Рішення № 95046243, 22.02.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"22" лютого 2021 р.

Справа №642/6777/20

2/642/563/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Проценко Л.Г.

при секретарі Канаєвій К.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.02.2013р. по 01.12.2020р. в розмірі 45289,54 грн. та сплачений судовий збір 2102,00 грн.

Ухвалою від 05 січня 2021р. було відкрито провадження по справі та позов призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про застосування строків позовної давності та надав квитанцію про сплату частину заборгованості за останні три роки на суму 8172 грн.

Позивач заперечень на дану заяву не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачі по справі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , і є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюється за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 .

За випискою з абонентської картки, сума заборгованості відповідачів за період з 01.02.2013р. по 01.12.2020р. складає 45289,54 грн.

За даним розрахунком, з травня 2017р. по грудень 2020р. заборгованість складає 8172,69 грн.

Згідно квитанції №16 від 20 лютого 2021р., ОСОБА_2 за особовим рахунком НОМЕР_1 сплатив на користь КП «ХТМ» заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 8172,70 грн.

У відповідністю зі ст.162 ЖК України, власник квартири зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Договором є усна чи письмова угода між споживачем та продавцем (виконавцем) про якість, термін, ціну та інші умови, по яким реалізується продукція. Підтвердженням дії усної угоди оформляється квитанцією або іншим документом. Факт оплати споживачем - відповідачем послуг, тобто послуг які надає позивач, є підтвердженням факту існування договірних відносин між ними.

Пунктом 33 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМ України від 21 липня 2005 р. № 630, передбачено що споживач зобов`язаний вчасно, у встановлений термін, оплачувати надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно п.п.5.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, плата за ці послуги вноситься не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим періодом відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або до затверджених нормативів (норм) споживання.

Тарифи по оплаті за послуги водопостачання встановлюються рішенням Харківської міської ради.

Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК).

У разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань

Таку правову позицію було визначено Верховним Судом України в Постановах від 06 листопада 2013 року у справі №6-116 цс 13, 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14 та 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства")

Частинами 3,4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За правилом цієї статті докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, тягар доказування обґрунтованості своїх вимог покладено на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст. 12 ЦПК України. Частина 1 ст.44 цього Кодексу проголошує, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1-4 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом лише 18.12.2020 р., тобто частина позовних вимог заявлена за межами трирічного строку позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).

Відповідачем сплачено в повному обсязі заборгованість, що знаходиться у межах позовної давності, та подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності до решти вимог КП «ХТМ».

У зв`язку із викладеним, в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 76-81, 141, 247, 265, 265, 266, 268 ЦПК України, ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст.64, 68 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Г. Проценко