Рішення № 9497710, 24.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. Справа № 14/006-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Коробко М. В. (протокол № 1 від 25.05.2006 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Лисянське ремонтно-транспортне підприємство”, смт. Лисянка, Лисянський район, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Панда”, с. Безп’ятне, Васильківський район

про стягнення 138641, 29 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ВАТ „Лисянське ремонтно-транспортне підприємство” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Панда” про стягнення 138641, 29 грн., із яких 109433, 15 грн. заборгованість, 18702, 57 грн. пеня, 7769, 74 грн. інфляційні збитки, 2735, 83 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем своїх обов’язків щодо оплати у повному обсязі за надані позивачем послуги згідно договору б/н від 30.08.2007 р., договору № 13 від 20.08.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2010 р. порушено провадження у справі № 14/006-10 за позовом ВАТ „Лисянське ремонтно-транспортне підприємство” до ТОВ „Панда” про стягнення 138641, 29 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 10.02.2010 р.

10.02.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.03.2010 р.

03.03.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.03.2010 р.

24.03.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

30.08.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір б/н, згідно з умовами п. 1.1. якого за цим договором виконавець зобов’язується виділити автотранспорт замовнику для перевезення цукрових буряків на Селищанський цукрозавод по маршруту Писарівка –Селище, Юрківка –Селище, а замовник зобов’язується своєчасно та в повному обсязі оплатити надані автопослуги на умовах цього договору.

Згідно п. 4.1. договору оплата за автопослуги здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок або готівкою в касу виконавця протягом 10 банківських днів з дня отримання вантажу вантажоодержувачем.

Відповідно до п. 7.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту виконання зобов’язань.

20.08.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 13, згідно з умовами п. 1.1. якого за цим договором виконавець зобов’язується виділити автотранспорт замовнику для перевезення цукрових буряків по маршруту Юрківка –Селище, Дашуківка, Писарівка –Селище, а замовник зобов’язується своєчасно та в повному обсязі оплатити надані автопослуги на умовах цього договору.

Згідно п. 4.1. договору оплата за автопослуги здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок або готівкою в касу виконавця протягом 10 банківських днів з дня отримання вантажу вантажоодержувачем.

Відповідно до п. 7.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту виконання зобов’язань.

На виконання умов договору б/н від 30.08.2007 р. та договору № 13 від 20.08.2008 р. позивачем у 2007 –2008 рр. було надано відповідачу послуги на загальну суму 545410, 40 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 28.12.2007 р. на суму 27094, 68 грн., актом виконаних робіт від 28.12.2007 р. на суму 35974, 01 грн., актом виконаних робіт від 28.12.2007 р. на суму 20483, 58 грн., актом виконаних робіт від 28.12.2007 р. на суму 36791, 26 грн., актом виконаних робіт від 29.12.2007 р. на суму 23937, 78 грн., актом виконаних робіт від 25.12.2008 р. на суму 183032, 79 грн., актом виконаних робіт від 04.09.2008 р. на суму 42636, 12 грн., актом № 2 здачі-приймання робіт від 15.10.2008 р. на суму 65674, 77 грн., актом № 3 здачі-приймання робіт від 28.11.2008 р. на суму 67513, 25 грн., актом здачі-приймання робіт від 31.12.2008 р. на суму 42272, 16 грн.

За період дії договорів відповідачем було лише частково виконано свій обов’язок по оплаті наданих послуг та перераховано позивачу грошові кошти і передано товар на загальну суму у розмірі 435977, 24 грн., що підтверджується видатковою накладною № 390 від 03.09.2007 р., видатковою накладною № 479 від 31.10.2007 р., видатковою накладною № 547 від 30.11.2007 р., видатковою накладною № 403-1 від 20.08.2008 р., видатковою накладною № 423 від 25.09.2008 р., видатковою накладною № 444-1 від 16.10.2008 р., видатковою накладною № 498-1 від 03.11.2008 р., платіжним дорученням № 894 від 04.09.2008 р., платіжним дорученням № 1028 від 15.10.2008 р., платіжним дорученням від 16.03.2009 р., платіжним дорученням від 18.05.2009 р., платіжним дорученням № 657 від 06.07.2009 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлені договорами строки і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати наданих позивачем послуг у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 109433, 16 грн., що підтверджується вищезазначеними договорами, актами виконаних робіт, видатковими накладними, платіжними дорученнями.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 109433, 15 грн. за договором б/н від 30.08.2007 р. та договором № 13 від 20.08.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 13 від 20.08.2008 р., за період прострочення виконання обов’язку по оплаті з 01.02.2009 р. по 30.11.2009 р. у розмірі 18702, 57 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору № 13 від 20.08.2008 р. передбачено, що при затримці розрахунків, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Розрахунок пені, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Період заборгованості - з 01.02.2009 р. по 01.08.2009 р., сума заборгованості –109 433, 16 грн., кількість днів заборгованості –182 дні, розмір облікової ставки –12 % (з 01.02.2009 р. по 15.06.2009 р.), 11 % (з 15.06.2009 р. по 01.08.2009 р.).

Розрахунок пені за вказаний період складає:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

109433.1601.02.2009 - 15.02.20091512.0000 %0.066 %*1079.34

109433.1616.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %0.066 %*8562.77

109433.1615.06.2009 - 01.08.20094811.0000 %0.060 %*3166.07 Отже, загальний розмір пені за договором № 13 від 20.08.2008 р. становить 12 808, 18 грн.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за договором у розмірі 12 808, 18 грн.

Також, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми заборгованості за період прострочення відповідачем виконання зобов’язання за договором № 13 від 20.08.2008 р. по оплаті за надані послуги з лютого по жовтень 2009 р. у розмірі 7769, 74 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Період заборгованості - з 01.02.2009 р. по 01.11.2009 р., сума заборгованості –109 433, 16 грн., середній індекс інфляції за період –1, 07.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості за вказаний період складає: 109433, 16 грн. х 1, 07 = 7 660, 32 грн.

Суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості у розмірі 7 660, 32 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за період прострочення відповідачем виконання зобов’язання за договором № 13 від 20.08.2008 р. по оплаті за надані послуги з 01.02.2009 р. по 30.11.2009 р. у розмірі 2735, 83 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Період заборгованості - з 01.02.2009 р. по 30.11.2009 р., розмір заборгованості - 109 433, 16 грн., кількість днів заборгованості –303 дні, розмір відсотків річних –3 %.

Розрахунок 3 % річних за вказаний період складає: 109 433, 16 грн. х 3 % х 303/365 днів = 2 725, 34 грн.

Суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 2 725, 34 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивач у позовній заяві просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві (в межах позовних вимог).

У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв’язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Панда” (ідентифікаційний код 31189253) на користь Відкритого акціонерного товариства „Лисянське ремонтно-транспортне підприємство” (ідентифікаційний код 03766613) 109433 (сто дев’ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 15 (п’ятнадцять) коп. заборгованості, 12808 (дванадцять тисяч вісімсот вісім) грн. 18 (вісімнадцять) коп. пені, 7660 (сім тисяч шістсот шістдесят) грн. 32 (тридцять дві) коп. інфляційних збитків, 2725 (дві тисячі сімсот двадцять п’ять) грн. 34 (тридцять чотири) коп. 3 % річних та судові витрати 1 326 (одна тисяча триста двадцять шість) грн. 27 (двадцять сім) коп. державного мита і 226 (двісті двадцять шість) грн. 56 (п’ятдесят шість) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.          Відмовити в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства „Лисянське ремонтно-транспортне підприємство” про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеній у позовній заяві № 318 від 29.12.2009 р.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

12 квітня 2010 р.