Рішення № 95135488, 24.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12671/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» (62123, м. Одеса, вул. Володимира Висоцького, буд.23, кв.162, код ЄДРПОУ 43115478) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд.4, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214313 від 04 вересня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214315 від 04 вересня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214316 від 04 вересня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214318 від 04 вересня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем оскаржуваними позивачем постановами застосовано штрафні санкції за перевищення габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу. Позивач вважає, що зазначені постанови є безпідставними, незаконними та прийняті з неповним встановленням обставин справи, а тому підлягають скасуванню, адже на момент проведення перевірки транспортні засоби знаходились у оренді позивача, відповідно перевізником був інший суб`єкт господарювання, проте вказані обставини не були враховані відповідачем під час розгляду справи. Враховуючи зазначене, на переконання позивача, відповідальність має нести перевізник, а не власник транспортного засобу. Також позивач зазначає, що відповідачем не надано: жодного документа (чека або талона зважування, квитанції, тощо), на підставі якого було визначено вагу транспортник засобів та навантаження на осі; довідку про здійснення габаритно-вагового контролю; відсутній Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд. Без вказаних документів неможливо встановити наявність порушення та факт перевищення вагових параметрів. За вказаних підстав позивач вважає, що у відповідача були відсутні належні підстави для прийняття рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу.

23.11.2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

28.12.2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що на розгляд справи про притягнення до відповідальності позивач був запрошений належним чином; відповідач обґрунтовано визнав саме ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» перевізником з огляду на відсутність договорів оренди транспортних засобів, що надані до суду та на підставі даних, зазначених у товарно-транспортній накладній. Відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені законодавством, з огляду на що позовні вимоги є безпідставними. Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

29.12.2020 року ухвалою суду замінено відповідача Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на належного відповідача Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки. Розгляд справи розпочато спочатку.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.07.2019 року № 15561020000070844. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів діяльності позивача є, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого рухомого майна (код КВЕД 68.20) (з/б а.с.32).

06.07.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Улф-Фінанс», про що складено акт від 06.07.2020 року № 195529 (а.с.16).

Відповідно до вказаного акту під час перевірки встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема: відсутні ТТН, дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень.

15.07.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Улф-Фінанс», про що складено акт від 15.07.2020 року № 195513 (а.с.18).

Відповідно до вказаного акту під час перевірки встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема: відсутні ТТН, дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень.

30.07.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП», про що складено акт від 30.07.2020 року № 236562 (а.с.14).

Відповідно до вказаного акту під час перевірки встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

02.08.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу MERCEDES-BENZ ACTROS 1841LS, номерний знак НОМЕР_3 , що належить ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП», про що складено акт від 02.08.2020 року № 195422 (а.с.12).

Відповідно до вказаного акту під час перевірки встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема: відсутні ТТН, дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень.

21.08.2020 року виконуючим обов`язки начальника Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області Гончаром О., оформлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому зазначено ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» прибути до Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення по актам проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільні транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 195529 від 0б.07.2020 року, № 236562 від 30.07.2020 року, № 195422 від 02.08.2020 року, № 195640 віл 04.08.20 року, № 195513 від 15.07.2020 року (а.с.63).

04.09.2020 року на підставі вищезазначених актів виконуючим обов`язки начальника Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області Гончаром О., прийнято:

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214313 про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214315 про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214316 про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214318 про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу (а.с.11, 13, 15, 17).

Також, судом з матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» та ПП «Південьдортех» укладено Договори оренди транспортних засобів та механізмів, зокрема:

01.06.2020 року між ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» та ПП «Південьдортех» укладено Договір оренди транспортних засобів та механізмів № 05/ОФ-20, відповідно до якого Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у платне користування транспортні засоби за Актом приймання-передачі, а саме: вантажний слідовий тягач MERCEDES-BENZ ACTROS 1841LS, номерний знак НОМЕР_3 (а.С.19-21) (акт приймання-передачі від 06.06.2020 року (а.с.22);

01.07.2020 року між ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» та ПП «Південьдортех» укладено Договір оренди транспортних засобів та механізмів № 01/07-О/01, відповідно до якого Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у платне користування транспортні засоби за Актом приймання-передачі, а саме: вантажний самоскид ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_1 (а.С.23-25) (акт приймання-передачі від 06.07.2020 року (а.с.26);

01.08.2020 року між ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» та ПП «Південьдортех» укладено Договір оренди транспортних засобів та механізмів № 02/31-О/01, відповідно до якого Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у платне користування транспортні засоби, а саме: вантажний слідовий тягач MERCEDES-BENZ ACTROS 1841LS, номерний знак НОМЕР_3 ; напівпричеп ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_1 ; напівпричеп ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_1 ; напівпричеп ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_4 ; напівпричеп SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_5 ; вантажний слідовий тягач MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_3 ; напівпричеп ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_6 (а.с.27-29).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Пунктом 4 Положення передбачено, що основним завданням Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

У відповідності до абзацу першого п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби, зокрема, Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення-перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Положеннями ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух».

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 16 Порядку № 1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з п.20-22 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (підпункт 4 п. 2 Порядку № 879).

Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 п. 2 Порядку № 879).

В п. 6 Порядку № 879 зазначено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 зазначеного Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Згідно з п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету (п. 26 Порядку № 879).

Згідно з абз. 1 п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Отже, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 затверджено Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Відповідно до абзаців 14, 15, 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.

Тобто, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Предметом доказування у спірних правовідносинах є правомірність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу як до особи, яку відповідач визнав перевізником, а також встановлення того, хто є дійсним автомобільним перевізником у спірних правовідносинах.

Як встановлено судом, позивачем укладені договори оренди транспортних засобів та передано в оренду ПП «Південьдортех» наступні транспортні засоби: вантажний слідовий тягач MERCEDES-BENZ ACTROS 1841LS, номерний знак НОМЕР_3 ; напівпричеп ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_1 ; напівпричеп ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_1 ; напівпричеп ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_4 ; напівпричеп SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_5 ; вантажний слідовий тягач MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_3 ; напівпричеп ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_6 (а.с.27-29).

При цьому, суд зазначає, що сам по собі договір лише засвідчує намір сторін, що його уклали,стосовно використання транспортного засобу. Для підтвердження фактичного виконання умов договору та, як результат, настання реальних правових наслідків стороною мають бути надані відповідні підтверджуючі документи (докази здійснення оплати за оренду транспортних засобів, витяги з рахунків підприємства на підтвердження відображення орендної операції в бухгалтерському обліку у позивача, тощо). Як вбачається з наданих позивачем копій договорів оренди, вбачається, що за оренду т/з Орендар сплачує орендну плату , згідно рахунків наданих орендодавцем. Проте, будь-яких доказів на підтвердження виконання умов договору, в тому числі і наданих позивачем орендарю рахунків на оплату наданих в оренду транспортних засобів. Також, суд звертає увагу, що із наданих позивачем до суду договорів оренди транспортних засобів вбачається відсутність ціни договору, що є суттєвою умовою договору. Суд зауважує, що вказані договори оренди не були надані під час рейдової перевірки посадовим особам Укртрансінспекції.

Вказані обставини свідчать про сумнівність укладених договорів. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин позивачем до суд не надано.

Крім того, відповідно до приписів п. 6.3 Інструкції № 379, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Тобто, вказаним підзаконним нормативно-правовим актом на виконання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що для транспортних засобів, що перебувають, зокрема у користуванні у фізичних чи юридичних осіб реєстраційним документом, наявність яких є обов`язковою згідно з вимогами статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Позивачем не були надані докази тимчасової реєстрації транспортного засобу.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що надані позивачем до суду копії договорів оренди транспортних засобів не є достатніми, належними та допустимими доказами того, що вказані транспортні засоби, надані позивачем в оренду ПП «Південьдортех» дійсно перебували в оренді на момент перевезення вантажу 02.08.2020 року, 30.07.2020 року, 06.07.2020 року та 15.07.2020 року і позивач не був автомобільним перевізником під час перевезення вантажу у зазначені дати. Таким чином, доводи позивача про те, що належні йому автомобілі перебував в оренді на час вчинення порушення не підтверджені належними та допустимими доказами, а наявні у справі письмові докази підтверджують той факт, що ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» як власник транспортних засобів, так і суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів, в розумінні Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні є перевізником, отже несе встановлену законом відповідальність за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Щодо посилань позивача на властивості вантажу.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Аналогічні вимоги встановлені у ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII, норми якої наведені вище.

В зазначених положеннях законодавець не встановив жодних виключень щодо обов`язковості наявності дозволу на рух в залежності від виду вантажу, який перевозиться (подільний, неподільний вантаж, сипучий вантаж, рідини тощо), на що звертає увагу позивач, обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русу виникає у разі перевищення транспортним засобом вагових та габаритних параметрів над нормативними.

Також суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача або перевізника до уповноважених органів з метою отримання дозволу на рух з перевищенням вагових обмежень чи інформації про відмову від видачі вказаного дозволу уповноваженим органом зважаючи на специфіку вантажу. В разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено обов`язок отримання дозволу компетентного органу, який дає право на рух автомобільними дорогами України. При цьому, отримання такого дозволу не залежить від самого вантажу: подільний чи неподільний.

Отже, з урахуванням зазначеного, суд критично оцінює посилання позивача на специфіку вантажу (сипучий) і що за рахунок його пересипання мало місце перевищення встановленого допустимого осьового навантаження адже зазначена обставина не звільняє від відповідальності перевізника за виявлені порушення.

Суд встановлено та сторонами не заперечується, що справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідач розглянув без представника ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП». Позивач зауважує, що відповідач позбавив ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» права вирішити спір у досудовому порядку, надати відповідні пояснення та документи адже не повідомив останнього про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з п. 25 вказаного Порядку, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 цього Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Судом встановлено, що 21.08.2020 року виконуючим обов`язки начальника Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області Гончаром О., оформлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому зазначено ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» прибути 04.09.2020 року до Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення по актам проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільні транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 195529 від 0б.07.2020 року, № 236562 від 30.07.2020 року, № 195422 від 02.08.2020 року, № 195640 віл 04.08.20 року, № 195513 від 15.07.2020 року (а.с.63).

З наданої до суду копії списку згрупованих поштових відправлень № 3154 судом встановлено, що 09.09.2020 року на адресу позивача було направлено поштове відправлення з штриховим кодовим ідентифікатором « 6501408506396» (з/б а.с.76).

Відповідно до роздруківки з сайту «Укрпошта» поштове відправлення з штриховим кодовим ідентифікатором « 6501408506396» отримано ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» 11.09.2020 року (а.с.77).

Отже, запрошення позивача на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт датоване 21.08.2020 року направлене позивачу 09.09.2020 року, при тому, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт призначений на 04.09.2020 року.

Враховуючи встановлені обставини у справі та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що неналежне повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, позбавило позивача права надати пояснення щодо встановленого порушення, що в свою чергу дало б змогу відповідачу встановити усі необхідні обставини для прийняття обґрунтованого рішення.

Суд вважає, що право бути вислуханим під час розгляду його справи віднесено до одного з основних принципів адміністративної процедури.

Інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню а понесенні позивачем судові витрати - стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 72-73, 77, 90, 242-246, 250-251, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» до Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214313 від 04 вересня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214315 від 04 вересня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214316 від 04 вересня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214318 від 04 вересня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за рахунок його бюджетних відшкодувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова

.