Вирок № 95091608, 22.02.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5415/18

Провадження № 1-кп/740/19/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді - Ковальової Т.Г.,

за участю секретарів судового засідання: Полєтавкіної М.О., Кононяко С.А., Кубрак Н.М.,

Дьоміної Н.А.,

з участю: прокурора Хоменка В.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - адвоката Сухоцького О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Щербака О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ніжині кримінальне провадження №12018270180000879 від 17.07.2018 по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дубові Гряди Сахновщанського району Харківської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого: 26.07.2017 вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська за ст.293 КК України до 3-х місяців арешту, вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 липня 2018 року, зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, за ч.1 ст.289 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75, 76 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2018 близько 04 години ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу нічного клубу «Космос», розташованого по вул.Шевченка, 12 в м.Ніжині Чернігівської області, разом з ОСОБА_1 , з мотиву раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки в обличчя, внаслідок чого останній упав, ударившися головою об асфальтне покриття, в результаті чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, компресійного дислокаційного синдрому, фази клінічної декомпенсації, що за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжким тілесним ушкодженням.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину свою визнав частково та показав, що 15.07.2018 близько 04 години після виходу з нічного клубу «Космос», де він відпочивав разом з дружиною та друзями, до них підійшов ОСОБА_1 та попросив цигарку і після того, як він відповів про те, що у нього немає цигарок, ОСОБА_1 висловив своє невдоволення з приводу відмови у наданні цигарки та неввічливої форми такої відмови, з приводу чого між ними виник конфлікт, в процесі якого вони відійшли на невелику відстань для розмови. ОСОБА_1 штовхнув його рукою, а він наніс йому удар долонею по обличчю, від чого потерпілий упав і вдарився головою об асфальтне покриття. Він визнає частково свою вину, так як, наносячи удар по обличчю потерпілому, він не мав наміру спричинити йому тяжкі тілесні ушкодження та не міг передбачити, що від нанесеного ним удару потерпілий впаде на асфальтне покриття та отримає закриту черепно - мозкову травму, забій головного мозку важкого ступеню, і не бажав цього.

Коли потерпілий втратив свідомість та упав, то він постійно перебував поряд з ним, не відходив ні на крок, надавав першу допомогу разом зі своїми знайомими, викликали швидку допомогу. Він піднімав його, допомагав саджати в машину. Він шкодує з приводу вчиненого ним, просить пробачення у потерпілого, повністю визнає заявлений ним цивільний позов про стягнення 43 012 грн матеріальної шкоди та 250 000 грн моральної шкоди, частково сплативши йому 100 тисяч гривень, і зобов*язується сплатити ще 193 тисячі гривень у відшкодування моральної шкоди та понесені витрати на правову допомогу адвоката в сумі 21 842 грн 50 коп. Просив не позбавляти його волі, оскільки він офіційно працевлаштувався, виховує трьох неповнолітніх дітей та має намір відшкодувати моральну шкоду потерпілому.

Цивільний позов, заявлений до нього прокурором в інтересах держави в особі комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівська обласна лікарня» про відшкодування витрат на лікування потерпілого в сумі 28 817 грн 35 коп.ОСОБА_2 визнає повністю.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 працював охоронцем у нічному клубі «Космос», де він періодично відпочивав.

15.07.2018 близько 04 години ранку він разом зі знайомими дівчатами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з клубу, де на вулиці стояла компанія близько п`яти чоловік. Одна з дівчат захотіла запалити, а так як він не палить, то підійшов до компанії та попросив цигарку, але у відповідь обвинувачений почав грубити та виражатися нецензурно в його бік, на що він зробив зауваження щодо прояву неповаги до нього як до особи, старшої за віком. Після цього за ініціативою ОСОБА_2 вони разом відійшли метрів на сім від компанії. В цей час до них підійшла ОСОБА_3 і попросила ОСОБА_2 не вчиняти бійку.

Після цього обвинувачений безпідставно ударив його в ліву частину голови, від чого він втратив свідомість і впав на асфальтне покриття. До тями він прийшов у Чернігівській обласній лікарні після операції.

Після лікування, під час випадкової зустрічі з обвинуваченим у м.Ніжині, він визнавав себе винним і просив у нього пробачення.

Заявлені ним позовні вимоги до обвинуваченого про стягнення 43 012 грн матеріальної шкоди та 250 000 грн моральної шкоди він зменшив з урахуванням того, що ОСОБА_2 у добровільному порядку сплатив йому 100 тисяч гривень, відшкодувавши йому матеріальну шкоду на лікування та на санаторно-куротне лікування в сумі 43012 грн, та частково компенсувавши моральну шкоду, і просив стягнути з ОСОБА_2 193 тисячі гривень у відшкодування моральної шкоди та понесені витрати на правову допомогу адвоката згідно наданого розрахунку в сумі 21 842 грн 50 коп.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що в ніч з 14.07.2018 на 15.07.2018 вона разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відпочивала в нічному клубі «Космос», який знаходиться в м.Ніжині в парку імені Т.Г. Шевченка. В цей час у клубі також відпочивали іще дві компанії, в одній з яких був ОСОБА_1 , а в іншій - обвинувачений. Вона підійшла до потерпілого, щоб попросити цигарку, але так, як він не палить, то він підійшов до компанії, у якій був ОСОБА_2 . Згодом вона побачила, як ОСОБА_1 і обвинувачений відійшли в сторону, до них підійшла ОСОБА_3 та попросила не битися. Потім вона побачила, як ОСОБА_2 ударив ОСОБА_1 по голові, від чого останній упав та втратив свідомість, на голові у нього була кров.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що в ніч з 14.07.2018 на 15.07.2018 вона разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відпочивали в нічному клубі «Космос». З ними у клубі також відпочивали іще дві компанії. Коли закінчився робочий час у закладі, вони почали виходити на вулицю. Вона бачила, як ОСОБА_1 та обвинувачений відійшли в сторону, після чого вона побачила, як потерпілий упав на асфальт чи бетон та вдарився головою, проте самого удару вона не бачила. ОСОБА_1 втратив свідомість, у нього на голові була кров, після чого викликали швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що 15.07.2018 о 06.35 год вона отримала дзвінок з мобільного телефона її сина від жінки, яка їй повідомила, що її син ОСОБА_1 знаходиться в лікарні та попросила його забрати. У лікарні вона побачила, що він ні на що не реагує. Разом із водієм вони під руки повели його до машини, з голови у нього текла кров. Коли приїхали додому, стан її сина не покращився і його направили на лікування до Ніжинської райлікарні, а потім - до Чернігівської обласної лікарні.

Судовий експерт ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що потерпілому ОСОБА_1 було заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких. Спричинений потерпілому удар усугубив тяжість його падіння об виступаючу поверхню. Він міг втратити свідомість, як від удару, так і від падіння. Від одного удару таких травм у потерпілого бути не могло, дії були і спереду, і ззаду - обобічні і у потерпілого була кавітація - забій головного мозку тяжкого ступеню, оскільки розірвалася судина в головному мозку та виникла гематома, яка давила на мозок.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що з ОСОБА_2 вона проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу. В ніч з 14.07.2018 на 15.07.2018 в кафе поряд з нічним клубом «Космос»в м.Ніжині вони святкували день народження їх сина, з ними було багато знайомих. Потерпілий, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння, до всіх чіплявся, штовхнув їхнього кума та виражався нецензурною лайкою. Коли вони збиралися додому та прямували до автомобіля, обвинувачений йшов попереду них, було чутно шум і вони побачили, що потерпілий лежить на землі. Йому почали надавати допомогу, в тому числі і ОСОБА_2 . Моменту падіння потерпілого вона не бачила. Потерпілий задихався і йому витягли язик, який западав.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_2 вони знайомі з 2009 року. 15.07.2018 він разом з обвинуваченим та його дружиною перебував у парку імені Т.Г. Шевченка в м.Ніжині, де святкували день народження їх сина. Потерпілий висловлювався нецензурною лайкою, вів себе неадекватно. Коли вони йшли разом з дружиною ОСОБА_2 , то побачили, що ОСОБА_1 лежить на землі. Моменту його падіння він не бачив. Потерпілому почали витягати язик. У його присутності ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ніхто не наносив.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що 15.07.2018 він перебував у кафе у парку імені Т.Г. Шевченка в м.Ніжині. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розмовляли на підвищених тонах. Коли він зробив їм зауваження, вони відійшли в сторону. Потім, почувши жіночий крик, він підійшов та надав потерпілому першу допомогу. Швидкої медичної допомоги довго не було. ОСОБА_1 прийшов до тями, коли його заносили в автомобіль швидкої допомоги. Моменту нанесення потерпілому удару він не бачив.

У зв`язку з відсутністю свідка ОСОБА_3 за клопотанням прокурора в судовому засіданні в присутності сторін кримінального провадження було прослухано технічний запис судового процесу, під час якого ОСОБА_3 була допитана як свідок слідчим суддею Олійником В.П . З показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що в ніч з 14.07.2018 на 15.07.2018 вона разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відпочивала в нічному клубі «Космос», який знаходиться в м.Ніжині в парку імені Т.Г. Шевченка. В цей час у клубі також відпочивали ще дві компанії, в одній з яких був ОСОБА_1 , а в іншій - обвинувачений. Перебуваючи на подвір`ї, біля літньої веранди, вона бачила, як ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та про щось розмовляли, а потім відійшли в сторону. Розмова між ними продовжувалася на підвищених тонах. Самого завдання удару ОСОБА_1 вона не бачила, вона побачила як він лежав на асфальті без свідомості, голова була розбита та текла кров. Хтось із натовпу викликав швидку. Доки не приїхала швидка, всі оточуючі, включаючи ОСОБА_2 , намагалися привести ОСОБА_1 до тями.

Відповідно до ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є документи, висновки експертів і судом досліджені надані стороною обвинувачення наступні докази:

дані про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.07.2018, попередня кваліфікація ч.1 ст.121 КК України;

заява ОСОБА_12 від 17.07.2018 року про вжиття мір реагування та встановлення особи, яка близько 06 години 15.07.2018 року поблизу нічного клубу «Космос» спричинила його сину тілесні ушкодження, які призвели до крововиливу в головний мозок;

протокол огляду місця події з фототаблицею від 22.07.2018, згідно якого було проведено огляд території, яка прилягає до будівлі розважального закладу - нічний клуб «Космос», що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м.Ніжин, вул.Шевченка, 12 та має асфальтове покриття. На момент огляду майданчика покриття сухе, слідів, плям бурого кольору, що зовні схожі на запечену кров, не виявлено;

заява ОСОБА_1 від 16.08.2018 про притягнення до кримінальної відповідальності особи на прізвисько « ОСОБА_13 », який близько 03 год 30 хв 15.07.2018 поблизу нічного клубу «Космос» у парку ім.Т.Г.Шевченка в м.Ніжині наніс йому тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечні для його життя та спричинили тривалий розлад здоров'я;

довідка Ніжинської центральної районної лікарні, видана ОСОБА_1 про те, що він звертався до Ніжинської ЦРЛ з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку та йому було рекомендовано госпіталізація в реанімацію;

довідка Ніжинської центральної районної лікарні від 17 липня 2018 року за №245, яка була видана ОСОБА_1 , з приводу того, що він знаходився на лікуванні в реанімаційному відділі Ніжинської ЦРЛ з 15 липня 2018 року по 16 липня 2018 року з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, забій - здавлення головного мозку, післятравматичний субарахиоідальний крововилив, двобічна субдуральна гематома та для подальшого оперативного лікування хворий направлений до Чернігівської обласної лікарні;

картка виклику швидкої медичної допомоги форми 109/о №1266 від 15 липня 2018 року, згідно якої виклик здійснила мати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;

карта виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о) №1266 А1 від 15 липня 2018 року, згідно якої адресою виклику є кафе «Космос», розташоване в парку ім.Шевченка;

довідка комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівськї обласної лікарні», якою підтверджується, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, травматична двобічна субдуральна гематома та забій головного мозку важкого ступеню;

довідка КЛПЗ «Чернігівської обласної лікарні» від 22 жовтня 2018 року за №05-02/582, якою підтверджується факт перебування ОСОБА_1 на лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 16.07.2018 по 03.08.2018 протягом 18 ліжко-днів;

протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17 серпня 2018 року, згідно якого на виконання ухвали слідчого судді від 07 серпня 2018 року вилучена історія хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_1 . Згідно опису здійснено виїмку історії хвороби;

протокол проведення слідчого експерименту від 24.10.2018 та його відеозаписом, відповідно до якого у присутності понятих за участю потерпілого та його представника - адвоката Сухоцького О.В. було проведено слідчий експеримент на території нічного клубу «Космос» за адресою: Чернігівська область, м.Ніжин, вул.Шевченка, 12, під час якого потерпілий ОСОБА_1 розповів про обставини нанесення йому ОСОБА_2 удару кулаком руки в область голови, внаслідок чого він втратив свідомість та впав, вдарившися головою об асфальтне покриття;

висновок експерта комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №182 від 29.08.2018 року, згідно якого комплекс тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1 ,у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, компресійного дислокаційного синдрому, фази клінічної декомпенсації, - міг бути спричинений у тому числі і внаслідок удару кулаком в область обличчя та подальшого падіння на тверду горизонтальну площину (заасфальтований майданчик); тілесні ушкодження, що мались у потерпілого, не могли уторитися внаслідок удару кулаком в область обличчя;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.07.2018, відповідно до якого у присутності понятих свідок ОСОБА_4 упізнала чоловіка, зображеного на фотознімку під №2, а згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.07.2018 року на фотознімку за №2 зображений ОСОБА_2 .

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши обставини, підтверджені доказами, що досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд, оцінюючи досліджені та перевірені докази в їх сукупності, виходить з того, що відповідно п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 при оцінці доказів, як правило, суд застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Сукупність наведених доказів вказує на те, що потерпілий ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок падіннята удару головою об асфальтне покриття після нанесення йому обвинуваченим ОСОБА_14 удару кулаком правої руки в обличчя.

Твердження обвинуваченого про те, що він наніс удар потерпілому не кулаком, а долонею, суд розцінює як намагання обвинуваченого пом*якшити ступінь своєї вини і є необґрунтованою версією його захисту, яка не узгоджується з іншими доказами у справі.

Як убачається із наданих у судовому засіданні показань обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1 останній отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок падіння на асфальтне покриття після нанесення йому обвинуваченим удару в ліву частину голови.

Обвинувачений в судовому засіданні показав, що під час конфлікту наніс потерпілому ОСОБА_1 удар по обличчю, але наміру спричинити йому тяжкі тілесні ушкодження не мав. Передбачити, що від нанесеного ним удару потерпілий впаде на асфальтне покриття та отримає закриту черепно - мозкову травму, забій головного мозку важкого ступеню він не міг і не бажав цього.

Встановлені судом фактичні обставини вказують на те, що потерпілий ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження в результаті того, що ОСОБА_2 ударив його по обличчю кулаком, від чого він впав, і саме від падіння, а не від завданого йому удару, виникли ці тілесні ушкодження.

Ці дії ОСОБА_2 вказують на те, що він не мав наміру заподіяти потерпілому ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження і в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність у нього такого умислу. Натомість є дані про протилежне, а саме, що тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_1 у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, компресійного дислокаційного синдрому, фаза клінічної декомпенсації не могли утворитися внаслідок удару кулаком в область обличчя, про що мається висновок судово-медичного експерта №182 від 29.08.2018 (а.с.139).

Згідно п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 №2 «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи» у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст.119 КК України або ст.128 КК України.

Таким чином, тяжкі тілесні ушкодження були заподіяні ОСОБА_14 потерпілому внаслідок злочинної недбалості, оскільки, наносячи йому удар кулаком по обличчю, обвинувачений не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, а саме того, що від нанесеного ним удару потерпілий може впасти і вдаритися об асфальтне покриття, хоча повинен був і міг це передбачити.

Отже, за вказаних обставин дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ст.128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження, тому суд дійшов висновку про необхідність перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.1 ст.121 КК України на ст.128 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення згідно ст.12 КК України, особу винного, який раніше судимий, обставини, що пом`якшують покарання, - відшкодування матеріального збитку та часткове відшкодування моральної шкоди, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, обставини, які обтяжують покарання, - рецидив кримінальних правопорушень, і дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання за ст.128 КК України у виді обмеження волі.

З урахуванням вищевикладених даних щодо особи обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання як зразковий сім*янин, який бере активну участь в житті громади, обставин, що пом*якшуть покарання, враховуючидосудову доповідь органу пробації про те, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, та з урахуванням думки потерпілого про призначення обвинуваченому покарання, не пов*язаного з побавленням волі, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тому на підставі ст.75 КК України його необхідно звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та визначенням іспитового строку, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання, враховуючи, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше двох з половиною років і обвинувачений став на шлях виправлення: не вчиняв кримінальних та адміністративних правопорушень, працевлаштувався, має міцні соціальні зв*язки, виховує трьох неповнолітніх дітей.

За правовим висновком Верховного Суду від 27.03.2018 в провадженні № 51-717км18 щодо застосування ч. 4 ст. 70 КК, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення першого вироку інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, або звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

За таких обставин, вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 липня 2018 року, змінений ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, згідно якого ОСОБА_2 за ч.1 ст.289 КК України призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75,76 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, підлягає самостійному виконанню.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, тому цивільний позов прокурора Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого на відшкодування витрат комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівська обласна лікарня» у розмірі 28 817 грн 35 коп. на користь бюджету Чернігівської області, витрачених на лікування потерпілого, законний, обґрунтований, визнаний обвинуваченим і підлягає задоволенню.

Потерпілим заявлено цивільний позов, який в судовому засіданні він уточнив з урахуванням відшкодування йому обвинуваченим 100 000 грн матеріальної та моральної шкоди і просив стягнути з ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди в сумі 193 000 грн та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 21 842 грн 50 коп.

Згідно положень ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Цивільний позов потерпілого про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 193 000 грн та витрат на правову допомогу адвоката в сумі 21 842 грн 50 коп.визнаний обвинуваченим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.1ст.121 КК України на ст.128 КК України.

ВизнатиОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогост.128 КК України, і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 липня 2018 року, змінений ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, яким ОСОБА_2 за ч.1 ст.289 КК України призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75, 76 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки,- виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28817 (двадцять вісім тисяч вісімсот сімнадцять) грн 35 коп. на відшкодування витрат КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» на лікування потерпілого ОСОБА_1 на користь бюджету Чернігівської області (ГУК у Чернігівській області/24060300, код отримувача 37972475, банк отримувача Казначейство України, р/р 31418544025001, МФО 899998, ККД 24060300).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 193 000 (сто дев*яносто три тисячі) грн тавитрати на правову допомогу адвоката в сумі 21 842 (двадцять одна тисяча вісімсот сорок дві) грн 50 коп., а всього стягнути 214 842 (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот сорок дві) грн 50 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча суддя Т.Ковальова