Вирок № 9511935, 29.12.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1- 146/ 2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Почупайло А.В.

при секретарі Доля К.В., Кіньовій К.М.

за участю прокурора Семененка В.П.

адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в с. Середня-Деражня, Новоград-Волинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, працюючого столяром ТОВ «Завод офісних та спеціальних меблів», проживаючого вАДРЕСА_1, не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_3 09 вересня 2008 року, приблизно о 23.40 годин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись у кімнаті гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_2, застосовуючи, ніж, умисно намагався протиправно заподіяти смерть громадянину ОСОБА_2, але не довів свій злочинний умисел до кінця із причин, що не залежали від його волі.

Так, ОСОБА_3, 09 вересня 2008 року, приблизно о 21.00 годині, знаходячись разом із ОСОБА_2 на кухні гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_2 вживали спиртні напої. Під час розпиття спиртного, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виникла сварка.

При цьому, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, будучи обуреним на поведінку ОСОБА_2, маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, вийшов із приміщення гуртожитку, щоб дочекатись коли ОСОБА_2 засне.

Приблизно в 23.40 годин, 09 вересня 2008 року, ОСОБА_3, з метою виконання свого злочинного умислу, повернувся до вказаного гуртожитку й, взявши зі столу в кухні кухонний ніж, прослідував до кімнати, де підійшовши до ліжка на якому спав ОСОБА_2, бажаючи настання смерті останнього, умисно лезом ножа наніс йому удар в область лівої грудної клітини. У цей час від отриманого тілесного ушкодження, ОСОБА_2 прокинувся й, піднімаючись із ліжка, попрохав ОСОБА_3 припинити злочинні дії. Однак ОСОБА_3, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, продовжуючи тримати в правій руці ніж, намагався, повторно, умисно нанести удар лезом ножа по тулубу ОСОБА_2 Протидіючи діям ОСОБА_3, ОСОБА_2 правою рукою схопив за лезо ножа, тим самим зупинивши дії останнього.

Після цього ОСОБА_3, вирвавши з руки ОСОБА_2 ніж, направився до кухні гуртожитку. На прохання ОСОБА_2 викликати карету швидкої допомоги, ОСОБА_3, бажаючи настання смерті останнього, взагалі ніяк не відреагував.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1821/Е від 26 листопада 2008 року в ОСОБА_2 виявлено тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення грудей та живота зліва з ушкодженням лівої легені, селезінки та підшлункової залози, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому йому обвинувачені за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України не визнав та показав суду, що він працював столяром на заводі «Офісних та спеціальних меблів», розташованого по АДРЕСА_2, та тимчасово проживав у гуртожитку, розташованому на території вказаного заводу. Разом із ним у кімнаті проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_4, з якими він підтримував нормальні стосунки.

09 вересня 2008 року в ранковий час вони всі пішли на роботу. У той день, він із ОСОБА_4 працював на одному обєкті.

Цього ж дня, приблизно о 17.00 годин, він разом із ОСОБА_4 повернулися з роботи до гуртожитку й, повечерявши, лягли відпочивати. Приблизно о 20.00 годин, з роботи повернувся ОСОБА_2 Вирішивши разом вжити спиртні напої, він пішов до магазину «Фора», розташованого по бул. Вернадського, 16 в м. Києві, де, за гроші які йому дав ОСОБА_2, придбав пляшку горілки «Медовуха» та пляшку пива.

Повернувшись до гуртожитку, приблизно о 21.00 годині, він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у кухні за столом почали вживати спиртні напої. Потім ОСОБА_4 кудись вийшов, а він сказав ОСОБА_2, що останній посварився з жінкою, а тому не привозить із дому їжу, у результаті чого між ним та ОСОБА_2 виникла словесна сварка, у ході якої ОСОБА_2 став ображати його родину. На його прохання припинити ображати його родину, ОСОБА_2 ніяк не реагував. Не стримуючи своєї образи за слова ОСОБА_2, він встав зі стільця, і стоячи навпроти останнього наказав йому замовкнути. На це ОСОБА_2, також вставши зі стільця, у праву руку взяв зі столу порожню пляшку з під пива, і наніс йому удар дном пляшки по лівій лобній частині голови. Від удару пляшка розбилась. Однак ОСОБА_2, продовжуючи тримати в руці горловину від розбитої пляшки, знову намагався його вдарив по голові, але він захистився від цього удару рукою. Після цього ОСОБА_2 відразу пішов до кімнати. Будучи обуреним на слова та дії ОСОБА_2, він схопив зі столу в кухні, ніж, та, підійшовши до ліжка в кімнаті, на якому сидів ОСОБА_2, наніс йому один чи декілька, точно не пам'ятає, ударів ножем у бік. У цей час ОСОБА_2 вставши з ліжка, вийшов із гуртожитку.

Після нанесених ОСОБА_2 ударів, він одразу пішов у душову гуртожитку, де обмив із себе кров. Коли він вийшов із душу, то приїхали працівники міліції й забрали його у відділення міліції.

Жалкує, що таке трапилось. Заявлений Київською міською лікарнею № 17 цивільний позов визнає.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 про те, що він працював столяром на заводі «Офісних та спеціальних меблів», розташованого по АДРЕСА_2, та тимчасово проживав у гуртожитку, який знаходиться на території вказаного заводу. Разом із ним у кімнаті проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з якими в нього були нормальні стосунки.

09 вересня 2008 року в ранковий час він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішов на роботу.

Повернувшись із роботи до гуртожитку, приблизно о 21.00 годин, ОСОБА_3, який разом із ОСОБА_4 вже були вдома, запропонував вжити спиртні напої. Оскільки в ОСОБА_3 грошей не було, він дав йому 20 гривень, за які ОСОБА_3 придбав у магазині пляшку горілки «Медовуха». Під час вживання спиртних напоїв за столом у кухні гуртожитку, між ним та ОСОБА_3 виникла сварка, у ході якої вони стали ображати один одного. У цей час він, встаючи за столу, випадково зачепив та розбив чашку, яка належала ОСОБА_3 Обурившись на це, ОСОБА_3, піднявши з підлоги розбиту чашку, підійшов до нього та вдарив його уламком чашки по плечу, а він у відповідь наніс йому один удар кулаком в обличчя. На що ОСОБА_3 зі словами: «Я тобі зроблю» відразу вийшов із приміщення гуртожитку. Після цього ОСОБА_4 у душовій гуртожитку промив йому рану на плечі та заклеїв її пластиром.

Приблизно о 22.30 годин, вони з ОСОБА_4 вийшли на ґанок гуртожитку покурити, приблизно через 30 хвилин, зайшли до кімнати та полягали спати.

Через деякий час він, відчувши сильний біль у районі серця, проснувся та побачив перед собою ОСОБА_3, який, тримаючи в правій руці ніж, який був у крові. Він спустив ноги з ліжка, сів на ліжку, закривши рану рукою. У цей час ОСОБА_3 знову замахнувся на нього ножем, але він схопившись правою рукою за лезо ножа, не дав можливості ОСОБА_3 вдарити його ще. ОСОБА_5 вихвативши ніж, пішов на кухню. Відчуваючи, що втрачає свідомість від отриманого тілесного ушкодження, він попросив ОСОБА_3 викликати йому швидку допомогу, на що останній відповів: «Нічого я тобі викликати не буду, здихай тут». ОСОБА_4 у цей час спав.

Він вийшов із гуртожитку та направився до проїжджої частини бул. Вернадського в м. Києві, де зупинив проїжджаючий повз нього автомобіль, водія якого попросив викликати йому швидку допомогу, після чого втратив свідомість. Із цивільним позовом про відшкодування завданих збитків він не звертався.

Заперечує, що наносив ОСОБА_3 удари пляшкою з-під пива по голові. Крім пляшки з під горілки інших пляшок на столі не було. Між конфліктом, який виник на кухні між ним та ОСОБА_3 до удару ножем, нанесеного йому ОСОБА_3 пройшло близько години;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який показав, що працюючи столяром на заводі «Офісних та спеціальних меблів», розташованого по АДРЕСА_2, він тимчасово проживав у гуртожитку, розташованому на території вказаного заводу. Разом із ним у кімнаті проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з якими в нього були нормальні стосунки.

09 вересня 2008 року в ранковий час він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішов на роботу. При цьому з ОСОБА_3 вони працювали на одному обєкті, а ОСОБА_2 на іншому.

Цього ж дня, приблизно о 17.00 годин, він разом із ОСОБА_3 повернулися з роботи до гуртожитку й, повечерявши, лягли відпочивати. Приблизно о 20.00 годин, коли з роботи повернувся ОСОБА_2, ОСОБА_3 запропонував разом вжити спиртні напої, при цьому зазначив, що грошей у нього не має. Погодившись на пропозицію останнього, ОСОБА_2 дав ОСОБА_3 20 гривень на придбання спиртних напоїв.

Придбавши в магазині пляшку горілки «Медовуха», він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходячись у кухні гуртожитку, вживали спиртні напої. Під час вечері пиво ніхто не вживав. Під час цього між останніми виникла словесна сварка із приводу хто привозить їжу. Не бажаючи втручатись в суперечку своїх знайомих, він вийшов із приміщення гуртожитку та пішов гуляти по території заводу. Повернувшись приблизно через 10 хвилин до гуртожитку, він на ганку побачив ОСОБА_2, разом з яким протягом приблизно 30 хвилин курили, після чого зайшли до приміщення гуртожитку та лягли відпочивати. ОСОБА_3 він у цей час не бачив. Через деякий час він прокинувся від якогось галасу. Відразу, не зрозумівши що відбувається, він почув голос ОСОБА_2, який просив викликати швидку допомогу. ОСОБА_2 був у крові та вийшов із приміщення гуртожитку. Піднявшись із ліжка, він пройшов до кухні, де побачивши кров, запитав у ОСОБА_3, що сталося, на що останній йому пояснив, що він ножем ударив ОСОБА_2, за те що останній ударив його пляшкою по голові. Він прибрав на кухні кров, ганчірки виніс на смітник. Через декілька хвилин до гуртожитку приїхали працівники міліції й затримали ОСОБА_3;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який показав, що він працює інспектором патрульної служби Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

09 вересня 2008 року о 16.00 годин, він заступив на чергування по охоронні громадського порядку Святошинського району м. Києва. 10 вересня 2008 року, приблизно в 00.05 годин, від чергового по Святошинському РУ він отримав повідомлення про те, що по АДРЕСА_2 побили чоловіка, ножове поранення. Відразу відправившись на службовому автомобілі за вказаною адресою, він побачив карету швидкої допомоги, у якій знаходився з ножовим поранення раніше незнайомий йому чоловік, як потім йому стало відомо ОСОБА_2, який пояснив, що на території заводу «Офісних та спеціальних меблів», розташованого по АДРЕСА_2 є гуртожиток, у якому останній проживає з ОСОБА_3 Повечерявши, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла словесна сварка. Після цього, коли ОСОБА_2 заснув, ОСОБА_3 ножем спричинив останньому тілесні ушкодження.

Направившись відразу до приміщення вказаного гуртожитку, він на кухні побачив раніше незнайомого йому чоловіка, який представився як ОСОБА_3 На запитання що сталося, останній пояснив, що під час вечері між ним та ОСОБА_2 виникла сварка. У ході якої останній ударив ОСОБА_3 пляшкою по голові. Обурившись на ОСОБА_2, ОСОБА_3 зі столу взяв ніж і вдарив ним ОСОБА_2 ;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, який дав суду показання аналогічні показанням допитаного судом свідка ОСОБА_6;

- протоколом огляду місця події від 10 вересня 2008 року (т. 1 а.с. 13-24);

- протоколом огляду та вилучення від 10 вересня 2008 року (т.1 а.с. 32);

- висновком судово-медичної експертизи № 1821/Е від 26 листопада 2008 року, згідно якого в ОСОБА_2 мається тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення грудей та живота зліва з ушкодженням лівої легені, селезінки та підшлункової залози, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Дане тілесне ушкодження виникло від дії гострого предмету, могло утворитися 09 вересня 2008 року від дії клинка ножа, за обставин які вказані в постанові (т. 1 а.с. 127-129). Допитаний у судовому засіданні експерт Трач В.П., підтвердив висновок судово-медичної експертизи № 1821/Е від 26 листопада 2008 року;

- висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи № 482 від 12 листопада 2008 року, згідно якого на парі чоловічих туфель, вилученій у підозрюваного ОСОБА_3, виявлена кров. Видову належність крові не встановлювали в звязку з відсутністю в Україні сертифікованих сироваток які необхідні для виключення домішок білка тваринного походження ( т. 1 а.с. 158-160);

- висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи № 481 від 14 листопада 2008 року, згідно якого на підковдрі (об. № 1-12) виявлена кров. Видову належність крові не встановлювали в звязку з відсутністю в Україні сертифікованих сироваток які необхідні для виключення домішок білка тваринного походження (т. 1 а.с.165-168);

- висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи № 480 від 18 листопада 2008 року, згідно якого в наданому на експертизу зіскобі речовини бурого кольору (об. № 1), вилученому при огляді місця події, виявлена кров. Видову належність крові не встановлювали в звязку з відсутністю в Україні сертифікованих сироваток які необхідні для виключення домішок білка тваринного походження (т. 1 а.с. 173-175);

- висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи № 483 від 01 грудня 2008 року, згідно якого на наданій на дослідження ковдрі (об. № 1-5), вилученій при огляді місця події, виявлена кров. Видову належність крові не встановлювали в звязку з відсутністю в Україні сертифікованих сироваток які необхідні для виключення домішок білка тваринного походження (т. 1 а.с. 180-182);

- висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи № 484 від 24 листопада 2008 року, згідно якого на доставленому на дослідження тапку (об. № 1,2,5), вилученому в кімнаті гуртожитку розташованому по АДРЕСА_2 виявлена кров, видову належність якої не встановлювали в звязку з відсутністю на даний час в Україні сертифікованих сироваток, преципітуючих білки людини, рогатої худоби, свині, собаки, кішки, коня, кролика, птиці (т. 1 а.с. 187-189);

- висновком судово-медичної (цитологічної) експертизи № 277/ц від 02 грудня 2008 року, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні клинка (об.1) та рукоятки (об. 2) кустарного ножа № 1 знайдена кров особи чоловічої генетичної статі з домішками поту, групова належність яких не визначалась через відсутність сертифікованих в Україні видових сироваток, які необхідні для виключення домішок білка тваринного походження (т. 1 а. с. 194-197);

- висновком дактилоскопічної експертизи № 722 від 08 грудня 2008 року, згідно якого один слід пальця руки, вилучений 10 вересня 2008 року в ході огляду кімнати для робітників на території заводу офісних меблів по АДРЕСА_2 придатний для ідентифікації по ньому особи та залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а.с. 202-205);

- протоколом очної ставки від 26 листопада 2008 року проведеної між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2, під час якої останній повністю підтвердив раніше дані ним показання, викриваючи ОСОБА_3 в скоєнні злочину (т. 1 а.с. 107-112);

- протоколом очної ставки від 01 грудня 2008 року проведеної між обвинуваченим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4, під час якої останній повністю підтвердив раніше дані ним показання, викриваючи ОСОБА_3 в скоєнні злочину ( т. 1 а.с.115-124);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13 вересня 2008 року проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_3, згідно якого останній розповів та показав як саме та за яких обставин він заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження ( т. 1 а.с. 216-228);

Згідно висновку амбулаторної комісійної судово-психіатричної та наркологічної експертизи № 1114 від 04 листопада 2008 року в період часу до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_3 діяння, останній будь-яким психічним розладом не страждав і за своїм психічним станом у той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У теперішній час ОСОБА_3 будь-якими психічним розладом не страждає, і за своїм психічним станом у теперішній час може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, може приймати участь у слідчих діях і предстати перед судом, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

ОСОБА_3 у теперішній час будь-якими психічним розладом не страждає, і за своїм психічним станом у теперішній час здатен правильно сприймати обставини, що мають значення по справі та давати про них показання.

У теперішній час ОСОБА_3 хронічним алкоголізмом не страждає, і протиалкогольного лікування не потребує (т. 1 а.с. 144-147).

Згідно висновку додаткової стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи № 326 від 08 вересня 2009 року в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 не перебував у стані фізіологічного афекту, а також в іншому вираженому афективному стані, який міг здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність. Перебував у стані емоційного збудження, що виникло на фоні алкогольного сп'яніння в ході конфліктної ситуації, що супроводжувалась переживанням образи, ображеного самолюбства, приниженої гідності, але не досягавшого афективної глибини (т. 2 а.с. 88-93);

- протоколами огляду предметів від 26 жовтня 2008 року, 30 листопада 2008 року; 02 грудня 2008 року; (т.1 а.с. 229-230; 232-233; 235; 23-238;240242;

- постановами про визнання й прилучення до справи речових доказів від 30 листопада 2008 року, 02 грудня 2008 року, 08 грудня 2008 року ( т. 1 а.с. 231, 234, 236, 239, 241, 243, 244, 250).

Показання підсудного ОСОБА_3 про те, що він не мав умислу на замах на вбивство ОСОБА_2, заподіяв тілесне ушкодження ОСОБА_2 перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання після того, як був тяжко ображений останнім, а також після заподіяння ОСОБА_2 йому тілесних ушкоджень, суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Покази підсудного в цій частині спростовуються цілеспрямованістю дій підсудного, нанесення ним удару ножем ОСОБА_2 в життєво важливі органи, висновками амбулаторної комісійної судово-психіатричної та наркологічної експертизи № 1114 від 04 листопада 2008 року, додаткової стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи № 326 від 08 вересня 2009 року, а також показаннями потерпілого та свідків, даних ними в ході досудового та судового слідства, покази яких є послідовними, логічними та підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав.

Зазначені покази підсудного, суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним, усвідомлюючи всю тяжкість скоєного ним злочину, з метою пом'якшення відповідальності за скоєне.

Таким чином, оцінивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України є правильною, оскільки він скоїв замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, але не довів свій злочинний умисел до кінця із причин, що не залежали від його волі.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, характеристику особи підсудного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, на час скоєння злочину був зайнятий суспільно-кориснею працею, працює, скоїв злочин у стані алкогольного спяніння, вчинив замах на злочин щодо особи, що перебуває у безпорадному стані, його відношення до скоєного, та вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавленням волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.

Заявлений Київською міською клінічною лікарнею № 17 цивільний позов на суму 1524 гривні 17 копійок, суд вважає необхідним задовольнити.

Суд, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 судові витрати, а саме: вартість проведення дактилоскопічної та криміналістичної експертиз, що підтверджується розрахунком їх, вартості (а.с. 201, 209).

Речові докази по справі: пляшку з під горілки «Медовуха», 3 пластикових стаканчика, підковдру, тапок, ковдру, три ножа; зіскоб речовини бурого кольору, що зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві суд вважає за необхідне знищити; пару туфель, що належить ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3; слід пальців руки та дактилокарти, що залучені до матеріалів кримінальної справи, суд вважає за необхідне залишити в матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 12 вересня 2008 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін утримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 (м. Київ-133, провулок Лабораторний, 14-20, р/р 35423002001329 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, Код ЄДРПОУ 03319759) - 1524 гривні 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 за проведення дактилоскопічної та криміналістичної експертиз 730 гривень 15 копійок. Отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в ГУДКУ в Київській області код 25575285, МФО 821018 (послуги експерта).

Речові докази по справі: пляшку з під горілки «Медовуха», 3 пластикових стаканчика, підковдру, тапок, ковдру, три ножа; зіскоб речовини бурого кольору, що зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити; пару туфель, що належить ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3; слід пальців руки та дактилокарти, що залучені до матеріалів кримінальної справи - залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу у той же строк із моменту його проголошення.

Суддя: