Рішення № 9500465, 13.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2010 р. Справа № 10/023-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/023-10

за позовом                     публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк», м. Київ, в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в місті Біла Церква Київської області»,

м. Біла Церква

до                              приватного підприємства «ВТС», м. Біла Церква

про                               стягнення 639150,12 грн.

Представники:

від позивача:           Бондар Ж.П. –довіреність № 4779 від 23.10.2009 р.;

від відповідача: Мочинський А.Р. – довіреність б/н від 28.02.2010 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»звернулось до господарського суду Київської області в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в місті Біла Церква Київської області»(далі –позивач) з позовом до приватного підприємства «ВТС» (далі –відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 639150,12 грн., з яких 563300,00 грн. заборгованості за кредитом, яка утворилась у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору № 110-2007, укладеного між сторонами 14.05.2007 р. та Договору про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 14.05.2007 р., укладеного між сторонами 11.12.2008 р., з огляду на наявність якої позивачем нараховані 75850,12 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Ухвалою суду від 15.02.2010 р. порушено провадження у справі № 10/023-10 та призначено її до розгляду на 02.03.2010 р.

Представник позивача в судове засідання 02.03.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча позивач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення.

Представник відповідача в судове засідання 02.03.2010 р. не з’явився, проте 01.03.2010 р. через загальний відділ господарського суду відповідачем подано клопотання б/н від 01.03.2010 р. про відкладення розгляду справи для надання останньому часу підготувати та подати до суду відзив на позовну заяву.

Вимоги ухвали суду від 15.02.2010 р. позивач та відповідач не виконали, витребувані судом документи до суду не надіслали.

Ухвалою суду від 02.03.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 23.03.2010 р.

16.03.2010 р. відповідачем через загальний відділ господарського суду надано заяву б/н від 16.03.2010 р. про розстрочку виконання грошового зобов’язання у визнаній відповідачем сумі, з урахування штрафних санкцій - 585893,70 грн., з наведеним у заяві графіку погашення заборгованості.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач зазначає, що приватне підприємство «ВТС» знаходиться у важкому фінансовому стані і що фінасово –економічна ситуація на підприємстві унеможливлює будь-яке належне виконання зобов’язань; на підтвердження чого відповідачем надано Копію звіту про фінансовий результат форми № 2, копію балансу станом на 31.12.2009 р форми № 1-м та довідку про кредиторську заборгованість.

В судовому засіданні 23.03.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 23.03.2010 р. представником відповідача підтримано заяву б/н від 16.03.2010 р. про розстрочку виконання рішення, з викладених у заяві підстав.

В судовому засіданні 23.03.2010 р. судом оголошено перерву до 13.04.2010 р.

В судовому засіданні 13.04.2010 р. представником позивача надано суду заперечення № 01-238 від 12.04.2010 р. на заяву про розстрочку виконання зобов’язання, якою позивач просить суд відмовити відповідачу в задоволенні зазначеної заяви, оскільки останнім не виконані зобов’язання за Кредитним договором та Договору про внесення змін та доповнень до нього і що станом на 13.04.2010 р. відповідачем не здійснено повернення кредиту, у зв’язку з чим у відповідача наявна заборгованість у сумі 639150,12 грн.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2007 р. між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) укладено Кредитний договір №110-2007, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у сумі 800000,00 грн. з кінцевим терміном його повернення не пізніше 13.11.2008 р., згідно з графіком повернення кредиту, наведеному у договорі, за встановленою платою за користування кредитом - 18 % річних. (п.п. 2.1, 2.2, 3.2 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що кредит надається банком позичальнику шляхом оплати протягом дії договору розрахункових документів (платіжний доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого банком на рахунки контрагентів позичальника, відповідно до цільового призначення кредиту.

11.12.2008 р. між позивачем та відповідачем підписаний Договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 110-2007 від 14.05.2007 р., яким внесено зміни до п.п. 2.2, 3.2 договору та викладено їх в новій редакції: «Банк надає позичальнику кредит з кінцевим терміном його повернення не пізніше 01.04.2009 р., згідно з наведеним графіком повернення кредиту, за встановленою платою за користування кредитом - 25,5 % річних».

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов Кредитного договору № 110-2007 від 14.05.2007 р. та Договору про внесення змін та доповнень від 11.12.2008 р. до кредитного договору позивачем в період з 16.05.2007 р. по 23.05.2007 р. здійснено оплату розрахункових документів відповідача з позичкового рахунку позивача на рахунки контрагентів на загальну суму 799862,97 грн.

Проте, відповідач, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, неналежним чином виконував взяті на себе зобов’язання за умовами Кредитного договору № 110-2007 від 14.05.2007 р., Договору про внесення змін та доповнень від 11.12.2008 р. нього, у встановлений графіком строк не здійснив повернення кредиту, у зв’язку з чим у відповідача станом на 03.02.2010 р. утворилась заборгованість за кредитом у сумі 563300,00 грн.

09.06.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-529 з вимогою протягом 30 (тридцяти) днів здійснити оплату заборгованості за кредитом у сумі 659863,00 грн. та сплатити, нараховану позивачем у зв’язку із порушенням відповідачем строків повернення кредиту, пеню у сумі 34103,31 грн.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, повернення кредиту не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідачем в порушення умов Кредитного договору № 110-2007 від 14.05.2007 р. та Договору про внесення змін та доповнень від 11.12.2008 р. до кредитного договору, у встановлений графіком строк не здійснено повернення кредиту, вимога позивача про стягнення з відповідача 563300,00 грн. заборгованості за кредитом є правомірною та підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку із порушенням відповідачем строків повернення кредиту, позивач, на підставі п. 5.3 договору, просить суд стягнути з відповідача 75850,12 грн. пені, яка нарахована окремо по кожній сумі заборгованості за період з 05.01.2009 р. по 01.10.2010 р., враховуючи часткове повернення відповідачем сум кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту або відсотків за користування кредитом або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення та нараховується щоденно.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем пені за несвоєчасне повернення відповідачем кредиту та задоволено її за розрахунком позивача, який доданий до позовної заяви та є арифметично вірним.

16.03.2010 р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшла заява б/н від 16.03.2010 р., в порядку п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу, про розстрочення виконання рішення.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідачем зазначено, що приватне підприємство «ВТС»на сьогоднішній день знаходиться у важкому фінансовому становищі, що зумовлено системною кризою фактично на всіх ринках збуту продукції, що виробляється відповідачем та завдає останньому великих збитків, у зв’язку з чим поточна фінансово –економічна ситуація на підприємстві унеможливлює належне виконання зобов’язань. Також, відповідачем зазначено, що отриманий останнім прибуток не дає змоги вчасно здійснювати розрахунки за своїми зобов’язаннями.

На підтвердження зазначеного відповідачем надано звіт про фінансові результати за 2009 р. форми № 2-м та баланс, станом на 31.12.2009 р. форми № 1-м.

Окрім того, відповідачем надано суду довідку № 24 від 01.03.2010 р., підписану директором та головним бухгалтером приватного підприємства «ВТС», з якої вбачається, що станом на 01.03.2010 р. кредиторська заборгованість за отримані товари та послуги складає 2402853,22 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Отже, враховуючи що відповідач на час прийняття рішення знаходиться у важкому фінансовому становищі, що підтверджується наданими суду звітом про фінансові результати за 2009 р. форми № 2-м та балансу, станом на 31.12.2009 р. форми № 1-м, суд, на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе розстрочити виконання рішення господарського суду.

Проте, зважаючи на подані позивачем заперечення проти розстрочки виконання рішення, суд за своєю ініціативою зменшує період для виконання відповідачем зобов’язань, та встановлює наступний порядок оплати заборгованості, штрафних санкцій та судових витрат (563300,00 грн. заборгованість + 75850,12 грн. пеня + 6391,50 грн. + 236,00 грн.):

- до 31 травня 2010 р. –100000,00 грн.;

-          до 30 червня 2010 р. –100000,00 грн.;

-          до 31 липня 2010 р. –200000,00 грн.;

-          до 31 серпня 2010 р. –245777,62 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 611, 626, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «ВТС»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 35, кв. 7; код ЄДРПОУ 32740691) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в місті Біла Церква Київської області»(09113, Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, 240-А; код ЄДРПОУ 24212161) 563300,00 грн. заборгованості за кредитом, 75850,12 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, а також судові витрати: 6391,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання рішення за наступним графіком:

- до 31 травня 2010 р. –100000,00 грн.;

-          до 30 червня 2010 р. –100000,00 грн.;

-          до 31 липня 2010 р. –200000,00 грн.;

-          до 31 серпня 2010 р. –245777,62 грн.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –28.04.2010 р.