Рішення № 9496803, 30.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/2030.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3937,62 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Кіяніцина О.С.

Від відповідача ОСОБА_3

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору № 2840899 від 14.11.2006 р., всього в сумі 3937,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 було порушено провадження у справі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву та докази сплати як суми основного боргу так і пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання. Крім того, в своєму відзиві відповідач просить позивача звернутися до суду із заявою про відмову від позову.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Згідно договору № 2840899 від 14.11.2006 р. (надалі Договір) Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»(позивач) надавало Приватному підприємцю ОСОБА_1 (відповідачу) телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 33, 36, 63 Закону України «Про телекомунікації»та п.п. 33, 40, 97, 108, 164, 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зазначені послуги підлягають оплаті.

Згідно з вимогами ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушував умови Договору та проводив оплату по Договору несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості, що станом на 01.08.2009 склала 3656,94 грн.

Проте, після звернення позивача до суду з позовом, відповідачем 22.03.2010 було погашено суму основної заборгованості по Договору, що підтверджується наданим суду фіскальним чеком.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості в звязку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач нарахував відповідачу та просить стягнути з нього: три відсотки річних, втрати повязані з інфляційними процесами та згідно ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»пеню.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платки грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічна позиція викладена в п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211, де зазначено, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачають саме обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем сум, 3% річних та втрат від інфляції, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача сум: три відсотки річних 25,52 грн., витрат, повязаних з інфляційними процесами 89,01 грн.

Стосовно вимог про стягнення пені, то в даній частині суд також припиняє провадження у справі у звязку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач суму пені перерахував 22.03.2010 р.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача наступних сум: три відсотки річних 25,52 грн., витрат, повязаних з інфляційними процесами 89,01 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Як зазначалось вище, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості в звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до господарського суду.

Оскільки суму основної заборгованості відповідачем було сплачено після звернення позивача до суду з позовом, то у відповідності до ст. 49 ГПК України, з відповідача стягуються понесені позивачем судові витрати в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ЗКПО НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1; код ЄДРПОУ 01189910) 25 (двадцять пять) грн. 52 коп. 3% річних, 89 (вісімдесят девять) грн. 01 коп. витрат, повязаних з інфляційними процесами, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяІ.О.Домнічева