Рішення № 9500451, 06.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2010 р. Справа № 10/022-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/022-10

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів», смт. Велика Димерка

до                               державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква

про                               стягнення 367985,64 грн.

Представники:

від позивача:           Кострець Є.В. –довіреність б/н від 02.12.2009 р.;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідаьністю «Міжнародна група морепродуктів»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі –відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 367985,64 грн., з яких 245323,76 грн. заборгованості, яка утворилась у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі –продажу № 264ц, укладеного між сторонами 07.04.2009 р., з огляду на наявність якої позивачем нараховані 122661,88 грн. 50 % штрафу, а також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 15.02.2010 р. порушено провадження у справі № 10/022-10 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання 02.03.2010 р. представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча позивач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення.

Присутнім в судовому засіданні 02.03.2010 р. представником відповідача надано суду клопотання б/н б/д, яким останній просить суд відкласти розгляд справи з метою виконання вимог ухвали суду в частині надання акту звірки взаєморозрахунків.

Вимоги ухвали суду від 15.02.2010 позивач та відповідач не виконали.

Ухвалою від 02.03.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладно розгляд справи на 23.03.2010 р.

В судовому засіданні 23.03.2010 р. представником позивача надано суду обгрунтування позовних вимог б/н від 22.03.2010 р., якими позивач просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки на думку позивача вимоги щодо стягнення заборгованості підтверджені документами, доданими до позовної заяви, та є обгрунтованими.

В судове засідання 23.03.2010 р. представник відповідача не з’явився, проте через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання б/н б/д, яким відповідач просить відкласти розгляд справи у зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання, призначене на 23.03.2010 р., його повноважного представника; вимоги ухвал суду від 15.02.2010 р. та від 02.03.2010р. відповідач не виконав, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не надіслав.

Ухвалою суду від 23.03.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 06.04.2010 р.

В судовому заіданні 06.04.2010 р. представнкиом позивача надано акт звірки взаєморозрахунків, станом на 28.02.2010 р., та підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відпоідача в судове засідання 06.04.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 23.03.2010 р.; вимоги ухвал суду від 15.02.2010 р., 02.03.2010 р., 23.03.2010 р. не виконав, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2009 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі –продажу № 264ц, відповідно до умов якого продавець протягом дії договору зобов’язується передавати у власність, а покупець зобов’язується приймати товар, найменування, асортимент, кількість і вартість, якого визначаються видатковою накладною, та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначеними договором (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 4.1 договору, встановлено, що вартість товару визначається сумарною вартістю переданого товару, згідно з видатковими накладними протягом всього терміну дії договору.

Між сторонами погоджено, що покупець зобов’язується повністю сплатити вартість отриманого товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної (п. 4.3 договору).

На виконання умов договору, позивачем, на підставі видаткових накладних № 44987 від 30.09.2010 р. на суму 154260,00 грн., № 44988 від 30.09.2009 р. –14420,00 грн., № 48272 від 14.10.2009 р. –76643,76 грн. поставлено, а відповідачем прийнято товар, на загальну суму 245323,76 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно –матеріальних цінностей № 797 від 30.09.2009 р. та б/н від 14.10.2009 р. на ім’я Булгакової Лілії Анатоліївни.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вартість товару, поставленого позивачем, на підставі Договору купівлі –продажу № 264ц від 07.04.2009 р. згідно з видатковими накладними та отриманого відповідачем згідно з довіреностями, останнім не сплачена, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 245323,76 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що сальдо на користь позивача, станом на 28.02.2010 р. становить 245323,80 грн.

Також, в судовому засіданні 06.04.2010 р., позивачем надано довідку № 109 від 06.04.2010 р., якою останній зазначає, що станом на 06.04.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем, без врахування штрафних санкцій, залишається незмінною та складає 245323,76 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати поставленого, відповідно до умов Договору купівлі –продажу № 264ц від 07.04.2009 р., на підставі видаткових накладних, товару на час прийняття рішення не погашена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 245323,76 грн. визнається судом та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 4.5 договору, просить суд стягнути з відповідача 50 % штрафу за порушення останнім строків оплати отриманого товару.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків оплати отриманого товару більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 50 % несплаченої вартості переданого покупцеві товару.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 50 % штрафу від несплаченої вартості переданого на підставі видаткових накладних товару, а саме:

-          за видатковою накладною № 44987 від 30.09.2009 р. –154260,00 грн. * 50 % = 77130,00 грн.;

-          за видатковою накладною № 44988 від 30.09.2009 р. –14420,00 * 50 % = 7210,00 грн.;

- за видатковою накладною № 48272 від 14.10.2009 р. –76643,76 * 50 % = 38321,88 грн., що разом складає 122661,88 грн. (77130,00+7210,00+38321,88).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування 50 % штрафу та задовольняє їх за розрахунком позивача у сумі 122661,88 грн., який наведений у позовній заяві та є арифметично вірним

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17; код ЄДРПОУ 08358735) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»(01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11; код ЄДРПОУ 32248136) 245323,76 грн. заборгованості, 122661,88 грн. –50 % штрафу, а також судові витрати: 3679,86 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –26.04.2010 р.