Рішення № 95104538, 18.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Справа № 160/17619/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. за участі секретаря судового засіданняДудко Ю.С., за участі: представника позивача представника відповідача Амельчишина О.В., Кравченко М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в особі начальника Чуб Ганни Володимирівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.12.2020 представник позивача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , адвокат Амельчишин О.В. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі начальника Чуб Ганни Володимирівни , в якій просить:

- скасувати рішення начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Г.В. № 000155/04-36-32-04/250441442140 від 09 липня 2020 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції на загальну суму 34000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії та за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії у розмірі по 17000,00 грн. за кожне порушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 09.07.2020 за № 000155/04-36-32-04/250441442140 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції на загальну суму у розмірі 34000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки роздрібну торгівлю алкогольними напоями остання здійснювала на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 04870311201900670 строком дії з 19.02.2019 до 19.02.2020 та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, ліцензія № 04870308201900676 строком дії з 19.02.2019 по 19.02.2019.

Посилаючись на ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що строк дії зазначених ліцензій становить з 19.02.2019 до 19.02.2020 року включно, тобто позивач правомірно здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами 19.02.2020 року, тобто в останній день строку дії ліцензій.

З огляду на викладене, позивач звернувся до контролюючого органу зі скаргою на спірне рішення, проте Державною податковою службою в Україні повернуто без розгляду скаргу з підстав порушення вимог Інструкції.

У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 09.07.2020 за № 000155/04-36-32-04/250441442140 на загальну суму у розмірі 34000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2020 відкрито провадження по вказаній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

01.02.2021 від Головного управління ДФС в Дніпропетровській області на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються за заявою суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а тому на думку позивача, суб`єкт господарювання на час перевірки не мав діючих ліцензій.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представників сторін суд встановив такі обставини справи.

Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 12.02.2019 року була видана ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями № 04870311201900670 строком дії з 19.02.2019 до 19.02.2020 та 17.02.2020 видана ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04870308201900676 строком дії з 19.02.2019 по 19.02.2019.

На підставі наказу № 1461.п від 17.06.2020 «Про проведення фактичної перевірки» посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено перевірку магазину в якому здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт № 38925/04-36-32-04-25044142021 від 18.07.2020, згідно якого встановлено факт роздрібної торгівлі 19.02.2020 алкогольними напоями.

На підставі акта № 38925/04-36-32-04-25044142021 від 18.07.2020 начальником ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 000155/04-36-32-04/250441442140 від 09.07.2020, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензії у розмірі 17000 грн., за кожне порушення.

Позивач звертався до контролюючого органу зі скаргою на спірне рішення, проте Державною податковою службою в Україні повернуто її без розгляду.

Не погоджуючись з наведеним рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом № 481/95

Відповідно до частини тринадцятої статті 15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно зі статтею 1 Закону №481/95 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (пункт 2.1 Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджених наказом ДФС України від 24 жовтня 2014 року №213).

Як встановлено судом, позивач мав ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами зі строком дії з 19.02.2019 по 19.02.2020

Статтею 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 № 1775-III та постановою Кабінету Міністрів України "Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу" від 29.11.2009 № 1755 встановлені термін використання ліцензій та порядок оплати за користування ліцензією.

У той же час, суд звертає увагу, що спеціальним законом з питань ліцензування роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено річний термін дії ліцензій та не встановлено правило щодо початку та закінчення перебігу строку дії ліцензії та порядку його обчислення.

Згідно з частиною 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, встановлено, що строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Згідно з частинами першою, другою статті 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 254 ЦК України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2016 року у справі №К/800/26908/16 та від 14 січня 2013 року у справі №К/24432/16.

Суд не погоджується з поясненнями представника відповідача, що термін дії ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями визначається одним роком, а останній день її дії - є день, що передує даті, визначеній у ліцензії.

Аналіз наведених правових норм цивільного законодавства дає суду підстави для висновку, що строк дії дозвільного документу, протягом якого суб`єкт може провадити відповідну господарську діяльність, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку, який визначений у спеціальному дозволі, тобто о 23:59 годині останнього дня визначеного строку, а саме 19.02.2020

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність винесення рішення про застосування фінансових санкцій за № 000155/04-36-32-04/250441442140 від 09.07.2020

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до положень ст. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Керуючись наведеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових стягнень за здійснення ним 19.02.2019 року роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а, відтак, рішення про застосування фінансових санкцій від 09.07.2020 за № 000155/04-36-32-04/ НОМЕР_1 підлягає скасуванню.

Таким чином, суд виходить за межі позовних вимог, та вважає за необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Г.В. № 000155/04-36-32-04/250441442140 від 09 липня 2020 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції на загальну суму 34000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії та за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії у розмірі по 17000,00 грн. за кожне порушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим не у відповідності до норм чинного законодавства, у зв`язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257, 262 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в особі начальника Чуб Ганни Володимирівни (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДПОУ: 43145015) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Г.В. № 000155/04-36-32-04/250441442140 від 09 липня 2020 року, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції на загальну суму 34000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії та за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії у розмірі по 17000,00 грн. за кожне порушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ: 43145015) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 лютого 2021 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко