Вирок № 9511936, 16.02.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-156/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 року Святошинський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді Почупайло А.В.

при секретарі Доля К.В.

за участю прокурора Семененка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Києві, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_6, зареєстрованого в АДРЕСА_7, в силу ст. 89 КК України не судимого ,

у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,-

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_1 27 серпня 2009 року, приблизно в 14.00 годин, із проникненням у житло, у квартиру АДРЕСА_1, таємно викрав чуже майно, яке належить громадянкам ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Так, ОСОБА_1 у другій половині серпня 2009 року, знаходячись біля середньої загальноосвітньої школи № 222, розташованої по б-ру Р.Роллана в м. Києві, побачив картонний ящик, під час огляду якого виявив квитанцію про сплату комунальних послуг на квартиру АДРЕСА_1, а також два ключі від замків вхідних дверей та один від домофону. Усвідомлюючи те, що дані ключі можуть бути ключами від замків указаної квартири, ОСОБА_1 взяв дані ключі собі з метою вчинення крадіжки чужого майна, що належить мешканцям квартири АДРЕСА_1. Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_1, у нічний час, прийшовши за адресою, яка була зазначена в квитанції, та використовуючи знайдені ключі, відкривши двері квартири АДРЕСА_1, пересвідчився в тому, що дані ключі саме від замків указаної квартири.

27 серпня 2009 року, приблизно в 14.00 годин, ОСОБА_1 з метою крадіжки чужого майна прибув до будинку АДРЕСА_8, піднявся на 5-й поверх даного будинку, де розташована квартира № 73. Подзвонивши в дзвоник вхідних дверей та пересвідчившись у тому, що мешканці квартири № 73 відсутні, оскільки вхідні двері йому ніхто не відкрив, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, відкрив замок вхідних дверей ключами та проник у приміщення квартири, звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення таємно викрав чуже майно, яке належить громадянці ОСОБА_2, а саме: МП-3 плеєр «Рітмікс RF-8600», ціною 475 гривень, 19-ти дюймовий монітор від компютера «Самсунг» - TFT, ціною 750 гривень, мобільний телефон «Самсунг» D-900, ціною 500 гривень, плівковий фотоапарат, ціною 60 гривень, епілятор «Філіпс», ціною 300 гривень, модем «Asus», ціною 250 гривень, золотий ланцюжок, ціною 300 гривень, цифровий фотоапарат «Олімпус», ціною 500 гривень, сумку чорного кольору з рожевим бантом, ціною 108 гривень, сумку тілесного кольору, ціною 200 гривень, сумку чорного кольору, ціною 90 гривень, жіночий наручний годинник з чорним ремінцем, загальною ціною 150 гривень, косметичку блакитного кольору, ціною 30 гривень, в якій знаходився блиск для губ «Енітайм», який для потерпілої матеріальної цінності не представляє, а всього майна на загальну суму 3713 гривень, а також майно, яке належить громадянці ОСОБА_3, а саме: дорожню сумку синього кольору, ціною 200 гривень, сумку зеленого кольору, ціною 200 гривень, гроші в сумі 500 гривень, жіночі парфуми «Солиден», ціною 600 гривень, а всього майна на загальну суму 1500 гривень.

З викраденим чужим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, завдавши кожній із потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальну шкоду.

Крім цього, ОСОБА_1 26 вересня 2009 року, приблизно в 06.00 годин, із проникненням у житло, у квартиру АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить громадянкам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Так, ОСОБА_1 26 вересня 2009 року, приблизно в 06.00 годин, повертаючись по місцю свого мешкання та проходячи біля будинку АДРЕСА_9 звернувши увагу на відчинену кватирку вікна квартири № 37, розташованої на першому поверсі вказаного будинку, вирішив скоїти крадіжку чужого майна з указаної квартири. З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_1 зайшов до підїзду вказаного будинку та через вікно між першим та другим поверхами виліз на дах вхідних дверей підїзду, звідки став на підвіконня вікна квартири АДРЕСА_2 та просунувши руку в кватирку, відкрив вікно через яке проник у приміщення квартири, звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення повторно таємно викрав чуже майно, яке належить громадянці ОСОБА_4, а саме: сумку коричневого кольору, ціною 520 гривень, чуже майно, яке належить громадянці ОСОБА_5, а саме: сумку червоного кольору, ціною 60 гривень у якій знаходились гроші в сумі 1500 гривень, а також не представляючі для потерпілої матеріальної цінності: паспорт громадянки України, ідентифікаційний код та пенсійне посвідчення видані на прізвище ОСОБА_5, всього майна на загальну суму 1560 гривень;чуже майно, яке належить громадянину ОСОБА_6, а саме: спортивний рюкзак чорного кольору, ціною 100 гривень, спортивну сумку чорного кольору, ціною 75 гривень, всього майна на загальну суму 175 гривень.

З викраденим чужим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, завдавши потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальну шкоду.

Крім цього, ОСОБА_1 08 вересня 2009 року, приблизно в 06.00 годин, із проникненням у житло, у квартиру АДРЕСА_3 повторно відкрито викрав чуже майно, що належить громадянці ОСОБА_7

Так, ОСОБА_1 08 вересня 2009 року, приблизно в 06.00 годин, повертаючись по місцю свого мешкання та проходячи біля будинку АДРЕСА_10, звернув увагу на відчинене вікно квартири № 188 розташованої на другому поверсі вказаного будинку, звідки вирішив скоїти крадіжку чужого майна. З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_1 зайшов до підїзду й через вікно між першим та другим поверхами, виліз на дах вхідних дверей підїзду, звідки по газопровідній трубі добрався до вікна квартири № 188 через яке проник у приміщення квартири, звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення повторно став викрадати чуже майно, що належить ОСОБА_7, а саме: гроші в сумі 6 гривень, після чого направився до кімнати, де відпочивала ОСОБА_7 Виявивши у вищевказаній кімнаті мобільний телефон «Нокіа Н-72», ціною 1500 гривень з карткою мобільного оператора «Лайф», ціною 15 гривень на рахунку якої були грошові кошти в сумі 25 гривень, який лежав на тумбочці навпроти ліжка ОСОБА_7, ОСОБА_1 заволодів вказаним мобільним телефоном, однак в цей момент прокинулась ОСОБА_7 Усвідомлюючи те, що його дії є викритими, ОСОБА_1 з метою утримання викраденого ним чужого майна та доведення свого злочинного умислу до кінця, з викраденим у ОСОБА_7 чужим майном втік з квартири, при цьому прихопивши з собою два ключі від замків вхідних дверей її квартири та ключ від домофону, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, завдавши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1546 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України визнав повністю, дав суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, підтвердив суду обставини скоєння ним злочинів, вказавши на час, місце, спосіб і мету скоєння злочинів, розмір заявлених потерпілими цивільних позовів не оспорював та показав, що в серпні 2009 року він неподалік школи № 222 в м. Києві знайшов ящик зі сміттям-лампочками, насадками для розвідних ключів. Також серед даних речей лежала квитанція по сплаті комунальних послуг від квартири АДРЕСА_4 та ключі від дверних замків, наскільки він тоді зрозумів вони були саме від цієї квартири. Взявши ключі з метою вчинити крадіжку з вищевказаної квартири та запамятавши адресу на квитанції, цього ж дня після 24 години він прийшов до дверей даної квартири, яка розташована на 5-му поверсі, та вирішив перевірити чи підходять ключі до замків. Вставивши ключ у замок та пересвідчившись, що ключ підходить, він зачинив двері та направився по місцю свого мешкання. 27 серпня 2009 року взявши ключі від квартири АДРЕСА_4, приблизно о 14.00 годин, він відчинив вхідні двері даної квартири й потрапив всередину. Пересвідчившись, що вдома нікого немає, він почав обшукувати кімнати квартири з метою виявлення цінних речей. У кімнаті, яка знаходилась зліва від вхідних дверей до квартири, він виявив у шафі на верхній поличці сумку зеленого кольору, у якій знаходилось 500 гривень, жіночі парфуми та сумку чорного кольору з рожевим бантом. Взявши дані речі, він направився до сусідньої кімнати, де виявив:МП-3 плеєр чорного кольору, який лежав на поличці, яка розміщена на стінці з лівої сторони від вхідних дверей до кімнати, монітор від компютера «Самсунг» сірого кольору, який стояв на столі біля вікна, мобільний телефон чорного кольору «Самсунг», який лежав під монітором від компютера на поличці, плівковий фотоапарат золотистого кольору, який лежав під монітором від компютера на поличці, епілятор рожевого кольору, який лежав в шафі на нижній поличці, модем чорного кольору, який знаходився під монітором від компютера на поличці, цифровий фотоапарат сірого кольору, який лежав на столику, який стояв з правої сторони від вхідних дверей до кімнати, сумку тілесного кольору, яка лежала на стільці за дверима, сумку чорного кольору, яка лежала на стільці за дверима, наручний годинник золотистого кольору з чорним ременем, який лежав на поличці, яка розташована на стінці з лівої сторони від вхідних дверей до кімнати. Зібравши дані речі в сумку зеленого кольору та помістивши монітор від компютера в кульок чорного кольору, він направився до кухонної кімнати, де біля столу виявив сумку синього кольору. Взявши її, він пішов до виходу із квартири та в коридорі звернув свою увагу на тумбочку, де лежала косметичка блакитного кольору, у якій виявив золотий ланцюжок та блиск для губ. Взявши всі вищевказані речі із собою, він направився на вулицю, де на нього чекав його знайомий ОСОБА_8, якому він не розповідав, що щойно вчинив крадіжку з даної квартири, однак ОСОБА_8, помітивши в кульку монітор від компютера, запитав чиї ці речі, на що він відповів, що монітор потрібно буде віднести до ринку «Борщагівського» та по дорозі зайти до підїзду його будинку, в якому залишити дорожню сумку. Прийшовши з ОСОБА_8 до ринку «Борщагівського», останній відлучився поповнити мобільний рахунок, а він у цей момент, пройшовшись по ринку, продав даний монітор від компютера раніше незнайомому хлопцю, після чого направився по місцю свого мешкання, зателефонувавши по дорозі ОСОБА_8, якому повідомив, що вони в цей день уже не зустрінуться. Прийшовши по місцю свого мешкання він взяв сумку, яку перед цим залишив у підїзді, та зайшов до себе додому, де витяг із вищевказаної сумки два фотоапарати, золотий ланцюжок, МП-3 плеєр, мобільний телефон, модем, наручний годинник та гроші в сумі 500 гривень. Дані речі він у подальшому також продав на ринку «Борщагівський» раніше незнайомим людям, золотий ланцюжок заклав до ломбарду, гроші в сумі 500 гривень витратив на власні потреби, а всі інші речі викинув.

08 вересня 2009 року, приблизно о 06.00 годині, він повертався з дискотеки до місцю свого проживання та коли проходив повз будинку АДРЕСА_10, то помітив, що на другому поверсі відчинене вікно й у нього виник умисел залізти через нього всередину квартири щоб викрасти щось цінне. Тоді він зайшов до під'їзду даного будинку, який обладнаний металевими дверима з домофоном, який на той момент не працював. Він піднявся на сходинкову площадку між першим і другим поверхом та через вікно виліз на дах під'їзду, після чого, схопившись за газопровідну трубу, заліз через вікно у квартиру, яке вело до кухонної кімнати, де на поличці він помітив гаманець червоного кольору у якому він виявив гроші в сумі 6 гривень, які помістив до своєї кишені. Після цього, вийшовши з кухонної кімнати, він опинився в загальному коридорі з якого був вхід до кімнат. Відчинивши двері до однієї з кімнат він побачив із правої сторони ліжко, де спала раніше незнайома йому дівчина, як йому потім стало відомо від працівників міліції це була ОСОБА_7 Навпроти даного ліжка стояла тумбочка, на якій лежав на підзарядці мобільний телефон Нокіа «Н-72» сірого кольору. Тоді він вирішив скористатись тим, що ОСОБА_7 спала, та викрав мобільний телефон. Також він почав відчиняти дверцята шафи яка знаходилась в кімнаті, при цьому викидаючи речі на підлогу з метою виявлення цінних речей. У цей момент він почув як почала прокидатися ОСОБА_7 Тоді він швидко побіг до вхідних дверей квартири та відчинивши двері ключами, які знаходились в замку, прихопивши при цьому їх із собою, він побіг до виходу з під'їзду, при цьому чув як за ним бігла та вимагала повернутись ОСОБА_7 Після цього він направився до себе додому, а через кілька днів продав вищевказаний викрадений ним телефон за 500 гривень своєму наглядно знайомому ОСОБА_8, при цьому не повідомляючи йому дійсного походження телефону, а гроші в сумі 6 гривень витратив на свої потреби. Ключі від квартири, у якій він вчинив крадіжку, він викинув, коли біг по дорозі додому.

26 вересня 2009 року, приблизно о 06.00 годині, коли він повертався по місцю свого мешкання, проходячи повз будинку АДРЕСА_9 він помітив, що на першому поверсі даного будинку відчинене вікно, звідки він вирішив скоїти крадіжку, так як на той час потребував грошових коштів. Він зайшов до підїзду та через вікно між першим та другим поверхами виліз на дах підїзду даного будинку, звідки став на підвіконня вікна квартири АДРЕСА_5 та просунувши руку у кватирку відчинив вікно через яке потрапив усередину квартири, де в коридорі на тумбочці виявив сумку коричневого кольору, сумку червоного кольору, рюкзак чорного кольору та спортивну сумку чорного кольору. Взявши із собою дані сумки, він виліз через те саме відчинене вікно на вулицю та направився по місцю свого мешкання. По дорозі біля будинку АДРЕСА_6, перевіривши вміст даних сумок, він виявив у сумці червоного кольору гроші в сумі 1500 гривень та документи, дані гроші він витратив на власні потреби, а сумки з документами викинув у лісі по вул. Жмеринській у м. Києві.

У скоєному щиро кається, просить суворо не карати. Заявлені потерпілими цивільні позови згоден відшкодовувати.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному визнав повністю та не оспорює розмір цивільних позовів та фактичні обставини справи, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудного ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому складу злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України є правильною, оскільки він повторно, із проникненням у житло, таємно викрав чуже майно; повторно, із проникненням у житло відкрито викрав чуже майно.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_1 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, характеристику особи підсудного, який посередньо характеризується за місцем тимчасового утримання в ІТТ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, на час скоєння злочинів суспільно-корисною працею зайнятий не був, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, його відношення до скоєного, щире каяття в скоєному, що завдані потерпілим збитки не відшкодовані, та, вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавленням волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства.

Заявлені потерпілими ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цивільні позови по справі, суд вважає необхідним задовольнити.

Суд, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, а саме: вартість проведення дактилоскопічних експертиз, що підтверджується розрахунком їхньої, вартості ( т. 1 а.с. 184-187, 192-199).

Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа Н-72», переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_7, суд вважає за необхідне залишити в її власності.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 4 (чотирьох) років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 29 вересня 2009 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін утримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 - 46 гривень; ОСОБА_3 - 1500 гривень; ОСОБА_2 - 3713 гривень; ОСОБА_4 - 520 гривень; ОСОБА_5 -1560 гривень.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа Н-72», переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_7 - залишити в її власності.

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення дактилоскопічних експертиз 973 гривні 54 копійки. Отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в ГУДКУ в Київській області код 25575285, МФО 821018 (послуги експерта).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу у той же строк із моменту його проголошення.

Суддя: