
Справа № 420/2607/21
УХВАЛА
24 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 , про визнання неправомірним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
22.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – ОСОБА_2 , про визнання неправомірним та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 02.02.2021 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №967 від 28.04.2011 року), провадження №403/20, реєстраційний №403/0/14-2/2021.
Також 22.02.2021 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 02 лютого 2021 року (провадження №403/20, реєстраційний №403/0/14-2/2021) до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Дана заява обґрунтована тим, що 19.02.2021 року заявнику стало відомо, що 02.02.2021 року дисциплінарною палатою КДКА Одеської області було прийнято рішення про порушення відносно нього, адвоката ОСОБА_1 , дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 та повідомлено, розгляд дисциплінарної справи призначено на 23.02.2021 року о 14:30 годині в приміщенні Ради адвокатів Одеської області. Як слідує зі скарги, ОСОБА_2 просить Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №967 від 28.04.2011 року) до дисциплінарної відповідальності і застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
Заявник вказав, що очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 02.02.2021 року (провадження №403/20), реєстраційний №403/0/14-2/2021 про відкриття дисциплінарної справи та порушення його прав, свобод та інтересів таким рішенням.
Невжиття наразі таких заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення або навіть унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, оскільки дія оскаржуваного рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області, до розгляду судом спору в цій справі по суті, матиме для заявника, як позивача, негативні наслідки: дисциплінарна палата КДКА Одеської області вже розгляне скаргу в межах відкритої дисциплінарної справи (відкриття якої оскаржується), що призведе до порушення права на працю, дострокового розірвання клієнтами договорів про надання правової допомоги та необхідності повернення отриманих гонорарів за адвокатські послуги, вплине на репутацію адвоката, призведе до позбавлення засобів існування, оскільки адвокатська діяльність є єдиним джерелом доходу заявника.
Заявник зазначив, що на даний час в його провадженні, як адвоката, перебуває понад шістдесят цивільних та кримінальних справ, у межах яких ним укладено договори про надання правової допомоги, у багатьох з яких розгляд в судах призначено на найближчий час, отже усунення позивача від участі в них в якості захисника призведе до порушення прав осіб на правову допомогу та його права на здійснення незалежної професійної діяльності, гарантованого Конституцією України права на працю, оскільки заявник фактично буде позбавлений можливості надавати професійну правничу допомогу.
У випадку визнання протиправним та скасування судом рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 02.02.2021 року по справі №403/20 про порушення дисциплінарної справи по відношенню до адвоката ОСОБА_1 , заявник, як позивач, повинен буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення своїх прав.
Заявник вважав, що чітко прослідковується очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача реалізацією оспорюваного рішення до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливість, чи принаймні, значну складність у відновленні прав, свобод та інтересів позивача у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).
Згідно ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
З наведеного вбачається, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Зокрема, положеннями ч.2 ст.151 КАС України регламентовано, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Разом з тим, з позовних матеріалів та доданих до заяви позивача документів судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що невжиття судом таких заходів створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Щодо істотного ускладнення або унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача в разі невжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає про можливість оскарження рішення КДКА про притягнення до дисциплінарної відповідальності, якщо таке буде прийнято. У разі ж вжиття заходів забезпечення позову, матиме місце втручання суду в дискреційні повноваження відповідача на розгляд дисциплінарної справи у встановленому законодавством порядку та строки.
Така умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.
Вживаючи заходи забезпечення позову у вказаний спосіб до встановлення протиправності або правомірності прийняття оскаржуваного рішення, суд фактично до вирішення справи по суті усуне всі наслідки, які на підставі оскаржуваного рішення були або можуть бути застосовані до позивача, що у даному випадку є неприпустимим, оскільки порушує принцип рівності сторін, регламентований статтею 8 КАС України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 150, 151, 154, 248, 256, 293 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів
Судове рішення № 95135487, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 24.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/2607/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: