Рішення № 9500198, 02.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2010 р. Справа № 5/197-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів, м. Київ

до Закритого акціонерного товариства авіакомпанія "Аеросвіт", с.Гора, Бориспільській район

про стягнення 5271,40грн.

за участю представників:

позивача:Лук'яненкоЄ.В. –дов. від 09.01.2009 р. №74000-02/31

відповідача:БазелюкЮ.В. –дов. від 15.12.2009 р. №117-2009

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів (далі –позивач) до Закритого акціонерного товариства авіакомпанія "Аеросвіт" (далі –відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 5271,40грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на безпідставну відмову відповідача повернути грошові кошти, сплачені за придбані у нього авіаквитки, яки були завчасно повернуті у зв'язку з неможливістю їх використання.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач, присутній в судовому засіданні, проти позову заперечує, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Позивач придбав у відповідача два авіаквитки №8702401223708 та №8702401223709 сполученням Київ-Стокгольм-Київ на дати 13.05.2009р. (з Києва до Стокгольму) та 16.05.2009р. (із Стокгольму до Києва) загальною вартістю 5271,40грн., що підтверджується рахунком відповідача №88/0П від 30.03.2009р. та платіжним дорученням позивача №989 від 31.03.2009р.

У зв'язку з неможливістю використати зазначених авіаквитків позивач звернувся до відповідача з листом від 15.04.2009р. №74000-02/913 та від 15.04.2009р. №74000-02/913 з проханням повернути сплачені грошові кошти за невикористані авіаквитки.

Відповідач листом від 16.07.2009р. №814-1619/0655 повідомив позивача про можливість часткового повернення грошових коштів, сплачених за придбані, але не використані авіаквитки, у розмірі 2623,40грн. (1311,70грн.х 2), оскільки згідно з правилами застосованого тарифу повне повернення грошових коштів не дозволено. При цьому відповідач зазначив, що повернення грошових коштів за невикористані авіаквитки може відбутись поштовим переводом після надання оригіналів цих авіаквитків до Відділу по роботі зі зверненнями клієнтів.

З метою одержання за невикористані авіаквитки грошових коштів, які відповідач добровільно запропонував повернути, позивач разом з супровідним листом від 14.09.2009р. №74000-02/2280 надіслав відповідачу оригінали придбаних авіаквитків, проте на момент звернення з позовною заявою відповідач грошових коштів у розмірі 2623,40грн. не повернув.

При цьому позивач вважає, що відповідач, виходячи з вимог законодавства України, зобов'язаний повернути йому повну вартість невикористаних авіаквитків у розмірі 5271,40грн.

Відповідно до ст.910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу –також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу –також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що між позивачам та відповідачем було укладено договір перевезення пасажира, що підтверджується авіаквитками №8702401223708 та №8702401223709.

Згідно з п.6 частини першої ст.911 ЦК України пасажир має право відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка –залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами (статутами).

Ст.65 ПК України встановлено, що пасажир має право відмовитися від повітряного перевезення і одержати назад суму грошей у порядку, встановленому законодавством України.

Пп.пп.14.1.1 та 14.1.2 п. 14.1 та п.14.3 Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006р. №187, передбачено, що повернення сум за невикористаний квиток (його частину) здійснюється за місцем придбання квитка і в тій валюті, у якій квиток був оплачений. Розмір сум, що повертаються за невикористаний квиток (його частину), залежить від використаного тарифу і тарифних нормативів перевізника. Якщо пасажир бажає повернути суму, сплачену за квиток, то така сума розраховується згідно з тарифними нормативами перевізника.

Таким чином, позивач мав право відмовитись від поїздки (повітряного перевезення), повернути відповідачу авіаквитки №8702401223708 та №8702401223709 та одержати назад, в залежності від використаного тарифу і тарифних нормативів, встановлених відповідачем, повну або часткову вартість цих авіаквитків.

Пп.19.2.4 п.19.2 та пп.19.3.1 п.19.3 Правил перевезення вантажів, затверджених та введених в дію наказом відповідача від 11.07.2005р. №258, визначено, що повернення сум при добровільній відмові пасажира від польоту проводиться за місцем придбання квитка і регламентується правилами застосування тарифів. позивач має право відмовити у поверненні сум за невикористаний квиток. Авіакомпанія (відповідач) має право відмовити у поверненні суми, зокрема, за квиток, придбаний за спеціальним тарифом, правилами застосування якого не передбачене повернення сум (у разі придбання квитка за таким спеціальним тарифом пасажир повинен бути проінформований Авіакомпанією (її агентом) про це під час бронювання і в квитку повинна бути зроблена відповідна відмітка.

Як вбачається з письмових пояснень начальника відділу власного продажу відповідача ГавриленкоТ.С., представників позивача було проінформовано щодо умов застосованого тарифу при бронюванні авіаквитків №8702401223708 та №8702401223709, а також при їх одержанні кур'єром позивача.

Крім того, авіаквитки №8702401223708 та №8702401223709 містять відмітку "NONREF" ("NON REFUND") у графі "Передавальний напис/обмеження", яка свідчить про те, що вказані квитки придбані за спеціальним тарифом, який не передбачає можливості повного повернення сплачених за них грошових коштів у випадку відмови пасажиру від повітряного перевезення.

Вказане свідчить, що позивач при бронюванні та одержанні авіаквитків №8702401223708 та №8702401223709 був обізнаний щодо їх придбання за спеціальним тарифом, який не передбачав можливості повного повернення сплачених за них грошових коштів у випадку відмови від повітряного перевезення.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача повної вартості невикористаних авіаквитків в розмірі 5275,40 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 2623,40грн. В решті позову суд відмовляє з огляду на його недоведеність та безпідставність.

Витрати зі сплати державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства авіакомпанія "Аеросвіт" (08324, Київська область, Бориспільський район, с.Гора, код ЄДРПОУ 20048090) на користь Державного підприємства поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 38-44, код ЄДРПОУ 16286441) 2623 (дві тисячі шістсот двадцять три)грн. 40 коп. –часткової вартості невикористаних авіаквитків, 50 (п'ятдесят)грн. 76коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять)грн. 45коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.