Рішення № 9497501, 15.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" березня 2010 р. Справа № 4/259-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства " Комерційний банк "Надра",

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвестгруп", м. Бровари

про стягнення 3297953,22 грн.

за участю представників сторін:

від позивача          Лиходій Д.В. –предст., дов. № 3-02-18244 від 08.02.2010р.

від відповідача          не з’явився;

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 4/259-09 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвестгруп", м. Бровари про стягнення 3297953,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов кредитного договору № 25/2/2006/978-К/81 від 03.11.2006 р. не погасив кредит в строки, визначені договором, у зв’язку з чим за останнім утворилась заборгованість 3297953, 22 грн., яка складається з 2589438,48 грн. заборгованості по кредиту, 532099,64 грн. заборгованість по відсотках, 113426, 45 грн. пені, 44988,65 грн. прострочку сплати відсотків, 12000 грн. штрафу по кредиту, 6000 грн. штрафу за несплату процентів за кредитом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.2009р. було порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 10.11.2009р.

10.11.2009р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 24.11.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2009р. провадження у справі № 4/259-09 було зупинено до вирішення господарським судом міста Києва пов’язаної з нею справи № 34/665.

Ухвалою суду від 01.03.2010р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 15.03.2010р.

15.03.2010р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка загального відділу канцелярії суду за вихідним номером 174 та повідомлення про вручення датоване 09.03.2010р. про вручення ухвали суду уповноваженому представнику за довіреністю.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвестгруп" (позичальник) та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк “Надра” (кредитор) було укладено кредитну угоду №25/2/2006/978-К/81 (із змінами на підставі додаткових угод).

Відповідно до п. 4.1 вказаного Договору, кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 371200 євро, який складає 80% загальної вартості імпортного контракту. Кредитор надає позичальнику кредит строком до 02 листопада 2010р.

Відповідно до п. 4.5 договору щомісячно, в термін до 15 числа місяця наступного за періодом нарахування відсотків позичальник сплачує кредитору відсотки за користування кредитом, що нараховуються за кожний період нарахування відсотків за відсотковою ставкою по кредиту, і яка на дату укладення кредитної угоди складає +5% річних.

На виконання умов Договору, згідно п.4.1 та Додаткових угод № 1, № 2, № 4, Позивач надав Відповідачу кошти у розмірі 371200 євро, що підтверджується валютними меморіальними ордерами № NL-2 від 16.03.2007р. та № NL-99 від 30.03.2007р.

Відповідно до п. 6.1 Договору, позичальник повертає кредит (кожний кредитний транш) у валюті кредиту згідно з графіком повернення кредиту, що буде викладений в додаткових угодах до кредитної угоди про одержання позичальником кожного кредитного траншу, згідно з фактично здійсненими поставками по імпортному контракту, погодженими між позичальником та іноземним експортером.

Вказаний графік погоджений сторонами в Додатковій угоді №1 від 03.11.2006р., №2 від 30.03.2006р.

Станом на 02.11.2009р., з урахуванням графіку сплати, Відповідач був зобов’язаний сплатити Позивачеві за Договором суму в розмірі 371200 євро.

Додатковою угодою №4 від 01.08.2008р. пункт 4.5 розділу4 договору викладено в наступній редакції: щомісячно, в термін до 15 числа місяця наступного за періодом нарахування відсотків, позичальник сплачує кредитору відсотки за користування кредитом, що нараховуються за кожен період нарахування відсотків за відсотковою ставкою по кредиту, і яка складає 15,5% відсотків річних.

Проте, позичальник не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором та прострочив сплату кредиту та відсотків. А тому, станом на день подання цього позову відповідач був зобов'язаний сплатити (згідно графіку) тіла кредиту 256 000,18 євро (на 15.09.09р.)

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

За ствердженням позивача, відповідач покладені на нього обов’язки щодо сплати чергового платежу не виконав, кошти не сплатив.

Отже, у зв’язку із невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у позивача виникло право стягнути всю суму заборгованості, незалежно від строку дії договору.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість Відповідача становить 219586,82 євро, що з урахуванням офіційного курсу Національного банку України складає 2589438,48 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в ході судового розгляду, доказів проти існування боргу перед Позивачем не надав, суму основного боргу визнав повністю.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 219586,82 євро (що за перерахунком з урахуванням офіційного курсу Національного банку України складає 2589438,48 грн.) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 01.08.2008р. договору кредитні кошти надаються позичальнику зі сплатою процентів у розмірі 15,5 % річних до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Проте відповідач не виконав своїх зобов’язань за договором щодо сплати відсотків з жовтня 2008 року по серпень 2009 року.

Відповідачем вимоги щодо стягнення відсотків у сумі 45122,55 євро (що за перерахунком з урахуванням офіційного курсу Національного банку України складає 532 099, 64 грн.) за користування кредитом визнаються повністю.

Згідно п. 11.1 Договору у разі порушення позичальником строків повернення кредиту (кожного кредитного траншу) сплати відсотків та комісій, інших платежів на умовах цієї кредитної угоди, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом строку прострочення за кожен день прострочення за весь період прострочення.

Відповідно до розрахунків Позивача, сума пені за порушення строку сплати кредиту складає 9618,67 євро (за період з 06.09.2008 р. по 17.09.2009 р., тобто за 12 місяців) та за порушення строку сплати відсотків складає 3815,08 євро (в період з 16.09.2009 р. по 17.09.2009 р., тобто за 12 місяців).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше на встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов’язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов’язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Оскільки позивачем нарахована пеня за порушення строку сплати кредиту складає 9618,67 євро (за період з 06.09.2008 р. по 17.09.2009 р., тобто за 12 місяців) та за порушення строку сплати відсотків складає 3815,08 євро (в період з 16.09.2008 р. по 17.09.2009 р., тобто за 12 місяців), то зазначений строк перевищує граничний термін нарахування пені за невиконання зобов’язання з винної сторони встановлений законодавством України, а за таких обставин, стягненню підлягає сума за розрахунками суду, а саме пеня за порушення строку сплати кредиту у сумі 490,32 євро, за порушення строку сплати відсотків у сумі 1702,68 євро. Тобто, загальна сума пені становить 2193 євро, що за курсом НБУ становить 25860,56 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 18000 грн. штрафу: 12000 грн. за несплату тіла кредиту, 6000 грн. за несплату процентів за кредитом (розрахунок позивача міститься в матеріалах справи (а.с.8).

Відповідно до п. 14.2.1 кредитної угоди, якщо виникла і триває більше 30 календарних днів подія невиконання зобов’язань позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 500 грн.

Пункт 14.1 кредитної угоди визначає, що подією невиконання зобов’язань є не здійснення позичальником платежу на умовах та строки, визначені кредитною угодою.

Оскільки відповідачем були порушені умови договору за прострочку суми кредиту та процентів за його користування, позивачем правомірно нараховано 18000 грн. штрафу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Суд враховуючи, що в зв’язку з економічною кризою та тим, що позивачем застосовано до відповідача два види неустойки у вигляді пені та штрафу за одне і теж порушення зобов’язання (несвоєчасна сплата відсотків та тіла кредиту), та занадто високий розмір штрафу може утруднити фінансовий стан підприємства або унеможливити виконання рішення, суд зменшує штраф, заявлений в розмірі 18000,00 грн. на 50%, а саме до 9000 грн., який і підлягає стягненню з відповідача.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст.526, 225 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромінвестгруп”(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 22; ЄДРПОУ 33212210) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Надра”(04053, м.Київ, вул.Артема, 15, ЄДРПОУ 20025456) 2589 438 (два мільйони п’ятсот вісімдесят дев’ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 48 коп. заборгованості по тілу кредиту, 532099 (п’ятсот тридцять дві тисячі дев’яносто дев’ять) грн. 64 коп. заборгованості по відсотках, 25860 (двадцять п’ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 56 коп. пені, 9000 (дев’ять тисяч) грн. штрафу, 23926 (двадцять три тисячі дев’ятсот двадцять шість) грн.. 95 коп. державного мита, 225 (двісті двадцять п’ять) грн.. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 132554,54 грн. пені, 9000 грн. штрафу відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                            О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 26.03.2010р.