Рішення № 9500023, 30.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2010 р. Справа № 22/036-10          

За позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Київська обл., м. Боярка

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські порошкові матеріали», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 214016,65 грн.

Суддя           Третьякова О.О.

Представники :

від Позивача: Палькевич Н.С., довіреність № 1-212 від 25 грудня 2009 року;

від Відповідача: не з’явився.

Обставини справи :

          До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські порошкові матеріали»(далі - Відповідач) про стягнення 214016,65 грн., що складає 146311,11 грн. основного боргу; 10241,78 грн. штрафу; 35371,43 грн. пені; 4713,24 грн. 3% річних та 17379,09 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем умов Договору на постачання природного газу для потреб промислових споживачів № 60626-ПГ/09 від 31 грудня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22 лютого 2010 року порушено провадження у справі № 22/036-10 та призначено її до розгляду на 18 березня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18 березня 2010 року розгляд справи відкладено на 30 березня 2010 року у зв’язку з неявкою Відповідача.

Позивач у судовому засіданні 30 березня 2010 року в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про уточнення позовних вимог б/н б/д, в якій зменшує позовні вимоги і заявляє до стягнення з Відповідача 146311,11 грн. заборгованості, 18786,18 грн. пені, 10241,78 грн. штрафу, 4713,24 грн. 3% річних, 17379,09 інфляційних втрат.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що зокрема підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення № 0103221993806 від 15 березня 2010 року, явка відповідача обов’язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об’єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30 березня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання природного газу для потреб промислових споживачів № 60626-ПГ/09 від 31 грудня 2008 року (далі –Договір), за умовами якого Позивач (Постачальник) зобов’язався передати Відповідачу (Споживачу) для власних виробничих потреб в 2009 році природний газ, надалі газ, а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору (пункт 1.1. Договору).

Пропозиції щодо планового обсягу поставки газу (заявку) Відповідач надає Позивачу в письмовому вигляді до 13 числа місяця, що передує місяцю в якому здійснюватиметься поставка газу, як це передбачено абзацом 2 пункту 2.2. Договору.

Відповідно до пункту 3.3. Договору кількість газу, поставленого Позивачем Відповідачу у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які уповноважені представники сторін складають до 01 числа місяця, наступного за звітним.

Оплата за газ проводиться виключно грошовими коштами до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, в розмірі 100% вартості обсягу газу, який зазначений в заявці Відповідача та запланований для поставки на наступний місяць за ціною, що зазначена у пункті 4.1. даного Договору; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 05 числа, наступного за місяцем поставки газу, на підставі акту приймання-передачі газу (пункт 5.1. Договору).

В пункті 4.1. Договору сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м. видобутого на території України/або відібраного із ПСГ природного газу складає 1733,57 грн.; за 1000 куб.м. імпортованого природного газу –1773,67 грн.

Відповідно до пункту 10.1. Договору даний договір набирає чинності з моменту підписання, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2009 року і діє в частині постачання газу з 01 січня по 31 січня 2009 року (включно), а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Згідно Додаткової угоди №1 до Договору від 27 січня 2009 року сторони дійшли згоди, що даний договір набирає чинності з моменту підписання, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 лютого 2009 року і діє в частині постачання газу з 01 лютого по 28 лютого 2009 року (включно), а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Сторони в пункті 1 Додаткової угоди № 2 до Договору від 29 січня 2009 року погодили, що з 01 січня 2009 року ціна за 1000 куб.м. природного газу складає 2464,38 грн.; ціна за 1000 куб.м. імпортованого природного газу складає 2487,06 грн.

В пункті 1 Додаткової угоди № 5 до Договору від 30 квітня 2009 року, укладеної сторонами, зазначено, що з 01 січня 2009 року по 12 січня 2009 року ціна за 1000 куб.м. природного газу складає 2755,30 грн., ціна імпортованого природного газу - 2777,98 грн.; з 13 січня 2009 року по 30 квітня 2009 року (включно) ціна за 1000 куб.м. природного газу складає 2464,38 грн., імпортованого природного газу – 2487,06 грн.

Судом досліджено, що на виконання умов Договору Позивач в січні 2009 року та лютому 2009 року поставив Відповідачу природний газ в загальному об’ємі 118,665 тис. куб.м., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу поставленого промисловому підприємству від 31 січня 2009 та від 28 лютого 2009 року, підписаними сторонами.

З урахуванням змін ціни на природний газ, оформлених додатковими угодами № 2 та № 5 до Договору, та підписаного сторонами акту від 30 квітня 2009 року, згідно якого проведено додаткове нарахування збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на газ, поставлений ВАТ «Київоблгаз»у січні 2009 року, у розмірі 5025,35 грн., у Відповідача виникли зобов’язання перед Позивачем по оплаті отриманого газу в загальній сумі 297460,94 грн.

Відповідач своїх договірних зобов’язань в частині оплати отриманого природного газу належним чином не виконав, оплату своєчасно і в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у сумі 146311,11 грн., про що також свідчить підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків по оплаті за природний газ станом на 31 грудня 2009 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на те, що заборгованість у розмірі 146311,11 грн. Відповідачем не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з відповідача 146311,11 грн. основного боргу є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов’язань за Договором, Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 18786,18 грн. та штраф у сумі 10241,78 грн.

Як зазначено в статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, як це передбачено статтею 611 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг); штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частини 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони встановили в пункті 6.5. Договору, що у разі невиконання Відповідачем умов пункту 5.1. цього Договору (щодо порядку розрахунків за отриманий газ) Відповідач зобов’язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач заявляє до стягнення з Відповідача пеню за періоди: з 05 лютого 2009 року по 05 серпня 2009 року на 128374,03 грн. заборгованості у сумі 15019,76 грн., з 05 березня 2009 року по 02 вересня 2009 року на 32911,79 грн. заборгованості у сумі 3766,42 грн. Всього Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача пені у сумі 18786,18 грн. (з урахуванням її уточнення в бік зменшення).

Враховуючи, що Відповідач 03 лютого 2009 року провів оплату в сумі 10000,00 грн. та 11 лютого 2009 року - в сумі 10000,00 грн., суд здійснив розрахунок пені за наступні періоди: з 05 лютого 2009 року по 11 лютого 2009 року на 118374,03 грн. заборгованості в сумі 544,84 грн., з 12 лютого 2009 року по 05 серпня 2009 року на 108374,03 грн. заборгованості в сумі 12161,65 грн., з 05 березня 2009 року по 02 вересня 2009 року на 32911,79 грн. заборгованості в сумі 3764,57 грн. Всього сума пені, за вищевказаний період, становить 16471,06 грн.

Оскільки розмір пені, за розрахунком суду за вищевказаний період, становить 16471,06 грн., вимога Позивача про стягнення з Відповідача 18786,18 грн. пені підлягає частковому задоволенню в сумі 16471,06 грн.

Пунктом 6.5 Договору встановлено, що за прострочення платежу понад тридцять днів Відповідач додатково сплачує Позивачу штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Оскільки сума штрафу, за розрахунком Позивача, є арифметично вірною, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 10241,78 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Також, Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 4713,24 грн. 3% річних та 17379,09 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних нараховані Позивачем за періоди: з 05 лютого 2009 року по 10 лютого 2010 року на 128374,03 грн. заборгованості в сумі 3810,14 грн., з 05 березня 2009 року по 10 лютого 2010 року на 32911,79 грн. заборгованості в сумі 903,10 грн. Всього Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 4713,24 грн.

Оскільки Відповідач 03 лютого 2009 року провів оплату в сумі 10000,00 грн. та 11 лютого 2009 року - в сумі 10000,00 грн., суд здійснив розрахунок 3% річних за наступні періоди: з 05 лютого 2009 року по 11 лютого 2009 року на 118374,03 грн. заборгованості в сумі 68,11 грн., з 12 лютого 2009 року по 10 лютого 2010 року на 108374,03 грн. заборгованості в сумі 3242,31 грн., з 05 березня 2009 року по 10 лютого 2010 року на 32911,79 грн. заборгованості в сумі 927,84 грн.

Враховуючи, що судом здійснено перерахунок 3% річних за вищевказані періоди, а Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 05 березня 2009 року по 10 лютого 2010 року на 32911,79 грн. заборгованості в сумі 903,10 грн., що є меншою ніж за розрахунком суду (927,84 грн.), і суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 4713,24 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 4213,52 грн.

Інфляційні втрати нараховані позивачем за періоди: з лютого 2009 року по січень 2010 року на 128374,03 грн. заборгованості в сумі 14262,35 грн., з березня 2009 року по січень 2010 року на 32911,79 грн. заборгованості в сумі 3116,75 грн. Всього Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача інфляційних втрат в сумі 17379,09 грн.

Суд здійснив розрахунок інфляційних втрат за наступні періоди: з 05 лютого 2009 року по 11 лютого 2009 року на 118374,03 грн. заборгованості в сумі 1775,61 грн., з 12 лютого 2009 року по 31 січня 2010 року на 108374,03 грн. заборгованості в сумі 12029,52 грн., з 05 березня 2009 року по 31 січня 2010 року на 32911,79 грн. заборгованості в сумі 3126,62 грн. Всього в сумі 16931,75 грн.

Оскільки, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, за розрахунком суду за вищевказаний період, становить 16931,75 грн., вимога Позивача про стягнення з Відповідача 17379,09 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у сумі 16931,75 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.          

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 146311,11 грн. основного боргу, 16471,06 грн. пені, 10241,78 грн. штрафу, 4213,52 грн. 3% річних та 16931,75 грн. інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»та у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські порошкові матеріали» (07400, Київська обл., м. Бровари, Промвузол, КЗПМ, Адмінкорпус, код 32628887) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код 20578072) 146311,11 грн. (сто сорок шість тисяч триста одинадцять гривень одинадцять копійок) основного боргу; 16471,06 грн. (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят одну гривню шість копійок) пені; 10241,78 грн. (десять тисяч двісті сорок одну гривню сімдесят вісім копійок) штрафу; 4213,52 грн. (чотири тисячі двісті тринадцять гривень п’ятдесят дві копійки) 3% річних; 16931,75 грн. (шістнадцять тисяч дев’ятсот тридцять одну гривню сімдесят п’ять копійок) інфляційних втрат; 1941,69 грн. (одну тисячу дев’ятсот сорок одну гривню шістдесят девять копійок) державного мита; 214,11 грн. (двісті чотирнадцять гривень одинадцять копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інших позовних вимогах відмовити.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         Третьякова О.О.

Рішення підписане 19 квітня 2010 року.