Рішення № 94963203, 01.02.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/174/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 Справа № 908/3054/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства “Бердянське підприємство теплових мереж”, ідентифікаційний код юридичної особи 05541120 (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Морська, 65/97)

до відповідача: Комунального підприємства “Міськспецексплуатація” Бердянської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 24511679 (71101, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 74)

про стягнення 232621 грн 03 коп.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство “Бердянське підприємство теплових мереж” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства “Міськспецексплуатація” Бердянської міської ради 232621 грн 20 коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2020 справу № 908/3054/20 передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2020 № 908/3054/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3054/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач не визнав заявлені позовні вимог з підстав викладених в відзиві на позовну (вх. 22560/08-08/20 від 28.12.2020). Відповідно до якого наказом Управління комунальної власності Бердянської міської ради від 14.03.2013 № 29 «Про передачу майна в господарське відання та на баланс КП «Міськспецексплуатація» та Акту приймання-передачі відповідач прийняв вбудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Бердянськ, вул. Мелітопольське шосе/ вул. Херсонська, 103/24, площею 151,5 кв. м. Вказане нежитлове приміщення є власністю територіальної громади міста Бердянськ в особі Виконавчого комітету Бердянської міської ради. Відповідач не займає та не експлуатує приміщення, не користується послугами з централізованого водопостачання. Таким чином, відповідач не є споживачем послуг. Обов`язок по утриманню спірного нежитлового приміщення покладений на Виконавчого комітету Бердянської міської ради. Крім того, між сторонами не було укладено договір на відпуск теплової енергії. Позивач безпідставно, не маючи договірних відносин, протягом тривалого часу відпускав теплову енергію в нежитлове приміщення, яке ніким не експлуатується. Також, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності, оскільки заборгованість виникла у жовтні 2017, а з позовною заявою позивач звернувся у грудні 2020.

06.01.2021 до канцелярії Господарського суду Запорізької області надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Позивач здійснює постачання теплової енергії в будинок № 65 по вул. Італійська в м. Бердянськ Запорізької області, в тому числі і до нежитлового убудованого приміщення площею 271,4 кв. м., яке знаходиться на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку (надалі - приміщення). Вказане приміщення згідно з наказом управління комунальної власності Бердянської міської ради № 41 від 08.04.2013 та актом приймання-передачі основних засобів від 14.03.2013 передані у господарське відання та на баланс Комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради (відповідач). Позивач просить стягнути вартість безпідставно отриманої теплової енергії за період з 25 жовтеня 2017 по 31.03.2020 у розмірі 232621,20 грн.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 01.02.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Основним предметом господарської діяльності Приватного акціонерного товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» (надалі - позивач) є виробництво та розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут.

Так, рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області №546 від 14.09.2005 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді» позивача було визначено виконавцем послуг з теплопостачання (Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» є новим найменуванням Закритого акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» відповідно п.1.2. Статуту).

Позивачем здійснюється господарська діяльність з постачання пари та гарячої води на потреби опалення в м. Бердянськ та Бердянському районі на підставі ліцензій (на виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами) в термін визначений органом виконавчої влади Бердянської міської ради.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про теплопостачання», теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Статтею 25 Закону України «Про теплопостачання», закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з пунктом 4 «Правил користування тепловою енергією», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, а пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Позивач здійснює постачання теплової енергії в будинок № 65 по вулиці Італійська в м. Бердянськ Запорізької області, в тому числі і до нежитлового убудованого приміщення 1 площею 271,4 кв. м., яке знаходиться на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку (надалі - приміщення). Дане приміщення згідно з наказом управління комунальної власності Бердянської міської ради № 29 від 14.03.2013 та актом приймання-передачі основних засобів від 04.04.2013 передані у господарське відання та на баланс Комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради (надалі - відповідач).

На виконання положень Закону України «Про теплопостачання», «Правил користування тепловою енергією», Цивільного та Господарського кодексів України, укласти з відповідачем договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення виявилось неможливим, у зв`язку з відмовою відповідача укласти даний договір.

В зв`язку з тим, що приміщення є вбудованим і система опалення цього нежитлового приміщення є невід`ємною частиною системи опалення житлового будинку, тому теплова енергія на зазначені приміщення подається з початком опалювального сезону та підключення усього будинку.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов`язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

В той же час, в період користування зазначеним приміщенням відповідач отримував відпущену позивачем теплову енергію безпідставно.

Обмежити постачання теплової енергії на об`єкт за яким відсутні договірні стосунки позивач не міг, через те, що приміщення є вбудованим, а обмеження призвело б до порушення прав громадян, що проживають у відповідному багатоповерховому будинку.

Позивач просить стягнути вартість безпідставно отриманої теплової енергії за період з 25 жовтня 2017 по 31 березня 2020 у розмірі 232621 грн.

При розрахунку вартості безпідставно набутої теплової енергії використовувались тарифи встановлені:

1. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 01.02.2017 № 151 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП». Інформація про зміну тарифу опублікована 23.02.2017 в офіційному друкованому виданні Урядовий кур`єр. З 24.02.2017 року встановлена плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 1 903,22 грн. за 1 Гкал.

2. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 05.12.2017 № 380 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ПрАТ «Бердянське підприємство теплових мереж». Інформація про зміну тарифу опублікована 07.12.2017 в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета «Південна зоря». З 23.12.2017 встановлена плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 2 178,30 грн. за 1 Гкал.

3. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 15.01.2019 № 23 «Про встановлення одно ставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ПрАТ «Бердянське підприємство теплових мереж». Інформація про зміну тарифу опублікована 17.01.2019 в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета «Південна зоря». З 01.02.2019 встановлена плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 1 950,90 грн. за 1 Гкал.

Термін відпуску теплової енергії.

Враховуючи, що нежитлове приміщення, яке знаходиться в господарському відданні та на балансі відповідача є вбудованими в багатоповерховий житловий будинок в ньому наявні внутрішньобудинкові розподільчі мережі централізованого теплопостачання, а тому відпуск та споживання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби приміщення здійснювалося з початком опалювального сезону та підключення усього будинку (витяги з журналів відпуску теплової енергії на котельній № 6 та схема підключення будинку додаються).

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 349 від 24.10.2017 «Про початок опалювального сезону 2017-2018 років», вирішено: розпочати опалювальний сезон в м. Бердянськ з 24.10.2017.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 100 від 30.03.2018 «Про закінчення опалювального сезону 2017-2018 років», вирішено: закінчити опалювальний сезон 2017-2018 років в м. Бердянськ достроково 01.04.2018.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 376 від 02.11.2018 «Про початок опалювального сезону 2018-2019 років», вирішено: розпочати опалювальний сезон в м. Бердянськ з 04.11.2018.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 120 від 29.03.2019 «Про закінчення опалювального сезону 2018-2019 років», вирішено: закінчити опалювальний сезон 2018-2019 років в м. Бердянськ – 01.04.2019.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 344 від 30.10.2019 «Про початок опалювального сезону 2019-2020 років», вирішено: розпочати опалювальний сезон в м. Бердянськ з 02.11.2019.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 123 від 26.03.2020 «Про закінчення опалювального сезону 2019-2020 років», вирішено: закінчити опалювальний сезон 2019-2020 років в м. Бердянськ – 01.04.2020.

Обсяг відпущеної теплової енергії.

Розрахунок вартості безпідставно спожитої теплової енергії спожитої відповідачем розраховано враховуючи діючі тарифи у відповідний період та з урахуванням теплового навантаження, відповідно до розрахунків теплових навантажень. Проектне теплове навантаження на опалення приміщення - 25133 ккал/година.

02.11.2020 на адресу відповідача була направлена вимога за вих. № 1907 про сплату боргу - вартості безпідставно спожитої теплової енергії. Грошові кошти відповідачем не сплачено.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Так, цивільні права і обов`язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб`єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

Згідно Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Теплова енергія хоча і є товаром, проте її властивості зводяться до наступного:

1. теплову енергію неможливо накопичувати у значній кількості і зберігати;

2. процес виробництва теплової енергії, як правило, непереривний і невід`ємно пов`язаний як з її транспортуванням, так і з споживанням;

3. теплова енергія при передачі споживається і не може бути повернена.

Тому в зв`язку з тим, що повернення теплової енергії в натурі є неможливим, то відповідач повинен відшкодувати її вартість.

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічні норми щодо наявності договору містяться також у пунктах 4, 14 Правил користування тепловою енергією.

У пункті 3 Правил користування тепловою енергією дано визначення споживача теплової енергії як фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Водночас зі змісту інших положень Правил користування теплової енергії, зокрема з п. 44, вбачається, що термін споживач застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до статті 398 Цивільного кодексу України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Згідно статті 133 Господарського кодексу України, основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб`єктів господарювання.

Частиною 2 статті 135 Господарського кодексу України визначено, що власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За змістом статті 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Тобто, саме відповідач несе відповідальність щодо утримання майна яке передано йому в господарське відання та на баланс, в тому числі і витрати щодо опалення.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує виникнення даного виду зобов`язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки сторони не перебували в договірних відносинах, які б регулювали відносини щодо постачання теплової енергії, як того вимагають норми чинного законодавства України, то поставлена відповідачеві теплова енергія є безпідставно набутою, а отже, вимоги позивача про відшкодування її вартості па підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України є правомірними.

Таким чином, зобов`язання відповідача в умовах неукладеного договору на теплопостачання з 25 жовтня 2017 по 31 березня 2020 виникає на підставі дії законів, що перелічені вище. А не укладення договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

На день розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів погашення існуючої заборгованості.

Пунктом 20 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, встановлено, що у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У зв`язку з відсутністю у відповідача приладу обліку, за наявності загально будинкового приладу обліку теплової енергії в заявлений період, обсяг отриманої відповідачем теплової енергії визначено з урахуванням обсягу теплової енергії відпущеної на будинок (акти зняття показів прибору обліку теплової енергії додаються) та з урахування його теплового навантаження.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За період з 25 жовтня 2017 по 31 березня 2020 відповідачем отримано теплову енергію на загальну суму 23221,20 грн. Судом перевірено розрахунки позивача, які є правильними.

Отже, позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Міськспецексплуатація” Бердянської міської ради, (ідентифікаційний код юридичної особи 24511679, 71101, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 74) на користь Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Морська, 65/97, код ЄДРПОУ 05541120, р/р НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк», МФО: 313957) вартість безпідставно набутої теплової енергії у розмірі 232 621 (двісті тридцять дві тисячі шістсот двадцять одну) гри. 20 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради (71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, будинок 74 код ЄДРПОУ 24511679) на користь Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (71100, Запорізька обл,, м. Бердянськ, вул. Морська, 65/97, код ЄДРПОУ 05541120, р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Приватбанк», МФО: 313399) витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 489 (три тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) грн. 32 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “18” лютого 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій