Рішення № 9497540, 29.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2010 р. Справа № 4/033-10          

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Ріалті Юре",

м. Київ

до Приватної агрофірми "Першотравнева", с. Насташка смт. Рокитне

про стягнення 266000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кучак Ю.Ф. –директор;

від відповідача: Антоненко О.В. –предст., дов. від 29.001.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Ріалті Юре", м. Київ (позивач) до Приватної агрофірми "Першотравнева", с. Насташка смт. Рокитне (відповідач) про стягнення 266000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо здійснення розрахунку за отримані послуги. Згідно договору № 01/04-08 від 01.04.2008р. про комплексне юридичне обслуговування.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.03.2010 року.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак в судовому засіданні усно проти позову не заперечував.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

01 квітня 2008 року між Приватною агрофірмою "Першотравнева" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс Ріалті Юре" (виконавець) було укладено договір про комплексне юридичне обслуговування (далі –договір), відповідно до умов якого виконавець зобов’язується надавати юридичну допомогу замовнику в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов’язується оплачувати виконавцеві зазначені послуги.

Відповідно до п. 3.1 договору, за надання юридичних послуг та юридичне обслуговування, обумовлене даним договором, замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 14000 грн. щомісячно.

Замовник зобов’язаний сплатити виконавцю винагороду, обумовлену в п. 3.1 договору, шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавцю до 5 числа кожного місяця з моменту підписання даного договору (п.3.2).

Згідно п.7.1 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості від відповідача не надходило, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.11.2009р., який підписаний першими особами підприємств та скріплені їх печатками. За виконані роботи відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем.

У зв’язку з тим, що відповідач самостійно за договором не розрахувався, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії з вимогою погасити заборгованість в повному обсязі.

Претензією № 09/11 від 09.11.2009р. позивачем булло повідомлено відповідача про наявність за ним заборгованості в розмірі 266000 грн.

Відповідач у відповіді на претензію № 09/11 від 09.11.2009 року борг визнав в повному обсязі, однак повідомив про відсутність можливості погасити заборгованість на даний час.

На момент розгляду справи оплата на розрахунковий рахунок позивача не надійшла.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач усно в судовому засіданні проти позову не заперечував, визнаючи факт наявності заборгованості.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 266 000,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної агрофірми "Першотравнева" (09633, Київська область, смт. Рокитне, с. Насташка, вул.. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 03755727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Ріалті Юре" (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 13, код ЄДРПОУ 35849023) 266000 (двісті шістдесят шість тисяч) грн.. 00 коп. боргу, 2660 (дві тисячі шістсот шістдесят) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Щоткін О.В.