Рішення № 9496510, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/3719.03.10 За позовомПриватного підприємства «Конекс» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Меді Фарм»

простягнення 46896,47 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Богданова О.А. –дов. № б/н від 10.03.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Приватне підприємство «Конекс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меді Фарм»про стягнення 34178,37 грн. –основного боргу, 2149,96 грн. –пені, 314,63 грн. –3% річних та 10253,51 грн. –30% коштів за прострочення оплати товару.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі Договору поставки № 444 –ДВ від 05.08.2009 року здійснив поставку товару, однак відповідач всупереч умов Договору свої зобов’язання перед позивачем щодо повної оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 46896,47 грн.

Ухвалою від 26.01.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.02.2010 року.

В судовому засіданні 15.02.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 15.02.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 15.02.2010 року розгляд справи було відкладено на 19.03.2010 року.

В судовому засіданні 19.03.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 34478,37 грн. –основного боргу, 1859,01 грн. –пені, 272,64 грн. - 3% річних та 10343,52 грн. – інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання 19.03.2010 року не з'явився, вимоги ухвали не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.03.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2009 року між Приватним підприємством «Конекс», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меді Фарм», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки № 444 –ДВ (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язався на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його.

Відповідно до пункту 1.2 Договору загальну суму Договору складає загальна вартість товару вказаного у накладних, що є невід’ємною частиною даного Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору ціна товару визначається постачальником в гривнях, є договірною та фіксується в накладних на кожну партію, які є невід’ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.3 Договору сторони узгодили, що розрахунок за поставлений по даному Договору товар здійснюється на умовах продажу в кредит з відстроченням платежу 20 банківських днів з моменту поставки.

Відповідно до пункту 2.4 Договору датою перерахування коштів вважається дата їх отримання на розрахунковий рахунок постачальника.

Поставка товару проводиться транспортом постачальника або іншим видом транспорту за погодженням з покупцем (багажним відділенням залізничного транспорту, автомобільним транспортом, «Укрпоштою») протягом 2 робочих днів з моменту отримання заявки. (п. 3.1 Договору)

08 грудня 2009 року сторони уклали додаткову Угоду до Договору поставки № 444-ДВ від 05.08.2009 року пунктом 2 якої пункт 2.3 Договору виклали в новій редакції, а саме зазначили, що розрахунок за поставлений по даному договору товар здійснюється на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу. Період сплати за товар починається з 08.12.2009 року рівномірними сумами по 500 (п’ятсот) гривень кожного календарного дня і триває до повного розрахунку за поставлений товар.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 73209,81 грн., що підтверджується видатковими накладними № 84642 від 25.08.2009 року на суму 23622,61 грн., № 84588 від 25.08.2009 року на суму 17634,82 грн., № 84587 від 25.08.2009 року на суму 548,51 грн., № 84586 від 25.08.2009 року на суму 91,67 грн., № 84641 від 25.08.2009 року на суму 780,76 грн., № 76896 від 05.08.2009 року на суму 5294,17 грн., № 76894 від 05.08.2009 року на суму 156,20 грн., № 76895 від 05.08.2009 року на суму 210,10 грн., № 76892 від 05.08.2009 року на суму 273,40 грн., № 76897 від 05.08.2009 року на суму 19117,76 грн., № 76891 від 05.08.2009 року на суму 17,05 грн., № 76899 від 05.08.2009 року на суму 5462,76 грн. та актом звірки взаєморозрахунків від 03.11.2009 року на суму 73209,81 грн., проте відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 39031,44 грн., на доказ чого надано довідку банку від 12.02.2010 року, у зв’язку з чим у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість на загальну суму 34178,37 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами погасити існуючу заборгованість, на доказ чого надано претензії № 02 –091 від 20.11.2009 року та № 02 –083 від 30.09.2009 року, однак вищезазначені вимоги залишені відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 34178,37 грн. (73209,81 грн. - 39031,44 грн.)

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 34178,37 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З положень статті 536 Цивільного кодексу України вбачається, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди, яким пункт 6.2 Договору викладено в новій редакції, а саме зазначено, що при затримці оплати отриманого товару, покупець зобов’язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої з періоду виникнення заборгованості до моменту сплати, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу, три відсотка річних та 30 (тридцять) відсотків від вартості товару, оплата якого була прострочена, в порядку статті 536 ЦК України.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 3 Додаткової угоди нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1859,01 грн. та 30 % за користування чужими грошовими коштами в сумі 10343,52 грн.

Здійснивши перерахунок пені та 30 % за користування чужими грошовими коштами з урахуванням пунктів 2 та 3 Додаткової Угоди, здійснених поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені та 30% за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню частково, а саме пеня в сумі 1294,93 грн. перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем та 30% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2696,81 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 272,64 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов Договору та Додаткової угоди № 2, здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 269,68 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меді Фарм»(місцезнаходження: 03164, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Рубежівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 36174409) на користь Приватного підприємства «Конекс»(місцезнаходження: 21036, м. Вінниця, Ленінський р –н, Хмельницьке шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 23060192) 34 178 (тридцять чотири тисячі сто сімдесят вісім) грн. 37 коп. –основного боргу, 1 294 (одну тисячу двісті дев’яносто чотири) грн. 93 коп. –пені, 2696 (дві тисячі шістсот дев’яносто шість) грн. 81 коп. –30% за користування чужими грошовими коштами, 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 68 коп. –3% річних, 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 40 коп. - державного мита та 193 (сто дев’яносто три) грн. 21 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

06.04.2010 року