Рішення № 9500496, 08.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" квітня 2010 р. Справа № 19/221-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», м. Київ;

до 1. Дочірнього підприємства «КВМ», м. Бровари;

2. Закритого акціонерного товариства «Каховка Пром-Агро», м. Нова Каховка;

про стягнення 227052152,05 грн.

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Каховка Пром-Агро»,

м. Нова Каховка

до 1. Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»;

2. Дочірнього підприємства «КВМ», м. Бровари;

про визнання угоди недійсною

Суддя Карпечкін Т.П.

Представники:

від позивача: Трохимчук О.І. (довіреність б/н від 08.02.2010 р.);

від відповідача 1: не з’явився;

від відповідача 2: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «КВМ»(далі –відповідач 1) та Закритого акціонерного товариства «Каховка Пром-Агро»(далі –відповідач 2) про стягнення 227052152,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «Каховка Пром-Агро», правонаступником якого на даний час є ЗАТ «Каховка Пром-Агро», було укладено п’ять кредитних договорів, на підставі яких позивач надав відповідачу 2 у кредит кошти, та десять договорів на відкриття й оплату документарного акредитиву, згідно з якими позивач виконав платежі за поставлені товари, виконані роботи й надані послуги третім особам за заявою відповідача 2. Проте, відповідач 2 в порушення взятих на себе зобов’язань та умов укладених договорів не повернув надані в кредит кошти, не сплатив проценти за користування кредитами та не виплатив комісійну винагороду за обслуговування акредитиву в установлений строк, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, за прострочення оплати якої нараховані індекс інфляції та пеня за прострочку платежу, всього у загальній сумі 227052152,05 грн. Крім того, між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір поруки у спрощений спосіб шляхом обміну листами. Оскільки відповідач 2 не виконав своїх зобов’язань по кредитним договорам, позивач, на підставі ст. 554 ЦК України, якою передбачено, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором солідарно, також звернувся і до поручителя з вимогою виконати зобов’язання, забезпечені порукою.

Ухвалою від 31.08.2009 р. господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 19/221-09 та призначив її розгляд на 07.09.2009 р.

Присутній у судовому засіданні 07.09.2009р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам часу для врегулювання спору мирним шляхом.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з’явився, про причини неявки свого представника відповідач 1 суд не повідомив, витребувані ухвалою від 31.08.2009 р. документи не подав.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні подав витребувані судом документи та відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на існування спору між ЗАТ «Каховка Пром –Агро»і ВАТ КБ «Надра»щодо спонукання до виконання зобов’язань за кредитними договорами та зарахування однорідних грошових вимог, який розглядається господарським судом м. Києва, та справи про визнання ЗАТ «Каховка Пром –Агро»банкрутом, що розглядається господарським судом Херсонської області. Крім того, відповідача 2 не повідомлялось про укладення договору поруки між позивачем і відповідачем 1.

Крім того, представник відповідача 2 подав клопотання вих. № 449/01 від 04.09.2009р. про витребування доказів, а саме оригінал Договору поруки від 03.06.2009р. та докази виконання поручителем –ДП «КВМ»свого обов’язку щодо повідомлення боржника про укладення договору поруки.

Суд, розглянувши клопотання відповідача 2 про витребування доказів відмовив в його задоволенні, оскільки договір поруки було укладено між позивачем та відповідачем 1 у спрощений спосіб шляхом обміну листами. Щодо надання повідомлення боржника про укладення договору поруки, то така вимога не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Ухвалою від 07.09.2009 р. суд відклав розгляд справи на 22.09.2009 р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 1, неподанням витребуваних судом документів та надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом.

09.09.2009 р. через загальний відділ господарського суду від позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач додатково заявив вимоги про стягнення заборгованості ще за двома договорами на відкриття й оплату документарного акредитиву, а також здійснив розрахунки заборгованості за кредитами, процентами, пенею та індексу інфляції станом на 25.08.2009 р., що у загальній сумі становить 264504736,80 грн.

21.09.2009 р. позивач через канцелярію господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки між сторонами продовжуються переговори щодо можливого врегулювання спору.

Відповідач 2 через канцелярію господарського суду 22.09.2009 р. подав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним з моменту укладення договору поруки від 03 червня 2009 року, підписаний між позивачем та відповідачем 1, а також клопотання вих. № 21/01 від 21.09.2009р. про зупинення провадження у справі в порядку ст. 79 ГПК України до вирішення справи № 4/408, що розглядається господарським судом м. Києва і предметом розгляду якої є зарахування однорідних вимог за договором про відкриття кредитної лінії № 25/6/2007/980-К/15 від 30.01.2007 р.

Суд, розглянувши клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі № 19/221-09 відмовив в його задоволенні, оскільки справа № 4/408, що розглядається господарським судом м. Києва, не пов’язана за даною справою, предметом розгляду якої є не лише вимоги, що ґрунтуються на договорі про відкриття кредитної лінії № 25/6/2007/980-К/15 від 30.01.2007 р.

Ухвалами від 22.09.2009 р. суд прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та призначив розгляд справи на 23.11.2009 р.

18.11.2009 р. відповідач 2 через канцелярію господарського суду подав повторне клопотання вих. № 657/01 від 16.11.2009 р. про зупинення провадження у справі в порядку ст. 79 ГПК України до вирішення справи № 4/408, що розглядається господарським судом м. Києва і предметом розгляду якої є зарахування однорідних вимог за договором про відкриття кредитної лінії № 25/6/2007/980-К/15 від 30.01.2007 р.

Крім того, 19.11.2009 р. від представника відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для проведення звірки заборгованості, яка виникла на підставі кредитних угод, укладених між позивачем та відповідачем 2.

Позивач через канцелярію господарського суду 23.11.2009 р. подав заперечення на зустрічну позовну заяву, в якому зазначив про те, що договір поруки від 03.06.2009 р., укладений з дотриманням вимог цивільного законодавства, а тому зустрічна позовна заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

В подальшому ухвалами від 23.11.2009 р., від 04.12.2009 р., від 28.01.2010 р., від 01.03.2010 р. та від 11.03.2010 р. розгляд справи відкладався, за клопотаннями позивача та відповідача 2, у зв’язку з можливим врегулюванням спору, а також неявкою представника відповідача 1 в засідання суду і неподанням витребуваних документів.

Присутній у судовому засіданні 25.03.2010 р. представник відповідача 2 подав клопотання вих. № 66/01 від 24.03.2010 р. про зупинення провадження у справі № 19/221-09 до розгляду пов’язаної з нею справи № 12/24-Б-09 про визнання ЗАТ «Каховка Пром –Агро банкрутом, що розглядається господарським судом Херсонської області.

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі заперечив, посилаючись на те, що провадження у справі № 12/24-Б-09 про визнання ЗАТ «Каховка Пром –Агро банкрутом, що розглядається господарським судом Херсонської області, зупинено. Про те, що справа про банкрутство не розглядається господарським судом по суті також свідчить той факт, що відповідачем 2, окрім ухвали від 24.04.2009 р. про порушення справи про банкрутство інших, процесуальних документів суду не надано.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 19/221-09, оскільки розгляд справи № 12/24-Б-09 про визнання ЗАТ «Каховка Пром –Агро банкрутом, що розглядається господарським судом Херсонської області, на даний час не може вплинути на вирішення спору по суті в даній справі.

Ухвалою від 25.03.2010 р. суд відклав розгляд справи на 08.04.2010 р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 1, неподанням витребуваних судом документів та надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом.

06.04.2010 р. на адресу господарського суду від відповідача 2 надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, в зв’язку з терміновим відрядженням представника відповідача.

Присутній у судовому засіданні 08.04.2010 р. представник позивача просив розглянути справу по суті та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у задоволенні зустрічного позову –відмовити повністю. При цьому, представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо врегулювання спору мирним шляхом.

Судом відхилено клопотання відповідача 2 про перенесення розгляду справи, оскільки дана справа вже тривалий час розглядається господарським судом з чого не вбачається, що сторони дійдуть згоди щодо врегулювання спору мирним шляхом.

Представник відповідача 1 в засідання суду жодного разу не з’явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 31.08.2009 р. та ухвали від 07.09.2009 р. від 22.09.2009 р., від 23.11.2009 р., від 04.12.2009 р., від 28.01.2010 р., від 01.03.2010 р., від 11.03.2010 р., від 25.03.2010 р. від 30.11.2009 р., від 21.12.2009 р., від 26.01.2010 р., від 08.02.2010 р. не виконав, про причини неявки свого представника в засідання суду господарський суд не повідомив, проте відповідач 1 належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин, справа розглядається, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами без участі представників відповідачів, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»та товариством з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром –Агро», правонаступником якого, згідно п. 1.1. Статуту, є закрите акціонерне товариство «Каховка Пром –Агро»були укладені кредитні договори про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 25/6/2007/840-К/6 від 30.01.2007 р., № 25/6/2007/840-К/14 від 09.02.2007 р., № 25/6/2007/840-К/15 від 09.02.2007 р., № 25/6/2007/840-К/19 від 05.03.2008 р. та кредитна угода № 25/6/2007/840-К/13 від 09.02.2007 р. зі змінами та доповненнями внесеними сторонами шляхом підписання окремих додаткових угод до договорів.

У відповідності з умовами укладених кредитних договорів, банк надає позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредити зі сплатою відсоткової ставки, узгодженої сторонами за користування кредитними коштами. Здійснювати погашення отриманих траншів в межах кредитної лінії згідно графіків,які будуть викладені в Додаткових угодах, підписаних сторонами.

Відповідно до п. 3.2.3 кредитних договорів № 25/6/2007/840-К/6 від 30.01.2007 р., № 25/6/2007/840-К/14 від 09.02.2007 р., № 25/6/2007/840-К/15 від 09.02.2007 р. та п. 5.2.2. кредитної угоди № 25/6/2007/840-К/13 від 09.02.2007 р., відповідач 2 зобов'язаний здійснювати щоквартальне в строк до 15 числа, наступного за розрахунковим кварталом, погашення нарахованих відсотків до моменту вводу в експлуатацію заводу по переробці сої (до 31.03.2008 р.) та щомісячно - починаючи з дати вводу об'єкта в експлуатацію (квітень - 2008 р.) за кредитною лінією в строк до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за звітним (якщо 5 (п'яте) число припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то не пізніше першого робочого дня, що слідує за вихідним днем) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача.

Згідно п. 3.2.3. кредитного договору № 27/5/2008/980-К/19 від 05.03.2008 р., позичальник зобов'язаний сплатити відсотки, що будуть нараховані за користування кредитними коштами за період з лютого 2008 року по липень 2008 року, не пізніше 31.08.2008 року, з 01.08.2008 року здійснювати щоквартальну сплату відсотків в строк до 30/31 числа місяця, наступного за розрахунковим кварталом.

Однак, в порушення умов укладених кредитних договорів, відповідачем 2 не виконує своїх зобовязань по погашенню кредитів та сплаті відсотків за користування кредитами у строки, передбачені Графіками повернення кредитів та сплати відсотків, визначених у додаткових угодах до договорів.

Підпунктом 3.3.8. пункту 3.3. кредитних договорів № 25/6/2007/840-К/6 від 30.01.2007 р., № 25/6/2007/840-К/14 від 09.02.2007 р., № 25/6/2007/840-К/15 від 09.02.2007 р., № 27/5/2008/980-К/19 від 05.03.2008 р. передбачено, що банк має право вимагати дострокового погашення траншів виданих в межах кредитної лінії і нарахованих відсотків за ними у випадку хоча б одноразового порушення позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення позичальником будь-яких інших умов цього договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань позичальника за цим договором.

Згідно пп. 5.3.6. кредитної угоди № 25/6/2007/840-К/13 від 09.02.2007 р., банк відповідно до ч. 2 ст. 348 Господарського кодексу України має право зупинити подальшу видачу траншів кредиту у разі, якщо позичальник не виконує своїх зобов'язань за договором, розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами або інших умов кредитування, а також у випадку порушення позичальником будь-яких інших умов договору, або договору щодо забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором.

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На день розгляду справи, заборгованість відповідача 2 перед банком по поверненню кредитних коштів за всіма вказаними вище договорами становить 155593194,02 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами складає 18366534,46 грн., виходячи з розрахунків наведених позивачем у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог та враховуючи часткову оплату процентів в розмірі 2000,00 грн. та погашення суми кредитів у розмірі 2000,00 грн., здійснених відповідачем 2 під час розгляду справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 пеню за порушення строків сплати відсотків та погашення кредитів, розрахованої станом на 25.08.2009 р., на підставі п. 4.1. кредитних договорів № 25/6/2007/840-К/6 від 30.01.2007 р., № 25/6/2007/840-К/14 від 09.02.2007 р., № 25/6/2007/840-К/15 від 09.02.2007 р., № 27/5/2008/980-К/19 від 05.03.2008 р. та п. 7.1 кредитної угоди № 25/6/2007/840-К/13 від 09.02.2007 р., за весь час прострочення платежу.

Пунктом 4.1 вказаних вище кредитних договорів передбачено, що за несвоєчасне повернення кредитної лінії та/або відсотків за нею, в тому числі пред'явлених до дострокового погашення позичальник сплачує банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 7.1. кредитної угоди №25/6/2007/840-К/13, у разі порушення позичальником строків повернення кредиту, сплати відсотків та комісій, інших платежів на умовах цієї кредитної угоди позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом строку прострочення, за кожен день прострочення за весь період прострочення.

Проте, враховуючи, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.04.2009 р. порушено справу про банкрутство відповідача 2 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому, виходячи з приписів ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платеспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), пеня за порушення строків сплати кредитів та відсотків за користування кредитами підлягає стягненню станом на 23.04.2009 р. у загальній сумі 188713,97 грн., у відповідності з розрахунком позивача наданого на вимогу суду.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховані відповідачу також інфляційні втрати, які в загальній сумі складають 297284,09 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем 2 були укладені договори на відкриття й оплату документарного акредитиву № 331 від 25.04.2006 р., № 355 від 12.07.2006 р., № 544 від 27.11.2007 р. № 564 від 20.12.2007 р., № 547 від 30.01.2008 р., № 553 від 22.01.2008 р., № 593 від 07.02.2008 р., № 599 від 19.03.2008 р., № 620 від 17.04.2008 р., № 653 від 11.06.2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України, розрахунки між юридичними особами, а також за участю фізичних осіб, пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі.

Частиною першою статті 1088 Цивільного кодексу України передбачено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням, зокрема, акредитивів.

Згідно ст. 1093 Цивільного кодексу України, у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту. Відповідно до п. 1.1. на відкриття й оплату документарного акредитиву № 331 від 25.04.2006 р., банк за дорученням ТОВ «Каховка Пром-Агро»відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 1399500,00 доларів США, строком дії до 25.05.2006 року і строком платежу 22.04.2007 року. До договору № 331 сторонами було укладено чотири додаткові угоди, зокрема Додатковою угодою № 4 до договору, строк платежу був визначений 23.04.2009 р. Згідно п. 2.2.3. Договору №331 ТОВ «Каховка Пром-Агро» зобов'язується повністю компенсувати банку суми Акредитиву шляхом перерахунку в доларах США на рахунок Банку. В порушення вимог п. 2.2.3. договору, відповідач 2 не компенсував позивачу 1399500,00 доларів США, що станом на 13.08.2009 р. є еквівалентом 1112030,00 грн. У відповідності з п. 2.2.2., щомісячно в останній робочий день місяця банку оплачується комісійна винагорода за обслуговування Акредитива у розмірі 12,5% річних від суми акредитива. Винагорода нараховується з дати відкриття акредитиву до дати повного погашення заборгованості.

Проте, в порушення зазначеного пункту договору відповідач 2 з дати відкриття акредитиву не сплачує винагороду банку. Станом на 25.08.2009 р. заборгованість за винагородою складає 1145196,19 грн.

12.07.2006 р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір на відкриття і сплату документарного акредитиву № 355.

Відповідно до п.1.1. договору № 355, банк за дорученням клієнта, на підставі заяви № 1 про відкриття документарного акредитиву від 12.07.2006 р., відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 3965250,00 доларів США, строком дії до 09.09.2007 р. і на підставі заяви № 2 про відкриття документарного акредитиву від 12.07.2006 р. відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 3965250,00 доларів США, строком дії до 09.09.2007 р. До договору № 355 сторонами було укладено три додаткові угоди.

Згідно п.2.2.1. договору № 355, відповідач 2 зобов'язався повністю компенсувати банку суми Акредитиву шляхом перерахунку в доларах США на рахунок Банку.

В порушення вимог п. 2.2.1 договору № 355 відповідач 2 не компенсував 732477,55 доларів США, що станом на 25.08.2009 р. є еквівалентом 58158416, 15 грн.

Відповідно до п. 2.2.5 договору № 355 (з урахуванням Додаткової угоди № 3 від 30.01.2007 р.), відповідач 2 зобов'язувався щомісячно сплачувати винагороду Банку за обслуговування акредитиву в розмірі 7 відсотків річних.

Проте, в порушення зазначеного пункту відповідач 2 з січня 2009 року не сплачує винагороду банку. Станом на 25.08.2009 р. заборгованість за винагородою складає 3905370,18 грн.

30.01.2008 р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір на відкриття й оплату документарного акредитиву № 547.

Відповідно до п. 1.1. договору № 547, банк за дорученням ЗАТ «Каховка Пром-Агро» та на підставі заяви № 2 про відкриття документарного акредитиву від 30.01.2008 р. відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 97101 євро, строком дії до 15.03.2008 р. та строком платежу - 360 днів від дати платежу по акредитиву. До Договору № 547 сторонами також було укладено дві додаткові угоди.

Згідно п. 2.13. договору № 547, відповідач 2 зобов'язався повністю компенсувати Банку суми Акредитиву шляхом перерахунку в євро на рахунок банку.

В порушення вимог п. 2.13 договору № 547, відповідач 2 не компенсував 97101 євро, що станом на 25.08.2009 р. є еквівалентом 1104817,12 грн.

Відповідно до п. 2.11 договору № 547, відповідач 2 зобов'язувався щомісячно сплачувати винагороду банку за обслуговування акредитиву в розмірі 11,5 відсотків річних. Однак, в порушення зазначеного пункту договору, відповідач 2 з лютого 2009 року не сплачує винагороду банку. Станом на 25.08.2009 р. заборгованість за винагородою складає 85150, 45 грн.

22.01.2008 р. між позивачем та ЗАТ «Каховка Пром-Агро» було укладено договір на відкриття й оплату документарного акредитиву № 553.

Відповідно до п.1.1. договору № 553, банк за дорученням клієнта, на підставі заяви № 1 про відкриття документарного акредитиву від 22.01.2008 р., відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 79081,51 євро, строком дії до 01.08.2008 р. та строком платежу - 360 днів від дати платежу по акредитиву.

Згідно п. 2.13. договору № 553 ЗАТ «Каховка Пром-Агро» зобов'язується повністю компенсувати банку суми Акредитиву.

В порушення п. 2.13. договору № 553, відповідач 2 не компенсував позивачу суму акредитиву в розмірі 74081,51 євро, що станом на 25.08.2009 р. є еквівалентом 842900,90 грн.

Відповідно до п. 2.11. договору № 553, відповідач 2 зобов'язувався щомісячно в останній робочий день місяця сплачувати комісійну винагороду банку за обслуговування акредитиву. Проте, в порушення зазначеного пункту договору, відповідач 2 з січня 2009 року не сплачує винагороду банку. Станом на 25.08.2009 р. заборгованість за винагородою складає 87905,62 грн.

07 лютого 2008 року між сторонами було укладено договір на відкриття й оплату документарного акредитиву № 593. Відповідно до п.1.1. договору № 593, банк за дорученням клієнта, на підставі заяви № 1 про відкриття документарного акредитиву від 07.02.2008 р., відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 44375 євро, строком дії до 05.08.2008 р. та строком платежу - 360 днів від дати платежу по акредитиву.

В порушення п. 2.13. договору № 593, відповідач 2 не компенсував позивачу суму акредитиву в розмірі 44375 євро. що станом на 25.08.2009 р. є еквівалентом 504899,64 грн. Також відповідачем 2 в порушення п. 2.11. договору з січня 2009 року не сплачується комісійна винагорода банку. Станом на 25.08.2009 р. заборгованість за винагородою складає 60963, 26 грн. 19.03.2008 р. сторони уклали договір на відкриття й оплату документарного акредитиву № 599. Відповідно до п.1.1. договору № 599, банк за дорученням клієнта, на підставі заяви № 1 про відкриття документарного акредитиву від 19.03.2008 р. відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 371700 євро, строком дії до 17.06.2008 р. та строком платежу - 360 днів від дати платежу по акредитиву.

В порушення п. 2.13. договору № 599, відповідач 2 не компенсував позивачу суму акредитиву в розмірі в розмірі 371700 євро, що станом на 25.08.2009 р. є еквівалентом 4229210,03 гривень. Крім того, відповідачем 2 в порушення п. 2.11. договору з січня 2009 року не сплачується комісійна винагорода банку. Станом на 25.08.2009 р. заборгованість за винагородою складає 307474,06 грн. 17.04.2008 р. між позивачем та ЗАТ «Каховка Пром-Агро» було укладено договір на відкриття й оплату документарного акредитиву № 620.

Відповідно до п.1.1. договору № 620, банк за дорученням ЗАТ «Каховка Пром-Агро»на підставі заяви № 4 про відкриття документарного акредитиву від 17.04.2008 р. відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 133125 євро, строком дії до 16.07.2008 р. та строком платежу - 360 днів від дати платежу по акредитиву. Проте, в порушення п. 2.13. договору № 620, відповідач 2 не компенсував позивачу суму акредитиву в розмірі 133125 євро, що станом на 25.08.2009 р. є еквівалентом 1514698,91 грн.

Згідно п. 2.11 договору № 620, відповідач 2 зобов'язувався щомісячно сплачувати винагороду банку за обслуговування акредитиву. Однак, в порушення зазначеного пункту договору, відповідач 2 з лютого 2009 року не сплачує винагороду Банку. Станом на 25.08.2009 р. заборгованість за винагородою складає 93342,99 грн.

11.06.2008 р. сторонами було укладено договір на відкриття й оплату документарного акредитиву № 653. Відповідно до п. 1.1. договору № 653, банк за дорученням ЗАТ «Каховка Пром-Агро»на підставі заяви № 5 про відкриття документарного акредитиву від 11.06.2008 р. відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 23910 доларів США, строком дії до 08.12.2008 р. та строком платежу - 360 днів від дати відкриття акредитиву.

Згідно п. 2.13. договору № 653, відповідач 2 зобов'язався повністю компенсувати Банку суми Акредитиву. В порушення п. 2.13. договору № 653, станом на 25.08.2009 р. відповідач 2 не компенсував позивачу суму акредитиву в розмірі 23912 доларів США, що є еквівалентом 189 861, 28 грн.

Крім того, відповідно до п. 2.11 договору № 653, відповідач 2 зобов'язувався щомісяця в останній робочий день місяця, сплачувати комісійну винагороду банку за обслуговування Акредитиву. Проте, в порушення зазначеного пункту договору № 653, відповідач 2 не сплатив банку комісійну винагороду в розмірі 14235,06 грн.

20.12.2007 р. між сторонами було укладено договір на відкриття й оплату документарного акредитиву № 564. Відповідно до п.1.1. договору № 564, банк за дорученням ЗАТ «Каховка Пром-Агро»на підставі заяви про відкриття документарного акредитиву від 20.12.2007 р. відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 239999,00 доларів США.

Крім того, на підставі п. 2.11 договору № 564, відповідач 2 зобов'язувався щомісяця в останній робочий день місяця, сплачувати комісійну винагороду банку за обслуговування Акредитиву. Але, в порушення зазначеного пункту договору № 564, відповідач 2 не сплатив банку комісійну винагороду в розмірі 24886,55 грн.

27.11.2007 р. сторони уклали договір на відкриття й оплату документарного акредитиву № 544. Відповідно до п.1.1. договору № 544, банк за дорученням клієнта на підставі заяви про відкриття документарного акредитиву від 05.12.2007 р. відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 20000 євро.

У відповідності з п.2. 11 договору № 544, відповідач 2 зобов'язувався щомісяця в останній робочий день місяця, сплачувати комісійну винагороду банку за обслуговування Акредитиву. В порушення умов договору № 564, відповідач 2 не сплатив банку комісійну винагороду в розмірі 2206,15 грн.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача 2 перед банком по компенсації сум акредитивів за всіма вказаними вище договорами становить 77656834,06 грн. та заборгованість по виплатам комісійної винагороди складає 5739015,68 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 пеню за порушення строків сплати акредитивів та комісійної винагороди, розрахованої станом на 25.08.2009 р., на підставі п. 5.1. договори на відкриття й оплату документарного акредитиву № 331 від 25.04.2006 р., № 355 від 12.07.2006 р., № 544 від 27.11.2007 р. № 564 від 20.12.2007 р., № 547 від 30.01.2008 р., № 553 від 22.01.2008 р., № 593 від 07.02.2008 р., № 599 від 19.03.2008 р., № 620 від 17.04.2008 р., № 653 від 11.06.2008 р., за весь час прострочення платежу.

Відповідно до п. 5.2. договорів на відкриття й оплату документарного акредитиву, у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом будь-яких грошових зобов'язань, визначених договором, в тому числі, у випадку прострочення його виконання, клієнт зобов'язується виплатити банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Проте, враховуючи, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.04.2009 р. порушено справу про банкрутство відповідача 2 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому, виходячи з приписів ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платеспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), пеня за порушення строків сплати акредитивів та комісійної винагороди, підлягає стягненню станом на 23.04.2009 р. у загальній сумі 219851,98 грн., у відповідності з розрахунком позивача наданого на вимогу суду.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем за порушення строків сплати акредитивів та комісійної винагороди, нараховані відповідачу також інфляційні втрати, які в загальній сумі складають 96074,47 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитними коштами, по поверненню сум акредитивів та виплаті комісійної винагороди належним чином не виконав. На день розгляду справи загальна заборгованість за кредитними договорами про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 25/6/2007/840-К/6 від 30.01.2007 р., № 25/6/2007/840-К/14 від 09.02.2007 р., № 25/6/2007/840-К/15 від 09.02.2007 р., № 25/6/2007/840-К/19 від 05.03.2008 р., кредитній угоді № 25/6/2007/840-К/13 від 09.02.2007 р. та договорам на відкриття й оплату документарного акредитиву № 331 від 25.04.2006 р., № 355 від 12.07.2006 р., № 544 від 27.11.2007 р. № 564 від 20.12.2007 р., № 547 від 30.01.2008 р., № 553 від 22.01.2008 р., № 593 від 07.02.2008 р., № 599 від 19.03.2008 р., № 620 від 17.04.2008 р., № 653 від 11.06.2008 р. складає 257355578,22 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 257355578,22 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати відсотків у сумі 188713,97 грн. та пені за несвоєчасну сплату акредитивів та комісійної винагороди в сумі 219851,98 грн. підлягають задоволенню, виходячи з уточненого розрахунку позивача, наданого на виконання вимог суду.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне повернення кредиту, сплату відсотків, сплату акредитивів та комісійних винагород у загальній сумі 393358,56 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідач 1 звернувся до позивача з листом від 03.06.2009 р., в якому поручився за виконання відповідачем 2 зобов'язань за наступними договорами: кредитними договорами про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 25/6/2007/840-К/6 від 30.01.2007 р., № 25/6/2007/840-К/14 від 09.02.2007 р., № 25/6/2007/840-К/15 від 09.02.2007 р., № 25/6/2007/840-К/19 від 05.03.2008 р., кредитній угоді № 25/6/2007/840-К/13 від 09.02.2007 р. та договорам на відкриття й оплату документарного акредитиву № 331 від 25.04.2006 р., № 355 від 12.07.2006 р. № 547 від 30.01.2008 р., № 553 від 22.01.2008 р., № 593 від 07.02.2008 р., № 599 від 19.03.2008 р., № 620 від 17.04.2008 р., № 653 від 11.06.2008 р.

Відповідно до п. 4 листа ДП «КВМ» поручитель відповідає перед банком за виконання ЗАТ «Каховка Пром-Агро»обов'язку по зазначеним договорам в сумі 1000,00 грн. по кожному договору.

Оскільки відповідач 2 не виконав зобов'язання по жодному з зазначених договорів, 24.07.2009 р. позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою № 24/06 виконати зобов'язання, забезпечені порукою. зазначену вимогу відповідач 1 залишив без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 солідарно 13000,00 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, суд, розглянувши зустрічну позовну заяву закритого акціонерного товариства «Каховка Пром-Агро»про визнання недійсним з моменту укладення договору поруки від 03 червня 2009 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»та дочірнім підприємством «КВМ», вважає, що даний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

У відповідності з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлені, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Отже, приписами цивільного законодавства щодо порядку укладання договорів поруки передбачена лише одна вимоги дійсності правочину –це додержання письмової форми.

Таким чином, безпідставними є твердження позивача про те, що договір поруки є недійсним, оскільки його форма не відповідає приписам цивільного законодавства.

Також не відповідає вимогам цивільного законодавства посилання позивача за зустрічним позовом на Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки зазначений Закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг, тоді як у даному випадку сторонами укладено договір поруки, направлений на забезпечення виконання грошових зобов’язань, що регулюється нормами Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, викладені у зустрічному позові не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача 2, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Каховка Пром-Агро»(74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19; код ЄДРПОУ 33867229) заборгованість, що включає в себе заборгованість по поверненню кредитів, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитами, заборгованість по сплаті акредитивів, заборгованість по сплаті комісійних винагород, пеню за прострочку платежів та втрати від інфляції, у загальній сумі 258157502 (двісті п’ятдесят вісім мільйонів сто п’ятдесят сім тисяч п’ятсот дві) грн. 73 коп. 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та солідарно з Дочірнього підприємства «КВМ»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Черняховського, 13, кв. 43; код ЄДРПОУ 33401270) 13000 (тринадцять тисяч) грн. боргу на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 14; код ЄДРПОУ 20025456)

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 4000,00 грн. заборгованості по кредитам та відсоткам провадження у справі припинити.

5. В іншій частині позовних вимог в позові відмовити.

6. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

рішення підписано 26.04.2010 року