Постанова № 9501663, 14.05.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2010 року Справа № 6/306-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Куліш Р.Ф.(доповідача),

суддів: Науменко І.М., Ясир Л.О. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження № 400 від 13.05.2010р.)

при секретарі: Вовченко О.В.

за участю представників:

від позивача: Кохляков В’ячеслав Станіславович, представник , довіреність №15/Д дійсна до 19.09.12 ;

від відповідача-1: Шпак Володимир Іванович, спеціаліст , довіреність №02-10/юр від 04.05.10;

від відповідача-1: Євстратенко Світлана Юріївна, начальник юридичного відділу, довіреність №13/15 від 15.02.10;

представник відповідача-2 у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства ”ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ”Державної акціонерної компанії ”Автомобільні дороги України” м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2009 р. у справі № 6/306-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційного підприємства Автодорбуд” м. Дніпропетровськ

до відповідача –1 дочірнього підприємства ”ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ”Державної акціонерної компанії ”Автомобільні дороги України” м. Запоріжжя

відповідача –2 товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-комерційного підприємства ”Автодорсервіс” м. Дніпропетровськ

про стягнення 2328384 грн. 28 коп.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

          02.07.2009року товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційного підприємства Автодорбуд” м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до дочірнього підприємства ”ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ”Державної акціонерної компанії ”Автомобільні дороги України” м. Запоріжжя, та товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-комерційного підприємства ”Автодорсервіс” м. Дніпропетровськ про солідарне стягнення 1800379 грн. 52 коп. заборгованості по договору поставки, а також 528005 грн. 76 коп. збитків у вигляді сплачених за кредитним договором відсотків через прострочення виконання зобов’язань з боку дочірнього підприємства ”ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ”Державної акціонерної компанії ”Автомобільні дороги України” м. Запоріжжя.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2009р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

21.07.2009р. та 30.07.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційного підприємства Автодорбуд” м. Дніпропетровськ ( позивач) звернулось до суду з заявами про уточнення позовних вимог у яких просить суд стягнути з відповідача-1- дочірнього підприємства ”ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ”Державної акціонерної компанії ”Автомобільні дороги України” м. Запоріжжя на користь позивача заборгованість у сумі 1800379,52 грн. на підставі умов договору поставки продукції № 09/03П від 26.01.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем-1, та збитків у вигляді сплачених позивачем за кредитним договором відсотків у сумі 585845,61 грн. Крім цього, позивач додатково просить господарський суд стягнути з відповідача-1 на користь позивача, на підставі п.7.3 умов договору 125188,02 грн. пені та на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманої продукції - 45368,65 грн. інфляційних і 16573,35 грн. –3% річних та стягнути з відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-комерційного підприємства ”Автодорсервіс” м. Дніпропетровськ на користь позивача, посилаючись на договір поруки № 01/26/06 від 26.01.2006р., укладений між позивачем та відповідачем-2, вартість сплаченого державного мита у сумі 25 000,00 грн. і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини Відповідача-2.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2009року у справі № 6/306-09 ( суддя Коваленко О.О.) позов задоволено частково.

Стягнуто з дочірнього підприємства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" м. Запоріжжя на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Автодорбуд" м. Дніпропетровськ 1786779,52 грн. заборгованості, 585845,61 грн. збитків у вигляді сплачених за кредитним договором відсотків. В решті позову відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автодорсервіс" м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Автодорбуд" м. Дніпропетровськ 23726,25 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні клопотання дочірнього підприємства ”ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ”Державної акціонерної компанії ”Автомобільні дороги України” м. Запоріжжя про надання позивачем доказів сплати відсотків за кредитним договором відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулось дочірнє підприємство ”ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ”Державної акціонерної компанії ”Автомобільні дороги України” м. Запоріжжя в якій просить скасувати рішення частково в частині стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 585845 грн. 61 коп., у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, також недоведеність обставин, які суд визнав встановленими.

Судом неправильно застосовані норми процесуального права ст.15, ст.17 ГПК України стосовно територіальної підсудності, та не надано оцінки доказам непідсудності справи Дніпропетровському господарському суду, проігноровано надані відповідачем-1 докази звернення до транспортної прокуратури про порушення кримінальної справи у відношенні службових осіб ТОВ “ВКП “Автодорбуд” та ТОВ “ВКП “Автодорсервіс”.

Судом не було задоволено клопотання дочірнього підприємства ”ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ”Державної акціонерної компанії ”Автомобільні дороги України” м. Запоріжжя від 7.08.2009р. про витребування доказів використання отриманого кредиту, згідно кредитного договору №03/ю009/06 в господарській діяльності (а саме, докази фактичного отримання від банку грошових коштів, адже укладення договору не підтверджує його виконання, та використання цих коштів в господарській діяльності).

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

26.01.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство Автодорбуд” (Постачальник) та дочірнім підприємством ”ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ”Державної акціонерної компанії ”Автомобільні дороги України” (Покупець) було укладено договір поставки продукції № 09/03П. Строк дії договору встановлено до 31.12.2010р. додатковою угодою №2 від 10.03.2006р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов’язань. (т.1 а.с.11-14).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов’язується поставити Покупцю продукцію, а Покупець зобов’язується, без перешкод, прийняти й оплатити її за умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору Постачальник зобов’язується поставити продукцію в асортименті й кількості, що визначені в заявках Покупця і погоджені в Специфікацій і Додаткових угод до нього, Постачальник на підставі довіреностей Покупця по видаткових накладних в період з 11.07.2008р. по 17.12.2008р.: № РН-0000087 від 11.07.2008р. на суму 270779,00 грн.; РН-0000114 від 19.08.2008р. на суму 297 750,00 грн.; № РН-0000118 від 21.08.2008р. на суму 123 600,00 грн.; № РН-0000119 від 21.08.2008р. на суму 137 100,00 грн.; № РН-0000120 від 22.08.2008р. на суму 274 125,00 грн.; № РН-0000126 від 28.08.2008р. на суму 68 000,00 грн.;          № РН-0000127 від 28.08.2008р. на суму 68 000,00 грн.; № РН-0000128 від 28.08.2008р. на суму 68 000,00 грн.; № РН-0000129 від 29.08.2008р. на суму 147 700,00 грн.;           № РН-0000130 від 30.08.2008р. на суму 137 400,00 грн.; № РН-0000133 від 03.09.2008р. на суму 132 550,00 грн.; № РН-0000139 від 04.09.2008р. на суму 113 250,00 грн.;           № РН-0000163 від 17.12.2008р. на суму 106 790,00 грн.; поставив Покупцю обумовлену сторонами продукцію на загальну суму 1945044,00 грн., яку Постачальник прийняв без зауважень і згідно п.5.1 умов вищеназваного договору зобов’язався оплатити протягом 30 календарних днів з дати отримання продукції, але в порушення умов вищеназваного договору, відповідно до банківських виписок, оплатив отриманий товар частково у сумі 158264 грн. Заборгованість станом на 01.04.2009р., з урахуванням уточнень позовних вимог та виписками банку складає у сумі 1786779 грн. 52 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, яка підлягає стягненню.

Оскільки у відповідності до позовної заяви, позивач наполягає на стягненні в примусовому порядку з відповідача-1 збитків у вигляді сплачених за кредитним договором відсотків у сумі 585845 грн. 61 коп., то слід зазначити наступне. У відповідності до частин 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 4 ст.226 Господарського кодексу України не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов’язаної сторони від подальшого виконання зобов’язання.

Даючи правову оцінку правовідносинам сторін, змісту позовних вимог, поданим доказам та обставинам справи, слід зазначити, що притягнення до цивільно-правової відповідальності у формі збитків можливо лише за наявності певних умов, які є складом цивільного правопорушення, зокрема, суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна та об’єктивна сторона.

При цьому, об’єктом правопорушення є зобов’язальні правовідношення, в які вступають боржник та кредитор. Суб’єктивну сторону правопорушення складає вина (ст.614 ЦК України).Об’єктивну сторону правопорушення складають: по-перше, наявність збитків в майновій сфері кредитора, по-друге, противоправна поведінка боржника, яка виразилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником своїх зобов’язань, по-третє, причинно-слідчий зв’язок між противоправною поведінкою боржника та збитками, їх розміром.

Відсутність хоча б одного із вищенаведених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, не може бути підставою для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі збитків.

В якості доказу понесених збитків, позивач вказує на укладений 15 лютого 2006року кредитний договір № 03/ю009/09. Згідно вказаного договору, позивач відкриває кредит у формі відновлюваної відкличної кредитної лінії в сумі 1200000грн.00коп. для поповнення обігових коштів. Також кредитні кошти надавалися терміном до 14.02.2007року.

У відповідності до договору, позивач отримав кредитні кошти для поповнення обігових коштів, тобто для розвитку виробничих фондів, або виробничих потреб підприємства взагалі, та не містить вказівки –“для закупівлі товару по договору поставки № 09/03П від 26.01.2006р.”

Таким чином, кредитний договір №03/ю009/06 від 15.02.2006р. не містить посилання на його зв’язок з договором поставки № 09/03П від 26.01.2006р. та на виконання зобов’язань по ньому.

Не можна виключати того факту, що ДП ”Запорізький облавтодор” не є єдиним покупцем продукції позивача. Також, що господарська діяльність позивача обмежується купівлею-продажем та поставкою продукції. А отже, виходячи з цього, позивач не надав доказів, використання взятого кредиту тільки для виконання зобов’язання по договору поставки № 09/03П від 26.01.2006р. з ДП” Запорізький облавтодор”. Тому ж як свідчать матеріали справи фактично поставка продукції проводилась у 2008році, тоді як договір поставки та кредитний договір укладені у 2006році.

Тобто у даному випадку позивач не довів який причинно - слідчий зв’язок між протиправною поведінкою боржника та понесеними збитками, які заходи застосовувались ним для запобігання цих збитків, тому підстав для стягнення збитків з відповідачів не має.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову додаткових вимог по стягненню пені, інфляційних та річних. З даним висновком не можна погодитись, оскільки відповідно до п.3.7 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Ця норма не застосовується під час розгляду справи в інших інстанціях. Зазначені права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи у першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд суду першої інстанції.

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Згідно з частиною четвертою статті 78 ГПК господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини п'ятої цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства. У даному випадку при збільшенні позовних вимог позивачем не було змінено, а ні предмет позову, а ні підставу, тому підлягає стягненню з відповідачів 3% річних за період з 01.04.2009року по 21.07.2009р. за 112 днів з суми 1786779 грн. 52 коп. на суму 16448 грн. 15 коп., пені з 01.04.2009р. по 21.07.2009р. - облікова ставка НБУ за період з 01.04.2009р. по 15.06.2009р. склала 11%, з 15.06.09р. по 21.07.09р. –1786779 грн. 52 коп. х 22%/ 365 х75 =80772 грн. 20 коп., 1786779 грн. 52 коп. х 24% / 365 х37 = 43470 грн. 10 коп., всього 124192 грн. 30 коп. Індекс інфляції за квітень 2009р. –червень 2009р.: квітень 1786779 грн.52 коп. х 1.009 =1802860 грн. 53 коп.; травень 1802860 грн. 53 коп. х 1.005 =1811874 грн. 83 коп.; червень 1811874х1.011=1829993грн.57 коп.; 1829993 грн. 57 коп. - 1786779 грн.52 коп. = 43214 грн.05 коп. Всього підлягає стягненню 183854 грн. 50 коп. + сума заборгованості 1786779 грн. 52 коп. = 1970634 грн. 02коп. З позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету витрати по справі з суми додаткових вимог, що складає 1871 грн.00коп.

Судом не враховано, що 26.01.2006року в якості гарантій перед позивачем за виконання договору поставки від 26.01.2006р. з боку дочірнього підприємства ”ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ”Державної акціонерної компанії ”Автомобільні дороги України” м. Запоріжжя (відповідач 1), між позивачем та ТОВ ВКП ”Автодорсервіс” (відповідач 2 )був укладений договір поручительства. За умовами даного договору відповідач 2 поручається перед позивачем за належне виконання зобов’язань відповідачем 1 за договором поставки від 26.01.06р. та несе з останнім солідарну відповідальність.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки, тому відповідальність сторони повинні нести солідарно.

Оскільки рішенням суду від 07.08.09р. з відповідача –1 Дочірнього підприємства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, п/р № 26006315122961 в ЗОВ АКБ "Укрсоцбанк" м. Запоріжжя, МФО 313010) стягнуто суму у розмірі 2372625 грн. 13 коп., яка за заявою сторін стягнута з відповідача виконавчою службою, фактично підлягає стягненню 1970634 грн. 02коп. в поворот виконання рішення суду слід стягнути з позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Автодорбуд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 1, код ЄДРПОУ 33184880, п/р 26004001040950 в ДФ ВАТ АКБ "Автокразбанк", МФО 307219) на користь Відповідача-1- Дочірнього підприємства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, п/р № 26006315122961 в ЗОВ АКБ "Укрсоцбанк" м. Запоріжжя, МФО 313010) 401991 грн. 11 коп., основної суми, 4019 грн. 90 коп. витрат по справі.          

Не можуть бути прийняті до уваги доводи заявника скарги про порушення судом територіальної підсудності при розгляді справи, оскільки відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. У даному випадку одна із сторін по договору поруки від 26.01.06р. знаходиться на території Дніпропетровської області, а відповідно статті 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Враховуючи вище викладені обставини, колегія суддів прийшла до висновку про зміну рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.09р.

Керуючись статтями 554, 562,563 Цивільного кодексу України , ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства ”ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ”Державної акціонерної компанії ”Автомобільні дороги України” м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2009 р. у справі № 6/306-09 змінити.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційного підприємства Автодорбуд” м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Стягнути з Відповідача-1- Дочірнього підприємства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, п/р № 26006315122961 в ЗОВ АКБ "Укрсоцбанк" м. Запоріжжя, МФО 313010) та В-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю ”Виробничо-комерційного підприємства ”Автодорсервіс”(вул.Булигіна,10, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 32781649,п/р № 26006900697387 в філіалі “Перший Український міжнародний банк”, МФО 305813) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Автодорбуд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 1, код ЄДРПОУ 33184880, п/р 26004001040950 в ДФ ВАТ АКБ "Автокразбанк", МФО 307219) 1970634 грн. 02 коп. , у тому числі 1786779 грн. 52 коп. заборгованості, 16448 грн. 15 коп. 3% річних 124192 грн. 30 коп. пені; 43214 грн. 05 коп. інфляційних, 19706 грн. 34 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу солідарно, видав наказ на стягнення солідарно витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн та 19706 грн. 34 коп. витрат по справі.

          В поворот виконання рішення суду стягнути з позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Автодорбуд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 1, код ЄДРПОУ 33184880, п/р 26004001040950 в ДФ ВАТ АКБ "Автокразбанк", МФО 307219) на користь Відповідача-1- Дочірнього підприємства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, п/р № 26006315122961 в ЗОВ АКБ "Укрсоцбанк" м. Запоріжжя, МФО 313010) 401991 грн. 11 коп., основної суми, 4019 грн. 90 коп. витрат по справі, видав наказ.          

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Автодорбуд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 1, код ЄДРПОУ 33184880, п/р 26004001040950 в ДФ ВАТ АКБ "Автокразбанк", МФО 307219) в дохід державного бюджету 1871 грн. 00 коп. витрат по справі , видати наказ.

В решті позову відмовити.

Видачу наказів суду в поворот виконання рішення доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.

Головуючий суддя Р.Ф.Куліш

Суддя І.М.Науменко

Суддя Л.О.Ясир

Постанову підписано 17.05.2010р.