Рішення № 9501429, 14.04.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2010 р. Справа № 9/82. За позовом Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку в особі філії “Відділення промінвестбанку в м. Чернівці” до відповідача 1 Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Чернівці

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ” м. Чернівці

про стягнення заборгованості -1488615,75 грн.

Суддя М.І. Ніколаєв

Представники сторін:

від позивача Ніндипова Т.А., довіреність від 19.11.2009 року.

від відповідача 1не зявився

від відповідача 2не зявився

СУТЬ СПОРУ: Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення промінвестбанку в м. Чернівці” звернувся з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії №1396 із змінами до нього №248 від 07.02.2007 року в розмірі 187138,74 грн., та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ” заборгованості по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії №1396 із змінами до нього №248 від 07.02.2007 року в розмірі 1100000 грн. згідно договору поруки №1398 від 02.06.2008 року із змінами до нього №250 від 07.02.2008 року.

Ухвалою від 24.09.2008 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 20.10.2008 року за участю представників сторін.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 02.06.2009 року задоволено заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість в загальній сумі 1488615,75 грн., в тому числі заборгованість з відповідача 1 в розмірі 188615,75 грн., та з відповідача 2 - в розмірі 1300000,00 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2010 року задоволено заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 1 - приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість в загальній сумі 1488615,75 грн., в тому числі заборгованість з кредиту в сумі 1100000 грн., 88909,42 грн. заборгованості по відсотках, 5237,05 грн. заборгованості по комісійній винагороді, 294469,28 грн. пені.

14.04.2010 року від позивача надійшла заява, в якій він у звязку із правонаступництвом позивача просить змінити його назву на Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ промінвестбанку в м. Чернівці”. Подана заява відповідає вимогам статті 25 Господарського процесуального кодексу України, а відтак приймається судом та первісний позивач - Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення промінвестбанку в м. Чернівці” замінюється на Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ промінвестбанку в м. Чернівці”.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.06.2006 року між сторонами укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №1396 із змінами до нього №248 від 07.02.2007 року (далі договір), згідно пункту 2.1 якого банк зобовязався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1100000,0 грн., на умовах передбачених цим договором. При цьому ліміт кредитної лінії змінюється за наступним графіком:

З 1 лютого 2008 року в сумі 917000,0 грн.;

З 1 березня 2008 року в сумі 734000,0 грн.;

З 1 квітня 2008 року в сумі 551000,0 грн.;

З 1 травня 2008 року в сумі 368000,0 грн.;

З 1 червня 2008 року в сумі 185000,0 грн.;

З 2 червня 2008 року в сумі 0,0 грн.;

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що остаточною датою повернення сум кредиту є 01.06.2008 року. У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення є пятий робочий день з дня, у якому сталося таке перевищення. У разі несвоєчасної сплати плати за кредит відповідно до п.п. 3.2, 3.3 цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка не сплачена у встановлений строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.

Також пунктом 3.2 Договору встановлено, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 17% річних. У свою чергу нараховані відсотки сплачуються позичальником щомісячно до 1 числа наступного місяця.

Крім того, пунктом 3.3 кредитного договору передбачено, що за управління кредитом позичальник сплачує банку щомісячну комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 1% від заборгованості по кредиту.

Згідно пункту 4.2.1 договору позичальник зобовязаний здійснювати погашення кредиту шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості з поточних рахунків передбачених договором (та/або з будь-яких інших рахунків поточних рахунків позичальника, відкритих у будь-яких установах банків) чи інших не забороненим чинним законодавством способом на позичковий рахунок вказаний у п.3.1 Договору.

Відповідно до пункту 4.2.2 договору позичальник зобовязаний своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми неустойки.

Як встановлено судовим слуханням, договір на момент виникнення спору є чинним, проте відповідачем у встановлений договором строк (02.03.2008 року) отримані кредитні кошти не повернуто, відсотки за комісійну винагороду не сплачено, що призвело до виникнення заборгованості в загальній сумі 1488615,75 грн., в тому числі 1100000,00 грн. - основного боргу, 88909,42 грн. заборгованість по відсотках станом на 18.09.2008 року, 5237,05 грн. заборгованість по комісійній винагороді станом на 18.09.2008 року, 1675,09 пеня, за несвоєчасну сплату комісії за листопад 2007 року червень 2009 року, 264302,35 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту за червень 2008 року - червень 2009 року, 28491,84 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків за листопад 2007 року червень 2009 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобовязань сторони уклали договір поруки №1398 від 02.06.2008 року із змінами до нього №250 від 07.02.2008 року, відповідно до якого поручителем за зобовязаннями ПП ОСОБА_1 по кредитному договору №1396 виступає ТОВ “Київ”, який солідарно зобовязаний відповідати перед позивачем до повного виконання всіх зобовязань по ньому.

Зокрема, згідно пункту 3.1. договору поруки №1398 від 02.06.2008 року із змінами до нього №250 від 07.02.2008 року встановлено, що у випадку невиконання зобовязання позичальником кредитор протягом 5 робочих днів має право звернутися з письмовим повідомленням на адресу поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи листом №09-2/3644 від 22.08.2008 року у звязку із порушенням термінів погашення процентів та основного боргу згідно кредитного договору банк повідомив ТОВ “Київ” як солідарного боржника про необхідність повернення кредиту в сумі 1194146,45 грн.

Ухвалою суду у справі №9/126 від 10.02.2010 року визнано вимоги позивача до відповідача 2 в сумі 3037367,42 грн., у тому числі заборгованість згідно договору поруки, укладеного на забезпечення виконання кредитного договору №1396 в сумі 1562587,25 грн.

Постановою ВДВС Хотинського РУЮ від 10.11.2009 року у звязку із визнанням боржника банкрутом закінчено виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса Балан Р.Б. про звернення стягнення на нежиле приміщення відповідача 2.

Постановою ВДВС Хотинського РУЮ від 15.03.2010 року у звязку неможливістю реалізації майна відповідача 1 виконавчий документ (виконавчий напис нотаріуса про накладення арешту на майно) повернено позивачу без виконання.

Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, зобовязання щодо виконання умов кредитного договору відповідачами не виконано, сума боргу не сплачена, а відтак позивач правомірно вимагає погашення заборгованості у повному обсязі з одного із солідарних боржників відповідача 1.

Відповідно ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобовязання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, в силу ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобовязання, які є одним із видів господарських зобовязань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобовязання в частині сплати процентів, комісійної винагороди та основного боргу в установлений кредитним договором строк та у передбаченому розмірі, допустивши станом на 02.06.2009 року заборгованість з основного боргу у розмірі 1100000 грн., 88909,42 грн. заборгованості по відсотках, 5237,05 грн. заборгованості по комісійній винагороді, а відтак в цій частині позов підлягає задоволенню.

Також, з відповідача слід стягнути 1675,09 грн. пені, за несвоєчасну сплату комісії за листопад 2007 року червень 2009 року, 264302,35 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за червень 2008 року - червень 2009 року, 28491,84 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за листопад 2007 року червень 2009 року, що передбачено п. 5.3 кредитного договору та статтями 547, 549 Цивільного кодексу України.

А відтак, враховуючи встановлені обставини та положення вищевказаних норм матеріального права, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення з відповідача 1 боргу в сумі 1488615,75 грн..

В частині позовних вимог щодо відповідача 2 провадження у справі слід припинити виходячи з наступного.

Зокрема, ухвалою суду від у справі №9/126 від 10.02.2010 року визнано грошові вимоги позивача до відповідача 2 в сумі 3037367,42 грн., у тому числі заборгованість згідно договору поруки, укладеного на забезпечення виконання кредитного договору №1396, а відтак у спорі між тими ж сторонами (позивачем та відповідачем 2), про той же предмет і з тих же підстав вже є рішення господарського суду, що є підставою для припинення провадження у справі в цій частині на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України.

За таких обставин справи позов слід задовольнити частково.

Судові витрати віднести на відповідача 1, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтею 526, 543 Цивільного кодексу України, пунктом 3 статті 22, статтями 25, 49, п. 2 статті 80, статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Замінити первісного позивача на Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Чернівці”

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк” (пров. Шевченка, 12 м. Київ код 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Чернівці” (вул. Головна м. Чернівці, 205 код 09356164) 1488615,75 грн. боргу, 14886,16 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І. Ніколаєв

Суддя М.І. Ніколаєв