Ухвала суду № 95059274, 19.02.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1180/21

1-кс/405/580/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Тьор Є.М., при секретарі Мишевець Т.І., за участю прокурора Щерюк Д.О., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Комишана С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області Федоришина В.О. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2020 року №12020120020004578, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця c. Кіровка, Маловисківського району, Кіровоградської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не одруженому, офіційно не працевлаштованому, проживаючому без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

встановив:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід - тримання під вартою.

Слідчий в клопотанні вказує про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу, тяжкість можливого покарання

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до підозрюваного менш суворий запобіжний захід – домашній арешт.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2020 року №12020120020004578, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

30.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, згідно з якою, ОСОБА_1 , не займаючись і не бажаючи займатися суспільно корисною працею, настійливо виношуючи корисливі наміри отримання доходів злочинним шляхом, обрав способом реалізації протиправних намірів незаконну діяльність у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, а предметом цієї діяльності такий наркотичний засіб як канабіс, у невстановлені досудовим слідством час, обставини і спосіб, але не пізніше 12 год. 13 хв. 03.11.2020, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, незаконно, в порушення Порядку здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який регулюється чинним законодавством України – відповідним Законом № 60/95 ВР від 15.02.1995 та Постановою КМУ № 589 від 03.06.2009 незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс (маріхуану), який згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 року № 770 (таблиця 1, список 1) віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

В подальшому, реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на корисливе збагачення за рахунок скоєння злочинів у сфері незаконного обігу особливо небезпечного наркотичного засобу в період часу з 12:02 год. по 12:13 год. 03.11.2020 перебуваючи навпроти будинку №6 за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, особа з легендованими установчими даними ОСОБА_2 до якої застосовано заходи безпеки, шляхом забезпечення конфіденційних відомостей, діючи на добровільних засадах, в порядку та на умовах, зазначених законом з метою викриття злочину, передав ОСОБА_1 на виконання досягнення попередньої домовленості 300 грн., з метою придбання особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на корисливе збагачення за рахунок скоєння злочинів у сфері незаконного обігу особливо небезпечного наркотичного засобу, в свою чергу ОСОБА_1 діючи умисно, ціленаправлено, передав ОСОБА_2 один поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору.

В подальшому працівниками УКР ГУ НП в Кіровоградській області у ОСОБА_2 в присутності понятих вилучено один поліетиленовий пакет на зіп-застібці з речовиною рослинного походження, яка відповідно до висновку судово-хімічної експертизи №1507 від 09.11.2020 є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, обіг якого заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 1,27 грама, яку ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_1 за грошові кошти в сумі 300 гривень.

За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт с) пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом допиту свідка від 30.11.2020 (а.с. 16), протоколом проведення НС(р)Д – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 03.11.2020 (а.с. 17), протоколом оперативної закупки від 03.11.2018 (а.с. 18), висновком експерта від 09.11.2020 №1507 (а.с. 19), протоколом обшуку від 27.01.2021 (а.с. 20-23), протоколом проведення НС(р)Д – візуальне спостереження за особою від 29.12.2020 (а.с. 24-26) та іншими доданими до справи матеріалами.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду. Крім цього, ОСОБА_1 не має постійного місця проживання;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість впливати на свідків, які вказують на причетність ОСОБА_1 до злочину, який ставиться йому в провину, які мають бути допитані не лише під час досудового слідства, а і на стадії судового розгляду. Крім цього, ОСОБА_1 може впливати на інших свідків яких встановить слідство з метою не надання ними показів про вчинення злочину, який ставиться йому в провину, та як наслідок ухилення від кримінальної відповідальності;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, існують обґрунтовані підстави вважати про вчинення ним нового, або продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється.

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, не має постійного місця проживання, роботи, міцних соціальних зв`язків, стан здоров`я.

При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Заявлений в клопотанні слідчим та прокурором запобіжний захід відносно підозрюваного кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв`язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Враховуючи обгрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що жоден із менш сурових запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу – застави підозрюваному враховується матеріальний стан підозрюваного та тяжкість можливого покарання.

Слідчий суддя вважає, що застава - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку, враховуючи те, що саме таку суму просить визначити сторона обвинувачення.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 днів та альтернативного запобіжного заходу – застави 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 9, 176-178, 181, 183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід – тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто з 10 год. 44 хв. 19.02.2021 до 23 год. 59 хв. 29.03.2021, включно.

Визначити розмір застави у розмірі у розмірі 20 /двадцяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 /сорок п`ять тисяч чотириста/ гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12020120020004578 від 28 липня 2020 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 ,- з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , в строк до 29.03.2021 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатись з м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб зі свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні за вийнятком участі в слідчих діях та в суді.

Відмовити в іншій частині клопотання.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 29.03.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Євгеній Миколайович Тьор