Ухвала суду № 95123409, 23.02.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5523/13-ц

УХВАЛА

23 лютого 2021 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича,

встановив:

22.02.2021 заявниця звернулась в суд зі скаргою на дії приватного виконавця Маковецького З.В., в якій просить скасувати постанову про заміну стягувача у ВП №60876550 винесену приватним виконавцем Маковецьким З.В. 04.11.2020, а також просить зобов`язати приватного виконавця Маковецького З.В. закінчити виконавче провадження №60876550.

Вивчивши подану скаргу, вважаю, що така не відповідає вимогам ст.183 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Однак, матеріали скарги не містять доказів надсилання заявницею даної скарги з додатками приватному виконавцю Маковецькому З.В.

Крім цього, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Як убачається з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб Державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України і ГПКУ країни, та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч.3 ст. 85 Закону N606-XIV. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК України і ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

Оскільки розділом VIІ та ст. 448 ЦПК України не визначені конкретні вимоги до форми та змісту скарги, то слід застосовувати аналогію закону на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ч.1 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Однак, як встановлено, що скарга ОСОБА_1 не містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості скаржнику відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Крім цього, оскільки скарга містить покликання на ст. 449 ЦПК України щодо поновлення судом пропущеного з поважних причин строку для звернення зі скаргою, вважаю за необхідне зазначити, що скарга та додані до неї додатки не містить самого клопотання про поновлення пропущеного строку, а також доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з скаргою, оскільки постанова приватного виконавця, яку просить скасувати заявниця, була постановлена 04.11.2020, а з даною скаргою звернулась до суду лише 22.02.2021, тобто з пропуском десятиденного строку. При цьому, як слідує зі змісту листа приватного виконавця від 12.02.2021 №340 на звернення заявниці від 17.11.2020 їй було направлено копії документів на підставі яких було змінено сторону у виконавчому провадженні та копії постанови про заміну сторони у виконавчому провадженні №60876550, однак заявницею копії таких документів в додаток до скарги не надано.

У відповідності ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 2, 4 ст.183 ЦПК України, заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст. 183, 258-261 ЦПК України,

постановив:

Матеріали скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича - повернути без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали до Львівського апеляційного суду, відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України – через Залізничний районний суд м. Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: