Ухвала суду № 95106380, 16.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10073/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Фостяк Р.О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Невелич Ю.В.,

представника відповідача Цимбор Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові питання про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- зобов`язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області провести розрахунок вислуги років та визначити розмір грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії ОСОБА_1 , звільненого наказом ГУМВСУ у Львівській області від 31.10.2006 №372 о/с за п. 65 “а” (за віком) частково змінити пункт наказу ГУМВС України у Львівській області, вважати звільненим за вислугою років на день звільнення у пільговому обчисленні 31 рік для призначення пенсії з урахуванням служби з 29.09.1986 року по 08 грудня 1988 року, в медвитверезнику для осіб підданих адміністративному арешту дає право на пільгове обчислення вислуги років на пенсію один місяць служби за сорок днів, з 8 грудня 1988 року по 31 жовтня 2006 року дає право на пільгове обчислення вислуги років на пенсію один місяць служби за півтора місяця;

- зобов`язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , звільненого наказом ГУМВС України у Львівській області від 31.10.2006 №372о/с за п. 65 “а” (за віком), із зазначенням перерахунку строків вислуги років служби у пільговому обчисленні 90% грошового забезпечення, для призначення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду від 13.11.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 25.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Ухвалою від 28.12.2020 призначено судове засідання у справі.

Ухвалою від 28.12.2020 продовжено Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області строк на подання відзиву.

17.12.2020 представник відповідача 1 - ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області подав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначив щодо пропуску строку звернення позивача до суду. Вказує, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України). Зазначає, що про «неправильне», на думку позивача, обчислення УМВС України у Львівській області пільгової вислуги років позивачу достеменно стало відомо ще 23.11.2006. Так, 23.11.2006 позивача під розпис ознайомлено з розрахунком вислуги років на пенсію (копія розрахунку від 23.11.2006 додається), в якому було зазначено, що вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 становить 27 років 02 місяці 02 днів. При цьому, позивач в даному розрахунку зазначив, що «з розрахунком вислуги років на пенсію ознайомлений» та поставив свій особистий підпис. Тобто, з даного запису вбачається, що 23.11.2006 позивач ознайомився із даними у розрахунку вислуги років, не ставив під сумнів їх правильність та визнав, що його вислуга років для призначення пенсії становить 27 років 02 місяці 02 днів. Водночас, із даним позовом позивач звернувся до суду 10.11.2020. Відповідач вказує, що позивач з заявою про поновлення пропущеного строку, із зазначенням поважності причин такого пропуску строку, не звертався. Таким чином, вказане, на думку відповідача, свідчить, що позивачем без поважних причин пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду та відсутність законних підстав для його поновлення.

Представник відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду клопотання у якому просить залишити позов без розгляду з аналогічних підстав зазначених представником відповідача 1.

Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій вказав, що в даному випадку розрахунок вислуги років та визначено розмір грошового забезпечення проводився на підставі наказу МВС України 1442 від 27.11.2003, який розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року №103-р "Про скасування деяких наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" скасовано як такий, що не набрав чинності. Позивач вказує, що він не повинен нести за допущені державними органами помилки під час вирішення питання про належне проведення розрахунку вислуги років та визначити розмір грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення та виплати пенсії. На думку позивача, строк звернення до суду в даному випадку не застосовується.

Суд зазначає, що позовна заява подається до суду в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Водночас ці положення не містять виключень та поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Відтак, строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, звільнення з публічної служби, в тому числі щодо внесення змін у наказ про звільнення становить один місяць.

Позовну заяву подано до суду 10.11.2020.

З долучених відповідачем до матеріалів справи доказів встановлено, що згідно розрахунком вислуги років на пенсію від 23.11.2006, в якому було зазначено, що вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_2 становить 27 років 02 місяці 02 днів.

Позивач ознайомлений з даним розрахунком 23.11.2006, про що свідчить власний підпис ОСОБА_3 .

Відтак, ознайомившись із розрахунком від 23.11.2006 та поставивши свій підпис 23.06.2006 позивач не міг не бачити, що у вказаному розрахунку вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 становить 27 років 02 місяці 02 днів, тому про порушення зазначеним розрахунком своїх прав, позивач мав би і міг дізнатися саме з дати з його ознайомленням.

Окрім того, щодо покликання позивача на те, що в даному випадку розрахунок вислуги років та визначено розмір грошового забезпечення проводився на підставі наказу МВС України 1442 від 27.11.2003, який розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року №103-р "Про скасування деяких наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" скасовано як такий, що не набрав чинності, то суд звертає увагу, що такий скасовано 15.02.2012, водночас до суду позивач звернувся 10.11.2020.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен дізнатися”, що містяться в статті 122 КАС України (в редакції, станом на дату подання адміністративного позову), дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.

З огляду на це, позивач повинен також ґрунтовно мотивувати, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року по справі № 826/123/17 (провадження № К/9901/52573/18, https://reyestr.court.gov.ua/Review/80760943) де Верховний Суд вказав, що "встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім того, колегія суддів вважає недоречними доводи позивача про те, що йому не було відомо про правові підстави оскаржуваних рішень, тому що порушення прав позивача, на які він вказує в позові, ним обґрунтовано саме наявністю оскаржуваних рішень. Саме рішення впливають на правовідносин, а не їх обґрунтування".

Отже позивач дізнався і не міг не дізнатися про порушення своїх прав саме при ознайомленні з розрахунком від 23.11.2006 у день його складення та поставляння свого підпису 23.11.2006.

Окрім того, щодо покликання позивача на постанову Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №806/1952/18 як на підставу не застосування строків звернення до суду, то судом такі до уваги не беруться оскільки предмет розгляду у вказаній справі стосувався проведення та перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області індексації пенсії, у даному ж випадку підставою для звернення до суду слугувала незгода позивача із розрахунком вислуги років на пенсію складеним Управлінням роботи з персоналом Управління МВС України у Львівській області.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 13-15 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивача строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для поновлення строку.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.02.2021.