.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058), оформленої актом від 19.08.2017 № 758 встановлено, що довідки № 1 та № 2 (за підписом позивача ОСОБА_1 , як директора ТОВ «Протектор») не відповідають первинним документам.

30.08.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. За результатами перерахунку, здійсненого на підставі довідки від 19.08.2017 № 3 (за підписом позивача ОСОБА_1 , як директора ТОВ «Протектор») (а.с.119).

Позивач зазначає, що пенсія з урахуванням заробітної плати виплачувалась з 01.09.2017 у сумі 3248,86 грн, проте на думку позивача право на отримання пенсії у сумі 3248,86 грн виникло саме з моменту призначення пенсії за віком з 03.01.2017, щомісячно не доплачувалось 2194,85 грн.

06.03.2020 позивач звернувся з заявою до Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про донарахування недоотриманих пенсійних коштів за період з 03.01.2017 до 01.09.2017.

Листом від 04.05.2020 № 1175-1478-/к-02/8-2300/20 позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку та виплати розміру пенсії за період з моменту призначення (03.01.2017) до 01.09.2017.

Позивач, вважаючи відмову неправомірною, звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що у довідці від 24.03.2017 № 2 (а.с.100) та довідці від 19.08.2017 № 3 наявні розбіжності, зокрема у довідці від 19.08.2017 № 3 містяться відомості про суми заробітної плати за 1994 рік, що не були відображені у довідці від 24.03.2017 № 2. Відрізняються у наданих довідках суми заробітної плати за 1996 рік (3429,38 (а.с.100) та 3234,81 (а.с.117)), за 1997 рік (2788 (а.с.100) та 2688 (а.с.117)), 1998 рік (3290,83 (а.с.100) та 3133,83 (а.с.117)), що не свідчить про наявну вину відповідача.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 не є абсолютним: воно може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій (постанова Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №359/4119/17, ЄДРСР 73468200).

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пенсійні виплати є постійними, виплачуються щомісячно і правовідносини закінчуються на день проведення таких виплат, тобто про обставини щодо змін розміру пенсії позивач дізнався у 2017 році після отримання сум виплат.

Враховуючи, що позивач мав змогу дізнатись про обставини щодо своїх майнових прав з часу перерахунку пенсії з 01.09.2017 за довідкою від 19.08.2017 № 3, що сам підписав, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено без поважних причин шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та врахована судом у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).

Відповідно до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків, встановлених пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, залишивши позов без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Враховуючи, що позивачем не подано такого клопотання, то відсутні підстави для вирішення питання про повернення судового збору.

Керуючись статтями 9, 44, 122, 123, частиною 8 статті 240, статтями 248, 250, 256, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до суду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В. Трофімова