Ухвала суду № 95103435, 23.02.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"23" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/463/21

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши заяву про забезпечення позову (вх.№4-15/21 від 22.02.2021р.) у справі №916/463/21

заявника: Фізичної особи-підприємця Гелки Сергія Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відносно особи, яка може отримати статус відповідача у справі: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ФОРМАЦІЯ ЛІМІТЕД" (65080, Одеська обл., м. Одеса, вул. Толбухіна, буд. 135, код ЄДРПОУ 33568159);

особа, яка може отримати статус третьої особи без самостійних вимог на предмет спору:

Фізична особа-підприємець Максюта Оксана Юріївна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

ВСТАНОВИВ:

22.02.2021р. до Господарського суду одеської області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Гелки Сергія Васильовича про забезпечення позову (вх.№4-15/21), яка подана до пред`явлення позову. Даною заявою Гелка Сергій Васильович просить суд забезпечити позов шляхом:

1) накладення арешту на грошові кошти у розмірі ціни позову - 957400,5 грн, що належать відповідачу і знаходяться на рахунках відповідача:

- НОМЕР_3 в ПАТ Банк Восток;

- НОМЕР_4 в ПАТ Банк Восток;

- НОМЕР_5 в ПАТ Приватбанк;

- НОМЕР_6 в ПАТ Приватбанк;

2) передати незацікавленій особі - ОСОБА_2 на відповідальне зберігання на її територію меблі, які утримує у себе відповідач без належної правової підстави:

- Бібліотека «La Scala» в кількості 1 екз., вартістю 4300 доларів США, що еквівалентно 122550 грн.;

- Секретер в кількості 1 екз., вартістю 1400 доларів США, що ек вівалентно 39900 грн.;

- Спальня «Monaco»: шафа-купе 1 екз.; ліжко (1.60) 1 екз.; тумба приліжкова 1 екз. вартістю 9000 доларів США, що еквівалентно 256500 грн.;

- Ретродиван - 1 екз. вартістю 1350 доларів США, що еквівалентно 38475 грн.;

- Вітрина 3-х дверна «Artemide» -1 екз. вартістю 1600 доларів США, що еквівалентно 45600 грн.;

- Стіл обідній круглий «Жасмін» - 1 екз. вартістю 1000 доларів США, що еквівалентно 28500 грн.;

- Стілець - 5 екз. вартістю 1250 доларів США, що еквівалентно 35625 грн.;

- Ліжко «Гуаленго» - 1 екз. вартістю 1400 доларів США, що еквіва лентно 39900 грн.;

- Диван «Remo» - 1 екз. вартістю 5000 доларів США, що еквівалентно 142500 грн.;

- Крісло «Remo» - 1 екз. вартістю 2000 доларів США, що еквівале нтно 57000 грн.;

- Журнальний стіл зі склом «Бурбон» - 1 екз. вартістю 800 доларів США, що еквівалентно 22800 грн.;

- Спальня «President Lux» орех: ліжко 1.60x2.00; шафа 4-х дв.; стіл; дзеркало; пуф; тумба приліжкова вартістю 4493 доларів США, що еквівалентно 128050,5 грн.

В обґрунтування заяви ФОП Гелка Сергій Васильович вказує, що між ним та ФОП Максютою Оксаною Юріївною був укладений договір комісії від 14.09.2015р. Згідно умов цього договору комітент (ФОП Гелка Сергій Васильович) доручає комісіонеру (ФОП Максюті Оксані Юріївні) реалізувати меблі виробництва Румунія, Італія, які належать комітенту на праві влас ності (п.1.1.). Зазначений товар, а також грошові кошти є власністю ко мітента на підставі статті 1018 Цивільного Кодексу України.

Пояснює, що згідно з п.1.6. дійсного договору територією його виконання є місто Одеса, вул. Толбухіна, будинок 135 - ТЦ «Мегадом».

Зазначає, що згідно умов договору були передані наступні меблі:

- Бібліотека «La Scala» в кількості 1 екз., вартістю 4300 доларів США, що еквівалентно 122550 грн.;

- Секретер в кількості 1 екз., вартістю 1400 доларів США, що ек вівалентно 39900 грн.;

- Спальня «Monaco»: шафа-купе 1 екз.; ліжко (1.60) 1 екз.; тумба приліжкова 1 екз. вартістю 9000 доларів США, що еквівалентно 256500 грн.;

- Ретродиван - 1 екз. вартістю 1350 доларів США, що еквівалентно 38475 грн.;

- Вітрина 3-х дверна «Artemide» - 1екз. вартістю 1600 доларів США, що еквівалентно 45600 грн.;

- Стіл обідній круглий «Жасмін» - 1 екз. вартістю 1000 доларів США, що еквівалентно 28500 грн.;

- Стілець- 5 екз. вартістю 1250 доларів США, що еквівалентно 35625 грн.;

- Ліжко «Гуаленго» - 1 екз. вартістю 1400 доларів США, що еквіва лентно 39900 грн.;

- Диван «Remo» - 1 екз. вартістю 5000 доларів США, що еквівалентно 142500 грн.;

- Крісло «Remo» - 1 екз. вартістю 2000 доларів США, що еквівале нтно 57000 грн.;

- Журнальний стіл зі склом «Бурбон» - 1 екз. вартістю 800 доларів США, що еквівалентно 22800 грн.;

- Спальня «President Lux» орех: ліжко 1.60x2.00; шафа 4-х дв.; стіл; дзеркало; пуф; тумба приліжкова вартістю 4493 доларів США, що еквівалентно 128050,5 грн.

Вказує, що загальна вартість меблів, які були передані ФОП Максюта О.Ю. та розташо вані в ТЦ «Мегадом» складає 33 593 доларів США, що еквівалентно 957400,5 грн.

Продовжуючи обгрунтовувати свою позицію, ФОП Гелка Сергій Васильович пояснює, що в даний час він відмовився від договору комісії від 14.09.2015 року з ФОП Максютою О.Ю. (про що повідомив її завчасно), тому бажає отримати своє майно у вигляді меблів виробництва Румунії та Італії, але відповідач - ТОВ «Нова Формація Лімітед», перешко джає цьому шляхом незаконного утримання зазначених вище меблів, перешкоджаючи доступу до місця розташування меблів, мотивуючи це тим фактом, що між відповідачем - ТОВ «Нова Формація Лімітед» та ФОП Максюта О.Ю. існують правовідносини стосовно заборгованості зі сплати оренди.

Вважає, що будь-яке забезпечення позову ґрунтується на припущенні, що у разі відсутності такого забезпечення рішення суду може бути утруднено чи унеможливлено. Вимагати від позивача якихось «доказів» зокрема намірів відповідача відчужити спірне майно - суд не може.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Положеннями ст.136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо (п.1 ч.1 ст. 138 ГПК України).

Оскільки заявник зазначає про намір звернутись до суду із позовом про стягнення заборгованості, судом не вбачається порушення правил підсудності.

Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9).

Суд, здійснивши ґрунтовний аналіз доводів заявника, констатує, що саме лише посилання на перешкоджання Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВА ФОРМАЦІЯ ЛІМІТЕД" отриманню майна у вигляді меблів не може бути визнано судом як ймовірний факт утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду відносно предмету майбутнього позову.

Наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, що буде заявлений. Фото приміщення, де нібито тримують меблі, яке додане до заяви, також не може розцінюватись як доказ, що свідчить про утруднення виконання рішення, зокрема, із вказаного фото неможливо встановити ні його місцезнаходження, ні належність вказаного приміщення певній особі, ні знаходження у цьому приміщенні саме меблів, які перелічені вище.

Також, окрім фотографії, надано копію договору комісії, укладеного між заявником та ФОП Максюта О.Ю., від 14.09.2015 року, відповідно до п.11.1 якого він укладений на термін до 31.12.2017.

Крім цього, заявником надано копію листа-повідомлення, підписаного Боряджі Ю.В., щодо припинення договору комісії з 03.08.2020 з проханням повернути майно згідно переліку (у листі чи будь-якому іншому документі, зокрема, договорі, відповідний перелік відсутній) ФОП Гелке С.В. чи його представнику.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заявник зазначає, що перешкоджання Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВА ФОРМАЦІЯ ЛІМІТЕД" отриманню майна у вигляді меблів є порушенням його прав та законних інтересів як позивача та додає, що позов є вмотивованим та має правове обґрунтування.

Проте, суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позовних вимог не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Більше того, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову подана до подання відповідної позовної заяви, тому посилання на обгрунтованість позову є недоречним.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заявник не довів суду, що невжиття вказаних ним заходів зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, господарський суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою, у зв`язку з чим така заява не підлягає задоволенню.

Обов`язок доказування наявності підстав, визначених ст.136 ГПК України умовою вжиття судом заходів забезпечення позову, покладається згідно ст.74 ГПК України саме на заявника, який в даному випадку таких обставин не наводить та не надає будь-яких доказів їх існування.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Гелки Сергія Васильовича(вх. №4-15/21 від 22.02.2021р.) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набрала чинності 23.02.21 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвалою Господарського суду Одеської області.

Суддя Р.В. Волков