Ухвала суду № 95002167, 15.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13476/20

У Х В А Л А

15 лютого 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Сердюк І.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Череп З.Р. (в порядку самопредставництва)

Панченко І.С. (в порядку самопредставництва)

третя особа: Ніц А.С. (представник за ордером)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі уточнену позовну заяву ОСОБА_1 від 15.02.2021 р., -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби якості освіти України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання провести позапланову виїзну комісійну перевірку.

Ухвалою від 15.12.2020р. прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 ; відкрито провадження в адміністративній справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національний університет “Одеська юридична академія”; призначено проведення розгляду справи проводити за правилами загального позовного провадження; зобов`язано позивача направити третій особі копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; запропоновано третій особі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі надати суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог і всі докази, якими можуть бути підтверджені пояснення та надіслати їх копію сторонам по справі; встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено підготовче засідання по справі на 14.01.2021 р. об 11 год.00 хв.

13.01.2021р. (вх. № ЕП/691/21) від Національного університету “Одеська юридична академія” надійшли пояснення.

14.01.2021р. (вх. № 1662/21) від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної служби якості освіти України щодо правопорушень в Національному Університеті “Одеська юридична академія”;

зобов`язати Державну службу якості освіти України створити комісію (експертну групу) та провести позапланову виїзну комісійну перевірку додержання суб`єктом господарювання, що надає послуги у сфері вищої освіти - Національним університетом “Одеська юридична академія” вимог законодавства про вищу освіту, за результатами якої скласти відповідний акт перевірки.

Перевірку Університету здійснити за такими напрямами:

відповідність / не відповідність посади президента Національного університету “Одеська юридична академія”, передбаченої Статутом Національного університету “Одеська юридична академія” (нова редакція) Ідентифікаційний код 20933314, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 04 грудня 2020 р. №1530, переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників в Україні;

розміщення/не розміщення інформації, яка підлягає обов`язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Національного університету “Одеська юридична академія” відповідно до вимог Закону України “Про вищу освіту”, а саме: положення про будь-які колегіальні органи та їх персональний склад, що діють у вищому навчальному закладі, результати щорічного оцінювання науково-педагогічних працівників;

порушення принципу аполітичності та неправомірна зміна у зв`язку із позачерговими виборами народних депутатів України графіку навчального процесу в Університеті у кінці 2018-2019 навчального року;

недотримання вимог чинного законодавства України щодо забезпечення підвищення кваліфікації (стажування), порушення правил розподілу навчального навантаження та заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, незаконне звільнення з роботи на кафедрі кримінального права Університету у 2018-2019 навчальному році (цивільна справа №522/16339/19 за позовом про визнання бездіяльності протиправною, поновлення на роботі та відшкодування шкоди, кримінальне провадження №12019161500001554 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України);

стягнути з Державної служби якості освіти України понесені мною та документально підтверджені судові витрати у справі.

Саме у вищевказаній редакції позовні вимоги з урахуванням уточнень є предметом розгляду у цій справі станом на 15.02.2021р.

Ухвалою суду від 14.01.2021 р. прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 14.01.2021р. (вх. № 1662/21); відкладено підготовче засідання по справі на 09.02.2021 р.

Ухвалою суду від 09.02.2021 р., яка занесена до протоколу засідання, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15.02.2021 р. 09 год. 20 хв.

02.02.2021р. (вх. 5019/21) від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, до якої додано уточнену позовну заяву, в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної служби якості освіти України щодо наступних правопорушень в Національному Університеті «Одеська юридична академія»:

порушення процедур системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності (не проведення щорічного рейтингового оцінювання науково-педагогічних працівників та не оприлюднення його результатів на офіційному веб-сайті Університету, не забезпечення підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників);

порушення правил розподілу навчального навантаження між науково- педагогічними працівниками Університету;

порушення процедури укладення із науково-педагогічними працівниками Університету строкових трудових договорів на новий термін (продовження контрактів);

зобов`язати голову Державної служби якості освіти України притягнути до дисциплінарної відповідальності директора департаменту контролю у сфері вищої, фахової передвищої освіти і освіти дорослих ОСОБА_2 за неналежне виконання своїх посадових обов`язків (бездіяльність щодо правопорушень в Національному Університеті «Одеська юридична академія»).

Ухвалою суду від 15.02.2021р. уточнені позовні заяви ОСОБА_1 (вх. 5019/21 від 02.02.2021р.) та (вх. № 7044/21 від 15.02.2021р.) повернуто позивачу.

01.02.2021р. (вх. 4766/21) від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви та уточнених позовних заяв без розгляду, в якій останній просить: залишити позовну заяву від 30.11.2020 р., уточнену позовну заяву від 10.12.2020 р., уточнену позовну заяву від 05.01.2021 р. ОСОБА_1 без розгляду.

В обґрунтування заяви зазначено, що: позивачем належним чином не обґрунтовано поважності причин пропуску строку звернення до суду, а наведені в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 30.11.2020 р. доводи щодо очікування нею результатів розгляду судами справи № 640/10381/20 не є поважними, оскільки наведені позивачем обставини не є істотними та об`єктивно непереборними, а також залежали виключно від волевиявлення позивача;

позивачем не наведено жодних аргументів щодо складності цієї справи чи значущості для неї питання, вирішення якого знаходиться на розгляді Одеського окружного адміністративного суду так і не наведено, що зумовило передчасність висновку суду про визнання поважними позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду;

Окружним адміністративним судом м. Києва у межах справи №640/10381/20 на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позивачу повернуто її позовну заяву та вказане судове рішення не позбавляло останню можливості усунути вказані в ухвалі недоліки та повторно звернутися до суду в межах визначеного ч. 2 ст.122 КАС України строку;

позивач могла дізналася про порушення її права саме з листа № 03/01-28/255 від 27.12.2019р., а тому датою початку перебігу строку звернення до адміністративного суду слід вважати 06.01.2020р. та відповідно граничний строк, протягом якого позивач могла звернутися до адміністративного суду за захистом прав, які вважала порушеними, до 06.07.2020р.

15.02.2021р. (вх. № 7045/21) від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено, що дана справа є складною та надзвичайно значущою для позивача. Позивач вважає, що строк звернення до суду щодо порушення процедур системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності (не проведення щорічного рейтингового оцінювання науково-педагогічних працівників та не оприлюднення його результатів) слід обчислювати з 04.04.2020р. (з моменту отримання позивачем листа Державної служби якості освіти України від 19.03.2020р. (вих. №03/01-28/38); строк звернення до суду щодо порушення процедур системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності (незабезпечення підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників) – з 06.07.2020р.; строк звернення до суду щодо порушення правил розподілу навчального навантаження між науково-педагогічними працівниками Університету – з 06.07.2020р. (дати листа відповідача №03/01-28-91); строк звернення до суду щодо порушення процедури укладення із науково-педагогічними працівниками Університету строкових трудових договорів на новий термін (продовження контрактів) – 20.07.2020р. (дата тримання листа №2 від 13.07.2020р.); строк звернення до суду з вимогами щодо зобов`язання притягнути до дисциплінарної відповідальності директора департаменту контролю у сфері вищої, фахової, перед вищої освіти та освіти дорослих ОСОБА_2 .

Позивач зазначила, що нею пропущено строк звернення до суду з цим позовом не в цілому, а лише щодо окремих позовних вимог (фактично лише щодо бездіяльності стосовно порушення процедур системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності (не проведення щорічного рейтингового оцінювання науково-педагогічних працівників та не оприлюднення його результатів на офіційному сайті НУ «ОЮА»), тобто пропуск строку звернення до суду має фрагментарний характер.

Поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач обґрунтувала тим, що: пропуск строку є незначним (усього два місяці); карантинними обмеженнями, запровадженими згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р.

Позивач у підготовчому засіданні просила визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити вказаний строк.

Представники відповідача та третьої особи просили залишити позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем разом з позовною заявою подавалась заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій в обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду позивачем зазначалось, що шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду із цим позовом за захистом порушених прав слід обчислювати із дати отримання позивачем листа від Державної служби якості освіти України від 19.03.2020 р. 03/01-28/38, який отримано позивачем 04.04.2020р. При цьому зазначено, що звернення позивача до відповідача з відповідним позовом є повторним, вперше позивач звернулась до суду щодо оскарження бездіяльності відповідача у справі №640/10381/20, який було повернуто. Посилаючись на тривалий час перебування вказаної справи на розгляді суду, позивач зазначила, що пропустила строк звернення до суду з поважних причин.

При відкритті провадження у справі суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду є поважними, а тому строк звернення до суду підлягає поновленню. Проте, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 15.12.2020р. висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.09.2020р. у справі № 444/2499/19, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Проте, посилаючись на необхідність обчислення шестимісячного строку звернення до адміністративного суду із позовом за захистом порушених прав із дати отримання позивачем листа від Державної служби якості освіти України від 19.03.2020 р. 03/01-28/38 (04.04.2020р.), позивачка не надала до суду жодних доказів, які б підтверджували факт отримання нею листа Державної служби якості освіти України від 19.03.2020 р. 03/01-28/38 саме 04.04.2020 р.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач зверталась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби якості освіти України (справа №640/10381/20).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 р. у справі №640/10381/20 позовну заяву повернуто позивачу з підстав, передбачених п. 6 ч 4 ст. 169 КАС України (порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Позивач оскаржувала зазначену ухвалу в апеляційному та касаційному порядку та за результатами розгляду відповідних скарг позивача ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 р. у справі №640/10381/20 залишена без змін.

Так, в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 р. у справі №640/10381/20 визначено, що з аналізу змісту позовної заяви та доданих до неї документів, вбачається, що підстави позову (обставини прийняття відповідачем спірних рішень) є різними; предметом такої позовної заяви є об`єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами. З урахуванням наведеного, п. 6 ч 4 ст. 169 КАС України позивачу повернуто її позовну заяву.

З урахуванням приписів ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляло права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом та з дотриманням встановлених КАС України строку звернення до суду.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Слід зазначити, що обов`язок стосовно формування позовних вимог та доказової бази покладений на позивача. На стадії формування і подання позивачем позову суду не відомо та не може бути відомо бажання позивача оскаржити те чи інше рішення, дії чи бездіяльність, оскільки саме позивач, керуючись внутрішнім переконанням, формує зміст позовних вимог, визначаючи - які рішення, дії чи бездіяльність порушують права позивача та спосіб їх захисту, діючи на власний розсуд та з дотриманням, зокрема, норм процесуального законодавства.

Відтак, суд вважає необґрунтованими твердження позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом у зв`язку з очікуванням результатів розгляду адміністративної справи №640/10381/20, оскільки вказані обставини не є об`єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення нею відповідних процесуальних дій.

Згідно матеріалів справи, 18.11.2019 р. на адресу Міністерства освіти і науки України надійшло звернення ініціативної групи колишніх співробітників НУ «ОЮА», в якому зазначено щодо порушення процедури укладення із НУ «ОЮА» строкових трудових договорів на новий термін (продовження контрактів), скорочення навантаження, незадоволеність роботою керівництва університету та викладено вимоги про відсторонення ОСОБА_3 від виконання обов`язків ректора університету на період проведення перевірки НУ «ОЮА» (т.1, а.с. 123-129).

27.11.2019р. (вих. № 1/11-10448) Міністерством освіти і науки України повідомлено позивача, що листом Міністерства освіти і науки України № 1/12-6359 від 26.11.2019р. зазначене звернення передано на опрацювання до Державної служби якості освіти України (т.1, а.с. 130).

За результатами розгляду колективного звернення колишніх співробітників НУ «ОЮА», листом Державної служби якості освіти України від 27.12.2019 р. №03/01-28/255 заявникам, в тому числі позивачу, повідомлено, що обрання та призначення на посаду ректора Юридичної академії ОСОБА_3 здійснено у відповідності до вимог Закону України «Про вищу освіту», а перевірка фінансово-господарської діяльності НУ «ОЮА» не належить до компетенції Державної служби якості освіти України. Позивач та ОСОБА_4 звільнені з НУ «ОЮА» у зв`язку з закінченням строку трудового договору та їх звільнення погоджено первинною профспілковою організацією НУ «ОЮА» . При цьому зазначено, що при підготовці наказів про звільнення враховувалось фактичне зменшення контингенту студентів та відповідно навчального навантаження по кафедрах, тому питання рекомендації продовження (не продовження) трудових відносин з науково-педагогічними працівниками у разі закінчення строку дії трудового договору приймається на підставі рішення трудового колективу кафедри, на якій працює науково-педагогічний працівник.

У вказаному листі також зазначено, що відповідно до чинних норм та у межах чинного законодавства у рамках реалізації права на автономію, особливості організації освітнього процесу заклад вищої освіти вирішує самостійно, незалежно приймає рішення стосовно реалізації академічних свобод, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів. При цьому, повідомлено заявникам про право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав (т.1, а.с. 131-133).

Тобто, ще у грудні 2019р. позивач повинна була дізнатись про порушення прав, які вважає порушеними в межах спірних правовідносин та достовірно знала про них при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва (справа №640/10381/20).

У подальшому також направлялись заяви, скарги, запит на отримання публічної інформації позивача до відповідача 14.12.2019р., 14.01.2020р., 17.02.2020р., 08.01.2020р., 10.03.2020р. (т.1, а.с. 134-181, 184-185) та до Міністерства Міністерства освіти і науки України 15.01.2020р., 07.02.2020р. та ін. (т.1. 204-222).

03.03.2020р. (вих. № 03/01-28/32) Державною службою якості освіти України повідомлено позивача про продовження строку розгляду її звернень, адресованих Президенту України, Прем`єр-Міністру України та Державній службі якості освіти України у зв`язку з широким спектром порушених питань (т.1, а.с. 229).

Листом Державної служби якості освіти України від 19.03.2020р. (вих. № 03/01-28/38) повідомлено позивача про результати розгляду її заяв та скарг (т.1, а.с.230-231).

Позивач стверджує про отримання нею листа Державної служби якості освіти України від 19.03.2020 р. 03/01-28/38 саме 04.04.2020 р., відтак граничним строком звірнення до суду в межах визначеного ч.2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку є 04.10.2020р.

Проте, до Одеського окружного адміністративного суду позивач звернулась лише 02.12.2020р., тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Щодо тверджень позивача про те, що пропуск строку є незначним (майже два місяці), суд зазначає, що КАС України не закріплено поняття «не значний пропуск строку звернення» та не надано можливості вільно тлумачити визначення строків звернення до адміністративного суду. Натомість, з урахуванням предмета спору, до вказаних правовідносин слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 122 КАС України, якою визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Салов проти України» та «Сутяжник проти Росії», «Бочан проти України», «Смірнова проти України» тощо, суд вважає не обґрунтованим, оскільки позовна заява, з урахуванням прийнятих судом до розгляду уточнень, не містить жодних доводів щодо настання обставин істотного і непереборного характеру чи доводів щодо виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи, та до суду не надано доказів на підтвердження факту існування таких обставин.

Щодо посилання позивача на карантинні обмеження, запроваджені згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р., якою було установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин, суд зазначає, що згідно п.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 р. № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчились через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мали право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Зазначений Закон набрав чинності 17.07.2020р. та через через 20 днів після набрання чинності цим Законом, учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мали право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом (тобто до початку серпня 2020р.), а позов надійшов до суду 02.12.2020р.

Крім того, суд враховує, що позивачем подано такий самий позов до Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалою вказаного суду відкрито провадження у справі № 640/30697/20.

За приписами ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Решті доводам, викладеним позивачем у заяві позивача від 15.02.2021р. (вх. № 7045/21) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, які неведено в обґрунтування дотримання позивачем строку звернення/поважності причин пропуску такого строку з вимогами, викладеними в уточнених позовних заявах ОСОБА_1 (вх. 5019/21 від 02.02.2021р.) та (вх. № 7044/21 від 15.02.2021р.), суд правової оцінки не надає, враховуючи, що ухвалою суду від 15.02.2021р. їх повернуто позивачу.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.

За висновками ЄСПЛ, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад, до строків для подання апеляцій (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви" (Jodo v. Lithuania).

З урахуванням наведеного, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом, враховуючи недоведеність існування обставин для визнання причин пропуску сроку поважними, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів, відтак зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не є поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зважаючи на те, що зміст наведених положень передбачає право особи надати обґрунтоване клопотання про поновлення строків звернення до суду, позовну заяву слід залишити без руху із наданням часу для реалізації даного права.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені у п`ятитиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме: надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.ч. 14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Частиною 4 ст. 173 КАС України встановлено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно ч.2 ст. 181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених пунктами 1-3, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу; залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни позивача, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З урахуванням наведеного, враховуючи необхідність забезпечення дотримання процесуальних прав учасників справи, забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку підготовчого провадження в межах строку, визначеного ч. 4 ст. 173 КАС України, та відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст.ст. 7, 47, 122, 160, 161, 169, 171, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави, зазначені позивачем в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби якості освіти України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національний університет «Одеська юридична академія» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме: надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; надання до суду власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; надання до суду доказів направлення уточненої позовної заяви та засвідчених належним чином доданих до неї документів всім учасникам справи.

У разі не усунення недоліків уточненої позовної заяви у строк, встановлений судом, останню буде повернуто позивачу відповідно до ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства.

Продовжити строк підготовчого провадження по справі № 420/13476/20 на тридцять днів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.02.2021 р.

Суддя Г.П. Самойлюк