Вирок № 94979514, 17.02.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний № 243/3820/19

№ 1-кп/243/176/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гончарової А.О.,

за участю:

- секретаря судового засідання – Хорхордіній О.О., Олійник А.Ю., Симонової В.П.

- прокурора – Рейпольського О.О., Мироненко С.П., Чорного В.В.,

- потерпілого ОСОБА_1

- обвинуваченого ОСОБА_2

- захисників – Літвіненко В.І., Сухиніна А.О., Браташевської Я.Ю, Пікуліна Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019050510000095 від 11.01.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Черкаське Слов`янського району Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

16.05.2007 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 129 ч. 1, ст. 185 ч. 3, ст. 187 ч. 4, ст. 70 ч. 1 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 12.09.2012 умовно-достроково із Дзержинської виправної колонії Донецької області (№ 2) з невідбутим строком 1 рік 11 місяців 14 днів;

24.03.2017 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України до арешту на строк 4 місяці, прибув 26.12.2017 року до Бахмутської УВП Донецької області (№ 6) взятий під варту за вироком суду. Дані про звільнення відсутні;

27.12.2017 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 309 ч. 1 КК України до арешту на строк 4 місяці, звільнившись 26.06.2018 за відбуттям строку покарання із Бахмутської виправної колонії Донецької області (№ 6).

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2019 року у вечірній час, точного часу встановити не надалося можливим, у приміщенні кухонної кімнати домоволодіння АДРЕСА_2 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які перебували в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, трапився конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність свого діяння, не маючи при цьому наміру на позбавлення життя ОСОБА_1 , умисно, цілеспрямовано завдав один удар ножем в напрямку черевної порожнини справа ОСОБА_1 .

Умисними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки (рана розташована у правому підребер`ї ближче до передньої пахової лінії), проникаюче у черевну порожнину з ушкодження правої частки печінки, внутрішньобрюшною кровотечею (наявність у черевної порожнині рідкої крові та згортків крові), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.

Відповідно до положень статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно ОСОБА_2 лише в межах висунутого йому обвинувачення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, визнав частково, саме що нецілеспрямовано наносив удар потерпілому, захищався та пояснив, що дійсно 10.01.2019 року у вечірній час доби він разом з потерпілим ОСОБА_1 знаходилися за адресою : АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої. Ще були його співмешканка ОСОБА_4 та дружина потерпілого ОСОБА_5 . В цей день вони випивали на протязі всього дня. Приблизно о 22-00 год. ОСОБА_6 пішла відпочивати до спальної кімнати. На початку одинадцятої години вечора він пішов ще придбати спиртного, яке закінчилося, повернувся з магазину. У будинку було тихо. Він розбудив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , щоб вони з ним та ОСОБА_8 ще випили. Вони знаходилися у кухні учетвером. Коли він з ОСОБА_8 закурили, жінки пішли спати. Він запропонував потерпілому ще трохи випити, налив йому, але потерпілий почав висловлюватися на його адресою брудною лайкою. Причини такої поведінки потерпілого він не зрозумів. Тобто вважає, що конфлікт між ним та потерпілим виник з незначного приводу. Через поведінку потерпілого, він вдарив останнього долонею по затилку, від чого потерпілий впав обличчям на стіл. На столі були продукти та ніж. Потерпілий взяв ніж у праву руку і погрожуючи йому, маючи намір вдарити його ножем, замахнувся на його рукою з ножем. Він в свою чергу схватив лівою рукою за праву руку потерпілого, в якій останній тримав ніж, а правою рукою схватив за лезо ножа, вивернув руку потерпілому, в результаті чого потерпілий сам наштовхнувся на ніж. Як безпосередньо брав ніж зі столу потерпілий ОСОБА_9 не бачив. Він вийшов на вулиці, через невеликий проміжок часу повернувся до будинку, потерпілий сидів навприсядки і повідомив йому, що заспокоївся. ОСОБА_9 запропонував потерпілому вийти на вулиці, подихати. Вони вийшли на вулиці, покурили і знову повернулися до кухні. Потерпілий знову присів біля пічки, потім сказав, що приляже у залі. ОСОБА_9 вирішив ще купити спиртного, вийшов з будинку, у магазині йому відмовили, він пішов купив самогону на іншу сторону селища, купив самогону. Потів зайшов до свого знайомого ОСОБА_10 , звідки його затримали працівники поліції. Зазначає, що він не ховався. У той вечір випили багато спиртного, більше п`яти пляшок горілки на всіх, оскільки жінки також пили горілку й вино. Під час конфлікту між ним та потерпілим жінок не було у кухні. Вважає, що ніж потерпілий взяв зі столі, але не бачив як. Ніж був старий, з лезом приблизно 30-40 см, з дерев`яною рукояткою. Коли він побачив ніж у руках потерпілого, він не звернув уваги як саме був направлений ніж по відношенню до нього, оскільки все було швидко і він намагався врятувати себе. Яким чином потерпілий наштовхнувся на ніж, тілесних ушкоджень на потерпілому та крові він не бачив. Також обвинувачений вказав, що під час конфлікту не було гучних криків. Місце, де він придбав самогон від початку селища знаходиться на відстані приблизно 1 км, дійшов він туди приблизно за годину. Позов прокурора в інтересах лікувального закладу визнає частково, бажає сплачувати частинами. Зазначає, що не винний у вказаному злочину, лише захищався.

Аналізуючи пояснення обвинуваченого в сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення обвинуваченого надуманими, такими, що не відповідають об`єктивній дійсності, оскільки вони цілком спростовуються зібраними по справі доказами, суд розцінює ці показання, як спосіб уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Незважаючи на позицію обвинуваченого, про винуватість останнього у скоєнні даного кримінального правопорушення, свідчать наступні докази.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що обвинувачений є його знайомим. 10.01.2019 року, приблизно о 16год. - 17 год., точний час не пам`ятає, він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , перебували за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої разом. ОСОБА_9 попросив в нього акумулятор для телефон, він надав йому. На його прохання до ОСОБА_9 повернути акумулятор, останній почав себе агресивно поводити, лаятися на його адресу. Він попросив ОСОБА_9 та ОСОБА_12 покинути його будинок. Коли розпочався конфлікт і ОСОБА_9 почав лаятися на його адресу ОСОБА_4 спала у спальній кімнаті, а вони з ОСОБА_9 перебували на кухні вдвох. Приблизно через дві хвилини, після початку сварки, він почув удар у живіт у праву сторону, пішов у спальню, де була ОСОБА_13 , щоб лягти, оскільки було боляче. ОСОБА_9 пішов у іншу спальну кімнату. Приблизно через п`ятнадцять хвилин він одягнувся і пішов на вулиці викликати швидку, так як акумулятор від його телефону був у ОСОБА_9 . Викликати швидку вирішив, оскільки почув сильну печію у районі рани, де нанесений удар. Коли ОСОБА_9 наносив удар, він стояв перед пічкою, а ОСОБА_9 перед столом. Удар був нанесений кухонний ножем з рукояткою, перемотаною ізоляційною стрічкою, з темним лезом. Як ОСОБА_9 брав ніж зі стола він не бачив. Одягнутий він був у штанці, светр та сорочку. На сорочці та светрі були пошкодження від удару ножем. Зазначив, що у його будинку світла немає, під час сварки була свіча, куди потім подівся той ніж йому невідомо. Коли вийшов викликати швидку, то по дорозі приліг, його побачив знайомий ОСОБА_14 , повів до магазину, де продавець й викликала поліцію. Зазначив, що відстань між ним та ОСОБА_9 під час сварки на кухні була приблизно один метр. Також потерпілий зазначив, що між ним та ОСОБА_9 не було конфлікту через поведінку його дружини.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що 10.01.2019 року вона, ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_8 і цивільна дружина потерпілого ОСОБА_16 були у гостях ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 . Багато випили. Між ОСОБА_8 та ОСОБА_17 почалося з`ясування стосунків. Потім ОСОБА_9 та ОСОБА_8 почали сваритися, хто з них перший та на ґрунті чого не зрозуміло. У будинку не було освітлення. ОСОБА_8 з ОСОБА_9 вийшли до іншої кімнати, через короткий проміжок часу повернулися вдвох у кімнату, де була вона та ОСОБА_5 . ОСОБА_8 присів біля пічки та тримався за бік. На ОСОБА_8 була сорочка в клітину, коли він її підняв, вона побачила рану на животі справа та кров. ОСОБА_9 пропонував викликати швидку, на що ОСОБА_8 відмовився та знову присів біля пічки. Вона зі ОСОБА_17 пішли відпочивати і пізніше вона прокинулася, коли вже були працівники поліції. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не пояснювали звідки у ОСОБА_8 рана, але вона зрозуміла, що це зробив ОСОБА_9 . Свідок зазначила, що коли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були відсутні на столі ножа вона не помітила, особисто вона не бачила у когось з низ ніж. До конфлікту ножем користувалися ОСОБА_8 та ОСОБА_17 . При ній сторонніх осіб в будинку не було. Про що саме конфліктувати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вона не чула. Вважає, що ОСОБА_9 прийшов у гості без ножа. Під час сварки ніяких погроз вона не чула. Вважає, що конфлікт між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виник раптово. Також свідок зазначила, що вже минув тривалий час, крім того вона та інші вживали алкогольні напої, тому може помилятися, з якої саме кімнати вийшов ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що взимку 2019 року, він працював у швидкій допомозі, дату не пам`ятає, біля 21-00 год. був виклик у с Макатиха Слов`янського району. Відповідно до повідомлення ножове поранення. Коли вони приїхали на виклик, побачили молодого чоловіка, який був майже непритомний, на питання не відповідач, тиск був низький. У кареті швидкої допомоги ввели ліки і він назвався ОСОБА_19 . Повідомив, що у цей день посварився через жінку зі знайомим, який й наніс йому удар Відвезли його до лікарні м. Слов`янська хірургічного відділення № 1. При першому огляду діагностовано поранення у живіт праворуч. Одяг чоловіка не пам`ятає, речей біля нього не було.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що обвинуваченого та потерпілого знає, як мешканців одного села. У січні 2019 року, дату не пам`ятає, близько 20-00 год., він йшов з роботи по вул. Руська с. Макатиха. На дорозі, біля будинку № 3, лежав ОСОБА_19 та руку тримав на животі. На його питання ОСОБА_8 відповів, що його підрізали, саме ОСОБА_21 підрізав. ОСОБА_8 знепритомнів, він його відніс біля буд АДРЕСА_3 , де господарка будинку викликала швидку. Зазначив, що біля ОСОБА_8 речей не було, сторонніх речей також не було. Знайшов він ОСОБА_8 на відстані приблизно 300 м від будинку ОСОБА_8 .

Відповідно до витягу з ЄРДР за №12019050510000095 від 11.01.2019 року, 10.01.2019 приблизно о 19.00 год. не встановлена особа, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , спричинила колото-різану рану передньої брючної стінки проникаючу в брюшну полость з пошкодженням печінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.01.2019 року оглянуто ділянку місцевості на відстані приблизно 5-7 метрів від краю паркану домоволодіння АДРЕСА_2 , в ході огляду слідів, придатних для дослідження не виявлено.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.01.2019 року оглянуто будинок АДРЕСА_2 , в ході огляду в кухні серед посуду було виявлено ніж з дерев`яною рукояткою, на лезі якого було виявлено нашарування речовини темно-червоного кольору. В ході огляду жилої кімнати на тумбі виявлено ніж з пластиковою рукояткою чорного кольору, обмотаною ізолентою синього кольору. Вказані ножі в ході огляду було вилучено.

Згідно з протоколом огляду місця події від 10.01.2019 року оглянуто речі, які знаходились на підвіконні приймального відділення хірургічного відділення №1 КЛПУ МКЛ м. Слов`янська, встановлено, що предметом огляду №1 є чоловіча футболка сірого кольору з білими та чорними вставками від горла до середини футболки. З правою сторони знизу футболки виявлено плями бурого кольору, а також наскрізне пошкодження футболки довжиною 2 см. Об`єктом огляду №2 є чоловіча сорочка у різнокольорову клітинку, застібнута на ґудзики, знизу сорочки з правої сторони виявлено плями бурого кольору та наскрізне пошкодження футболки довжиною 2 см. Об`єктом огляду №3 є светр сірого кольору, на якому справа виявлено плями бурого кольору та пошкодження тканини.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.01.2019 року у ОСОБА_3 були відібрані зразки нігтьових пластин та змиви з пальців його рук.

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.01.2019 року за участю свідка ОСОБА_22 , остання упізнала на фото №3 особу, яка спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_1 . Згідно з довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання на фото №3 зображений ОСОБА_3 .

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 11.01.2019 року за участю ОСОБА_3 , останній розповів та показав як саме він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1 , зазначив, що наніс один удар потерпілому правою рукою ножем у живіт.

В судовому засіданні досліджено відео вказаного слідчого експерименту. Під час дослідження зазначеного відеозапису встановлено, що зафіксовані на відеозаписі обставини відповідають викладеним у протоколі проведення слідчого експерименту обставинам.

У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія – Слідчий експеримент, проведений 11 січня 2019 року з участю підозрюваного ОСОБА_2 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 11 січня 2019 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Окрім того, як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло. Заява обвинуваченого про застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства не підтверджена.

17.01.2019 року слідчий СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенант поліції Петренко І.Ю. за погодженням прокурором Слов`янської місцевої прокуратури звернувся до голови Донецького апеляційного суду з клопотанням про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді проведення аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_3 в умовах ІТТ №7 ГУНП в Донецькій області.

Ухвалою слідчого судді Донецького апеляційного суду від 24.01.2019 року надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_3 в умовах ІТТ №7 ГУНП в Донецькій області.

25.01.2019 року слідчий СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенант поліції Петренко І.Ю. звернувся до т.в.о. начальника Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції Ковальчука А.П. з дорученням на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, в якому просив доручити співробітникам ВКП Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді проведення аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_3 в умовах ІТТ №7 ГУНП в Донецькій області.

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.02.2019 року, 31.01.2019 року о 19.30 год. ОСОБА_3 під час розмови зі співкамерником розповів, як під час спільного вживання спиртних напоїв зі знайомими, одному з них спричинив тілесні ушкодження заточкою.

Згідно з висновком експерта №75 від 26.02.2019 року у ОСОБА_23 було виявлено проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки (рана розташована у правому підребірр`ї ближче до передньо-пахвової лінії), проникаюче у черевну порожнину з ушкодженням правої частки печінки, внутрішньобрюшною кровотечею (наявність у черевній порожнині рідкої крові та згортків крові). Вказана травма утворилась від однієї ударної дії гострого предмету, який мав колюче-ріжучі властивості, яким може бути ніж, можливо, у зазначений термін та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя.

Згідно з висновком експерта №277 від 14.02.2019 року кров ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

Відповідно до висновку експерта №278 від 14.02.2019 року кров ОСОБА_1 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0.

Згідно з висновком експерта №591 від 19.03.2019 року на доставлених на дослідження футболці (об`єкти №№1-8), сорочці (об`єкти №№9,13,131), светрі (об`єкти №№14-18) встановлена наявність крові людини.

При серологічному дослідженні слідів крові на футболці (об`єкти №№1-8), сорочці (об`єкти №№9-13,131), светрі (об`єкти №№14-18), в них виявлені антигени В,Н за ізосерологічною системою АВ0. Одержані дані не виключають можливості приналежності слідів крові на футболці (об`єкти №№1-8), сорочці (об`єкти №№9-13,131), светрі (об`єкти №№14-18) до групи В з ізогемаглютиніном анти-А і супутнім антигеном Н.

Враховуючи групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_1 , підозрюваного ОСОБА_3 і результати серологічного дослідження слідів крові на футболці (об`єкти №№1-8), сорочці (об`єкти №№9-13,131), светрі (об`єкти №№14-18), ці сліди крові можливо належать самому потерпілому ОСОБА_1 , груповій характеристиці крові якого властиві антигени В,Н. Крім того, в цих слідах можлива суміш крові потерпілого ОСОБА_1 і підозрюваного ОСОБА_3 , груповій характеристиці крові якого властивий антиген Н.

Відповідно до висновку експерта №279 від 14.02.2019 року на доставлених для дослідження змивах на марлевих серветках з рук ОСОБА_3 (об`єкти №№1,2) наявність крові не встановлена.

Згідно з висновком експерта №280 від 27.02.2019 року на доставлених для дослідження куртці (об`єкти №№1-29), светрі (об`єкт №№30-47), спортивних штанах (об`єкти №№48-65), парі черевик (об`єкти №№66-81) наявність крові не встановлена.

Відповідно до висновку експерта №224-МК від 12.03.2019 року пошкодження на представлених на експертизу футболці сірого кольору, різнокольорової сорочки у клітину, светру сірого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_1 має морфологічні ознаки колото-різаного пошкодження, заподіяного пласким колюче-ріжучим предметом (по типу ножа) з шириною слідоутворюючої частини, без урахування пружних властивостей тканини, близько 18 мм, з одним заточеним краєм (лезо) та протилежним не заточеним краєм (обуховий), товщиною близько 1,1 мм.

Пошкодження на представлених на експертизу футболці сірого кольору, різнокольорової сорочки у клітину, светру сірого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_1 могло бути заподіяне, найвірогідніше, як клинком ножа №2 (з рукояткою обгорнутою плівкою з ПХВ) так і іншим зі східними конструктивними особливостями, та не могло бути спричинено клинком ножа №1 (з дерев`яною рукояткою).

Згідно з висновком експерта №242 від 16.02.2019 року в піднігтьовому вмісті нігтьових зрізів з обох рук підозрюваного ОСОБА_3 (об`єкти №№1;2) наявність крові не встановлено, клітини епітелію з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені, знайдені лише лусочки поверхневого шару епідермісу, непридатні для цитологічного дослідження.

Відповідно до висновку експерта №241 від 16.02.2019 року на поверхні двох ножів (об`єкти №№1-4) наявність крові не встановлена, клітини епітелію з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені.

Згідно з висновком експерта №76 від 26.02.2019 року в наданих на експертизи медичних документах на ім`я ОСОБА_3 будь-які об`єктивні ознаки тілесних ушкоджень – синці, садна, рани – лікарями не описані.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 25.02.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_1 , останній розповів про обставини та показав як саме він отримав тілесні ушкодження, нанесені йому ОСОБА_3 .

Згідно з висновком експерта №83 від 04.03.2019 року не виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_24 при механізмі, на який вказали ОСОБА_24 та ОСОБА_3 під час проведення слідчих експериментів за їх участю – а саме при нанесенні одного удару ножем у живіт.

Судом досліджено речові докази, під час дослідження яких, обвинувачений зазначив суду, що не впізнає речі та ніж, що є речовими доказами по справі.

Стороною обвинувачення надано суду медичні документи на підтвердження неможливості забезпечення явки до судового засідання свідка сторони обвинувачення ОСОБА_22 через стан здоров`я.

За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідками, а із суб`єктивної сторони ? умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).

Під час проведення слідчого експерименту, за участю підозрюваного на той час, ОСОБА_2 , останній пояснив та показав, як правою рукою, у якій знаходився ніж наніс удар ножем у живіт потерпілого, після чого вийшов на вулиці та викинув ніж. Вказаний доказ прийнятий судом, як допустимий. Будь яких зауважень з приводу вказаної слідчої дії не зазначено стороною захисту.

Посилання обвинуваченого на те, що він захищався від потерпілого не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовуються висновком експерта №76 від 26.02.2019 року, відповідно до якої, в наданих на експертизи медичних документах на ім`я ОСОБА_3 будь-які об`єктивні ознаки тілесних ушкоджень – синці, садна, рани – лікарями не описані. Таким чином, суд розцінює покази обвинуваченого в цій частині, як спосіб уникнути кримінальної відповідальності за вчинене. Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що сварка виникла між ОСОБА_2 та потерпілим, хто саме розпочав сварку не зазначила. Таким чином свідок ОСОБА_15 також не зазначила та не підтвердила суду версію обвинуваченого. Під час слідчого експерименту ОСОБА_2 особисто розповів та показав яким чином наносив удар потерпілому

Мотив дій обвинуваченого, встановлений судом, як раптово виниклі неприязні стосунки з потерпілим, внаслідок конфлікту, що підтверджено і самим обвинувачення і потерпілим в судовому засіданні.

Характер, спосіб, локалізація поранення, механізм спричинення, спрямованість удару ножем у живіт потерпілого, знаряддя злочину – ніж, свідчать про направленість умислу обвинуваченого, саме на спричинення тілесних ушкоджень.

Щодо заяви обвинуваченого про застосування до нього недозволених методів ведення досудового розслідування, судом 11.08.2020 року доручено Територіальному Управлінню Державного Бюро розслідування провести перевірки вказаної заяви. Постановою слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління ДБР від 14.12.2020 року кримінальне провадження за № 6202005020200001806 від 18.08.2020 року за ч. 2 ст. 365 КК України закрито відповідно до п.2 ч.1 ст. 184 КПК України. Відомостей щодо оскарження або скасування вказаної постанови суду не надано. Таким чином, ствердження обвинуваченого про застосування до нього недозволених методів ведення досудового розслідування, не знайшли свого підтвердження під час розгляду провадження в суді.

Покази обвинуваченого щодо знаряддя злочину, а саме ніж з дерев`яною рукояткою з довгим лезом також спростовані висновком експертизи № №224-МК від 12.03.2019, відповідно до якого: Пошкодження на представлених на експертизу футболці сірого кольору, різнокольорової сорочки у клітину, светру сірого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_1 могло бути заподіяне, найвірогідніше, як клинком ножа №2 (з рукояткою обгорнутою плівкою з ПХВ) так і іншим зі східними конструктивними особливостями, та не могло бути спричинено клинком ножа №1 (з дерев`яною рукояткою).

Якщо обвинувачений упродовж досудового розслідування та судового розгляду висував різні версії події кримінального правопорушення, які суперечать одна одній, суд не зобов`язаний спростовувати кожну з них. Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного Кримінального суду при розгляді справи за № 555/2067/18

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вказані вище докази є достовірними, доповнюють один одного, перебувають між собою у взаємозв`язку, тобто подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведено, а вчинене обвинуваченим правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Згідно з роз`ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року (із змінами та доповненнями), суди, вирішуючи питання про вид і розмір покарання щодо особи, яка визнається винною у скоєнні злочину, зобов`язані дотримуватися загальних принципів призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, брати до уваги ступінь тяжкості скоєного злочину, дані щодо винної особи та обставини справи, які обтяжують або пом`якшують покарання.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (вчинений злочин віднесений до категорії тяжких злочинів), сукупність усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, характер, ступінь його суспільної небезпеки.

Також суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого – раніше неодноразово судимий, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, до затримання офіційно не працевлаштований, позицію потерпілого, якій не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого. Також при визначенні міри покарання судом береться до уваги незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, що підтверджено довідкою за № 24 від 04.07.2019 року (а.с.76 т.1).

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. Обтяжуючими покарання обставинами є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочину, однак, оскільки зазначені обставини не зазначені в обвинувальному акті, як обставини, що обтяжують покарання, суд не має підстав зазначити їх у вироку, оскільки це суперечить положенням 337 КПК України, згідно якої судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення. Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 138/2748/18.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_2 буде досягнуто при призначенні остаточного покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінуємої частини статті особливої частини кримінального закону. Разом з тим, з урахуванням стану здоров`я обвинуваченого, суд вважає за можливе не призначати максимальний термін покарання передбачений, санкцією статті кримінального закону.

Прокурором заявлено позов в інтересах КЛПЗ «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» про відшкодування витрат витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 , 1977 року народження, у сумі 11906 грн.31 коп. Позовні вимоги обґрунтовані перебуванням потерпілого ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні .

Обвинувачений позовні вимоги визнав частково, зазначив, що бажає частинами сплачувати витрати на лікування за позовом.

В обґрунтування розміру матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, прокурор надав довідку з КЛПЗ «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» від 22.02.2019 р., з якої вбачається, що вартість одного ліжко-дня в хірургічному відділенні № 1 у січні 2019 року складає 915,87 грн. ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 10.01.2019 року по 23.01.2019 року, вартість койко-днів становить 11906,31 грн.

Визначаючи встановленим факт протиправних дій відносно потерпілого, які потягли за собою стаціонарне лікування потерпілого, приймаючи до уваги конкретні обставини скоєного кримінального правопорушення, суд з урахуванням положень статті 1166 ЦК України вважає, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази підлягають вирішенню на підставі ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту оголошення вироку 17 лютого 2021 року.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення з 11 січня 2019 року по 16 лютого 2021 року, включно, у строк покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Бахмутській УВП № 6 залишити без змін.

Речові докази після набуття вироком суду законної чинності :

-2 компакт диски з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 , компакт диск з матеріалами НСРД відносно ОСОБА_3 , компакт диск з відеозаписом допиту потерпілого ОСОБА_1 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження №12019050510000095;

-мобільний телефон «Нокія» в корпусі блакитного кольору, мобільний телефон «Нокія» в корпусі чорного кольору, які зберігаються в камері схову Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією №692 від 15.01.2019 року – повернути ОСОБА_3 ;

-зразок крові обвинуваченого ОСОБА_2 , зразок крові потерпілого ОСОБА_1 , зрізи нігтьових пластин обвинуваченого ОСОБА_2 , змиви з рук обвинуваченого ОСОБА_2 , які зберігаються в камері схову Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією №748 від 05.03.2019 року – знищити;

-ніж з дерев`яною рукояткою, ніж з пластиковою рукояткою чорного кольору, обмотаною ізоляційною стрічкою синього кольору, які зберігаються в камері схову Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією №773 від 26.03.2019 року – знищити;

-одяг потерпілого ОСОБА_1 , а саме: футболку сірого кольору, різнокольорову сорочку у клітину, светр сірого кольору, які зберігаються в камері схову Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією №773 від 26.03.2019 року – повернути потерпілому ОСОБА_1 ;

-одяг обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме: штани спортивні сірого кольору, куртку чорного кольору, светр сірого кольору, чоловічі черевики чорного кольору, які зберігаються в камері схову Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією №748 від 05.03.2019 року - повернути ОСОБА_2 .

Після набуття вироком суду законної чинності скасувати арешт з майна, яке належить ОСОБА_2 , а саме: штанці спортивні чоловічі сірого кольору, дуту куртку чоловічу чорного кольору, светр чоловічій сірого кольору, накладений ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2019 року.

Після набуття вироком суду законної чинності скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2019 року на 2 (два) ножі: один ніж з дерев`яною рукояткою, другий ніж з пластиковою рукояткою чорного кольору, який обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору, які були вилучені в ході проведення огляду місця події в будинку АДРЕСА_2 .

Цивільний позов прокурора в інтересах комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Черкаське Слов`янського району Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» (р/р 35416018049258 ГУ ДКСУ у місті Слов`янськ Донецької області, ОКПО 01991197, МФО - 820172) в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка постраждала внаслідок злочину 11 906 (одинадцять тисяч дев`ятсот шість) грн. 31 коп.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області А.О. Гончарова