Рішення № 9500259, 21.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" квітня 2010 р. Справа № 21/046-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-спецавтотехніка», Черкаська обл., м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-транс груп», Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 53730,84 гривень

за участю представників:

від позивача: Щеколдін М.Ю. (довіреність від 01.02.2010р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-спецавтотехніка»(далі-ТОВ «Богдан-спецавтотехніка»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-транс груп»(далі-ТОВ «Алекс-транс груп»/відповідач) про стягнення 53730,84 грн., з яких: 44574,20 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару, 7310,17 грн. інфляційних втрат, 1846,47 грн. 3% річних.

Відповідач позов в частині наявності 44574,20 грн. заборгованості визнає, а в решті позову просить суд відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2010р. порушено провадження у справі №21/045-10 та призначено справу до розгляду на 31.03.2010р.

В судовому засіданні 31.03.2010р. оголошувалась перерва до 21.04.2010р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2008р. ТОВ «Богдан-спецавтотехніка» поставило, а ТОВ «Алекс-транс груп»отримало товар загальною вартістю 145000 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитком печатки позивача на видатковій накладній №РН-0002781 від 22.02.2008р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Отримання відповідачем товару підтверджується також і довіреністю на отримання цінностей, що була видана відповідачем відповідно до вищезазначеної накладної, копія якої міститься в матеріалах справи.

Для здійснення попередньої оплати вартості товару позивачем 30.01.2008р. було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000072.

Проте, поставлений товар відповідач оплатив частково, у сумі 100 425,80 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість розмірі 44574,20 грн.

Факт часткової сплати відповідачем вартості поставленого товару згідно вищезазначеної накладної підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку позивача від 21.12.2007р. та 24.07.2008р.; довідкою №460/13 від 19.04.2010р., що підписана керуючим та головним бухгалтером ЧФ АБ «Київська Русь»та скріплена відбитком печатки банківської установи; №03/537 від 20.04.2010р., що підписана заступником директора та головним бухгалтером ДФ АТ «Український інноваційний банк»та скріплена відбитком печатки банківської установи; довідкою №153/1100-08.2 від 20.04.2010р., що підписана директором та в.о. головного бухгалтера В «ЧРД»ВАТ «ВТБ банк»та скріплена відбитком печатки банківської установи. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання даного спору, 06.11.2009р. позивачем направлено відповідачу претензію №288, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості та вимагав її погашення.

Зазначену претензію відповідач отримав 27.11.2009р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомлені про вручення поштового відправлення №359539. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

На претензію відповідач не відповів, суму наявної заборгованості не погасив.

Наявність 44574,20 грн. заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості поставленого товару підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 30.03.2010р., що підписана директором та головним бухгалтером ТОВ «Богдан-спецавтотехніка» і скріплена відбитком печатки Товариства.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 44574,20 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару згідно видаткової накладної №РН-0002781 від 22.02.2008р.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 181, 193 ГК України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відносини між сторонами підпадають під дію правових норм, що регулюють правовідносини в сфері поставки.

Відповідно до п. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що вимога про сплату поставленого товару позивачем була направлена 06.11.2009р., і отримана відповідачем 27.11.2009р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення №359539, зобов’язання по сплаті вартості поставленого товару відповідач мав виконати до 05.12.2009р.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого товару, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, визнається відповідачем у повному обсязі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 44574,20 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару згідно видаткової накладної №РН-0002781 від 22.02.2008р. підлягає задоволенню.

У зв'язку з наявність вказаної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 1846,47 грн. 3% річних, нарахованих з 24.07.2008р. по 09.12.2009р. на 44574,20 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки претензію про повну сплату вартості поставленого товару відповідач отримав 27.11.2009р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення №359539, право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у позивача виникло, у відповідності до ст. 530 ЦК України, лише з 05.12.2009р.

Враховуючи приписи вищезазначених норм Закону, а також період, зазначений позивачем, суд здійснював обрахунок 3% річних за період з 05.12.2009р. по 09.12.2009р. на 44574,20 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону становить 18,32 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 1846,47 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 18,32 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 7310,17 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 24.07.2007р. по 31.10.2009р. на 44574,20 грн. заборгованості.

Оскільки, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у період, коли у відповідача ще не виник обов’язок по сплаті вартості поставленого товару згідно спірної накладної (до 05.12.2009р.), суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7310,17 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 24.07.2007р. по 31.10.2009р. на 44574,20 грн. заборгованості є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 181, 193, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-транс груп»(07300, Київська обл., Вишгордський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код ЄДРПОУ 34710276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-спецавтотехніка»(18018, Київська обл., м. Черкаси, вул. 14 грудня, 8, КОД ЄДРПОУ 31423894) 44574 (сорок чотири тисячі п’ятсот сімдесят чотири) грн. 20 коп. заборгованості, 18 (вісімнадцять) грн. 32 коп. 3% річних, 445 (чотириста сорок п’ять) грн. 93 коп. державного мита та 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    В.А. Ярема

Рішення підписане 27.04.2010р.