Вирок № 9511938, 17.12.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-14/2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі колегії судів: головуючого судді Почупайло А.В.

суддів Домарацької А.В.,

Пізняхівського Ф.М.

при секретарях Єрмак Л.В., Левко О.О.,

Дома, Кіньовій К.М.

за участю прокурора Семененка В.П., Амельченка В.В.,

ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_3, зареєстрованого АДРЕСА_5, не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 289 КК України,-

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_7 21 жовтня 2006 року приблизно о 00.00 годин, вийшовши з метро на станції "Житомирська", яке розташовано по пр-ту Перемоги в м. Києві зупинив автомобіль таксі - "Део Сенс" державний номерний знак НОМЕР_7, який рухався по пр-ту Перемоги під керуванням свого знайомого ОСОБА_8, з яким домовився проїхати до місця свого проживання наАДРЕСА_3. Під час руху між ними виник конфлікт, який стосувався подальшої роботи ОСОБА_7 приватним водієм таксі поблизу станції метро "Житомирська". У результаті чого, ОСОБА_8 вимушений був зупинити автомобіль біля будинку АДРЕСА_3 в якому проживав ОСОБА_7 і вийти із салону. При цьому, конфлікт переріс у бійку. У результаті якої, ОСОБА_7 наніс удар рукою ОСОБА_8 в область тулуба, від якого останній упав вдарившись головою об землю, від чого втратив свідомість. Перебуваючи під впливом вчиненого, ОСОБА_7 з метою уникнення відповідальності за спричинені ОСОБА_8 тілесні ушкодження, вирішив поїхати подалі від місця скоєння злочину, щоб позбавитись тіла ОСОБА_8

Для чого, ОСОБА_7 помістив непритомного ОСОБА_8 на заднє сидіння вище вказаного автомобіля й сівши за кермо автомобіля "Део Сенс" державний номерний знак НОМЕР_8, почав рухатись в напрямку житлового масиву "Новобіличі". У районі вулиць Службової та Рахманінова в м. Києві ОСОБА_8 прийшов до свідомості та усвідомлюючи протиправні дії ОСОБА_7 по відношенню до нього, почав його штовхати. У результаті чого, сварка в салоні автомобіля відновилась. У цей час ОСОБА_7 автомобілем звернув на вулицю, і зупинив автомобіль напроти будинку АДРЕСА_5 в м. Києві. Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли із салону вище вказаного автомобіля де сварка між ними продовжилась й знову переросла в бійку. Під час якої, у ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_8.

Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_8, ОСОБА_7 21 жовтня 2006 року, знаходячись напроти будинку АДРЕСА_5, приблизно о 01.00 годині, усвідомлюючи при цьому, що здійснює посягання на життя ОСОБА_8, передбачаючи що наслідком свого діяння може бути його смерть і бажаючи цього, діючи умисно та цілеспрямовано, витягнувши з кишені ніж яким раптово почав наносити удари ОСОБА_8 в життєво-важливі органи, грудну клітину, живіт та шию. У результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 на місці вчинення злочину помер. Після чого, ОСОБА_7 труп ОСОБА_8 підтягнув до купи сміття, прикидавши його гіллям і викинувши, ніж, з місця вчинення злочину на автомобілі потерпілого зник.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 391/4171 від 22 листопада 2006 року на тілі трупа ОСОБА_8 виявлені пошкодження, а саме: а) колото-різана рана на передній поверхні шиї справа, раневий канал якої має направлення спереду назад знизу вверх, незначно зліва направо, довжиною близько 5,5 см, по ходу каналу наявне пошкодження стінки правої загальної сонної артерії; колото - різана рана на передній поверхні грудей справа, раневий канал від якого має направлення спереду назад, справа наліво трохи зверху вниз, довжиною близько 8 см, який проникає у грудну порожнину, пошкоджує навколосерцеву сумку і стінки аорти; б) колото - різана рана на лівій боковій поверхні грудної клітки, раневий канал якої має направлення зліва направо зверху вниз, проникає в ліву плевральну порожнину пошкоджує діафрагму, проникає в черевну порожнину і закінчується в тканинах селезінки, довжиною близько 9 см; 6-ть колото-різаних ран на передній черевній стінці справа у верхньому відділі, раневі канали від цих ран направлені спереду назад зверху вниз, при цьому чотири канали закінчуються в черевній порожнині, не пошкоджуючи внутрішніх органів, а два канали через діафрагму проникають в грудну порожнину, де один з каналів пошкоджує праву легень, передню стінку навколо сердечної сумки, довжина даного каналу близько 13,5 см; в) 2 різані рани на передній поверхні шиї; одна колото - різана рана на передній поверхні шиї зліва, одна колото - різана рана на передній поверхні області лівого плечового суглобу, дві колото-різані рани на передній поверхні грудної клітки справа, чотири колото-різані рани на правому зап'ясті, дві колото-різані рани на тильній поверхні правої кисті, дві колото - різані рани на лівій верхній кінцівки. Раневі канали від цих ран закінчуються в прилеглих м'язах, великих кровоносних судин не пошкоджують.

Пошкодження групи "а" знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_8 і мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпеки для життя.

Пошкодження групи "б" в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_8 не перебувають, але також мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпеки для життя.

Пошкодження групи "в" не є небезпечними для життя, у причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого не перебувають, і мають ознаки легких тілесних пошкоджень. Смерть ОСОБА_8 настала від чисельних колото-різаних ран тіла з пошкодженням шиї й грудної клітки з пошкодженням аорти й правої загальної сонної артерії й розвитком крововтрати.

Крім цього, 21 жовтня 2006 року приблизно в 01 годині 30 хвилин після вчинення ОСОБА_7 умисного вбивства ОСОБА_8 по АДРЕСА_4, у ОСОБА_7 виник умисел направлений на умисне заволодіння майном потерпілого. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном із метою обернення його на свою користь, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_7 таємно викрав у потерпілого ОСОБА_8 каблучку з камінцями з жовтого металу вартістю 570 гривень та мобільний телефон "Самсунг" вартістю - 600 гривень, який знаходився в автомобілі «Део Сенс» державний номерний знак НОМЕР_3, а всього майна на загальну суму 1170 гривень.

21 жовтня 2006 року приблизно о 01.30 годин після вчинення ОСОБА_7 умисного вбивства ОСОБА_8, заволодіння його особистим майном по АДРЕСА_4, у ОСОБА_7 виник умисел направлений на умисне заволодіння особистими документами потерпілого.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння особистими документами ОСОБА_8, переслідуючи особисті інтереси, діючи умисно, ОСОБА_7 таємно викрав у ОСОБА_8 паспорт громадянина України та посвідчення водія на його ім'я, техпаспорт на автомобіль"Део Сенс" (ЗАЗ-ДЕО Т13110) державний номерний знак НОМЕР_4 які є важливими особистими документами.

Крім цього, 21 жовтня 2006 року, після вчинення ОСОБА_7 умисного вбивства ОСОБА_8 по АДРЕСА_4, викрадення особистого майна та документів потерпілого, у ОСОБА_7 виник умисел направлений на заволодіння транспортним засобом потерпілого автомобілем - "Део Сенс" (ЗАЗ - ДЕО Т13110), державний номерний знак НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_5, вартістю 36000 гривень, з метою його подальшої експлуатації.

Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння транспортним засобом із метою подальшої його експлуатації, 21 жовтня 2006 року приблизно о 01.30 годин, ОСОБА_7 знаходячись по АДРЕСА_4, діючи умисно, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді майнової шкоди й бажаючи цього, шляхом запуску двигуна, привів у рух автомобіль "Део Сенс", державний номерний знак НОМЕР_4, перегнавши його від будинку АДРЕСА_4 до будинку АДРЕСА_5, де його й залишив. Який у подальшому був виявлений працівниками міліції та переданий його власнику.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 289 КК України не визнав і пояснив, що ОСОБА_8 він не вбивав, особистих його речей, документів та автомобіля він не викрадав. Приблизно з 2004 року він знав ОСОБА_8, який разом із ним працював таксистом біля станції метро «Житомирська». У березні 2006 року він перестав працювати таксистом, і став займатися ремонтом квартир.

У ніч з 20 на 21 жовтня 2006 року він перебував по АДРЕСА_6, де до 23 жовтня 2006 року робив ремонт у квартирі, номера якої не пам'ятає. Разом із сантехніком, прізвище якого він не пам'ятає, адресу його проживання не знає, якого він знайшов по газеті «Авізо», у п'ятницю 20 жовтня 2006 року приблизно о 23.00 годин вони поїхали зАДРЕСА_3 на АДРЕСА_4, з метою поставити в квартирі кран, оскільки в суботу 21 жовтня 2006 року в будинку повинні були запустити воду. Приїхавши на місце приблизно в 23.30-24.00 годин, двері квартири їм ніхто не відкрив. Не виявивши в обумовленому місці ключа від квартири, він зателефонував гіпсокартонщику ОСОБА_9, який із дозволу господаря квартири проживав у квартирі та виконував ремонтні роботи, проте мобільний телефон останнього не відповідав. Прочекавши із сантехніком приблизно до 01.00-01.15 годин, сантехнік поїхав до дому, а він залишився чекати ОСОБА_9 Проте не дочекавшись його приблизно до 02.30 годин, він також вирішив їхати до дому. Приблизно о 03.00 годині він зупинив автомобіль «Фольксваген Гольф» номерного знаку якого не пам'ятає, водій якого погодився відвезти його до дому на АДРЕСА_6, але по дорозі завіз пасажира жінку, яка перебувала в салоні автомобіля на вул. Кіквідзе. По дорозі додому вони заїхали в магазин «Кишеня», що розташований на Столичному шосе, де він придбав цигарки та продукти харчування. Приїхавши до будинку АДРЕСА_3, він розрахувався з водієм та піднявся до дому, а водій поїхав. В квартирі у якій він проживав разом із ОСОБА_10, останнього не було. З ОСОБА_10 у нього були дружні стосунки. У суботу 21 жовтня 2006 року в першій половині дня він зустрівся з гіпсокартонщиком ОСОБА_9, який повідомив його, що ночував у знайомого, і забув покласти ключ від квартири на обумовлене місце. Оскільки в будинку в ранці включили воду, то він домовився зі співробітником ЖЕКу, щоб спустили воду ще раз, що той і зробив, а сантехнік поставив сушилку для рушників, сказавши, що унітаз установить у кінці тижня.

22 жовтня 2006 року та 24 жовтня 2006 року він провідував у лікарні свою колишню співмешканку ОСОБА_11, яка перебувала з дитиною на лікуванні та якій він казав, що 25 жовтня 2006 року має намір поїхати до батьків.

25 жовтня 2006 року він приїхав до своїх батьків. Які проживають у с. Гільці, Чорнухинського району Полтавської області, де 26 жовтня 2006 року його було затримано працівниками міліції біля магазину в с. Гільці. При затриманні працівники міліції застосовували до нього недозволенні методи фізичного та психологічного тиску в зв'язку із чим він протягом досудового слідства давав неправдиві показання відносно себе. Дії працівників міліції при його затриманні в подальшому ним були оскаржені.

Слідчому прокуратури він надав показання аналогічні тим, які давав працівникам міліції, після його затримання, оговоривши себе в скоєнні злочину, який він не скоював, оскільки при цьому також були присутні працівники міліції, які здійснювали його затримання. У подальшому за вказівкою працівників міліції які здійснювали його затримання, при проведенні слідчим слідчих дій, він впізнав ніж, та при відтворені обстановки та обставин подій, на місці, зазначив як наносив удари ножем ОСОБА_8.

ОСОБА_10 він казав, що один із ножів, які були в них у квартирі він зламав приблизно 16 чи 19 жовтня 2006 року.

При проведенні його медичного огляду, він за вказівкою працівників міліції, що його затримали, на запитання працівників судово-медичної експертизи зазначив, що наявні в нього тілесні ушкодження він отримав у процесі бійки із ОСОБА_8, а на запитання чим нанесені, відповів, що дерев'яшкою.

Також у ніч з 20 на 21 жовтня 2006 року, приблизно з 24.00 до 03.00 годин він із вул. Бастіонної телефонував своєму знайомому ОСОБА_12, з яким він працював таксистом біля станції метро «Житомирська» та з яким у нього дружні стосунки, із приводу повернення боргу, оскільки ОСОБА_12 був винен йому гроші.

Чому і яким чином із мобільного телефону, що належав ОСОБА_8 із застосуванням сім-картки з номером телефону, що належить йому, 22 жовтня 2006 року о 18.00 годині було здійснено дзвінок на телефон ОСОБА_11, він пояснити не може. Він із телефону ОСОБА_8 не телефонував.

Заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов не визнав.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_7. свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6, про те, що її чоловік ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, був спокійною та врівноваженою людиною. Спиртними напоями не зловживав. У кінці вересня 2006 року чоловік влаштувався до приватної особи водієм - таксі, та орендував автомобіль "Део Сенс" червоного кольору.

Як правило чоловік близько 01.00 години приїжджав додому. Він ніколи ні на кого не скаржився, ніколи не вступав у конфлікти зі своїми пасажирами. Жодних засобів самооборони в машині не возив. Користувався мобільним телефоном "Самсунг" телефонний НОМЕР_8. Останнім часом курив сигарети "ЛМ"-червоні. При ньому завжди був паспорт громадянина України, посвідчення водія, доручення на право керування автомобілем і технічний паспорт на автомобіль. Останній раз вона бачила чоловіка 19 жовтня 2006 року, коли він її та сина відвіз у смт. Буча.

20 жовтня 2006 року близько 10.00 години вона телефонувала чоловіку на мобільний телефон та розмовляла з ним. Чоловік обіцяв приїхати за нею та сином 21 жовтня 2006 року. Проте 21 жовтня 2006 року мобільний телефон її чоловіка не відповідав.

23 жовтня 2006 року вона приїхала до дому та побачила, що всі речі в квартирі на місці, як вона їх залишала. Вона пішла до таксистів, спитала їх хто бачив її чоловіка на що вони відповіли, що бачили його в п'ятницю останній раз. Після чого вона звернулася до міліції, і повідомила, що її чоловік зник.

За період її відсутності чоловік у дома взяв 1000 гривень, оскільки мав намір купити їй подарунок на день народження.

Після вбивства її чоловіка, вона виявила, що зникли речі мобільний телефон "Самсунг" вартістю 600 гривень, золота каблучка з фіонітовим камінням, вартістю 570 гривень, які були в її чоловіка, а також зникли паспорт громадянина України, посвідчення водія на його ім'я та техпаспорт на автомобіль, які матеріальної цінності не представляють, але є важливими особистими документами.

Також від таксистів їй стало відомо, що коли ОСОБА_7 зателефонував комусь із таксистів, і той повідомив йому, що вбили її чоловіка, ОСОБА_7 відразу поїхав із Києва.

Їй нічого не відомо чи був конфлікт у її чоловіка із ОСОБА_7 Вважає, що ОСОБА_7 вбив її чоловіка із-за грошей, які завжди були в її чоловіка, а ОСОБА_7 програвся в гральних автоматах та йому потрібні були гроші.

Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1170 гривень та моральної шкоди в сумі 100000 гривень просить задовольнити та стягнути з підсудного;

Показаннями потерпілої ОСОБА_6, даними нею в ході досудового слідства й підтриманими нею в судовому засіданні;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, який суду показав, що разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 працював на таксі біля станції метро «Житомирська». Стосунки між усіма були нормальні. У подальшому ОСОБА_7 пішов із таксування.

Останній раз він бачив ОСОБА_8 в пятницю 20 жовтня 2006 року біля метро "Житомирська" коли той повернувся із с. П.П.Борщагівки, куди відвозив пасажира. Близько 24.00 годин ОСОБА_8 сам від'їжджав від станції метро «Житомирська». Він бачив як ОСОБА_8 повернув праворуч та поїхав у сторону АДРЕСА_3. У цей момент його щось відволікло, і він міг не побачити, як ОСОБА_8 взяв біля узбіччя пасажира. У цей момент біля нього також знаходився водій ОСОБА_14.

Після вихідних, на роботі ОСОБА_8 не було, співробітники сказали, що його також не було на дні народженні їхнього співробітника. Потім прийшла жінка ОСОБА_8 і сказала, що ОСОБА_8 пропав та він порадив їй звернутися в міліцію. У районному управлінні міліції вона впізнала ОСОБА_8 на фото, яке показали їй працівники міліції з місця пригоди. У подальшому його запросили у Святошинський РУГУ, де допитали. На прохання працівників міліції він надав їм свій автомобіль та їздив із ними на батьківщину ОСОБА_7, де останній був затриманий працівниками міліції та доставлений у Святошинський РУ ГУ МВС України в м. Києві. При затриманні ОСОБА_7, працівники міліції до останнього силу не застосовували. Ніяких тілесних ушкоджень на ОСОБА_7 після затримання він не бачив. ОСОБА_7 нервував, оскільки не чекав, що його затримають.

Також він був запрошений слідчим у якості понятого, та приймав участь у впізнанні ОСОБА_7 ножа та при відтворенні з ним обстановки та обставин подій. При проведенні зазначених слідчих дій ніякого тиску, чи погроз зі сторони працівників міліції до ОСОБА_7 не застосовувалось. Тілесних ушкоджень на ньому не було. ОСОБА_7 сам показав на один з 3-х ножів які знаходились на столі в кабінеті слідчого. Коли слідчий спитав де він його подів. ОСОБА_7 відповів, що викинув його на смітник. Разом із ОСОБА_15 він у якості понятого приймав участь у відтворенні обстановки із ОСОБА_7 на місці злочину. ОСОБА_7 сам, добровільно, без будь якого примусу, погодився розповісти про вчинене ним вбивство ОСОБА_8 та показати місце злочину, що він і зробив. Проводилась відеозйомка. ОСОБА_7 із подробицями розповів як усе сталось. Зі слів ОСОБА_7 знає, що той зупинив таксі яким керував ОСОБА_8 біля виходу з метро, що розташований ближче до АДРЕСА_3. ОСОБА_8 погодився відвезти ОСОБА_7 за 20 гривень до дому на АДРЕСА_3. По дорозі між ними виникла сварка. ОСОБА_8 попередив ОСОБА_7, що той не буде працювати таксистом біля метро, зупинив автомобіль, вони вийшли з автомобіля, сварка переросла в бійку. ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_8, від чого той упав та вдарився головою об асфальт. ОСОБА_7 подумав, що ОСОБА_8 мертвий та вирішив від нього позбавитись, втягнувши ОСОБА_8 на заднє сидіння автомобіля, а сам сів за кермо. Доїхавши до вул. Рахманінова, ОСОБА_8 прийшов до свідомості та почав його душити. Зупинивши автомобіль вони вискочили з автомобіля. На АДРЕСА_4, яку зазначив сам ОСОБА_7, останній наочно показав як та куди наносив ножем удари ОСОБА_8, показав рукою сміттєзвалище куди він відніс та сховав труп ОСОБА_8 Також ОСОБА_7 розповідав, що ніж він викинув, а автомобіль відігнав на Печерськ де залишив недалеко від будинку де робив ремонт на квартирі. Він також підписував документи, які складали працівники міліції після проведення зазначених слідчих дій.

У ОСОБА_8 був мобільний телефон "Самсунг", він також носив золоту каблуку.

Між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був конфлікт по роботі, про який він дізнався особисто від них, проте стосунки між ними були не ворожі, а скоріше нейтральні.

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15, який суду показав, що знає ОСОБА_7 і ОСОБА_8 по роботі, оскільки займались пасажирськими перевезеннями біля станції метро «Житомирська», мав із ними робочі стосунки.

Останній раз він бачив ОСОБА_8 21 жовтня 2006 року приблизно в 00.10 годин біля метро "Житомирська" коли той під'їхав на автомобілі «Део Сенс» темно червоного кольору. Біля метро стояло приблизно п'ять машин і ОСОБА_8 навіть не виходячи з машини, махнув йому та ОСОБА_14 з яким він сидів в автомобілі рукою та поїхав. Він бачив, як автомобіль ОСОБА_8 проїхав приблизно 20-30 м, після чого він перестав спостерігати за ним.

Про загибель ОСОБА_8 йому повідомив хтось із колег, зазначивши, що в моргу лежить труп ОСОБА_8 та їх викликають у міліцію.

Після вбивства ОСОБА_8 він із ОСОБА_13, слідчим був запрошені в якості понятих при проведенні впізнання ОСОБА_7 ножа й при відтворенні з ним обстановки та обставин подій.

При впізнанні ножа, він із ОСОБА_13 знаходились зі слідчим у кабінеті. На столі знаходились три ножі. Слідчий їх попередив щоб він із ОСОБА_13 ніяких дій, чи тиску на ОСОБА_7 не чинили. Так як усі один одного знали. Потім був запрошений ОСОБА_7, якому слідчий попросив вказати на ніж який він знає. ОСОБА_7 вказав на один із ножів схожий на розділочний і повідомив, що він ним наносив удари ОСОБА_8. Також ОСОБА_7 сказав, що цей ніж він взяв із дому, і носив його при собі 2 чи 3 дні. Потім слідчий оформив протокол і всі його прочитали. Там усе було записано вірно. Розписався й ОСОБА_7, на якого ніхто ніякого тиску не чинив.

При проведенні відтворення обстановки та обставин подій слідчий попросив ОСОБА_7 розповісти як він вчинив вбивство ОСОБА_8. На що ОСОБА_7 спокійно почав розповідати. Тиску на нього при цьому ніякого не було. Ніхто йому не підказував що говорити. ОСОБА_7 розповів, що біля станції метро "Житомирська" побачив таксі ОСОБА_8, який від'їзжав від метро, він його зупинив, запитав куди той їде. ОСОБА_8 відповів, що до дому й ОСОБА_7 попросив підвезти його додому, на що ОСОБА_8 погодився. Перед цим ОСОБА_7 сказав, що в той день при ньому був ніж який він взяв із дому для самооборони. По дорозі між ними виникла сварка із-за того що ОСОБА_8 сказав йому, що він більше не буде займатись перевезенням пасажирів біля метро "Житомирська", коли надумає таксувати. Сварка переросла в бійку біля будинку ОСОБА_7, у процесі якої ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_8, останній упав і вдарившись головою об асфальт втратив свідомість. ОСОБА_7 подумав, що вбив його й захотів вивезти кудись його тіло за межі міста. Він втягнув ОСОБА_8 в салон, і поклав на заднє сидіння, а сам сів за кермо автомобіля ОСОБА_8 і поїхав. По дорозі ОСОБА_8 прийшов до свідомості й почав його душити. Тоді він зупинив автомобіль біля сміттєзвалища й вони вискочили із салону. Бійка між ними продовжилась. ОСОБА_7 розповів, що він вихватив ніж та наніс ОСОБА_8 удари ножем. Потім слідчий запропонував йому показати те місце де все відбулось. Усі сіли до автомобіля й приїхали на вул. Рахманінова. ОСОБА_7 на місці продовжив свою розповідь. Указав на місце де він зупинив автомобіль, де відбулась бійка. Потім показав як вони стояли один проти одного, показував як і куди він наносив ОСОБА_8 удари ножем. Також показав куди відтягнув труп та розповів як він відігнав автомобіль на Печерськ. При проведенні даної слідчої дії все знімалось на відеокамеру, будь-якого тиску на ОСОБА_7 не здійснювалось. Ніяких тілесних ушкоджень на ОСОБА_7 він не бачив.

ОСОБА_7 правдоподібно та добровільно розповідав, про те як він вбивав ОСОБА_8

Приблизно за два тижні до вбивства ОСОБА_8, ОСОБА_7 перестав працювати таксистом;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_16, який суду показав, що знає ОСОБА_7 і ОСОБА_8 по роботі, оскільки займались пасажирськими перевезеннями біля станції метро «Житомирська», мав із ОСОБА_8 дружні стосунки із ОСОБА_7 стосунків ніяких.

Останній раз він бачив ОСОБА_8 20 жовтня 2006 року. Приблизно в 23.40 годин він взяв клієнта біля метро "Житомирська" та повіз його в с. П.П.Борщагівка, потім повернувся на метро «Житомирська», де стояло приблизно біля шести автомобілів таксі й поїхав до дому. Він бачив, як по дорозі біля метро «Житомирська» ОСОБА_8 зупинився біля магазину щоб взяти цигарки. Можливо, що по дорозі до дому, коли ОСОБА_8 від'їхав від таксистів, він взяв пасажира.

ОСОБА_8 керував автомобілем «Део Сенс» темного кольору.

Приблизно в 01.30 годин 21 жовтня 2009 року він особисто разом із ОСОБА_12 поїхали від метро «Житомирська» в клуб, де провели всю ніч. Коли вони перебували в клубі, то ОСОБА_12 сказав йому, що приблизно в 05.30 годин дзвонив ОСОБА_7, але він не відповів, відключивши телефон.

Про те, що ОСОБА_8 убили йому повідомила дружина ОСОБА_8 Вона впізнала його у Святошинському РУ ГУ по фото, яке він також бачив. Також, він впізнав ОСОБА_7 по фотороботу;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, який суду показав, що знає ОСОБА_7 і ОСОБА_8 по роботі, оскільки займались пасажирськими перевезеннями біля станції метро «Житомирська». ОСОБА_8 керував автомобілем «Део Сенс», який взяв в оренду. При собі в ОСОБА_8 був мобільний телефон.

20 жовтня 2006 року, приблизно в 00.15 годин, він бачив ОСОБА_8, який забрав останнього пасажира біля метро «Житомирська». Приблизно в 00.30 годин він бачив ОСОБА_8 в останнє, він від'їхав від них без пасажирів, зупинився біля магазину, хотів купити цигарки, магазини біля метро «Житомирської» були закриті й ОСОБА_8 поїхав до дому на АДРЕСА_3. Більше він ОСОБА_8 не бачив. Усю ніч з 20 на 21 жовтня 2006 року він з ОСОБА_16 провели в клубі ігрових автоматів. Протягом ночі йому на мобільний телефон НОМЕР_12 рази три дзвонив ОСОБА_7 зі свого номеру телефону, питав коли він поверне йому борг у сумі 300 гривень, оскільки йому потрібні були гроші.

24 жовтня 2006 року йому стало відомо, що ОСОБА_8 вбили;

- показаннями свідка ОСОБА_14, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а показання данні ним у ході досудового слідства оголошені судом та дослідженні в ході судового слідства про те, що він займається приватним перевезенням пасажирів від станції метро "Житомирська". ОСОБА_8 знає з 2004 року, також знає ОСОБА_7

21 жовтня 2006 року приблизно о 00.10 годин він перебував поблизу станції метро "Житомирська". У цей же час побачив автомобіль ОСОБА_8 - "Део Сенс", який близько однієї хвилини постояв біля кіоску що стоїть на зупинці, після чого поїхав у напрямку АДРЕСА_3. На станції метро два виходи. Коли ОСОБА_8 від'їхав метрів за 30 то він втратив його з поля зору. Чи зупинявся ОСОБА_8 біля другого виходу з метро він не знає. Про конфлікти між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 знає з розповідей знайомих, про те що ОСОБА_8 був проти того, щоб біля метро "Житомирська" працював ОСОБА_7. Рахує ті розповіді правдивими. ОСОБА_7 може охарактеризувати як дуже брехливу людину ( т. 1 а.с. 103-105, т.3 а.с. 50-51);

- показаннями свідка ОСОБА_17, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а показання данні ним у ході досудового слідства оголошені судом та дослідженні в ході судового слідства про те, що в червні 2005 року він разом із дружиною ОСОБА_18 придбав за 41000 гривень автомобіль "ЗАЗ Daewoo" державний номерний знак НОМЕР_9, який приблизно з вересня 2006 року передав в оренду ОСОБА_8 В жовтні 2006 року йому стало відомо про вбивство ОСОБА_8 і зникнення автомобіля. Коли його автомобіль було виявлено, був присутнім при його огляди. Вартість автомобіля на жовтень 2006 року складала приблизно 36000 гривень ( т. 1 а.с. 133-134, 54);

- показаннями свідка ОСОБА_10, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а показання данні ним у ході досудового слідства оголошені судом та дослідженні в ході судового слідства про те, що із ОСОБА_7 знайомий з 2002 року, підтримував із ним товариські сосунки. З 02 жовтня 2006 року ОСОБА_7, постійно проживав разом з ним в квартирі АДРЕСА_1. 20 жовтня 2006 року він дома не ночував, так як знаходився у своєї знайомої. 21 жовтня 2006 року близько 20.00 годин він із роботи приїхав додому. У квартирі його чекала його дівчина - ОСОБА_18, також у квартирі знаходився ОСОБА_7.

Приблизно з 17 жовтня 2006 року з їхньої квартири зник ніж із дерев'яною рукояткою коричневого кольору близько 20 - 25 см, лезо ножа приблизно 12 см. Він запитав ОСОБА_7 де ніж, на що той повернув ніж. 19 жовтня 2006 року із квартири знову зник указаний ніж він запитав у ОСОБА_7 де знову подівся ніж, на що ОСОБА_7 відповів, що ножа більш немає, та як він його зламав під час заточки. 21 жовтня 2006 року ножа вдома не було.

З 23 жовтня 2006 року по 27 жовтня 2006 року він перебував у своїх батьків у м. Прилуки. За цей час йому декілька разів на мобільний телефон телефонував ОСОБА_7, питав коли він повернеться. Спочатку ОСОБА_7 телефонував із НОМЕР_10, а 24 жовтня 2006 року з нового НОМЕР_11, зазначивши, що в нього тепер два номери.

Зазначив, що з 20 жовтня 2006 року ОСОБА_7 телефонував йому частіше ніж завжди, в основному цікавився коли він повернеться.

Він власноручно зробив ескіз ножа (т. 1 а.с.118 - 128, 129 - 130);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_19, який суду показав, що підсудного не знає.

Він мешкає в приватному будинку АДРЕСА_4. 21 жовтня 2006 року, у дуже пізній час - близько 01.00 години він при електроосвітленні встановлював паркан біля свого будинку. У цей час звернув увагу на автомобіль, на даху якого була «шашечка» по формі схожий на марку «Опель», червоного або вишневого кольору, на номерні знаки уваги не звернув, який рухався по вул. Рахманінова й налетів на недобудований каналізаційний люк, який частково був прикритий дерев'яною панеллю. Переднє праве скло автомобіля було наполовину опущене. Він зробив висновок що водій немісцевий, оскільки місцеві це місце об'їжджають. Автомобіль зупинився, світло в автомобілі загорілось, з нього вийшов чоловік, покрутився біля люка, сів в автомобіль, намагався зробити дзвінок по мобільному телефону. По поведінці водія він зробив висновок, що той бажає від чогось позбавитись, оскільки майже не звернув на нього увагу. Далі автомобіль поїхав на вулицю Рахманінова в напрямку сміттєзвалища. Через декілька хвилин він почув глухий-тупий звук - можливо звук падаючого тіла, чогось тяжкого. Після цього пішов на кут вулиць Рахманінова та Соснової, і у відблиску ліхтарів побачив, що автомобіль схожий на марку «Опель», стоїть навпроти вуличного ліхтаря на початку вул. Рахманінова, двигун не працював, освітлення в автомобілі не було. На будмайданчику він побачив силует чоловіка одягненого у футболку, який викинув щось на сміттєзвалище, де було складено гілля, прикрив це гіллям, після чого чоловік декілька разів підходив до автомобіля й викидав ще щось дрібне. Після цього, помітивши його, чоловік сів в автомобіль, перед цим знявши «шашечки» та поїхав. Крім водія в салоні автомобіля він більше нікого не бачив. Водія автомобіля він бачив із великої відстані перший раз приблизно з відстані 20, другий - 50 метрів. Інших автомобілів у той час не проїжджало. Уранці від працівників міліції він дізнався, що на сміттєзвалищі був знайдений труп. Він був присутній при огляді місця події в ранці. На місці працював кінолог, який виявив ніж;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, яка суду показала, що з 2004 року по весну 2006 року вона співмешкала разом із ОСОБА_7, якого може охарактеризувати, як нормальну людину. Коли стали проживати окремо, підтримували нормальні стосунки, ОСОБА_7 май же кожен день їй телефонував зі свого мобільного НОМЕР_14 на її мобільний телефон НОМЕР_13, рідше на домашній - НОМЕР_15, ОСОБА_7 працював таксистом біля метро «Житомирська», а потім пішов робити ремонти квартир, оскільки машини своєї не мав. Вона знайшла йому клієнта, у квартирі якого, що розташована на АДРЕСА_5 у м. Києві, він робив ремонт. Про стосунки в колективі таксистів ОСОБА_7 їй не розповідав.

У кінці жовтня 2006 року, коли вона перебувала в лікарні, її провідував ОСОБА_7, який казав, що збирається на вихідні в село. Від працівників міліції, які розшукували ОСОБА_7, їй стало відомо, що ОСОБА_7 обвинувачуєтьсся у вбивсті ОСОБА_8, якого вона також знала наглядно. На прохання працівників міліції вона показала місце проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_3, де він проживав разом із ОСОБА_10

ОСОБА_7 носив тільки футболки, сорочки не носив;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_20- старшого оперуповноваженого відділу карного розшуку Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, який суду показав, що в жовтні 2006 року він приймав участь у розкритті даного злочину. По роздруківках із мобільного телефону потерпілого, прізвище якого не пам'ятає, було встановлено, що в мобільний телефон потерпілого вставлялась чужа сім картка. По даній сім картці був встановлений ОСОБА_7, який, як він пам'ятає, і вчинив вбивство потерпілого. По роздруківці телефону ОСОБА_7 і було встановлено його місце знаходження. Разом зі співробітниками головного управління розшуку він виїжджав на затримання ОСОБА_7 в с. Гільці. За допомогою місцевих співробітників карного розшуку вони знайшли ОСОБА_7 біля кафе в тому ж селі. Представившись працівниками міліції, ОСОБА_7 назвав своє прізвище ім'я та по-батькові, після чого вони провели його затримання. При затриманні ОСОБА_7 опір не чинив. Оскільки документів при собі у ОСОБА_7 не було, вони заїхали за документами за місцем його проживання, батько ОСОБА_7 виніс документи, встановивши особу, доставили ОСОБА_7 до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Ніякого тиску при затриманні та в подальшому на ОСОБА_7 не здійснювалось, що можуть також підтвердити знайомі таксисти ОСОБА_7, які їздили з ними в с. Гільці, щоб вони вказали ОСОБА_7, оскільки вони його знали в обличчя;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_21- - оперуповноваженого відділу карного розшуку Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, який суду показав, що в жовтні 2006 року разом з іншими співробітниками управління карного розшуку він приймав участь у розкритті вбивства потерпілого - таксиста, приймав участь при затримуванні ОСОБА_7 в с. Гільці. За допомогою місцевих співробітників карного розшуку, вони знайшли ОСОБА_7 в селі біля кафе де його й затримали. Також заїжджали за місцем проживання ОСОБА_7 до його батьків за документами ОСОБА_7, після чого доставили його у Святошинський РУГУ МВС України в м. Києві. Ніхто ніякого тиску до ОСОБА_7 не застосовував;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_22- першого заступника начальника Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, який суду показав, що в кінці жовтня 2006 року він працював заступником начальника 2-го відділу управління карного розшуку ГУ МВС України в м. Києві та приймав участь у розкритті умисного вбивства, а саме у Святошинському районі м. Києва було виявлено труп невідомої особи чоловічої статті, яким виявився ОСОБА_8. По даному факту було заведено оперативно-розшукову справу, так як злочин спочатку був не розкритий.

Співробітниками карного розшуку з'ясовувались обставини скоєння злочину, встановлювались речі, що зникли в потерпілого, у тому числі й мобільний телефон. У процесі проведення оперативно-розшукових дій, на підставі закону про оперативно-розшукову діяльність, були отримані роздруківки телефонних з'єднань із мобільного телефону потерпілого ОСОБА_8 В даних роздруківках побачили, що якась стороння особа на наступний день після вчиненого злочину користувалась мобільним телефоном потерпілого, вставляючи в нього свою сім картку. Через цей факт і був встановлений ОСОБА_7, який згодом слідчим був затриманий і судом заарештований. На ОСОБА_7 в його присутності ніякого тиску не чинилося. Усі роздруківки телефонних з'єднань на запит слідчого були вилучені з матеріалів оперативно-розшукової справи.

Коли ОСОБА_7 попросили по годинах описати де він знаходився в ніч вбивства, він сам, добровільно визнав свою причетність до вбивства ОСОБА_8, розповів як і за що він вбив потерпілого, написав явку з повинною.

У Печерському районі м. Києва, біля місця, де ОСОБА_7 проводились будівельні роботи, було виявлено автомобіль потерпілого.

Будь яких скарг від ОСОБА_7 він не отримував. Пам'ятає, що конвой Святошинського райуправління міліції возив ОСОБА_7 на медичне обстеження на предмет наявності в нього тілесних ушкоджень, щоб упередити спроби підозрюваного вказати, що співробітники розшуку застосовували до нього недозволені методи впливу;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_23 - старшого оперуповноваженого управління карного розшуку м. Києва, який суду показав, що він приймав безпосередню участь у розкритті вбивства ОСОБА_8. По даному факту було заведено оперативно-розшукну справу, а прокуратурою порушено кримінальну справу за ст. 115 КК України.

Під час проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що потерпілий пересувався на автомобілі «Део» та користувався мобільним телефоном номер якого та імейл терміналу з яким він працював до вбивства були встановлені та отримані роздруківки телефонних з'єднань. При проведенні аналізу роздруківок даного телефону, було встановлено, що після вчинення вбивства з його мобільного телефону робились дзвінки. Тобто вставлялась інша сім картка. У ході аналізу дзвінків даної сім картки, були встановлені абоненти міських номерів і адреси цих телефонів. Один з яких - квартира АДРЕСА_2. При виїзді на вказану адресу, поряд із будинком був виявлений автомобіль потерпілого ОСОБА_8 В ході подальшої роботи було встановлено, що на телефон вище вказаної квартири, де проводились ремонті роботи, міг телефонувати ОСОБА_7, який був там виконробом. Також було встановлено, що відомий їм номер мобільного телефону, сім картка якого вставлялась в мобільний телефон ОСОБА_8 належить ОСОБА_7. При аналізі, також було встановлено місце знаходження ОСОБА_7 і встановлено, що ОСОБА_7 та потерпілий були знайомі між собою, займались приватними перевезеннями пасажирів і між ними були натягнуті стосунки.

Після доставки ОСОБА_7 у Святошинський РУ ГУ, останнього завели в їхній кабінет. Вони почали з ним спілкуватись із приводу його місця знаходження по годинах у ніч вбивства ОСОБА_8. ОСОБА_7 попросив запалити цигарку й почав розповідати. Він дав йому папір, і попросив викласти все письмово на ім'я прокурора, що ОСОБА_7 і зробив, написавши власноручно явку з повинною. Потім ОСОБА_7 з усіма подробицями опитав ОСОБА_24. При цьому ніхто ніякого тиску, ні фізичного, ні психічного на ОСОБА_7 не застосовував.

Щоб упередити спроби підозрюваного вказати, що співробітники розшуку застосовували до нього недозволені методи впливу; слідчий направив ОСОБА_7 в СМЕ, для обстеження на предмет наявності тілесних ушкоджень, де його було обстежено.

У підтвердження того, що на ОСОБА_7 не чинився будь який тиск, відтворення обстановки та обставин подій виконувалось із застосування відеозйомки на відеокамеру. Де він усе добровільно розповів, у присутності понятих.

При допиті ним ОСОБА_10 було встановлено, що той проживав в одній квартирі із ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_10 пригадав, що з кухні їхньої квартири декілька разів зникав ніж. У розмові із ОСОБА_7, останній зізнавався, що він брав ніж для своїх потреб і його потім повертав. В останній раз, коли ОСОБА_10 виявив відсутність ножа ОСОБА_7 пояснив ОСОБА_10, що під час заточки ножа, він його зламав. Після допиту ОСОБА_10, він попросив його намалювати ескіз ножа, що той і зробив. Потім хтось зі співробітників розшуку, що знаходився в кабінеті почав звіряти ескіз із фотографією з місця злочину. ОСОБА_10 також побачив ці фотографії й сам зробив дописку під ескізом. Наполягає, що до того як ОСОБА_10 намалював ескіз, ніяких фотографій ніхто ОСОБА_10 не показував.

Він був присутнім на відтворені обстановки та обставин події за участю ОСОБА_7, як оперативний співробітник. ОСОБА_7 розповідав та показував на місці про обставини вбивства ним ОСОБА_8;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_25 - оперуповноваженого відділу карного розшуку Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яка суду показала, що в жовтні 2006 року разом з іншими співробітниками управління карного розшуку вона приймала участь у розкритті вбивства потерпілого - таксиста по АДРЕСА_4. За підозрою у вчиненні даного злочину був затриманий ОСОБА_7, який зізнався в скоєнні даного вбивства. ОСОБА_7, був розшуканий і затриманий по мобільному телефону. Було встановлено, що ОСОБА_7 свою сім картку мобільного телефону вставляв у мобільний телефон потерпілого. ОСОБА_7 при його допиті працівниками карного розшуку спокійно давав пояснення із приводу скоєного, при цьому на нього будь якого тиску працівниками міліції не здійснювалось. На ОСОБА_7 ніяких слідів побоїв не бачила.

ОСОБА_7 розповів, що потерпілий його знайомий, який працював таксистом, його підібрав десь біля метро. Потім вони разом поїхали додому. По дорозі між ними виник конфлікт. Ніби то ОСОБА_7 вдарив потерпілого й той втратив свідомість. Де це було, вона не пам'ятає. Потім ОСОБА_7 на автомобілі потерпілого завіз його на вул. Рахманінова. Там потерпілий прийшов до свідомості й між ними знову виникла бійка. Він наніс ОСОБА_8 удари ножем біля автомобіля. Там же на місці він труп і залишив, а автомобіль потерпілого відігнав в інше місце. Сказав, що ніж він взяв із дому і його також залишив на місці вбивства. Інших подробиць вона не пам'ятає;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_26 - оперуповноваженого відділу карного розшуку Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, який суду показав, що в жовтні 2006 року разом з іншими співробітниками управління карного розшуку він приймав участь у розкритті вбивства потерпілого.

ОСОБА_7 було встановлено по роздруківках із мобільних телефонів. По роздруківках ним особисто була встановлена квартира по АДРЕСА_5 де ОСОБА_7 зі знайомими робив ремонт. І недалеко від того будинку був виявлений автомобіль потерпілого. Він спостерігав за оглядом автомобіля, який проводив слідчий та експерт у присутності понятих. Від колег йому біло відомо, що ОСОБА_7 добровільно написав явку з повинною, і дав пояснення із приводу вчиненого ним вбивства;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_27 - старшого оперуповноваженого відділу карного розшуку Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, який суду показав, що в жовтні 2006 року разом з іншими співробітниками управління карного розшуку він приймав участь у розкритті вбивства потерпілого, приймав участь при затриманні ОСОБА_7 в с. Гільці. Вони знайшли ОСОБА_7 в селі біля кафе де його й затримали, після чого заїхали до його батьків, взяли документи ОСОБА_7 та доставили його у Святошинський РУГУ МВС України в м. Києві. При затриманні ОСОБА_7 вони йому представились працівниками міліції, назвали прізвище, ім'я по-батькові, посаду, пред'явили посвідчення та роз'яснили чому приїхали.

Після доставки ОСОБА_7 у Святошинський РУ ГУ, останнього завели в їхній кабінет. Вони почали з ним спілкуватись із приводу його місця знаходження по годинах у ніч вбивства ОСОБА_8. ОСОБА_7 попросив запалити цигарку й почав з усіма подробицями розповідати, що він у той день отримав від хазяїна де він робив ремонт, велику суму грошей. А перед цим він із дому взяв ніж, так як знав, що отримає гроші. Отримавши гроші, він програв їх у гральних автоматах, після чого поїхав до дому на метро. Вийшовши на станції метро «Житомирська», він побачив свого знайомого ОСОБА_8, з яким раніше працював таксистом та якого попросив відвезти його до дому на АДРЕСА_3 за 20 гривень, на що ОСОБА_8 погодився. Удвох вони направились на АДРЕСА_3. По дорозі між ними виник конфлікт, із приводу того, що ОСОБА_8 його попередив, що він не буде працювати таксистом біля метро «Житомирська». Конфлікт переріс у бійку. Біля будинку на АДРЕСА_3, ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_28 і останній, ніби то втратив свідомість. Після цього він затягнув його на заднє сидіння автомобіля й поїхав на вул. Рахманінова, де заїхав у приватний сектор. У цей час ОСОБА_8 прийшов до свідомості та між ними на вулиці знову виникла бійка під час якої, він, діставши, ніж вдарив ОСОБА_8 ножем, у результаті чого той помер. Труп ОСОБА_8 він залишив біля сміттєзвалища, прикидавши труп сухим гіллям, а його автомобіль відігнав до будинку де робив ремонт і там його й залишив, сам поїхав на батьківщину. ОСОБА_7 пояснював, що вбивство ОСОБА_8 він скоїв за те, що требо було повертати гроші, які дав йому хазяїн квартири на ремонт, та які він програв в автоматах.

Ні під час затримання ні після, до ОСОБА_7 ніякого ні фізичного ні психічного впливу працівниками міліції не застосовувалось. ОСОБА_7 сам добровільно зізнався у вбивстві потерпілого ОСОБА_8, про що зазначав у своїх поясненнях у явці з повинною. Ніяких тілесних ушкоджень уОСОБА_7 він не бечив.;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_24, показання якого аналогічні показанням допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_29, при цьому свідок ОСОБА_24 також зазначив, що безпосередньо участі при затриманні ОСОБА_7 в Полтавській області він не приймав. Він був присутнім коли ОСОБА_7 давав пояснення, а також при відтворені ОСОБА_7 обстановки та обставин подій. При відтворені обстановки та обставин події проводився відеозапис, ОСОБА_7 сам добровільно показав дорогу до місця злочину, розповідав про всі події скоєння ним злочину, ніякого тиску на нього не чинилось;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_30 - начальника експертного відділення Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, який суду показав, що він у якості спеціаліста від початку до кінця проводив відеозйомку при відтворенні обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_7 За час слідчої дії ні з будь якої сторони на ОСОБА_7 ніякого тиску взагалі не було. ОСОБА_7 добровільно розповідав усе слідчому, показав місце вчинення злочину й продемонстрував як саме він ножем наносив удари потерпілому, що підтверджується відеозаписом слідчої дії. Після проведення відтворення, у мікроавтобусі всім учасникам було продемонстровано відеозапис. Ніяких заяв та зауважень від них не надійшло. Протокол слідчого він особисто прочитав, проте підпис поставити забув. Повністю підтверджує обставини, викладені в протоколі;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_31 - старшого слідчого прокуратури Святошинського району м. Києва, який суду показав, що в його провадженні перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_7. Ніякого фізичного чи психологічного тиску на ОСОБА_7 не чинилось. Роздруківки телефонних зєднань із мобільних телефонів що містяться в матеріалах кримінальної справи, надійшли органам досудового слідства з районного управління міліції, де вони знаходились разом із поясненнями в первинних матеріалах оперативно-розшукової справи;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_32 - начальника відділення карного розшуку по розкриттю злочинів проти особистості Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, який суду показав, що він вів першочерговий матеріал по справі по вбивству ОСОБА_8 Його співробітники збирали первинну інформацію й по телефонним роздруківкам вийшли на ОСОБА_7

Відповідно до Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» ними на запит із департаменту технічного забезпечення МВС України були отримані роздруківки телефонних з'єднань та проводились відповідні оперативно-розшукові заходи, які відповідно до вищезазначеного Закону розголошенню не підлягають.

Роздруківки телефонних з'єднань по даній справі нарочним передавались слідчим органам. Формат роздруківок той же, що й по інших справах;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_33 спеціаліста сектору взаємодії із правоохоронними органами ЗАТ «Київстар», який суду показав, що наявні в справі роздруківки телефонних з'єднань ЗАТ «Київстар» органам слідства не надавались. Уся база даних телефонних з'єднань ЗАТ «Київстар» передається в СБУ та зазначені роздруківки могли бути зроблені на запит департаментом технічного забезпечення МВС України;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_34, який суду показав, що підсудний є його сином, якого він може охарактеризувати з позитивної сторони. Чим син займався в м. Києві, де проживав, йому не відомо. У кінці жовтня 2006 року за декілька днів до приїзду син зателефонував і сказав, що приїде. 25 жовтня 2006 року син приїхав у другій половині дня, а наступного дня він був затриманий працівниками міліції, яким він передав документи сина. Через деякий час працівниками міліції було проведено обшук його помешкання та вилучені речі його сина ОСОБА_7;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_35 який суду показав, що із середини жовтня 2006 року він проводив ремонті роботи у квартирі по АДРЕСА_5 у м. Києві, куди його та його напарника ОСОБА_9 запросив по об'яві в газеті ОСОБА_7, який на цій квартирі був виконробом. ОСОБА_9 був не місцевий та постійно проживав у зазначеній квартирі, у нього був ключ від квартири. Якщо ОСОБА_9 був відсутнім, він ховав ключ в обумовлене місце про яке знали всього чотири чоловіка, у тому числі й ОСОБА_7 Випадків, щоб ОСОБА_9 був відсутній у квартирі й в обумовленому місці був відсутній ключ не було.

Приблизно в кінці жовтня 2006 року ОСОБА_7 пропав, його всі розшукували. Потім усіх робітників, які виконували ремонт у зазначеній квартирі затримали працівники міліції, які шукали ОСОБА_7, який зі слів працівників міліції підозрювався у вбивстві таксиста.

Приблизно в середині грудня 2006 року ним особисто при завершенні ремонтних робіт у зазначеній квартирі у ванній кімнаті, встановлювався змійовик, який до зникнення ОСОБА_7 встановлений не був;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 який дав суду показання, аналогічні показанням допитаного судом свідка ОСОБА_35, та додатково показав, що оскільки він був не місцевий та не мав де жити, то з дозволу хазяїна квартири в якій проводився ремонт, він проживав у цій квартирі. Ремонті роботи в квартирі проводились приблизно до 19.00 годин, щоб не скаржились сусіди. У жовтні 2006 року в нічний час ніяких робіт у квартирі не проводилось.

Також, кожної п'ятниці він їздив до себе до дому в Черкаську область, і повертався приблизно о 07.30 годин у понеділок. Коли він їздив до дому, то ключ від квартири він завжди залишав в обумовленому місці.

21 жовтня 2006 року була субота, і він на роботу не виходив. Наполягає, що в жовтні 2006 року змійовик у квартирі не встановлювався;

- протоколами огляду місця події від 21 жовтня 2006 року та фототаблицею, згідно яких на смітнику поблизу будинку 1 по вулиці Рахманінова в м. Києві виявлено труп громадянина ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті. Крім цього, в ході огляду виявлено ніж (т. 1 а.с. 8-18);

- актом від 21 жовтня 2009 року про застосування розшукової собаки, згідно якого при огляді місцевості де лежав труп, виявлені сліди автомобіля. Біля слідів автомобіля на траві біля узбіччя виявлені плями бурого кольору, схожі на кров (т. 1 а.с. 19);

- протоколом огляду місця події від 25 жовтня 2006 року та фототаблицями до нього, згідно якого поблизу будинку, АДРЕСА_5 у м. Києві було виявлено автомобіль “Део Сенс” державний номерний знак НОМЕР_8, який орендував громадянин ОСОБА_8 (т.1 а.с. 20-30);

- протоколами огляду та вилучення від 23 жовтня 2006 року, згідно яких, оглянуті та вилучені: кухонний ніж із деревяною кухонною ручкою темно-коричневого кольору на трьох заклепках, однієї з них не має. Клинок ножа з металу світлого кольору з накладенням іржі. Обушок прямий. Розміри ножа - загальна довжина 24,6 см, довжина ручки - 13,3 см, довжина клинка - 11,3 см; чорна коротка куртка з бічними кишенями, світло-сірий та темно-синій светр, біла футболка. На передній поверхні светрів та футболки виявлено наскрізні лінійні пошкодження тканини; пачка цигарок “Прилуки особливі” червоного кольору, з боків, білого. У середині пачки виявлено гроші в сумі 135 гривень купюрами 1-50 гривень; 4-20 гривень; 1- 5 гривень (т. 1, а.с. 65-67);.

- протоколом огляду та вилучення від 26 жовтня 2006 року, згідно якого, оглянуті та вилучені:недопалок сигарети з фільтром жовтого кольору з надписом “ЛМ” довжиною 3,3 сантиметри, недопалок сигарети з фільтром жовтого кольору з надписом “Вінстон”, довжиною 2,7 сантиметри, недопалок сигарети з фільтром білого кольору з надписом “Девідоф” довжиною 4,5 сантиметри, недопалок сигарети з фільтром білого кольору з надписом “Собраніє”, довжиною 3,5 см, рушник бавовняний, рожевого кольору, розміром 45 х 25 см (т.1 а.с. 64);

- постановами від 23 листопада 2006 року, 29 жовтня 2007 року про приєднання до справи речових доказів (т. 1 а.с. 68; т.3 а.с. 8);

- протоколом предявлення предметів для впізнання від 01 листопада 2006 року, згідно якого, свідок ОСОБА_10 впізнав ніж, який він використовував у побутових цілях, а також, який 21 жовтня 2006 року він не виявив у квартирі. Як пояснив йому, ОСОБА_7, даний ніж він зламав у процесі точіння ( т. 1 а.с. 69-70);

- протоколом предявлення предметів до впізнання від 28 жовтня 2006 року, згідно якого, підозрюваний ОСОБА_7 впізнав ніж, яким у ніч з 20 жовтня на 21 жовтня 2006 року наносив тілесні ушкодження ОСОБА_8 та якого викинув на смітник по вул. Рахманінова (т. 1 а.с. 71-72);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій (із використанням відеозапису) від 28 жовтня 2006 року, згідно якого ОСОБА_7 наглядно показав, яким чином він наносив удари ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 73-77);

- протоколом огляду предметів від 27 жовтня 2007 року (т. 3 а.с. 15);

- протоколом огляду речей від 05 листопада 2007 року (т. 3 а. с. 99);

- явкою з повинною ОСОБА_7 від 27 жовтня 2006 року, викладеною ним власноручно (т. 1 а.с. 193-195);

- поясненнями ОСОБА_7 від 27 жовтня 2006 року (т. 1.а.с. 41-44);

- протоколом допиту ОСОБА_7 від 28 жовтня 2006 року в якості підозрюваного (т. 1 а.с. 205-208);

- протоколом допиту ОСОБА_7 від 30 жовтня 2006 року в якості обвинуваченого (т. 1 а.с. 218-220);

- протоколом судового засідання від 30 жовтня 2006 року (т. 3 а.с. 60-61);

- роздруківками телефонних з'єднань із мобільних телефонів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з яких вбачається, що мобільний термінал імейл НОМЕР_16 (що належав ОСОБА_8) 22 жовтня 2006 року з 18.00 годин до 18.38 годин та в 23.10 годин; 25 жовтня 2006 року з 14.31 годин до 22.55 годин працював із сім карткою мобільного номеру НОМЕР_14, що належить ОСОБА_7. Використовуючи мобільний телефон ОСОБА_8, ОСОБА_7 із застосуванням сім картки зі своїм номером мобільного телефону НОМЕР_14, 22 жовтня 2006 року, 25 жовтня 2006 року здійснював телефонні дзвінки на телефони своєї знайомої ОСОБА_11 - НОМЕР_15; НОМЕР_13, а 25 жовтня 2006 року - на картку мобільного НОМЕР_11, що належить йому особисто (т. 3 а.с. 106, 109-124, 127);

- протоколами огляду документів від 13 листопада 2007 року (т. 3 а.с. 107-108; 125-126);

- висновком судово медичної експертизи № 391/4171 від 22 листопада 2006 року, згідно якого при досліджені трупа ОСОБА_8 виявлені ушкодження: а) колото різана рана на передній поверхні шиї праворуч, раневий канал, від якого має направлення з переду назад знизу вверх, незначно з ліва на право, довжина близько 5,5 см, по ходу каналу наявне пошкодження стінки правої загальної сонної артерії; колото-різана рана на передній поверхні грудей праворуч, раневий канал від якого має направлення з переду назад, з права наліво незначно з верху в низ, довжина близько 8 см, проникає у грудну порожнину, пошкоджує наколосерцеву сумку і стінку аорти; б) колото-різана рана на лівій боковій поверхні грудної клітини, раневий канал від якого має направлення з ліва направо з верху в низ, проникає в ліву плевральну порожнину пошкоджує діафрагму, проникає в черевну порожнину і закінчується в тканинах селезінки, довжина каналу близько 9 см; 6 колото-різаних ран на передній черевній стінці праворуч у верхньому відділенні, раневі канали від цих ран направлені з переду назад з верху вниз, при цьому чотири канали закінчуються в черевній порожнині, не пошкоджуючи внутрішніх органів, а два канали через діафрагму проникають в грудну порожнину, де один з каналів пошкоджує праву легеню, передню стінку навколо сердечної сумки, довжина даного каналу близько 13,5 см; в) - 2 різані рани на передній поверхні шиї; одна колото різана рана на передній поверхні шиї зліва, одна колото різана рана на передній поверхні області лівого плечового суглобу, дві колото - різані рани на передній поверхні грудної клітки зправа, чотири колото різані рани на правому запясті, дві колото різані рани на тильній поверхні правої кисті, дві колото різані рани на лівій верхній кінцівці. Раневі канали від цих ран закінчуються в прилеглих мязах, великих кровоносних судин не пошкоджують.

Пошкодження групи "а" знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_8 і мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпеки для життя.

Пошкодження групи "б" в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_8 не перебувають, але також мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпеки для життя.

Пошкодження групи "в" не є небезпечними для життя, у причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого не перебувають, і мають ознаки легких тілесних пошкоджень.

Колото різані рани утворилися від дії плоского предмету типа клинка ножа, що має обух та лезо, при цьому довжина зануреної частини клинка могла складати близько 13 см, а найбільша ширина до рівня занурення - близько 2 см. Різані рани шиї утворились від дії гострого предмету, що має ріжучі властивості, можливо ножа. Можливо, усі пошкодження спричиненні одним предметом.

Смерть ОСОБА_8 настала від чисельних колото-різаних ран тіла з пошкодженням шиї й грудної клітки з пошкодженням аорти й правої загальної сонної артерії й розвитком крововтрати.

Враховуючи вираженість трупних явищ, описаних у протоколі огляду трупа на місці виявлення (12.40 годин 21 жовтня 2006 року), смерть ОСОБА_8 могла настати приблизно за 10-14 годин до початку огляду. Смерть настала в найближчі хвилини (не більше 20) після спричинення пошкоджень групи «а». Пошкодження причинені в короткий проміжок часу, а тому судити про послідовність їх спричинення не виявляється можливим.

Судово-токсікологічним дослідженням крові та сечі трупа етиловий та інші спирти не виявлені.

Судово-имунологічним дослідженням крові трупа встановлено, що кров відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, що відповідає 1 групі (т. 1 а.с 140 - 150);

- висновками цитологічної експертизи № 75/ц від 14 листопада 2006 року, згідно якої кров у піднігтьовому вмісті рук потерпілого ОСОБА_8 могла походити від нього самого. Походження цієї крові від ОСОБА_7 також не виключається в разі, якщо в нього мало місце травмування шкіри або була зовнішня кровотеча (т.1 а.с. 154 - 156);

- висновками цитологічної експертизи № 77/ц від 21 листопада 2006 року, згідно якої при дослідженні 4 х представлених недопалків сигарет отримані такі результати: сліди слини на сигареті „ЛМ” могли бути залишені як ОСОБА_8 так і ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 163 165);

- висновками цитологічної експертизи № 76/ц від 14 листопада 2006 року, згідно якої при судово - цитологічному дослідженні речовини бурого кольору вилученої із трави при огляді місця події від 21 жовтня 2006 року, знайдена кров особи чоловічої генетичної статі. Дана кров могла походити від потерпілого ОСОБА_8. Походження цієї крові від підозрюваного ОСОБА_7 також не виключається в разі, якщо в нього була зовнішня кровотеча (т. 1 а.с. 169 171);

- висновками судово медичної експертизи № 85/ц від 14 листопада 2006 року, згідно якої при судово - цитологічному дослідженні слідів червоно-коричневого кольору на клинку ножа знайдена кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_8. Походження цієї крові від підозрюваного ОСОБА_7 також не виключається в разі, якщо в нього була зовнішня кровотеча (т.1 а.с. 175 177);

- висновком судової трасологічної експертизи № 388 від 08 листопада 2007 року, згідно висновку якої слід протектора шини зафіксованого при огляді місця події по АДРЕСА_4 від 21 жовтня 2006 року по загальним ознакам співпадає із протектором шини на автомобілі «Део Сенс» державний номерний знак НОМЕР_3, виявленого по АДРЕСА_4 від 25 жовтня 2006 року (т. 3 а.с 66-71);

- висновком судово-медичної експертизи одягу та ножа від 16 листопада 2007 року за № 296-МК, згідно якого на одежі ОСОБА_8 виявлені пошкодження: 8 пошкоджень на курці та по 16 пошкоджень на светрі та джемпері, які співпадають по локалізації між собою та з ранами на тілі. Невідповідність кількості пошкоджень на куртці кількості останніх на інших слоях одягу пояснюється тим, що вона могла бути розстібнута та зміщувалась під час нанесення пошкоджень. Усі дослідженні пошкодження як на тілі так і на одязі утворені колючо-ріжучою дією односторонньо-гострого предмета типу клинка ножа, що має обушок п-образної форми насічок та лезо. Пошкодження на трупі ОСОБА_8 спричинені одним і тим же травмуючим предметом. Пошкодження на тілі та одежі ОСОБА_8 могли бути утворені клинком ножа, представленого на експертизу. З моменту спричинення пошкоджень потерпілий був звернений по направленню дії травмую чого предмета передньою по верхньою тіла (передня поверхня шиї, грудей та черева) (т. 3 а.с. 84-97);

- висновком амбулаторної комплексної нарколого-психолого-психіатричної експертизи № 1637 від 09 листопада 2006 року, згідно якого в даний час ОСОБА_7 на страждає будь-яким психічним захворюванням.

У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння (21 жовтня 2006 року) ОСОБА_7 за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не перебував у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. У даний час ОСОБА_7 не виявляє ознак будь-якого психічного захворювання. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння ОСОБА_7 не перебував у стані фізіологічного афекту, не перебував у такому емоціональному стані, який би міг здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність. За своїм психічним станом у даний час ОСОБА_7 може предстати перед слідством та судом. Як такий що не страждає будь-яким психічним захворюванням у даний час ОСОБА_7 не потребує застосування по відношенню до нього примусових мір медичного характеру. ОСОБА_7 не страждає хронічним алкоголізмом та не потребує лікування від даного захворювання (т. 1 а.с. 189 - 191).

Показання підсудного ОСОБА_7 дані ним у ході судового слідства про те, що він не причетний до вбивства ОСОБА_8 та викрадення його речей, заволодіння документами та автомобілем, суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, спростовуються показами самого підсудного ОСОБА_7, даними ним у ході досудового слідства, показаннями допитаних у судовому засіданні потерпілої, свідків, показання яких є послідовними, логічними та підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду не має підстав.

Суд приймає до уваги та визнає достовірними й допустимими:

- явку з повинною ОСОБА_7 від 27 жовтня 2006 року, викладеною ним власноручно, згідно якої він зазначав, що 21 жовтня 2006 року він повертався до дому з Бастіонної, до цього отримав гроші в сумі 3500 гривень. Так як при ньому була значна сума грошей він на кухні квартири АДРЕСА_3, взяв із собою кухонний ніж із дерев'яною ручкою, заточений з одної сторони, для самооборони. Коли він близько 00.15 годин приїхав на станцію метро "Житомирська", він зустрів свого знайомого ОСОБА_8 з яким він працював. Він попросив підвезти його до дому в машині. Коли вони проїжджали по вул. Семашка, у ник виникла сварка, вони почали на вулиці битися, ОСОБА_8 втратив свідомість і впав. Потім він загрузив його в машину хотів залишити його в машині, але той прийшов до свідомості в машині й напав на нього ззаду. Він вирвався, і вдарив його ножем в область груді, у різні частини тіла, потім кинув його під мусорку, і поїхав до дому спати. Уранці відігнав машину на вул. Бастіонну й залишив там, ключі викинув у смітник із техпаспортом. Свою вину визнає повністю, просить його за скоєне суворо не наказувати. Написав власноручно, без примусу (т. 1 а.с. 193-195);

- пояснення ОСОБА_7 від 27 жовтня 2006 року, у яких він зазначав, що із ОСОБА_8 він познайомився близько двох років назад, працювали разом із ним на одній фірмі водіями таксі. Стосунки з ним були не дуже добрі, іноді в них виникали сварки. ОСОБА_36 на нього був сердитий за те, що він вліз у їхню фірму. Приблизно місяць назад він перестав таксувати й почав займатись будівництвом. Останній раз він робив ремонт у квартирі АДРЕСА_4. 20 жовтня 2006 року приблизно о 17.00 годин після роботи він біля метро «Л.Толстого» зустрівся із власником квартири в якій робив ремонт, який дав йому 3500 гривень на закупку будівельних матеріалів, після чого він поїхав до дому на АДРЕСА_5, де знімав квартиру разом із ОСОБА_10. Проходячи біля станції метро "Житомирська" він зустрів ОСОБА_8, який сидів у машині «Део Сенс» червоного кольору державні номери НОМЕР_7, на якій таксував. Він попросив його щоб той підвіз його додому, на що ОСОБА_8 погодився. Він дав йому 20 гривень, і вони поїхали. По дорозі ОСОБА_8 почав йому казати що більше йому не дозволить таксувати на ст. метро «Житомирська», оскільки це його місце. Саме із-за цього між ними спочатку почалась словесна сварка, а коли вони під'їхали до будинку, то вийшли з машини й почали битися. Під час бійки він ударив ОСОБА_8 і той втратив свідомість. Він затягнув його на заднє сидіння, сів за кермо його автомобіля й поїхав у мікрорайон «Біличі» в приватний сектор. По дорозі ОСОБА_8 прийшов до свідомості й накинувся на нього. Він раптово зупинив автомобіль і вони знову почали битися. Під час бійки він витягнув із кишені своєї куртки ніж із дерев'яною ручкою, який він взяв у себе дома того ж дня, і почав наносити йому удари в різні частини тіла. Коли ОСОБА_8 впав, він ударив його ножем у шию. Після чого він затягнув його до смітника, що був поруч, сів у машину й поїхав додому. Ніж він викинув на той смітник, де залишив ОСОБА_8 Також він забрав у ОСОБА_8 ключі, мобільний телефон та документи на автомобіль. Коли він бив ОСОБА_8 то був одягнутий у сині джинсові штани, синій джинсовий піджак, футболку та кросівки. Дома він переодягнувся й поїхав на АДРЕСА_4, де він залишив автомобіль, зловив таксі й поїхав до дому. Наступного дня увесь день він проспав. Неділю, понеділок і вівторок він провів дома, лише інколи виходив на вулицю, щоб прогулятися. У середу 25 жовтня 2006 року він поїхав до батьків у село Гільці Чорнухінського району Полтавської області (т.1 а.с. 41- 44);

- показання ОСОБА_7, данні ним у ході досудового слідства при допиті його в якості підозрюваного від 28 жовтня 2006 року про те, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_8, де знімає квартиру разом зі своїм знайомим ОСОБА_10. Офіційно він ніде не працював, про те займався ремонтом квартир у приватних осіб. Остання адреса, де вони робили ремонт: АДРЕСА_6. З ним робили ремонт троє чоловіків - два ОСОБА_35 та ОСОБА_33, прізвища яких не пам'ятає. У нього був телефон марки «Моторола», номер телефону - НОМЕР_5, крім цього в нього був ще один номер оператора «Білан» (068), конкретних цифр якого не пам'ятає.

Із ОСОБА_8 він знайомий приблизно з 2004 року, оскільки працювали водіями таксі на одній фірмі. Стосунки між ними були нормальні, але ОСОБА_8 був злий на нього за те, що він також таксував поблизу метро Житомирської, однак між ними ніяких конфліктів не було.

Приблизно з вересня 2004 року він перестав таксувати, оскільки особи, прізвища яких він не пам'ятає, побили йому машину, яку він орендував у приватних осіб. Із цього часу він почав займатись ремонтом квартир. Приблизно в середині жовтня він почав робити ремонт наАДРЕСА_4 разом із двома ОСОБА_8 та ОСОБА_9. 20 жовтня 2006 року він робив ремонт із двома ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у квартирі по АДРЕСА_5. Приблизно о другій половині дня поїхав до дому у квартиру АДРЕСА_7. Увечері конкретного часу не пам'ятає він зізвонився із власником квартири по АДРЕСА_5 на ім'я ОСОБА_35 та домовились про зустріч. Ввечері конкретного часу не пам'ятає, але було вже темно, вони зустрілися на станції метро «Л. Толстого», де ОСОБА_35 передав йому гроші в сумі 3500 гривень, які він мав витратити на придбання будматеріалів. Після цього 800 гривень із цієї суми він віддав двом ОСОБА_35. Далі поїхав до дому на метро. Приблизно о 24.00 годин він вийшов із метро на станції Житомирська та вирішив не йти пішки, а поїхати на таксі, оскільки в нього була велика сума грошей, а також було дуже пізно. Від метро до його будинку пішки йти приблизно 10 хвилин. Побачивши таксі, він сів у нього, він не звернув уваги. чи хтось бачив як він сідав у таксі. Одразу він не знав, що в машині таксі сидить ОСОБА_8, він сів до нього випадково. Він сів у таксі в наступному одязі - джинсовий піджак синього кольору, футболка червоного кольору, джинси синього кольору, ремінь синього кольору, кросівки чорного кольору. Крім цього, коли він їхав на зустріч з ОСОБА_35, з метою захисту, взяв кухонний ніж з дерев'яною ручкою, приблизно 30 см, більш точних даних не пам'ятає, який йому не належав, ніж знаходився в квартирі по АДРЕСА_3. При пред'явлені ножа зможе його впізнати.

Сівши в автомобіль «Део Сенс» червоного кольору, на переднє сидіння, він впізнав ОСОБА_8 та вони привітались. Спочатку між ними проходила нормальна розмова, він попросив у ОСОБА_8 сигарету, той йому дав сигарету, напевно марки «Прилуки», яку він в машині викурив, куди кинув недопалок не пам'ятає. Він сказав ОСОБА_8І, що скоро він знову буде таксувати поблизу станції метро «Житомирська» на що ОСОБА_8 повідомив, що він більше не буде там робити. Між ними виник конфлікт. Біля будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_8 зупинився. Вони вийшли з ним на вулицю й почали штовхатись, після цього почалась бійка, він ударив ОСОБА_8 кулаком в область голови від чого останній упав на асфальт, і втратив свідомість. Він злякався й подумав, що вбив його. Після цього вирішив погрузити ОСОБА_8 в його автомобіль та вивезти за м. Київ, куди саме не знав. Бійка проходила між 12 та 10 будинками по АДРЕСА_3, чи бачив їх там хтось йому невідомо. Він погрузив ОСОБА_8 на заднє сидіння автомобіля «Део Сенс». У чому був одягнений ОСОБА_8 він не пам'ятає. «Шашечки» таксі він не знімав.

Сівши за кермо автомобіля він поїхав у бік масиву «Новобіличі», рухаючись по вул. Службовій не доїжджаючи до вул. Рахманінова, ОСОБА_8 накинувся на нього. Він загальмував, повернув до смітника, заглушив автомобіль, чи виключив в автомобілі світло не пам'ятає, вибіг із машини, і почав битись із ОСОБА_8 В момент бійки ОСОБА_8 чимось ударив його по голові, після чого в нього випав ніж, який він дістав, і почав наносити ним тілесні ушкодження ОСОБА_8 в різні частини тіла, а саме в грудну клітину, живіт. У якій саме послідовності наносив удари та у якій кількості не пам'ятає. Саме на дорозі біля смітника він наносив ОСОБА_8 удари. В який саме час це відбувалося не пам'ятає. ОСОБА_8 нічого не говорив та не кричав. Після того як він наніс ножем ОСОБА_8 удари в область грудної клітки, він наніс йому штовхаючий удар ножем в область шиї, від чого той упав на дорогу біля смітника. ОСОБА_8 жодних ознак життя не подавав. Далі він відтягнув труп до смітника та накрив його гілкою від дерева.

В цей момент він побачив як приблизно за 150 метрів від смітника (з рогу вулиць) вийшла якась особа, - чоловік або жінка. Він сів в автомобіль і поїхав на АДРЕСА_3. Ніж, яким він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_8 він викинув на цей же смітник (по вул. Рахманінова), куди саме не пам'ятає. У ОСОБА_8 він нічого не забирав. Жодних сумок у ОСОБА_8 він не бачив, і нічого більше на смітник крім ножа не викидав. У момент коли він сидів у машині на вул. Рахманінова він нікому не телефонував.

Після цього він поїхав на АДРЕСА_3, зайшов у квартиру, одів синю кофту з капюшоном, помив руки, оскільки ті були в крові, і відігнав автомобіль на АДРЕСА_4, де зняв із даху автомобіля «шашечки», поклав їх у машину, куди саме не пам'ятає, після чого зловив таксі та поїхав додому на АДРЕСА_3. На одязі в якому він був при вбивстві ОСОБА_8 не було крові. Коли він ставив автомобіль біля будинку 14-а по АДРЕСА_5, у машині він виявив мобільний телефон «Самсунг», моделі не пам'ятає, напевно, сірого кольору. Даний телефон він забрав із собою, а телефонну картку викинув у районі пр-та Перемоги з даного телефону він не дзвонив. Де зараз знаходиться телефон він не пам'ятає. Салон автомобіля «Део Сенс» він не прибирав та не витирав його. Машину він відігнав на вул. Бастіонну з метою залишення її там. Телефон він забрав після вбивства ОСОБА_8, умисел про його заволодіння в нього виник після вбивства.

Покази працівникам міліції та слідчому дає добровільно без будь-якого примусу, оскільки щиро кається в скоєному, він усвідомлює, що скоїв тяжкий злочин.

Прочитавши зазначений протокол та зазначивши, що протокол допиту ним прочитано, записано вірно, ОСОБА_7 власноручно зробив у протоколі уточнення, заначивши, що в момент бійки ніж знаходився в правому кармані курточки. У момент бійки ніж випав, він його підняв, і почав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 205 - 208);

- показання ОСОБА_7, данні ним у ході досудового слідства при допиті його в якості обвинуваченого від 30 жовтня 2006 року в якому він повністю визнав свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, щиро кається в скоєному та показав, що покази, які він давав у якості підозрюваного від 28 жовтня 2006 року правдиві на них настоює. Вину в пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України визнає повністю.

Із ОСОБА_8 він знайомий приблизно з 2004 року, оскільки працювали водіями таксі на одній фірмі. Стосунки між нами були нормальні, однак ОСОБА_8 був злий на нього за те, що він також таксував поблизу метро “Житомирська”, однак між ними ніяких конфліктів не було.

Приблизно з вересня 2004 року він перестав таксувати, оскільки особи, прізвища яких на даний час не пам`ятаю, побили йому машину, яку він орендував у приватних осіб. Із цього часу він почав займатись ремонтом квартир. 20 жовтня 2006 року пізно ввечері він на станції метро “Л.Толстого”, зустрічався із власником квартири якому робив ремонт, після цього поїхав на метро до станції “Житомирська”, вийшов із метро приблизно о 24.00 годині, тобто вже 21 жовтня 2006 року, і вирішив не йти пішки, а поїхати на таксі, оскільки в нього була велика сума грошей, а також було дуже пізно. Від метро “Житомирська” до будинку АДРЕСА_3, де він проживає йти пішки приблизно 10 хвилин. Побачивши таксі, він сів у нього, він не звертав уваги, чи хтось бачив як він сідав у таксі. Одразу він не знав, що в машині таксі сидить ОСОБА_8, він сів до нього випадково. Він сів у таксі в наступному одязі джинсовий піджак синього кольору, футболка червоного кольору, джинси синього кольору, ремінь синього кольору, кросівки чорного кольору. Крім цього коли він їхав на зустріч із ОСОБА_35, з метою самозахисту взяв ніж (ніж був не його, він знаходився в квартирі по АДРЕСА_3). Ніж кухонний із дерев`яною ручкою приблизно 30 сантиметрів, більш точних даних не пам`ятає. При пред`явленні ножа впізнати його зможе.

Сівши в автомобіль “Деу Сенс” червоного кольору, на переднє місце він впізнав ОСОБА_8, вони привітались. Спочатку між ними проходила нормальна розмова, він попросив у ОСОБА_8 сигарету, той дав йому сигарету, напевно, марки “Прилуки”, яку він у машині курив, куди викинув недопалок не пам`ятає. Він сказав ОСОБА_8, що скоро він знову буду таксувати поблизу станції метро “Житомирська”, на що той повідомив, що він більше не буде там робити. Між ними виник конфлікт. Біля будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_8 зупинився. Вони з ним вийшли на вулицю й почали штовхатись, після цього почалась бійка, він ударив ОСОБА_8 кулаком в область голови від чого останній упав на асфальт, і втратив свідомість. Він злякався й подумав, що вбив його, після цього вирішив погрузити ОСОБА_8 в його ж автомобіль та вивезти за м. Київ, куди саме не знав. Бійка проходила між 12 та 10 будинком по вул. Семашка, чи хтось їх там бачив йому не відомо. Він погрузив ОСОБА_8 на заднє сидіння автомобіля “Део Сенс”. У чому був одягнений ОСОБА_8 не пам`ятає. “Шашечки” таксі він не знімав.

Сівши за кермо автомобіля він поїхав у бік масиву “Новобіличі”. Рухаючись по вул. Службовій не доїжджаючи до вул. Рахманінова, ОСОБА_8 накинувся на нього. Він загальмував, повернув до смітника, заглушив автомобіль, чи виключав світло в автомобілі не пам`ятає, вибіг із машини, і почав битись із ОСОБА_8. У момент бійки ОСОБА_8 чимось ударив його по голову, після чого в нього випав ніж, якого він дістав, і почав наносити ним тілесні ушкодження ОСОБА_8 у різні частини тіла, а саме в грудну клітину, живіт, у якій саме послідовності наносив удари та у якій кількості не пам`ятає. На дорозі біля смітника він наносив ОСОБА_8 удари. В який саме час це відбувалось не пам`ятає. ОСОБА_8 нічого не говорив та не кричав. Після того як він наніс ножем ОСОБА_8 удари в область грудної клітки, він наніс йому штовхаючий удар ножем в область шиї, від чого той упав на дорогу біля смітника. ОСОБА_8 жодних ознак життя не подавав. Він відтягнув труп до смітника та накрив його гілкою від дерева. У цей момент він побачив, як приблизно за 150 метрів від смітника, з рогу вулиць, вийшла якась особа чоловік або жінка. Далі він сів в автомобіль і поїхав на вулицю Семашко. Ніж, яким він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_8, він викинув на цей же смітник, по вулиці Рахманінова, куди саме не пам`ятає. У ОСОБА_8 він нічого не забирав. Жодних сумок у ОСОБА_8 він не бачив і нічого більше на смітник, крім ножа не викидав. У момент коли він сидів у машині на вулиці Рахманінова він нікому не телефонував. Після цього він поїхав на АДРЕСА_3, зайшов у квартиру, одів синю кофту з капюшоном, помив руки, оскільки ті були в крові, і відігнав автомобіль на вулицю Бастіонну до будинку 14-А, де зняв із даху автомобіля “шашечки”, поклав їх у машину, куди саме не пам`ятає, після чого “зловив” таксі та поїхав додому на вулицю Семашко. На одязі, у якому він був при вбивстві ОСОБА_8 не було крові. Коли він ставив автомобіль біля будинку АДРЕСА_5, у машині він виявив мобільний телефон “Самсунг”, моделі не пам`ятає, напевно, сірого кольору. Даний телефон він забрав із собою, а телефонну картку викинув у районі проспекту Перемоги. З даного телефону він не дзвонив. Де зараз знаходиться телефон він не пам`ятає. Салон автомобіля “Део Сенс” він не прибирав та не витирав його. Машину він відігнав на вулицю Бастіонну з метою залишення її там. Телефон він забрав після вбивства ОСОБА_8. Умисел на його заволодіння в нього виник після вбивства.

Автомобіль потерпілого він забрав та відвіз лише з однією метою щоб автомобіль не знайшли працівники міліції, автомобіль “Део Сенс” він не збирався продавати чи вчиняти з ним якісь інші дії.

З боку працівників міліції та слідчого на нього психічний чи моральний тиск не вчинявся, покази працівникам міліції та слідчому дає добровільно без будь-якого примусу, оскільки щиро кається в скоєному, усвідомлює, що скоїв тяжкий злочин (т. 1 а. с. 218 - 220);

- показання ОСОБА_7, данні ним у судовому засіданні 30 жовтня 2006 року при розгляді Святошинським районним судом м. Києва подання слідчого прокуратури Святошинського району м. Києва про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 міри запобіжного заходу, згідно яких ОСОБА_7 зазначав, що він визнає себе винним (т. 3. а.с. 60-61);

- дані протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 28 жовтня 2006 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 ( т. 1 а.с. 73-77);

24 листопада 2006 року при пред'явлені остаточного обвинувачення, ОСОБА_7 будучи допитаним у якості обвинуваченого в присутності захисника, від дачі показань відмовився, нічим свою відмову, не мотивуючи (т. 1 а.с. 240).

Показання підсудного ОСОБА_7 в частині, що при затриманні та в процесі слідства працівниками міліції до нього застосовувались психологічний та фізичний тиск, працівники міліції примусили його зізнатись у вчиненому злочині, суд також оцінює критично, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та спростовуються постановою старшого слідчого прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_31 від 16 листопада 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту неправомірних дій співробітників Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_26, ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_20 відносно ОСОБА_7 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в їхніх діях складу злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 162 КК України (т. 3 а.с. 36-39).

Як вбачається з акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 9197 від 30 жовтня 2009 року (т. 1 а.с. 210) при проведенні в Київському міському бюро судово-медичної експертизи обстеження ОСОБА_7 на предмет наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 експерту заявив, що 21 жовтня 2006 року ОСОБА_8 наносив удари дерев'яною палицею по голові, руками в різні частини тіла. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 933/И від 15 листопада 2007 року виявлені при судово-медичному опосвідувані ОСОБА_7 садна в лобній частині справа та крововилив у міжлопаточній області зліва спричинені тупими предметами, могли утворитися 21 жовтня 2006 року в результаті ударів руками (ногами, палкою) (т. 3 а.с. 75-76).

Зазначені показання підсудного ОСОБА_7 та зміну ним показань у ході судового слідства суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним із метою уникнення відповідальності за скоєне й приймає до уваги показання підсудного, що дослідженні судом, дані ним у ході досудового слідства при допиті його 28 жовтня 2006 року в якості підозрюваного та 30 жовтня 2006 року при допиті в якості обвинуваченого, які підтверджуються зібраними по справі доказами.

Таким чином, оцінивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованих йому злочинів повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 289 КК України є правильною, оскільки він умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині; таємно викрав чуже майно, незаконно заволодів будь яким способом паспортом та іншими важливими особистими документами; незаконно заволодів транспортним засобом.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, що один зі скоєних ним злочинів є особливо тяжким, характеристику особи підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, офіційно не працює, раніше не судимий, його відношення до скоєного, що завдана потерпілій шкода не відшкодована та вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавленням волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.

Заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов по справі, у частині відшкодування їй матеріальної шкоди в розмірі 1170 гривень та моральної шкоди в розмірі 100000 гривень, суд вважає за необхідне задовольнити, так як судом достовірно встановлено, що своїми діями підсудний завдав потерпілій моральні страждання, матеріальну та моральну шкоду. При цьому суд враховує характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках.

Суд, вважає необхідним стягнути із ОСОБА_7 судові витрати, а саме: вартість проведення судово-трасологічної експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості ( т. 3 а.с. 65).

Речові докази по справі: кухонний ніж із деревяною кухонною ручкою темно-коричневого кольору на трьох заклепках, однієї з них не має, клинок ножа з металу світлого кольору з накладенням іржі, обушок прямий, розміри ножа - загальна довжина 24,6 см, довжина ручки - 13,3 см, довжина клинка - 11,3 см; чорну коротку куртку з бічними кишенями, світло-сірий та темно-синій светри, білу футболку; пачку цигарок “Прилуки особливі” червоного кольору, з боків, білого, недопалок сигарети з фільтром жовтого кольору з надписом “ЛМ” довжиною 3,3 см, недопалок сигарети з фільтром жовтого кольору з надписом “Вінстон”, довжиною 2,7 см, недопалок сигарети з фільтром білого кольору з надписом “Девідоф” довжиною 4,5 см, недопалок сигарети з фільтром білого кольору з надписом “Собраніє”, довжиною 3,5 см, рушник бавовняний, рожевого кольору, розміром 45 х 25 см, що зберігаються в камері речових доказів прокуратури Святошинського району м. Києва, суд вважає за необхідне знищити; гроші в сумі 135 гривень суд вважає за необхідне повернути потерпілій ОСОБА_6; відеозапис відтворення обстановки та обставин подій із підозрюваним ОСОБА_7 суд вважає за необхідне залишити в матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_7, визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді - 2 (двох) років обмеження волі; за ч. 1 ст. 289 КК України у вигляді - 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_7 остаточне покарання, за правилами передбаченими ст. 72 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з 28 жовтня 2006 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін утримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 1170 гривень, моральної шкоди - 100000 гривень, а всього 101170 гривень.

Стягнути із ОСОБА_7 за проведення судово-трасологічної експертизи 612 гривень. Отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМУС України в м. Києві, код 25575285 установа банку- УДК у Київській області, МФО 821018, р/р №35226002000466).

Речові докази по справі: кухонний ніж із деревяною кухонною ручкою темно-коричневого кольору на трьох заклепках, однієї з них не має, клинок ножа з металу світлого кольору з накладенням іржі, обушок прямий, розміри ножа - загальна довжина 24,6 см, довжина ручки - 13,3 см, довжина клинка - 11,3 см; чорну коротку куртку з бічними кишенями, світло-сірий та темно-синій светри, білу футболку; пачку цигарок “Прилуки особливі” червоного кольору, з боків, білого, недопалок сигарети з фільтром жовтого кольору з надписом “ЛМ” довжиною 3,3 см, недопалок сигарети з фільтром жовтого кольору з надписом “Вінстон”, довжиною 2,7 см, недопалок сигарети з фільтром білого кольору з надписом “Девідоф” довжиною 4,5 см, недопалок сигарети з фільтром білого кольору з надписом “Собраніє”, довжиною 3,5 см, рушник бавовняний, рожевого кольору, розміром 45 х 25 см, що зберігаються у камері речових доказів прокуратури Святошинського району м. Києва - знищити; гроші в сумі 135 гривень - повернути потерпілій ОСОБА_6; відеозапис відтворення обстановки та обставин подій із підозрюваним ОСОБА_7 залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу у той же строк із моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: