Рішення № 9497717, 26.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2010 р. Справа № 14/024-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Карпенко Ю. Л. (довіреність № 6 від 02.02.2010 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мак”, м. Біла Церква

до Приватного акціонерного товариства „Росич”, с. Томилівка, Білоцерківський район

про стягнення 79 311, 08 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Мак” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Приватного акціонерного товариства „Росич” про стягнення 79311, 08 грн., із яких 53316, 52 грн. заборгованість, 24263, 60 грн. пеня, 1730, 96 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати у повному обсязі за виконані позивачем роботи згідно контракту № 20-01-08 на виконання ремонтно-будівельних робіт від 20.01.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2010 р. порушено провадження у справі № 14/024-10 за позовом ТОВ „Мак” до Приватного акціонерного товариства „Росич” про стягнення 79311, 08 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 10.03.2010 р.

10.03.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.03.2010 р.

26.03.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.01.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено контракт № 20-01-08 на виконання ремонтно-будівельних робіт по реконструкції виставкової зали відповідача, згідно з умовами п. 2.1. якого підрядник в межах узгодженої договірної ціни виконує власними силами і засобами всі передбачені роботи, здає в обумовлені строки об’єкт в експлуатацію замовнику.

Згідно п. 3.1. договору договірна ціна робіт, що доручені для виконання підряднику, розроблена у відповідності з ДБН.Д.1.1-1-2000 з доповненнями за 2006-2007 рр., складає 133316, 52 грн. і є динамічною.

Згідно п. 4.1. договору початок виконання робіт –20.01.2008 р., завершення робіт –30.12.2008 р.

Пунктом 5.2. договору визначено, що до початку виконання робіт замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 50 % кошторисної вартості робіт для придбання будматеріалів з погашенням його при кінцевому розрахунку.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом п’яти днів після підписання довідки № КБ-3 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

На виконання умов договору позивачем у грудні 2008 р. було виконано для відповідача ремонтно-будівельні роботи на загальну суму 133316, 52 грн., що підтверджується кошторисом № 21-01-08 на виконання ремонтно-будівельних робіт по реконструкції виставкової зали відповідача, актом прийому виконаних ремонтно-будівельних робіт за грудень 2008 р., довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2008 р.

За період дії договору відповідачем було лише частково виконано свій обов’язок по оплаті виконаних робіт та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 70 000 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 53316, 52 грн., що підтверджується контрактом № 20-01-08 на виконання ремонтно-будівельних робіт від 20.01.2008 р., кошторисом № 21-01-08 на виконання виконання ремонтно-будівельних робіт по реконструкції виставкової зали відповідача, актом прийому виконаних ремонтно-будівельних робіт за грудень 2008 р., довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2008 р., актом звіряння взаємних розрахунків від 02.10.2009 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 53316, 52 грн. за контрактом № 20-01-08 на виконання ремонтно-будівельних робіт від 20.01.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену контрактом № 20-01-08 на виконання ремонтно-будівельних робіт від 20.01.2008 р., за період прострочення виконання обов’язку по оплаті з моменту, коли зобов’язання мало бути виконано, і протягом 182 днів у розмірі 24263, 6 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 11.4. договору передбачено, що при затримці замовником оплати виконаних робіт, він сплачує підряднику пеню за кожний день затримки в розмірі 0, 1 % від суми виконаних робіт.

Розрахунок пені, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, яка передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Період заборгованості - з 06.01.2009 р. по 06.07.2009 р., загальна вартість договору –133 316, 52 грн., кількість днів заборгованості –182 днів, розмір облікової ставки –12 % (з 06.01.2009 р. по 15.06.2009 р.), 11 % (з 15.06.2009 р. по 06.07.2009 р.).

Розрахунок пені за вказаний період складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

133316.5206.01.2009 - 15.02.20094112.0000 %0.066 %*3594.07

133316.5216.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %0.066 %*10431.56

133316.5215.06.2009 - 06.07.20092211.0000 %0.060 %*1767.81 Отже, загальний розмір пені за контрактом № 20-01-08 на виконання ремонтно-будівельних робіт від 20.01.2008 р. становить 15 793, 44 грн.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за договором у розмірі 15 793, 44 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за період прострочення виконання обов’язку по оплаті за виконані роботи з моменту, коли зобов’язання мало бути виконано, і протягом 365 днів у розмірі 1730, 96 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Період заборгованості - з 06.01.2009 р. по 06.01.2010 р., розмір заборгованості - 53316, 52 грн., кількість днів заборгованості –365 днів, розмір відсотків річних –3 %.

Розрахунок 3 % річних за вказаний період складає: 53316, 52 грн. х 3 % х 365 = 1 603, 88 грн.

Суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 1 603, 88 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Росич” (ідентифікаційний код 13706380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мак” (ідентифікаційний код 23240528) 53316 (п’ятдесят три тисячі триста шістнадцять) грн. 52 (п’ятдесят дві) коп. заборгованості, 15793 (п’ятнадцять тисяч сімсот дев’яносто три) грн. 44 (сорок чотири) коп. пені, 1603 (одна тисяча шістсот три) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп. 3 % річних та судові витрати 707 (сімсот сім) грн. 14 (чотирнадцять) коп. державного мита і 210 (двісті десять) грн. 04 (чотири) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

06 квітня 2010 р.