Ухвала суду № 95059273, 18.02.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1226/21

1-кс/405/593/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Тьор Є.М., при секретарі Мишевець Т.І., за участю прокурора Ожога С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кричуна Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання cтаршого слідчий СУ ГУ Національної поліції в Кіровоградській області Войтовича Є.В. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2021 №42021120000000017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Кіровограда, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, одруженому, не маючому на утриманні малолітніх дітей, працюючому на посаді начальника відділу управління персоналом та режимно-секретної роботи – заступника начальника управління фінансового бюджетного забезпечення та управління персоналом департаменту охорони здоров`я Кіровоградської ОДА, раніше не судимому,

встановив:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід - тримання під вартою.

Слідчий в клопотанні вказує про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу, тяжкість можливого покарання

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2021 №42021120000000017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

16.02.2021 о 15 год. 32 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

17.02.2021 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, згідно з якою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до наказу Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської ОДА (далі по тексту - ДОЗ) від 17.07.1997 № 235-04 призначено на посаду начальника відділу управління персоналом та режимно-секретної роботи – заступника начальника управління фінансового бюджетного забезпечення та управління персоналом ДОЗ.

Повноваження, права та обов`язки начальника відділу управління персоналом та режимно-секретної роботи – заступника начальника управління фінансового бюджетного забезпечення та управління персоналом ДОЗ викладені і закріплені в положення про відділ управління персоналом та режимно-секретної роботи ДОЗ, затвердженої наказом заступника директора ДОЗ від 15 вересня 2017 року № 383-к.

У відповідності до положень ст. 6 Закону України «Про державну службу», посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців. Категорія «Б» включає в себе, у т.ч. посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів.

Згідно примітки 1 ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

У відповідності до примітки 1 ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді начальника відділу управління персоналом та режимно-секретної роботи – заступника начальника управління фінансового бюджетного забезпечення та управління персоналом ДОЗ, відповідно до частини 3 статті 18 КК України, примітки 1 до статті 364 КК України, примітки 1 до статті 368 КК України, пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище.

В кінці грудня 2020 року до ОСОБА_3 звернувся його знайомий ОСОБА_4 , який проживає в м. Дніпро, Дніпропетровської області з проханням допомогти йому щодо майбутнього працевлаштування за спеціальністю в медичних закладах Кіровоградської області, а саме отримати від службових осіб Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської ОДА інформацію з даного питання.

В свою чергу, 05.01.2021 ОСОБА_3 завітав до департаменту охорони здоров`я Кіровоградської ОДА, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 74/42, де в нього відбулася розмова із ОСОБА_1 щодо вище зазначеного питання, а саме працевлаштування ОСОБА_4 за спеціальністю в медичних закладах Кіровоградської області. В ході розмови, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про перелік документів, які необхідно надати до ДОЗ на вивчення та загальну процедуру вирішення питання.

Протягом січня 2021 року ОСОБА_3 декілька разів спілкувався із ОСОБА_1 в службовому кабінеті останнього, з приводу працевлаштування ОСОБА_4 за спеціальністю в медичних закладах Кіровоградської області, зокрема передавав ОСОБА_1 копії особистих документів ОСОБА_4 .

Під час наступної зустрічі, яка відбулася 21.01.2021 в службовому кабінеті ОСОБА_1 , останній повідомив ОСОБА_3 , що для його знайомого ОСОБА_4 є вакантне місце лікаря-інфекціоніста в одному із закладів охорони здоров`я області, для цього необхідно оформити заяви до Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської ОДА та Міністерства охорони здоров`я, долучити копії відповідних документів про підтвердження освіти, зарахувати ОСОБА_4 на цикли зміни спеціальності (дана процедура передбачає обов`язкове проходження погодження в Міністерстві охорони здоров`я).

Разом з цим, під час даної розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що для позитивного вирішення питання щодо підготовки документів із зміни спеціалізації та майбутнього працевлаштування за спеціальністю в заклад охорони здоров`я Кіровоградської області ОСОБА_4 , йому необхідно надати неправомірну вигоду, при цьому на аркуші паперу власноручно написав: «500 доларів США».

Крім цього, ОСОБА_1 повідомив, що обов`язковим додатком до листа ДОЗ на МОЗ має бути лист погодження про майбутнє працевлаштування від одного із закладів охорони здоров`я області. Це питання ОСОБА_1 також пообіцяв вирішити особисто та в підтвердження своїх намірів, з метою створення умов для скорішого примушення ОСОБА_3 передати йому неправомірну вигоду, в присутності останнього зателефонував керівнику КНП «Світловодської ЦРЛ» Світловодської міської ради і попрохав працевлаштувати ОСОБА_4 на посаду лікаря-інфекціоніста.

В подальшому, 03.02.2021 ОСОБА_3 порадившись щодо вказаної ситуації з ОСОБА_4 , повідомив про факт вимагання в нього ОСОБА_1 неправомірної вигоди за вирішення питання щодо підготовки документів із зміни спеціалізації та майбутнього працевлаштування за спеціальністю в заклад охорони здоров`я Кіровоградської області ОСОБА_4 в правоохоронні органи Кіровоградської області, а саме: звернувся з відповідною заявою до Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області ДСР НПУ.

Після цього, 16.02.2021 близько 13.30 години в службовому кабінеті ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 відбулася зустріч та переговори між останнім, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Під час зустрічі, продовжуючи свою протиправну діяльність, переслідуючи єдиний умисел на незаконне збагачення за рахунок інших осіб, з метою створення умов для скорішого примушення ОСОБА_3 передати йому неправомірну вигоду, ОСОБА_1 в ході даної розмови, передав ОСОБА_4 копію листа КНП «Світловодської ЦРЛ» Світловодської міської ради № 131/01-14 від 25.01.2021 про можливе працевлаштування останнього на посаду лікаря-інфекціоніста.

У свою чергу ОСОБА_3 на вимогу ОСОБА_1 передав останньому раніше обумовлену суму грошових коштів в розмірі 500 доларів США у якості неправомірної вигоди за вирішення питання щодо підготовки документів із зміни спеціалізації та майбутнього працевлаштування в заклад охорони здоров`я Кіровоградської області ОСОБА_4 .

Після одержання грошових коштів, на місці злочину проведено обшук у невідкладному випадку, а саме в службовому кабінеті ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди – грошові кошти в сумі 500 (п`ятсот) доларів США. Разом з цим, під час проведення освідування на тілі ОСОБА_1 було виявлено сліди вчинення кримінального правопорушення.

За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт с) пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_3 (а.с. 9-12) від 03.02.2012, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 16.02.2021 (а.с. 13-16), протоколом допиту свідка від 16.02.2021 (а.с. 26-29), протоколом обшуку від 16.02.2021 (а.с. 30-45), постановою про призначення освідування особи ОСОБА_1 від 16.02.2021 (а.с. 46-47, протоколом освідування особи від 16.02.2021( а.с. 48-49) та іншими доданими до справи матеріалами.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість впливати на свідка ОСОБА_4 , який звертався до нього за допомогою у працевлаштуванні, ОСОБА_5 , яка являється підлеглою ОСОБА_1 , враховуючи те, що вказані свідки повинні допитуватись як на досудовому так і судовому слідстві, посаду, яку він обіймає, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків з метою зміни ними своїх показів.

Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків.

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, має постійне місце проживання, роботи, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується як за місцем роботи так і проживання, стан здоров`я, оскільки надані слідчому судді епікризи та довідки, вказують на те, що ОСОБА_1 має ряд хронічних захворювань. При цьому, доказів того, що ОСОБА_1 за станом здоров`я не може утримуватись під вартою стороною захисту надано не було.

При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Заявлений в клопотанні слідчим та прокурором запобіжний захід відносно підозрюваного кореспондується з характером суспільного інтересу, зокрема ситуації в Країні щодо подолання наслідків епідемії, нестачею медичного персоналу, зокрема "інфекціоністів", тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв`язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Враховуючи обгрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, наявність ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що жоден із менш сурових запобіжних заходів, ніж тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу – застави підозрюваному враховується матеріальний стан підозрюваного, тяжкість можливого покарання.

Прокурор в судовому засіданні вказав, що вказаний в клопотанні розмір застави 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є технічною помилкою, а вірним розміром застави, яку просить орган досудового розслідування є 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

Слідчий суддя вважає, що застава - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку, враховуючи те, що саме таку суму просить визначити сторона обвинувачення.

Вказана сума застави не є непомірною для підозрюваного, що підтверджується декларацією.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 днів та альтернативного запобіжного заходу – застави 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 9, 176-178, 181, 183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід – тримання під вартою на 60 днів, тобто з 15 год. 32 хв. 16.02.2021 до 15 год. 32 хв. 16.04.2021.

Визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №42021120000000017 від 03.02.2021.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 в строк до 16.04.2021 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб зі свідками, у кримінальному провадженні за вийнятком участі в слідчих діях та в суді;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 16.04.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Євгеній Миколайович Тьор