Рішення № 9496492, 31.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/5331.03.10 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"

простягнення 8 718,60 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1

від відповідача:не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (надалі ТОВ "ЕКО") про стягнення 8 718,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно видаткових накладних позивач передав відповідачу товари, а відповідач в повному обсязі за отримані товари не розрахувався, у звязку із чим виникла заборгованість у розмірі 7 846,48 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 715,20 грн. та 3% річних у розмірі 156,92грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2010 р. у звязку із клопотанням позивача розгляд справи відкладено до 01.03.2010 р.

В судовому засіданні представник відповідача подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження передачі товару саме відповідачу.

У судовому засіданні 01.03.2010 р. оголошено перерву до 17.03.2010 р., зобовязано відповідача надати положення про порядок видачі та використання круглої печатки та штампу ТОВ "ЕКО".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2010 р. у звязку із неявкою представника відповідача та неподанням ним витребуваних документів розгляд справи відкладено до 31.03.2010 р., повторно зобовязано надати суду положення про порядок видачі та використання круглої печатки №32, штампу №25 та печатки з відміткою (для документів) ТОВ "ЕКО".

31.03.2010 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшло пояснення по справі, в якому передачу товару за накладними визнає, однак вказує на ненастання строку оплати.

У судове засідання 31.03.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За період з 17.08.2007 р. по 24.10.2007 р. ФОП ОСОБА_1 передав, а ТОВ "ЕКО" прийняло чоловічу та жіночу білизну на загальну суму 7 846,78грн., що підтверджується видатковими накладними №К-00000014 від 17.08.2007 р. та №00000020 від 24.10.2007 р.

Видаткові накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис позивача, підписи представників та відтиски печатки, штампу ТОВ "ЕКО".

Представники сторін пояснили, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі продажу, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України купівля продаж.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання по оплаті переданого товару, у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 7 846,78 грн.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що 17.08.2007 р. та 24.10.2007 р. позивач передав товар на загальну суму 7 846,78грн., що підтверджується вказаними видатковими накладними та актом зведення взаєморозрахунків від 28.02.2009 р. Від імені відповідача видаткові накладні та акт підписані представниками та скріплені печатками та штампом ТОВ "ЕКО". Отримання товару визнано відповідачем у поясненні від 31.03.2010 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

24.12.2008 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 23.12.2008 р. з вимогою сплатити заборгованості за переданий товар у розмірі 7 846,48 грн.

Таким чином, відповідач зобовязаний був оплатити вартість отриманого товару до 31.12.2008 р.

Заперечення відповідача стосовно ненастання строку виконання грошового зобовязання по оплаті переданого товару спростовується доданим до матеріалів справи листом від 23.12.2008 р., який направлено на адресу відповідача 24.12.2008 р. (касовий чек №6088 від 24.12.2008 р.), та який в розумінні п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України є вимогою виконання грошового зобовязання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь ФОП ОСОБА_1 7 846,48 грн. за переданий згідно видаткових накладних товар, строк виконання якого настав. Відповідачем вказана заборгованість не спростована та визнана представником у поданому поясненні. Доказів її погашення не подано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "ЕКО" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "ЕКО" основного боргу у розмірі 7 846,48 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом повністю.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 156,92 грн. та інфляційних збитків у розмірі 715,20 грн. за прострочення по сплаті 7 846,48грн. у період з 01.01.2009 р. по 01.10.2009 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення 3% річних у розмірі 156,92 грн. та інфляційних збитків у розмірі 715,20 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (03045, м. Київ, просп. Науки, 8; ідентифікаційний код 32104254) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг у розмірі 7 846 (сім тисяч вісімсот сорок шість) грн. 48 коп., інфляційні збитки у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 156 (сто пятдесят шість) грн. 92 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість)грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В.Бойко