Рішення № 9499341, 14.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" квітня 2010 р. Справа № 21/034-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства «Асва», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінтертранс», Київська обл., с. Гореничі

про стягнення 24374,00 гривень

за участю представників:

від позивача: Мохнєв С.С. (довіреність від 22.07.2009р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство «Асва»(далі-МПП «Асва»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінтертранс»(далі-ТОВ «Спецінтертранс»/відповідач) про стягнення 27817,99 грн., з яких: 24874,00 грн. заборгованості за договором №41 від 13.05.2008р. та 2943,99 грн. пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2010р. порушено провадження у справі №21/034-10 та призначено справу до розгляду на 10.03.2010р.

В судовому засіданні 10.03.2010р. представником позивача подано суду заяву про уточнення позовних вимоги, відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 27258,82 грн., з яких: 24374,00 грн. заборгованості за договором №41 від 13.05.2008р. та 2884,82 грн. пені. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалами господарського суду Київської області від 10.03.2010р. та 22.03.2010р. розгляд даної справи відкладався на 22.03.2010р. та 14.04.2010р. відповідно.

18.03.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні 14.04.2010р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач змінює підставу позовну та просить суд стягнути з відповідача 24374,00 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару з підстав накладних, а також відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2884,82 грн. пені. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судові засідання 10.03.2010р., 22.03.2010р. та 14.04.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2008р. та 06.10.2008р. МПП «Асва»поставило, а ТОВ «Спецінтертранс»отримало товар загальною вартістю 24874,00 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитками печатки позивача на видаткових накладних №А2-0000750 від 16.07.2008р. на суму 20000,00 грн., №А2-0001171 від 06.10.2008р. на суму 4874,00 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Отримання відповідачем товару підтверджується також і довіреностями на отримання цінностей, що були видані відповідачем відповідно до кожної з вищезазначених накладних. Копії довіреностей містяться в матеріалах справи.

Для здійснення оплати вартості поставленого товару позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №А2-0000963 від 16.07.2008р. на суму 20000,00 грн., №А2-0001468 від 06.10.2008р. на суму 4874,00 грн. Копії зазначених рахунків містяться в матеріалах справи.

Проте, поставлений товар відповідач оплатив частково, у сумі 500,00 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість розмірі 24374,00 грн.

Факт часткової сплати відповідачем вартості поставленого згідно вищезазначених накладних товару підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №2-2-4/2886 від 05.03.2010р., що підписана начальником ПВ ПАТ «СЕБ банк»та скріплена відбитком печатки банківської установи.

Наявність 24374,00 грн. заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості поставленого товару підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 04.03.2010р., що підписана генеральним директором та головним бухгалтером МПП «Асва»і скріплена відбитком печатки Підприємства.

З метою досудового врегулювання даного спору, 02.02.2009р. позивачем направлено відповідачу лист-вимогу, що підтверджується фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта»№5019 від 02.02.2009р., відповідно до якої позивач інформував останнього про розмір заборгованості та вимагав її погашення у семиденний термін.

Лист-вимогу відповідач отримав 27.02.2009р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення №861507. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

На вимогу відповідач не відповів, за поставлений товар не розрахувався.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 24374,00 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару згідно вищезазначених накладних.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 181, 193 ГК України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відносини між сторонами підпадають під дію правових норм, що регулюють правовідносини в сфері поставки.

Відповідно до п. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що вимога про сплату поставленого товару позивачем була направлена 02.02.2009р., що підтверджується фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта»№5019 від 02.02.2009р., і отримана відповідачем 27.02.2009р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення №861507, зобов’язання по сплаті вартості поставленого товару відповідач мав виконати до 07.03.2009р.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого товару, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 24374,68 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару на підставі видаткових накладних №А2-0000750 від 16.07.2008р., №А2-0001171 від 06.10.2008р. підлягає задоволенню.

Згідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи, що відмова МПП «Асва» від позовних вимог по даній справі в частині стягнення з відповідача пені не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття заяви позивача про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 2 884,82 грн. пені та припинення провадженні у даній справі в частині названих позовних вимог в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

Позивачу роз’яснено судом, що повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 181, 193, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі №21/034-10 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінтертранс»на користь Малого приватного підприємства «Асва»2884,82 грн. пені у зв'язку з відмовою позивача від зазначеної частини позовних вимог.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінтертранс»(08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі, вул. Леніна, 205, код ЄДРПОУ 24217419) на користь Малого приватного підприємства «Асва»(02002, м. Київ, вул. Флоренції, 12Б, кв. 103, код ЄДРПОУ 16399501) 24374 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн. 00 коп. заборгованості, 243 (двісті сорок три) грн. 74 коп. державного мита та 206 (двісті шість) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                     В.А. Ярема

Рішення підписане 19.04.2010р.