Рішення № 9500500, 13.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2010 р. Справа № 10/033-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/033-10

за позовом                              комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква

до                                        приватного підприємства телерадіокомпанія «Майдан FM», м. Біла Церква

про                                        стягнення 29520,43 грн.

Представники сторін:

від позивача :                    Колесник Т.А. –довіреність №11 від 05.01.2010 р.;

від відповідача:                     не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства телерадіокомпанії «Майдан FM»з вимогою про стягнення з останнього 29520,43 грн., з яких 25295,89 грн. заборгованості, яка утворилась у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1469 на постачання та споживання теплової енергії, укладеного між сторонами 01.10.2006 р., з огляду на наявність якої позивачем нараховані 2053,44 грн. пені, 1651,89 грн. інфляційних втрат, 519,21 грн. 3 % річних, а також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 01.03.2010 р. порушено провадження у справі № 10/033-10 та призначено її до розгляду на 23.03.2010 р.

В судовому засіданні 23.03.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.03.2010 р. не з’явився, проте 19.03.2010 р. через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання, призначене на 23.03.2010 р., його повноважного представника.

Також, відповідачем зазначено, що на наступне судове засідання останній зобов’язується надати суду, витребувані документи, в тому числі надати докази оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою суду від 23.03.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 13.04.2010 р.

12.04.2010 р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, яким останній частково визнає розмір заборгованості у сумі 24600,00 грн., а також заперечує, щодо нарахування пені у сумі 2053,44 грн., оскільки, як вважає відповідач, позивачем не вірно зазначені періоди її нарахування.

В судовому засіданні 13.04.2010 р. позивачем надано клопотання, яке по своєму змісту є заявою в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, яким позивач зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 24600,00 грн. заборгованості, 1973,67 грн. пені, 1651,89 грн. інфляційних втрат, 519,21 грн. 3 % річних.

          Таким чином, судом розглядуються вимоги про стягнення з відповідача 24600,00 грн. заборгованості, 1973,67 грн. пені, 1651,89 грн. інфляційних втрат, 519,21 грн. 3 % річних.

Представник відповідача в судове засідання 13.04.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 23.03.2010 р.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006 р. між комунальним підприємством «Білоцерківтепломережа»(позивач, теплопостачальна організація) та відповідачем (споживач) укладено Договір № 1469 на постачання та споживання теплової енергії, відповідно до умов якого теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов’язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами відповідно до умов договору (п. 2 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна теплової енергії визначається за тарифами, затвердженими міськими органами самоврядування, а пунктом 3.2 договору встановлено, що сума договору складається із сум актів прийому –передачі теплової енергії.

Розділом 2 договору між сторонами погоджено, що теплопостачальна організація передає споживачу теплову енергію на межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності, згідно з даними, зазначеними у Додатках №№ 1, 2, які є невід’ємною частиною договору.

Приймання –передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання –передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає на адресу споживача пакет розрахункових документів (акт приймання –передачі теплової енергії, рахунок –фактура –щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків –щоквартально) в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов’язаний протягом 3-х робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акту приймання –передачі, акту звірки взаєморозрахунків або надати письмові заперечення, а у разі відсутності заперечень акти вважаються погодженими та підлягають відображенню у бухгалтерському обліку обох сторін (п. 2.3 договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що при наявності засобів обліку щомісячно 15 числа направляється представник споживача до теплопостачальної організації для оформлення акту про використану теплову енергію згідно з Додатком № 9 до договору.

Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється на підставі рахунку –фактури і акту приймання –передачі теплової енергії протягом 5 банківських днів з дати отримання споживачем розрахункового пакету (п. 6.4 договору).

13.03.2006 р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1469/1 до Договору № 1469 від 01.10.2006 р., відповідно до якої внесено зміни в преамбулу та розділ 12 «Адреси та реквізити сторін»Договору № 1469 від 01.10.2006 р., шляхом зміни назви теплопостачальної організації –комунальне підприємство «Білоцерківтепломережа»на комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», та внесено зміни до Додатків № 4, 6, 7, 9 до договору, шляхом зміни назви теплопостачальної організації.

01.10.2008 р. між сторонами у справі підписана Додаткова угода № 1469/2 до Договору № 1469 від 01.10.2006 р., якою сторони погодили внести зміни до п. 6.4 договору та викласти його в наступній редакції: «Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій рішень Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 333 від 12.08.2008 р., № 628 від 23.12.2008р., № 67 від 24.02.2009 р. та відповідних додатків до них, встановлені тарифи на комунальні послуги –опалення та підігрів холодної води для споживачів по м. Біла Церква.

На виконання умов договору позивачем за період з листопада 2008 по грудень 2009 р. поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 29304,94 грн., що підтверджується наданими позивачем актами виконаних робіт з надання теплової енергії за листопад 2008 р. на суму 971,66 грн., за грудень 2008 р. –2537,39 грн., за січень 2009 р. –4638,61 грн., за лютий 2009 р. –4407,80 грн., за березень 2009 р. –4524,91 грн., за квітень 2009 р. – 2799,59 грн., за листопад 2009 р. –3223,00 грн., за грудень 2009 р. –6201,98 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб. Претензій щодо якості та об’єму наданих послуг з боку відповідача на адресу позивача не надходило.

Для здійснення оплати вартості наданих послуг по постачанню теплової енергії позивачем за період з січня 2008 р. по грудень 2009 р. виставлені відповідачу рахунки, копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, вартість теплової енергії, спожитої за період з листопада 2008 р. по грудень 2009 р., на підставі Договору № 1469 від 01.10.2006 р., сплачена відповідачем позивачу лише частково у сумі 4704,94 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок з особистого рахунку позивача, вартість наданої теплової енергії у сумі 24600,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

22.03.2010 р. між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що сальдо на користь позивача станом на 22.03.2010 р. становить 24600,00 грн.

Також, на підтвердження зазначеної заборгованості позивачем, в судовому засіданні 13.04.2010 р. надано суду довідку, з якої вбачається що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.11.2008 р. по 01.04.2010 р. становить 24600,00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 24600,00 грн. за теплову енергію, спожиту відповідачем за період з листопада 2008 по грудень 2009р., на підставі Договору № 1469 від 01.10.2006 р., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 24600,00 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою вартості спожитої теплової енергії позивач, на підставі п. 6.6 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1973,67 грн., яка нарахована за період з 16.12.2008 р. по 17.02.2010 р. за кожним рахунком окремо, враховуючи часткові оплати відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Пунктом 6.6 договору, передбачено, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені у сумі 1973,67 грн. та задовольняє її за розрахунком позивача, який наданий позивачем та є арифметично вірним.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1651,89 грн., які нараховані за період з листопада 2009 р. по січень 2010 р. включно та 3 % річних у сумі 519,21 грн., які нараховані за період з 15.11.2008 р. по 15.01.2010 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат у сумі 1651,89 грн. і 3 % річних у сумі 519,21 грн. та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наведений позивачем у позовній заяві та є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтею ст. ст. 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 44, 49, 55, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

          1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства телерадіокомпанії «Майдан FM»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Логінова, 39/2; код ЄДРПОУ 31387244) на користь комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3; код ЄДРПОУ 04654336) 24600,00 грн. заборгованості, 1973,67 грн. пені, 1651,89 грн. інфляційних втрат, 519,21 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 287,45 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

А.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –27.04.2010 р.