Рішення № 9500307, 22.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2010 р. Справа № 4/044-10          

Судя Щоткін О.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Konimpex Ltd.), м.Конін, Польща,

до Закритого акціонерного товариства «Росава», м.Біла Церква, Київської області, Україна

про стягнення 54934,42 доларів США

за участю представників сторін:

від позивача: Галанський Д.П. –предст., дов. від 15.06.2009р.

від відповідача: Колісніченко С.В. – предст., дов. № 05-47 від 27.10.200р.

Мартинко О.І. –предст., дов. № 05-14 від 11.01.2010р.

обставини справи:

          До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Konimpex Ltd.), м.Конін, Польща до Закритого акціонерного товариства «Росава», м.Біла Церква про стягнення 54934,42 доларів США пені та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов‘язання за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу.

          Звернення з позовною заявою до господарського суду за місцезнаходженням відповідача було мотивовано неправильно вказаною в зовнішньоекономічному Контракті № 11-32С/216 від 01.03.2007р., укладеному між сторонами спору, назви арбітражної установи, яка повинна розглядати спір між сторонами у випадку його виникнення. Зокрема, позивач наполягав на неможливості виконання арбітражного застереження контракту, якщо в ньому вказана назва неіснуючої арбітражної установи (інституції).

          Вивчивши подані позовні матеріали, Господарський суд Київської області встановив наступне щодо підсудності даного спору.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»спори, що виникають між суб‘єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб‘єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України .

Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків передбачених статтею 77 цього Закону, якою визначено випадки виключної підсудності у справах з іноземним елементом.

Приписами ч.3 ст.2 Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, яка набула чинності для України з 10 січня 1961 року, передбачено: «Суд Договаривающегося Государства, если к нему поступает иск по вопросу, по которому стороны заключили соглашение, предусматриваемое настоящей статьей, должен, по просьбе одной из сторон, направить стороны в арбитраж, если не найдет, что упомянутое соглашение недействительно, утратило силу или не может быть исполнено».

Згідно з абз.1, 2 п.5 роз‘яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій»господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору –ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначити, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном. Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною або не може бути виконана.

Із наведеного вбачається, що на дійсність арбітражного застереження безпосередньо впливає можливість виконання останнього сторонами, що, в свою чергу, безпосередньо залежить від вказівки правильної назви юрисдикційного органу або арбітражної інституції, яка буде розглядати спори.

          В зовнішньоекономічному Контракті № 11-32С/216 від 01.03.2007р., укладеному між сторонами спору, в пункті 10.1 передбачене арбітражне застережання наступного змісту: «Спори, що пов’язані з укладанням, виконанням, зміною та розірванням цього контракту розглядаються Міжнародним комерційним судом при ТПП України з застосуванням матеріального і процесуального права України».

          У відповідності до ст.1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Додатків 1, 2 до нього, при Торгово-промисловій палаті України діє дві арбітражні установи: Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України.

«Міжнародного комерційного суду» при Торгово-промисловій палаті України, як це викладено в арбітражному застереженні сторін в п.10.1 Контракту № 11-32С/216 від 01.03.2007р. на підставі якого виник спір сторін у справі, - не існує.

За приписами п. 5 Роз’яснення Президії Вищого Господарського Суду України від 31.05.2002 р. N 04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій»зазначається «.. арбітражна угода не може бути виконана, якщо сторони неправильно виклали назву третейського суду або зазначили арбітражну установу, якої не існує».

Враховуючи, що в п.10.1 Контракту № 11-32С/216 від 01.03.2007р., укладеного між сторонами спору, в арбітражному застереженні вказана назва неіснуючої арбітражної установи –виконати таке арбітражне застереження в частині звернення до неіснуючої установи –неможливо.

За вказаних обставин, суд визнав обгрунтованим звернення позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Konimpex Ltd.), м.Конін, Польща до господарського суду Київської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Росава», м.Біла Церква, Київської області, Україна про стягнення 54934,42 доларів США пені та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов‘язання за зовнішньоекономічним Контрактом купівлі-продажу № 11-32С/216 від 01.03.2007.

Крім того, факт підвідомчості спору між сторонами справи, за Контрактом № 11-32С/216 від 01.03.2007р. саме Господарському суду Київської області, як господарському суду за місцезнаходженням відповідача, встановлений рішенням Господарського суду Київської області від 29.09.2009р. у справі № 4/184-09. Вказане рішення № 4/184-09, прийнято у справі між тими ж сторонами про стягнення суми основного боргу та частково пені і відсотків за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов‘язання за Контрактом № 11-32С/216 від 01.03.2007р.

Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи, що рішення у справі № 4/184-09 залишено в силі постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України, факт підвідомчості спору за Контрактом № 11-32С/216 від 01.03.2007р. Господарському суду Київської області, встановлений і додатковому доказуванню в даній справі не підлягає.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2010р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.04.2010р.

Через загальний відділ господарського суду (вх. номер 4370) представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 39365,62 доларів США пені, 22768,80 доларів США 3% річних, всього 62 134,42 доларів США за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов‘язання за Контрактом № 11-32С/216 від 01.03.2007р. з оплати поставленого позивачем товару.

Вказана заява обґрунтована тим, що при подачі первинного позову, позивачем було допущено технічної помилки у розрахунку пені. Суд, розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, вважає її такою, що вона відповідає загальним вимогам подачі позову, до заяви додані документи, які підтверджують її направлення відповідачу та докази сплати держмита за додатково заявлену до стягнення суму пені.

19.04.2010р. відповідачем було подано відзив позов, в якому проти позову заперечував в повному обсязі та просили суд застосувати строки позовної давності.

В судовому засіданні 19.04.          2010р. було оголошено перерву до 22.04.2010р. для подання сторонами додаткових пояснень по справі.

Після оголошеної перерви, представник відповідача подав до суду пояснення, в яких обґрунтовує свої заперечення на позов та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 22.04.2010р. за згодою представників сторін, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Київської області, -

встановив:

          01 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Konimpex Ltd.) (продавець, позивач) та Закритим акціонерним товариством «Росава»(покупець, відповідач) був укладений зовнішньоекономічний Контракт №11-32С/216 купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе обов‘язок продавати та поставляти на умовах DDU м.Біла Церква (Incoterms 2000), а відповідач, приймати та оплачувати, - натуральний каучук. Строк дії контракту до 31.12.2007 року. Додатковою угодою № 6 від 21.12.2007 до Контракту, строк його дії був продовжений до 31.12.2008р.

Сторонами Контракту, були укладені додаткові угоди: № 9 від 08.07.2008, № 10 від 17.07.2008, № 11 від 16.09.2008, № 12 від 24.09.2008, № 14 від 06.10.2008, на виконання яких позивачем були здійснені поставки товару відповідачу. За несвоєчасну оплату поставленого товару пред‘явлений даний позов про стягнення пені та відсотків річних.

          При розгляді даної справи суд враховує той факт, що господарським судом Київської області між сторонами цієї справи вже розглянута інша судова справа № 4/184-09 про стягнення з відповідача основного боргу за вищенаведеними додатковими угодами, пені та 3% річних, нарахованих на дату подачі позову у справі 4/184-09, тобто, на 23 03.2010р. Рішення у вказаній справі залишено в силі Київським міжобласним апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України, набуло чинності та повністю виконано відповідачем як в частині стягнення основного боргу, так і в частині стягнення суми пені та відсотків, пред‘явлених до відповідача на час подачі позову у справі 4/184-09, тобто за період просторочення від дат поставки товару, до 23.03.2009р.

Предметом позову в даній справі є стягнення пені та 3% річних за період з 24.03.2009р. до виконання відповідачем грошового зобов‘язання за додатковим угодами № 9 від 08.07.2008р., № 10 від 17.07.2008р., № 11 від 16.09.2008р., № 12 від 24.09.2008р., № 14 від 06.10.2008р. до Контракту№11-32С/216 від 01 березня 2007р. Щодо нарахування пені, позивачем правомірно застосовано обмеження такого нарахування шестимісячним строком згідно ч.6 ст.321 Господарського Кодексу України.

          На виконання Додаткової угоди № 9 від 08.07.2008р. до Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р. Позивачем був поставлений натуральний каучук марки SOG10 у кількості 100,8 тон за вагою нетто, ціною 3450,00 доларів США за тону товару. Згідно даних Коносаменту № 01C001973 від 13.07.2008р. поставка відбулася морським транспортом з порту Сан Педро вантажовідправником SDV-SAGA CI P/C SOGB до Одеського морського торгового порту на судні Кумасі (Kumasi) у 5 контейнерах (номера контейнерів: TCKU2431219, GATU0963680, CRXU2331182, TTNU2153964, GSTU3689033). Згідно даних товаро-транспортних накладних від 30.10.2008р. №№ 1692/1, 1692/2, 1692/3 вантаж був доставлений автотранспортом: напівпричепами - державні номерні знаки BE 7147 AK, BE 9457 XX, BH 5367 AM, BH 1827 XX, BH 8041 BM, BH 0799 XP до місцезнаходження Відповідача - вантажоодержувача за контрактом (м.Біла Церква). Про факт отримання Відповідачем вказаних партій товару свідчать відмітки у розділі 24 товарно-транспортних накладних.

На поставлену партію товару відповідачу були виставлені: інвойс № 001/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. на суму 185976,00 доларів США і доданий Пакувальний лист № 001/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. та інвойс № 003/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. на суму 139104,00 доларів США і доданий Пакувальний лист №003/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. Загальна вартість поставленого товару 325 080,00 доларів США. Строк оплати за умовами Додаткової угоди № 9: за фактом поставки кожної партії товару протягом 7 банківських днів. Враховуючи дату постановки під митний контроль товару на митниці відповідача –31.10.2009р. для початку продедур митного очищення, які за умовами DDU м.Біла Церква (Incoterms 2000) повинен здійснювати відповідач, як покупець, останній повинен був оплатити товар до 10.11.2008р.

Інвойс № 001/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. на суму 185976,00 доларів США оплачений відповідачем наступним чином згідно виписок банку позивача: 100000,00 доларів США сплачено 02.12.09р., 85 976,00 доларів США сплачено 31.12.09р. Нарахування пені після 10.05.2009р. припинено, що відповідає вимогам ч.6 ст.231 Господарського Кодексу України.

За несвоєчасну оплату товару по Інвойсу № 001/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. правомірно пред‘явлено до стягнення пені - 5869,40 доларів США, 3% річних - 4087,89 доларів США. Пеня та відсотки річних за цим позовом не нараховані та не заявлені до стягнення за період з 10.11.2008р. по 23.03.2009р., оскільки стягнуті за рішенням суду у справі 4/184-09 за просторочення відповідачем зобов‘язання з оплати цієї партії товару.

Інвойс № 003/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. на суму 139104,00 доларів США оплачений відповідачем згідно виписок банку позивача: 13939,55 доларів США сплачено 24.12.2008р., 26 574,12 доларів США сплачено 23.02.2009р., 12152,00 доларів США сплачено 25.02.2009р., 68 698,88 доларів США сплачено 02.03.2009р., 17 739,45 доларів США сплачено 04.03.2009р. Пеня та відсотки річних за несвоєчасну оплату товару по Інвойсу № 003/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. на суму 139104,00 стягнуті рішенням суду у справі 4/184-09, в даній справі до стягнення не заявлені.

На виконання Додаткової угоди № 10 від 17.07.2008 до Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р. Позивачем був поставлений натуральний каучук марки IDH-10 у кількості 100,8 тон за вагою нетто, ціною 3400,00 доларів США за тону товару. Згідно даних коносаменту № MSCUAB252417 від 26.07.2008р. поставка відбулася морським транспортом з порту Абіджан, вантажовідправником L’IVOIRIENNE D’HEVBA S. A. до Одеського морського торгового порту на судні MSC AYALA у 5 контейнерах (номера контейнерів: GLDU2317058, MSCU1180496, MSCU3566512, MSCU3889665, TRIU2995083). Згідно даних товаро-транспортних накладних від 07.10.2008р. №№ 1573/1, 1573/2, 1573/3 вантаж був доставлений автотранспортом - напівпричепами: державні номерні знаки BH 2862 CB, BH 3150 XP, BH 8175 BX, BH 3630 XP, ВЕ 7141 АК, ВЕ 9457 ХХ до місцезнаходження Відповідача - вантажоодержувача за контрактом (м.Біла Церква). Про факт отримання Відповідачем вказаних партій товару свідчать відмітки у розділі 24 товарно-транспортних накладних.

На поставлену партію товару відповідачу був виставлений: інвойс № 002/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р на суму 342 720,00 доларів США і доданий Пакувальний лист № 002/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. Загальна вартість поставленого товару 342 720,00 доларів США. Строк оплати за умовами Додаткової угоди № 10: за фактом поставки кожної партії товару протягом 7 банківських днів. Враховуючи дату постановки під митний контроль товару на митниці відповідача –07.10.2009р. для початку продедур митного очищення, які за умовами DDU м.Біла Церква (Incoterms 2000) повинен здійснювати відповідач, як покупець, останній повинен був оплатити товар до 16.10.2008р.

Інвойс № 002/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р на суму 342 720,00 доларів США оплачений відповідачем наступним чином згідно виписок банку позивача: 82260,55 доларів США сплачено 04.03.2009р., 28042,80 доларів США сплачено 20.03.2009р., 29114,60 доларів США сплачено 26.03.2009р., 30000,00 доларів США сплачено 04.05.2009р., 50000,00 доларів США сплачено 04.06.2009р., 23302,05 доларів США сплачено 14.09.2009р., 50000,00 доларів США сплачено 16.10.2009р., 50000,00 доларів США сплачено 26.10.2009р. Нарахування пені після 16.04.2009р. припинено, що відповідає вимогам ч.6 ст.231 Господарського Кодексу України. За несвоєчасну оплату товару по Інвойсу № 002/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. правомірно пред‘явлено до стягнення пені - 3208,10 доларів США, 3% річних - 2439,78 доларів США. Пеня та відсотки річних за цим позовом не нараховані та не заявлені до стягнення за період з 16.10.2008. по 23.03.2009р., оскільки стягнуті за рішенням суду у справі 4/184-09 за просторочення відповідачем зобов‘язання з оплати цієї партії товару.

На виконання Додаткової угоди №12 від 24.09.2008 до Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р. Позивачем був поставлений натуральний каучук марки SMRGP у кількості 40,32 тон за вагою нетто, ціною 3450,00 доларів США за тону товару. Згідно даних товаро-транспортних накладних №0108611 від 25.09.2008р. та б/н від 30.09.2008р. товар був поставлений до місцезнаходження віповідача двома партіями автотранспортом із Гдині, Польща. Вантажовідправником зазначений безпосередньо позивач. Про факт отримання Відповідачем вказаних партій товару свідчать відмітки у розділі 24 товарно-транспортних накладних.

На поставлену партію товару відповідачу були виставлені: інвойс № 002/09/08/T/ZKN від 24.09.2008р. на суму 69552,00 доларів США і доданий Пакувальний лист № 002/09/08/T/ZKN від 24.09.2008.; та інвойс № 003/09/08/T/ZKN від 30.09.2008р. на суму 69552,00 доларів США. Загальна вартість поставленого товару 139 104 доларів США. Строк оплати за умовами Додаткової угоди №12 з посиланням на умови Додаткової угоди №9: за фактом поставки кожної партії товару протягом 7 банківських днів. Враховуючи дату постановки під митний контроль товару на митниці відповідача –09.10.2009р. для початку продедур митного очищення, які за умовами DDU м.Біла Церква (Incoterms 2000) повинен здійснювати відповідач, як покупець, останній повинен був оплатити товар до 18.10.2008р.

Інвойс № 002/09/08/T/ZKN від 24.09.2008р. на суму 69552,00 доларів США оплачений відповідачем наступним чином згідно виписок банку позивача: 69552,00 доларів США сплачено 18.01.2010р. Нарахування пені після 18.04.2009р. припинено, що відповідає вимогам ч.6 ст.231 Господарського Кодексу України. За несвоєчасну оплату товару по Інвойсу 002/09/08/T/ZKN від 24.09.2008р. правомірно пред‘явлено до стягнення пені - 1188,99 доларів США, 3% річних - 1720,86 доларів США. Пеня та відсотки річних за цим позовом не нараховані та не заявлені до стягнення за період з 18.10.2008. по 23.03.2009р., оскільки стягнуті за рішенням суду у справі 4/184-09 за просторочення відповідачем зобов‘язання з оплати цієї партії товару.

Інвойс № 003/09/08/T/ZKN від 30.09.2008р. на суму 69552,00 доларів США оплачений відповідачем наступним чином згідно виписок банку позивача: 14 024,00 доларів США сплачено 31.12.2009р., 15568,00 доларів США сплачено 15.01.2010р., 39960,00 доларів США сплачено 18.01.2010р. Нарахування пені після 18.04.2009р. припинено, що відповідає вимогам ч.6 ст.231 Господарського Кодексу України. За несвоєчасну оплату товару по Інвойсу № 003/09/08/T/ZKN від 30.09.2008р. правомірно пред‘явлено до стягнення пені - 1188,99 доларів США, 3% річних - 1696,27 доларів США. Пеня та відсотки річних за цим позовом не нараховані та не заявлені до стягнення за період з 18.10.2008. по 23.03.2009р., оскільки стягнуті за рішенням суду у справі 4/184-09 за просторочення відповідачем зобов‘язання з оплати цієї партії товару.

На виконання Додаткової угоди № 14 від 06.10.2008 до Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р. Позивачем був поставлений натуральний каучук марки LAC-10 у кількості 161,28 тон за вагою нетто, ціною 2800,00 доларів США за тону товару. Згідно даних коносаменту № SAFM 751179270 від 27.10.2008р. поставка відбулася морським транспортом з порту Монровія, вантажовідправником LIBERIAN AGRICULTURAL COMPANY до Одеського морського торгового порту на судні SAFMARINE SANAGA у 8 контейнерах (номера контейнерів: MSCU2386602, MSCU3709741, MSCU7541614, MSCU7522614, PONU0929085, MSCU7904026, PONU0051791, MSCU7319720). Згідно даних товаро-транспортних накладних від 12.12.2008р. №№ 1876/1, 1876/2, 1876/3, від 14.12.2008р. №№ 1876/026, 1876/791, 1876/720, та від 16.12.2008р. №№ 00256/08, 00255/08 вантаж був доставлений автотранспортом - напівпричепами: державні номерні знаки BH 2274 BX, BH 7145 XP, BH 4062 CB, BH 5822 XP, BH 2278 BX, BH 7144 XT, BH 9019 AM, BH 8563 XX, BH 7955 AP, BH 8564 XX, BH 6802 AO, BH 3629 XP, 09593 OB, 15758 OA, 44039 OB, 30017 OA до місцезнаходження Відповідача - вантажоодержувача за контрактом (м.Біла Церква). Про факт отримання Відповідачем вказаних партій товару свідчать відмітки у розділі 24 товарно-транспортних накладних.

На поставлену партію товару відповідачу був виставлений: інвойс № 001/12/08/T/ZKN від 01.12.2008р. на суму 451 584,00 доларів США і доданий Пакувальний лист № 001/12/08/T/ZKN від 01.12.2008р. Загальна вартість поставленого товару 451 584,00 доларів США. Строк оплати за умовами Додаткової угоди № 14: за фактом поставки кожної партії товару протягом 7 банківських днів. Враховуючи дати постановки під митний контроль товару на митниці відповідача –12.12.2009, 14.12.2009, 16.12.2009р. для початку продедур митного очищення, які за умовами DDU м.Біла Церква (Incoterms 2000) повинен здійснювати відповідач, як покупець, останній повинен був оплатити товар відповідно за поставлені партії до 25.12.2008р.

Інвойс № 001/12/08/T/ZKN від 01.12.2008р. на суму 451 584,00 доларів США оплачений відповідачем наступним чином згідно виписок банку позивача: 13757,20 доларів США сплачено 18.01.2010р., 62000,00 доларів США сплачено 18.01.2010р., 100 000,00 доларів США сплачено 08.03.2010р., 275 826,80 доларів США сплачено 10.03.2010р. Нарахування пені після 25.06.2009р. припинено, що відповідає вимогам ч.6 ст.231 Господарського Кодексу України. За несвоєчасну оплату товару по Інвойсу № 001/12/08/T/ZKN від 01.12.2008р. правомірно пред‘явлено до стягнення пені - 27910,14 доларів США, 3% річних - 12824,00 доларів США. Пеня та відсотки річних за цим позовом не нараховані та не заявлені до стягнення за період з 25.12.2008. по 23.03.2009р., оскільки стягнуті за рішенням суду у справі 4/184-09 за просторочення відповідачем зобов‘язання з оплати цієї партії товару.

Щодо підстав стягнення пені в даній справі, суд зазначає наступне. У відповідності до п.10.1 Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р спори, що пов’язані з укладанням, виконанням, зміною та розірванням цього контракту розглядаються з застосуванням матеріального і процесуального права України.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Вказана норма узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем у справі невиконано належним чином (своєчасно та у встановлений строк) грошове зобов‘язання за Контрактом №11-32С/216 від 01.03.2007р., пунктом п.9.2 якого передбачена відповідальність за простроченням оплати поставленого товару у вигляді пені у розмірі 0,3% від суми невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення, позивач має право застосувати вказану пеню до відповідача.

Разом з цим, як вже було зазначено, на відносини сторін розповсюджується матеріальне право України при вирішенні спорів, пов‘язаних з невиконанням Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р.

Згідно з приписами ч.2. ст. 343 Господарського кодексу України, та ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені за прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У зв‘язку з наведеним суд погоджується з обмеженням до розміру подвійної облікової ставки НБУ суми нарахованої пені.

За уточненим розрахунком позивача, розмір пені за період з 24.03.2009р. до 24.06.2009р. становить 39365,62 доларів США.

Відповідач проти нарахування пені заперечує та просить суд строки позовної давності, про що подав відповідну заяву.

Розглянувши вказану заяву, а також заслухавши пояснення представника позивача з цього приводу, суд зазначає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України встановлена спеціальна позовна давність строком в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вже зазначалося, предметом позову в даній справі є, зокрема, стягнення пені за період з 24.03.2009р. по 24.06.2009р., тобто до виконання відповідачем грошового зобов‘язання за додатковим угодами № 9 від 08.07.2008, № 10 від 17.07.2008, № 11 від 16.09.2008, № 12 від 24.09.2008, № 14 від 06.10.2008 до Контракту№11-32С/216 від 01 березня 2007р., з урахуванням обмеження шестимісячним строком нарахування пені згідно ч.6 ст.321 Господарського Кодексу України. Спір між стронами даної справи щодо стягнення основного боргу та пені за перші три місяці прострочення виконання грошового зобов‘язання відповідачем за додатковим угодами № 9 від 08.07.2008, № 10 від 17.07.2008, № 11 від 16.09.2008, № 12 від 24.09.2008, № 14 від 06.10.2008 до Контракту№11-32С/216 від 01 березня 2007р. розглянутий господарськими судами всіх рівнів у справі 4/184-09 за позовом ТОВ «Конімпекс», поданим до суду 23 березня 2009 року.

Згідно ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Приписами ст.ст. 260, 253 Цивільного кодексу України визначений порядок обчислення строку позовної давності за загальними правилами обчислення строків. Згідно вказаного порядку, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

          Таким чином, перебіг позовної давності за позовними вимогами про стягнення пені в даній справі, був перерваний подачею позову 23.03.2009р. у справі № 4/184-09 між тими ж сторонами, що і в цій справі. З 24.03.2009р., наступного дня після 23.03.2009р., як це передбачено ст.253, 260 ЦК України, бере початок перебіг нового річного строку позовної давності для пред‘явлення позову про стягнення пені. В даній справі, позов про стягнення залишку пені та відсотків річних був поданий 23.03.2010р., тобто - в межах строку позовної давності в один рік.

Крім того, строк позовної давності переривався неодноразово вчинення боржником дій по визнанню боргу, зокрема численими оплатами (остання від 10 березня 2010р. згідно виписки банку позивача у матеріалах справи) як основного боргу так і пені за Контрактом.

Підстав для застосування наслідків пропущення строку позовної давності за вимогами про стягнення пені, не існує, оскільки даний строк позивачем не пропущений з приводу неодноразового його переривання.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, встановив, що нарахована позивачем пеня в розмірі 39365,62 доларів США є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача 22768,80 доларів США 3% річних.

За приписами ст.78 Віденської Конвенції Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, до якої Україна приєдналася Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23 серпня 1989 року7978-XI, якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про відшкодування збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України Відповідач повинен сплатити проценти у розмірі 3 відсотків річних. Вказані відсотки за період з 24.03.2009 до 10.03.2010 - дати повної оплати боргу відповідачем, протягом якого сталося прострочення оплати товару, поставленого згідно Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007 і Додаткових Угод № 9 від 08.07.2008, № 10 від 17.07.2008, № 11 від 16.09.2008, № 12 від 24.09.2008, № 14 від 06.10.2008, становлять 22768,80 доларів США, згідно розрахунку, наведеного позивачем у позовній заяві. Сума нарахованих 3% річних у зазначеному розмірі є обгрунтованою.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Konimpex Ltd.), м.Конін, Польща до Закритого акціонерного товариства «Росава», м.Біла Церква про стягнення 39365, 62 доларів США пені, 22768, 80 доларів США 3% річних є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Росава»(09108, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Леваневського, будинок 91, код ЄДРПОУ –30253385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Konimpex Ltd.), Польща (62-500, Польща, місто Конін, вулиця Міцкевича, 24, реєстраційний номер згідно державного судового реєстру Польщі KRS № 0000043189) 39365 (тридцять дев‘ять тисяч триста шістдесят п‘ять) доларів США 62 центи пені, 22768 (двадцять дві тисячи сімсот шістдесят вісім) доларів США 80 центів річних, 630,00 (шістсот тридцять) доларів США –державного мита, 30 (тридцять) доларів США - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 26.04.2010р.