Рішення № 95002376, 08.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 лютого 2021 року м. Рівне №460/7834/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини 2382 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини 2382 про визнання протиправними дій, які полягають у нарахуванні та виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 1 січня 2020 року та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01.01.2020 року, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службі у військовій частині А2382 та з 01.03.2020 виключений із списків особового складу та усіх видів забезпечення. Вказано, що у відповідь на звернення позивача, військова частина повідомила йому, що при звільненні останньому сплачено компенсацію за неотримане речове майно у сумі 18831,67 грн. Поряд з цим, позивач стверджує на протиправність визначення відповідачем вартості такого неотриманого речового майна за цінами років, упродовж яких він проходив службу, позаяк така повинна проводитися за цінами станом на 1 січня 2020 року. За таких обставин, просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.12.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що при нарахуванні грошової компенсації за окремими видами речового майна необхідно враховувати такі складові як момент виникнення права на отримання майна, норму належності, термін експлуатації, ціна на час набуття права, кількість предметів, належних до видачі та термін, який минув з останнього моменту отримання предметів речового майна. Вказав, що позивачем не оскаржено довідку-розрахунок, згідно з якою сума належної до видачі грошової компенсації, складає 18831,67 грн. Стверджує, що позивач має права на грошову компенсацію за неотримане речове майно і така в повному обсязі була виплачена позивачу, а тому підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебував на військовій службі в органах Державної прикордонної служби України, зокрема, останнє місце військової служби позивача – Краматорський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2382).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, з 01.03.2020 позивача, у зв`язку із звільненням з військової служби, виключено зі списків особового складу військової частини 2382 та всіх видів забезпечення.

14.09.2020 позивач звернувся до військової частини 2382 з заявою про надання копії (витяг) наказу, у якому міститься інформація про розмір нарахованої та сплаченої грошової компенсації за неотримане речове майно, довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, на підставі якої було здійснено нарахування та виплату компенсації за неотримане речове майно, та копію речового атестату (а.с.4).

Листом від 01.10.2020 №705/Х-130/6499 у відповідь на вказане звернення відповідач повідомив, що грошова компенсація за неотримане речове майно нарахована ОСОБА_1 згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно" та наказу МВС від 31.10.2016 №1132 "Про речове забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період". Вказано, що відповідно до вимог п.5 зазначеної вище постанови Адміністрація Держприкордонслужби України щороку направляє Розпорядження з вказаними закупівельними цінами станом на 01 січня кожного року окремо (а.с.5).

Разом з даним листом відповідач направив позивачу копію довідки-розрахунку, згідно з яким ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за неотримане речове майно в загальній сумі 18831,67 грн.(а.с.6).

Вважаючи, що відповідач повинен був здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 1 січня 2020 року (рік звільнення позивача з військової служби), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таки.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до статті 9-1 Закону №2011-ХІІ продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми 16.03.2016 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №178, якою затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 3 - 4 цього Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до п.5 Порядку довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Додатком до цього Порядку визначена форма довідки про вартість речового майна, що належить до видачі. Згідно вказаною формою довідки передбачені такі графи: «порядковий номер», «найменування речового майна», «одиниця виміру», «рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна», «кількість предметів», «вартість за одиницю», «сума грошової компенсації», «усього предметів на суму».

При цьому, наведені вище нормативно-правові акти не містять можливості застосування інших умов при нарахуванні такої компенсації, як-от: визначення вартості речового майна пропорційно до часу його використання, врахування вартості одиниці речового майна станом не на 1 січня поточного року тощо.

Отже, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби, а грошова компенсація підлягає нарахуванню відповідно до виду й кількості неотриманого речового майна та його вартості станом на поточний рік.

Таким чином, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби ( пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, позивач під час проходження військової служби перебував на речовому забезпеченні у Військовій частині 2382.

Згідно з довідкою – розрахунком, наданою військовою частиною 2382, розмір грошової компенсації за неотримане речове майно за період проходження позивачем служби становить 18831,67 грн.

Водночас, зі змісту вказаної довідки неможливо встановити, за який рік застосовано ціни для нарахування позивачу грошової компенсації замість належного до видачі речового майна.

Поряд з цим, як встановлено судом зі змісту відзиву та наявних в матеріалах справи копій розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України №33 від 11.02.2017, №30 від 06.01.2018 та №21 від 30.01.2019 закупівельна вартість (ціни) речового майна застосована станом не на 1 січня поточного року (року звільнення позивача з військової служби), а за минулі роки.

Разом з тим, суд звертає увагу, що застосування в даному випадку закупівельних цін за минулі роки на речове майно при виплаті позивачу грошової компенсації замість належного до видачі речового майна є таким, що не відповідає вимогам пункту 5 Порядку №178, яким визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.

При цьому, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача, що при нарахуванні грошової компенсації за неотримане речове майно важливі такі складові як момент виникнення права на отримання майна, норму належності, термін експлуатації, ціна на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін який минув з останнього моменту отримання предмети речового майна, а тому при визначенні суми, яка підлягає виплаті, слід враховувати момент виникнення у військовослужбовця права на отримання відповідного речового майна та ціну на майно в момент виникнення такого права, позаяк приписами Порядку не передбачено такого механізму розрахунку суми грошової компенсації, натомість закріплено обов`язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно, виходячи з закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.

Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №815/5826/16, від 23.08.2019 у справі №2040/7697/18 та від 14.11.2018 у справі №809/1488/16.

Таким чином, Військова частина 2382, нарахувавши та виплативши ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом не на 1 січня 2020 року, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправними дій Військової частини 2382, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01.01.2020, та відновленню – шляхом зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01.01.2020, з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

За наведених обставин, позовні вимоги слід задовольнити.

Правові підстави для застосування положень статті 139 КАС у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як учасник бойових дій.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 2382 (вул. Марата, 16, м.Краматорськ, Донецька область, 84301, код ЄДРПОУ 14321883) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини 2382, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 1 січня 2020 року.

Зобов`язати Військову частину 2382 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01.01.2020, з урахуванням проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 08 лютого 2021 року.

Суддя Н.С. Гудима