Ухвала суду № 9503512, 02.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 р.Справа № 2-а-1852/09/1670

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Гавріленко А.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 року по справі № 2-а-1852/09/1670

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області

до ДПІ у м. Полтаві

третя особа Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001662301/0 від 20.06.2008р.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001662301/0 від 20.06.08 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.09 р. по справі № 2-а-1852/09/1670 позов був задоволений і оскаржене податкове повідомлення-рішення було визнано недійсним.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.09 р. по справі № 2-а-1852/09/1670 і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом дана невірна оцінка фактичним обставинам по даній справі та допущено помилкове застосування норм чинного податкового законодавства.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа на стороні позивача, Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, письмові заперечення на апеляційну скаргу не подала.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001662301/0 від 20.06.08 р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 3421062,84 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3421062,84 грн. є акт №1049/23-1/22527015 від 04.06.08 р. виїзної планової перевірка Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05 р. по 31.12.07 р., при проведенні якої були виявлені порушення вимог п. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

За висновками перевіряючих виявлені порушення повязані з тим, що позивач не відображав в бухгалтерському та податковому обліку операції по оренді державного майна з ВАТ "Полтаваобленерго", що призвело до заниження податкового зобовязання по ПДВ на суму 3515598,89 грн. При цьому позивач зареєстрований як неприбуткова організація з ознакою 0002 (установа, що створена органом державної влади України, що утримується за рахунок коштів відповідних бюджетів) і є платником ПДВ з 13.02.04 р.

В акті також записано, що в службовій записці № 227 від 07.04.08р. відділу оподаткування великих платників податків ДПІ в м. Полтаві вказано, що остання податкова накладна № 88 за послуги з оренди державного майна була видана ФДМУ 31.03.05 р., а ВАТ "Полтаваобленерго" перераховані кошти за оренду державного майна включає до складу податкового кредиту без податкових накладних з квітні 2005 р. по грудень 2007 р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що позивач виступає орендодавцем державного майна більш як по 600 договорах оренди, в т.ч. за спірним договором оренди № 1056 від 22.09.99 р. з ВАТ "Полтаваобленерго". По всіх договорах оренди орендарі сплачують самостійно орендну плату на бюджетні рахунки, відкриті органами ДКУ для зарахування надходжень до державного бюджету. Відкриття окремого рахунку позивачу, як орендодавцю державного майна, яке перебуває на балансі державних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, чинним законодавством не передбачено.

Між Фондом державного майна України та ВАТ "Полтаваобленерго" був укладений договір оренди № 1056 від 22.09.99 р. на групу інвентарних об'єктів Кременчуцької ТЕЦ. Орендна плата визначена відповідно до вимог Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна (в редакції, що діяла на момент укладання договору оренди), затвердженої постановою КМУ № 786 від 04.10.95 р. із змінами № 699 від 18.05.98 р., № 1171 від 29.06.99 р. Орендна плата (без ПДВ) складала за базовий місяць оренди (серпень 1999 р.) 255,564 тис, грн., орендна плата з ПДВ - 306,677 тис. грн. (п. 3.1 договору та додаток до договору - розрахунок плати за оренду).

Згідно наказу Фонду державного майна України № 2706 від 02.12.04 р. повноваження орендодавця за вищезгаданим договором оренди мали бути передані від ЦА ФДМУ до позивача. Наказ ФДМУ був виконаний шляхом укладання між позивачем та орендарем ВАТ "Полтаваобленерго" додаткової угоди № 1 від 18.05.05 р., в якій визначені реквізити позивача як сторони за договором оренди (в тому числі номер поточного рахунку бюджетної установи - банк одержувача УДК в Полтавській області МФО 831019, розрахунковий рахунок № 35229002000259). За умовами договору оренди (п. 3.5 договору) орендар ВАТ "Полтаваобленерго" має перераховувати орендну плату до державного бюджету, а не на рахунки позивача, як орендодавця.

Ні в одному з платіжних доручень, які ВАТ "Полтаваобленерго" застосовує при здійсненні безготівкових розрахунків за договором оренди, які були досліджені в судовому засіданні, не визначено, що кошти за оренду отримує регіональне відділення ФДМУ по Полтавській області. Даний факт відповідачем не був спростований в судовому засіданні.

Позивач є орендодавцем державного майна за вищезгаданим договором оренди, тобто надавачем послуг з оренди державного майна. Орендні платежі орендарем сплачуються безпосередньо на бюджетні рахунки органів державного казначейства. Тобто надавачем послуг з оренди державного майна є орган приватизації, а отримувачем плати за послуги - орган державного казначейства.

З урахуванням наведених обставин суд першої інстанції зробив висновок про те, що у позивача, який зареєстрований платником ПДВ, не виникають податкові зобов'язання по операціям з надання в оренду майна, оскільки він не отримує на власні рахунки компенсацію за послуги у вигляді орендної плати. Факт надходження коштів саме на бюджетні рахунки органів Державного казначейства також був підтверджений і представником третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області.

З метою обґрунтування вищенаведених висновків, суд першої інстанції також вказав, що Регіональне відділення ФДМУ по Полтавській області є бюджетною установою, що фінансується виключно з державного бюджету, має відповідні бюджетні рахунки, які відкриті в УДК у Полтавській області. Основним завданням Регіонального відділення є організація та проведення приватизації державного майна згідно з Державною програмою приватизації та виконання функцій орендодавця державного майна, відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Державне майно, орендодавцем якого виступає позивач, перебуває на бухгалтерському балансовому обліку державних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, а у випадку оренди ЦМК - на балансовому обліку суб'єктів господарювання, що є орендарями. Оскільки оренда передбачає право тимчасового користування майном, то об'єкти державної власності, що надаються в оренду, залишаються на бухгалтерському обліку підприємств, установ - балансоутримувачів державного майна. За користування майном орендар має сплачувати орендну плату згідно вимог ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пропорції розподілу якої між бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно норм законів про державний бюджет України на відповідний рік надходження від плати за оренду ЦМК та іншого державного майна належать до доходів загального фонду державного бюджету: п.11 ст. 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", п. 42 ст. 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", п. 41 ст. 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".

Для зарахування надходжень від орендної плати за користування державним майном органами ДКУ відкриті відповідні бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації доходів: 22080100 "Плата за оренду цілісних майнових комплексів", 22080200 "Плата за оренду нерухомого державного майна", 22080300 "Плата за оренду іншого державного майна". Щорічно органи державного казначейства України повідомляють РВ Фонду державного майна України по Полтавській області про відкриття вищеназваних рахунків з метою доведення цієї інформації до всіх орендарів державного майна, оскільки чинним законодавством передбачається самостійна сплата орендної плати орендарями до загального фонду державного бюджету.

Згідно п. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг),що підлягають поставці, в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Слід відмітити, що ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі відповідач не вказує яке саме положення наведеної норми, на яку є посилання в оскарженому податковому повідомленні-рішенні, було позивачем порушено, оскільки кошти від орендаря на рахунок РВ Фонду державного майна України по Полтавській області, як орендна плата не надходили, не оформлялися документи, які б засвідчували факт надання послуги з оренди у визначений період, оскільки оформлення таких документів не передбачено чинним законодавством з питань оренди державного майна.

Колегія суддів також вважає доцільним відмітити, що той факт, що орендар без наявності податкових накладних відносив до податкового кредиту суми ПДВ по певним операціям, не можуть свідчити про виникнення по цим операціям податкових зобовязань у орендодавця. А тому висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»з посиланням виключно на формування податкового кредиту його контрагентом є безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем в судовому засіданні не було доведено надходження коштів за оренду державного майна, в тому числі суми ПДВ, які були віднесені ВАТ «Полтаваобленерго»до складу податкового кредиту, саме на рахунок РВ Фонду державного майна України по Полтавській області, судом першої інстанції був зроблений висновок про законність та обґрунтованість позовних вимог.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.09 р. по справі № 2-а-1852/09/1670 не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 року по справі № 2-а-1852/09/1670 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 року по справі № 2-а-1852/09/1670 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області до ДПІ у м. Полтаві, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001662301/0 від 20.06.2008р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений 08.02.2010 р.