Рішення № 9497101, 17.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/3417.02.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Стретєджис Медіа” До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «В 4 В»

Про                              стягнення 18 970,19 грн

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Оліфер М.М.–предст. (дов.б/н від 09.04.2009 р.)

Від відповідача                    Неділько Ж.В. –предст.(дов.б/н від 22.01.10р)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «В4В»про стягнення 18 970,19 грн (16 800,00 грн. –основний борг, 1 680,00 грн –збитки від інфляції, 490,19 грн –3% річних, ) заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №662 від 09.01.2009р та судових витрат.

Ухвалою суду від 17.12.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/34 та призначено розгляд справи на 02.02.10 р.

В судовому засіданні 02.02.10 р. оголошено перерву до 17.02.10р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.02.10 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.09 р. між сторонами укладено договір про надання послуг з розміщення рекламних матеріалів № 662 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобов’язувався надати відповідачу послуги з розміщення рекламних матеріалів, а відповідач зобов’язався прийняти та оплати їх на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 4.1 Договору загальна вартість послуг та порядок оплати узгоджуються сторонами у додатках до Договору.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що відповідачем здійснюється оплата послуг позивача у строки зазначені у додатках до Договору.

Позивачем належним чином виконано умови Договору та надано послуги з розміщення рекламних матеріалів.

Як зазначено у додатку №20 до Договору строк оплати наданих послуг –до 04.12.2008р.

31.12.2008р сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, якою погоджено термін оплати не пізніше 31.08.2009р.

Однак, відповідачем зобов’язання по оплаті наданих послуг не виконані.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 16 800,00 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 1 680,00 грн –збитків від інфляції, 490,19 грн –3% річних.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 16 800,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 490,19 грн грн., збитків від інфляції –1 680,00 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 490,19 грн . та збитків від інфляції у розмірі 1680,00 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В 4 В»(01034, м. Київ, вул. Воровського, 4-Б; 04053, м. Київ, пров. Киянівський, 3-7, код 32671419, р/р 26006014030681 в КФ ВАТ „Укрексімбанк”, м.Київ, МФО 380333, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Стретєджис Медіа»(04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код 32830580, р/р 26005014032356 у філії АТ „Укрексімбанк”, МФО 380333) 16 800 (шістнадцять тисяч вісімсот) грн.. 00 коп. основного боргу, 490 (чотириста дев’яносто) грн. 19 коп. 3% річних, 1 680 (одну тисячу шістсот вісімдесят)грн. 00 коп. збитків від інфляції, 189 (сто вісімдесят девять) грн. 70 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                              Л.В.Прокопенко