Рішення № 9497737, 30.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2010 р. Справа № 9/039-10          

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі

Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

До Військової частини А 0415 Міністерства оборони України

Про стягнення 483,51 грн.

Суддя Л.В. Сокуренко

Представники:

від позивача: Максименко В.В. (довіреність б/н від 15.10.2009 р.)

від відповідача: Яресько Я.М. (довіреність № 13 від 10.03.2010 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (далі –позивач) з позовом до Військової частини А 0415 Міністерства оборони України (далі –відповідач) про стягнення 483,51 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2010 р. порушено провадження у справі № 9/039-10 та призначено її розгляд на 11.03.2010 р.; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 22.02.2010 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

В судовому засіданні 11.03.2010 р. у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів ухвалою суду від 11.03.2010 р. розгляд справи відкладено на 30.03.2010 р.

В судовому засіданні 30.03.2010 р. представник відповідача надав платіжне доручення № 10 від 09.03.2010 р. про часткову сплату боргу у розмірі 292, 53 грн. та письмове зобов’язання оплатити решту суми боргу у розмірі 162, 02 грн. до 01.07.2010 р.; представник позивача проти зазначеного не заперечує, у зв’язку з чим суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін господарський суд Київської області,-

В С Т А Н О В И В:

07.02.2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі начальника Центру обслуговування споживачів та продажу Київської міської дирекції Старцева Анатолія Петровича (далі –позивач) та Військовою частиною А 0415 (далі - відповідачем) укладено договір № 7700015474 (далі –Договір) про надання послуг електрозв’язку.

Відповідно до п.1 Договору позивач надає послуги електорозв’язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідач сплачує послуги електрозв’язку за спільною погодженою системою, з поданням рахунків (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору відповідач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою або за змінною величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електорозв’язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.5 Договору).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»послуги операторами зв’язку всіх форм власності надаються споживачам згідно чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв’язку і оплати послуг.

Згідно з п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 720 від 09.08.2005 р., п. 5.1 правил користування місцевим телефонним зв’язком, затверджених Кабінетом Міністрів України № 385 від 22.04.1997р., п. 3.2.8 договору абонент зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

За ствердженням позивача, з його боку умови Договору були виконані в повному обсязі, в той час як відповідач виконує свої обов’язки неналежним чином, в зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 454,50 грн. за період з лютого 2009 року по листопад 2009 р. включно. В якості підтвердження своїх вимог, позивачем надано суду відповідний розрахунок заборгованості відповідача, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення телекомунікаційних послуг та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є державним підприємством, фінансування якого проводиться з Державного бюджету України.

Станом на день звернення Позивача до суду заборгованість Відповідача становила 454,50 грн.

В судовому засіданні 30.03.2010 р. відповідач надав суду платіжне доручення № 10 від 09.03.10 р., відповідно до якого відповідачем частково сплачений борг на суму 292,53 грн.

Тобто, своїми діями відповідач підтвердив існування боргу.

Враховуючи викладене, заборгованість Відповідача на день розгляду спору становить 162, 02 грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судовому засіданні проти наявності заборгованості не заперечує.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню частково на суму 162, 02 грн., враховуючи здійснення відповідачем часткової оплати суми боргу у розмірі 292,53 грн.

В частині суми боргу 292,53 грн грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно п. 5.8 договору за порушення строків сплати, передбачених договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення

За розрахунком позивача її розмір становить 17 грн. 09 коп.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та керуючись п. 5.8 Договору, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», суд задовольняє позовні вимоги Відповідача щодо стягнення пені у розмірі 17 грн. 09 коп. за період з 21.05.09 р. –21.10.09 р. (п’ять місяців).

Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова ВСУ від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст.625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 03 грн. 55 коп. (21.03.09 р. –01.11.09 р.) та інфляційних збитків у сумі 08 грн. 37 коп. (21.03.09 р. –01.11.09 р.) підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, ст. ст.22, 525, 526 ЦК України господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 0415 Міністерства оборони України (Київська область, м. Бровари, ЄДРПОУ 07641601, МФО 821018) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Горького,40; юридична адреса: 02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт,1, МФО 322904, код ЄДРПОУ 01189910) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем основний борг в сумі 162 (сто шістдесят дві) грн. 02 коп., 17 (сімнадцять) грн. 09 коп. пені, 03 (три) грн. 55 коп. 3% річних та 08 (вісім) грн. 37 коп. інфляційних збитків, державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Провадження про справі № 9/039-10 в частині стягнення 292,53 грн. основного боргу припинити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко