Вирок № 95010112, 16.02.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/336/2021

Справа № 428/589/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Казюк Л.Г.,

прокурора Бавикіної А.С.

захисника Гаврилюка Р.А..,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130370001893 від 15.12.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Лисичанська Луганської області, громадянки України, українки, яка має середньо-спеціальну освіту, розлученої, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працюючої, не є людиною з інвалідністю, яка не є внутрішньо-переміщеною особою та не є учасником ООС (АТО), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2020 року, у денний час доби, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, діючі в порушення вимог ст.ст. 7, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995 року, згідно з якими, оборот наркотичних засобів та психотропних речовин на території України забороняється, за допомогою мобільного додатку «Тelegram», встановленого у мобільному телефоні «Xiaomi Redmi 7A», у невстановленої в ході досудового слідства особи, зареєстрованої у вищевказаному мобільному додатку під ім`ям «Оператор Curtis11», замовила психотропну речовину, так звану «PVP» для власного вживання.

Після цього ОСОБА_1 здійснила повну оплату за придбання психотропної речовини у загальній сумі 4500 гривень, перерахувавши гроші на невстановлений рахунок продавця: а саме: 11.12.2020 в час 22 год. 07 хв. в сумі 1200 грн, 12.12.2020 в час 13 год 11 хв. в сумі 1700 грн. та 14.12.2020 в час 08 год. 52 хв в сумі 1600 грн.

Далі, невстановлена особа – продавець, 14.12.2020 о 18 год. 53 хв. відправила на мобільний телефон ОСОБА_1 фотознімок з координатами розташування схованої психотропної речовини, зазначивши на ньому, що психотропна речовина знаходиться за адресою: вул.Маяковського, 7, під`їзд № 8.

Після цього ОСОБА_1 , 14.12.2020, приблизно о 17 годині 00 хвилин, продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, знаходячись у під`їзді № 8 будинку 7 по вул.Маяковського м. Сєвєродонецька, знайшла сховану психотропну речовину, далі поклала згорток з речовиною у праву кишеню своїх брюк, де зберігала до моменту вилучення працівниками поліції. Після цього ОСОБА_1 пішла по вулиці Маяковського, однак, біля будинку 11а була зупинена працівниками поліції.

Під час огляду місця події, який проводився 14.12.2020, у період часу з в період часу з 20 год. 32 хв. до 20 год. 42 хв, ділянки місцевості біля під`їзду № 5 буд. 11а по вул. Маяковського м. Сєвєродонецька, в присутності понятих, ОСОБА_1 , з правої кишені брюк дістала згорток, який складався з прозорої липкої стрічки, прозорого поліетиленового пакету із зіп-застібкою, липкої стрічки чорного та жовтого кольору, двох поліетиленових пакетів із зіп-застібками, всередині якого виявлено речовину жовто-бурого кольору.

Відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, речовина, надана на експертизу, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у речовині становить 14,0935 грама.

Відповідно до таблиці № 2 «невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, які знаходяться у незаконному обігу» затвердженої Наказом МОЗ № 188 від 01.08.2000, розмір PVP від 1,5 грама до 15 грамів є великим.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України – незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах.

26.01.2021 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Бавикіною А.С., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_1 за участю захисника Гаврилюка Р.А., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачена ОСОБА_1 під час судового розгляду беззастережно та повністю має визнати свою винуватість у незаконному зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP, у великих розмірах, в обсязі повідомленої їй 16.01.2021 року підозри, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

З урахуванням співпраці обвинуваченої ОСОБА_1 , зі стороною обвинувачення, її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, беззастережне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, сторони, погодилися на призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, із звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винуватою себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялася. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз`яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Бавикіна А.С. в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.

Захисник Гаврилюк Р.А. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисною та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваною вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно до ст. 474 ч. 3 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України – незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.309 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 26 січня 2021 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Бавикіною А.С. та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченою скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст.309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання. Також суд вважає необхідним покласти на обвинувачену ОСОБА_1 обов`язки у відповідності зі ст. 76 ч. 1 КК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 96- 1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209 -1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363 1, 364 1, 3652 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 96- 2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання..

Санкція статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченої, передбачає покарання у виді позбавлення волі. Речові докази, зокрема, мобільний телефон Xiaomi Redmi 7A imei №1: НОМЕР_1 , imei №2: НОМЕР_2 із сім-карткою Vodafone, які вилучені 14.12.2020 року при проведенні огляду місця події за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, ділянка місцевості біля під`їзду №5 буд. 11А, був засобом вчинення злочину.

За таких обставин, в частині вказаного речового доказу слід застосувати спеціальну конфіскацію.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 січня 2021 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Бавикіною А.С., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_1 за участю захисника Гаврилюка Р.А. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130370001893 від 15.12.2020 року відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,і призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням - експертизи наркотичних засобів № СЕ-19/113-20/12458-МРВ від 28.12.2020 що згідно довідки складає 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп. та комп`ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/113-21/317-КТ від 22.01.2021, що згідно довідки складає 4903 гривень (чотири тисячі дев`ятсот три) грн. 50 коп. в дохід держави (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження)

Речові докази:

-оптичний носій інформації, упакований до паперового конверту та флеш-носій інформації micro-CD об`ємом 16Gb, упакований у паперовий конверт, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження протягом всього строку його зберігання.

-сейф-пакет із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у речовині становить 14,0935 грама, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області – знищити.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речовий доказ, а саме мобільний телефон Xiaomi Redmi 7A imei №1: НОМЕР_1 , imei №2: НОМЕР_2 із сім-карткою Vodafone, які вилучені 14.12.2020 року при проведенні огляду місця події за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, ділянка місцевості біля під`їзду №5 буд. 11А, який переданий на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова